🗊Презентация Генеалогічна класифікація мов. Лінгвокомпаративістика

Категория: Образование
Нажмите для полного просмотра!
Генеалогічна класифікація мов. Лінгвокомпаративістика, слайд №1Генеалогічна класифікація мов. Лінгвокомпаративістика, слайд №2Генеалогічна класифікація мов. Лінгвокомпаративістика, слайд №3Генеалогічна класифікація мов. Лінгвокомпаративістика, слайд №4Генеалогічна класифікація мов. Лінгвокомпаративістика, слайд №5Генеалогічна класифікація мов. Лінгвокомпаративістика, слайд №6Генеалогічна класифікація мов. Лінгвокомпаративістика, слайд №7Генеалогічна класифікація мов. Лінгвокомпаративістика, слайд №8Генеалогічна класифікація мов. Лінгвокомпаративістика, слайд №9Генеалогічна класифікація мов. Лінгвокомпаративістика, слайд №10Генеалогічна класифікація мов. Лінгвокомпаративістика, слайд №11Генеалогічна класифікація мов. Лінгвокомпаративістика, слайд №12Генеалогічна класифікація мов. Лінгвокомпаративістика, слайд №13Генеалогічна класифікація мов. Лінгвокомпаративістика, слайд №14
Скачать
Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему Генеалогічна класифікація мов. Лінгвокомпаративістика. Доклад-сообщение содержит 14 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Mypresentation Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1


ГЕНЕАЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ. ЛІНГВОКОМПАРАТИВІСТИКА.
Описание слайда:
ГЕНЕАЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ. ЛІНГВОКОМПАРАТИВІСТИКА.

Слайд 2


РЕКОНСТРУКЦІЯ ПРАМОВИ ПРАМОВНОГО СТАНУ МОВНА СПОРІДНЕНІСТЬ = МОВА ЯК ЧЛЕН МОВНОЇ РОДИНИ  ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНИЙ МЕТОД – ЗМІНИ У МОВІ ДІАХРОНІЯ/СИНХРОНІЯ/ПАНХРОНІЯ ЛІНГВІСТИЧНА КОМПАРАТИВІСТИКА ГЕНЕАЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ
Описание слайда:
РЕКОНСТРУКЦІЯ ПРАМОВИ ПРАМОВНОГО СТАНУ МОВНА СПОРІДНЕНІСТЬ = МОВА ЯК ЧЛЕН МОВНОЇ РОДИНИ  ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНИЙ МЕТОД – ЗМІНИ У МОВІ ДІАХРОНІЯ/СИНХРОНІЯ/ПАНХРОНІЯ ЛІНГВІСТИЧНА КОМПАРАТИВІСТИКА ГЕНЕАЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ

Слайд 3


•У звуковій будові, граматиці і лексиці певної мови легко виявити риси, якими вона подібна до інших мов – регулярні звукові відповідності і подібність морфем, коренеслова, афіксів, •У звуковій будові, граматиці і лексиці певної мови легко виявити риси, якими вона подібна до інших мов – регулярні звукові відповідності і подібність морфем, коренеслова, афіксів, •встановлення спорідненості мов, їх спільного походження шляхом порівняння слів, звуків і граматичних форм •встановлення закономірностей у зміні слів, звуків і граматичних форм, спільності, подібності або відмінності (зрушення) у значенні
Описание слайда:
•У звуковій будові, граматиці і лексиці певної мови легко виявити риси, якими вона подібна до інших мов – регулярні звукові відповідності і подібність морфем, коренеслова, афіксів, •У звуковій будові, граматиці і лексиці певної мови легко виявити риси, якими вона подібна до інших мов – регулярні звукові відповідності і подібність морфем, коренеслова, афіксів, •встановлення спорідненості мов, їх спільного походження шляхом порівняння слів, звуків і граматичних форм •встановлення закономірностей у зміні слів, звуків і граматичних форм, спільності, подібності або відмінності (зрушення) у значенні

Слайд 4


укр.БЕРЕГ- пол.BRZEG – нім.BERG «гора» - псл. *Berg, укр. СТОРОНА- р.СТОРОНА – СТРАНА – пол. STRONA – псл.*STORNA, укр. ніч, д-інд. nak (t), лит.naktis, лат.nox, гот.nahts, англ.night, нім.Nacht, •Походження з одного джерела, тобто кожна мова є історичним перевтіленням одного і того ж предка – мови, яка колись реально вживалася ступінь спорідненості мов визначається часом їх виокремлення з єдиного джерела, мови-основи •моногенез (теорія єдиного походження мов світу) і полігенез мов
Описание слайда:
укр.БЕРЕГ- пол.BRZEG – нім.BERG «гора» - псл. *Berg, укр. СТОРОНА- р.СТОРОНА – СТРАНА – пол. STRONA – псл.*STORNA, укр. ніч, д-інд. nak (t), лит.naktis, лат.nox, гот.nahts, англ.night, нім.Nacht, •Походження з одного джерела, тобто кожна мова є історичним перевтіленням одного і того ж предка – мови, яка колись реально вживалася ступінь спорідненості мов визначається часом їх виокремлення з єдиного джерела, мови-основи •моногенез (теорія єдиного походження мов світу) і полігенез мов

Слайд 5


Гість [гістьба] “подорож”, “гостина”, гостинець “подарунок”; Гість [гістьба] “подорож”, “гостина”, гостинець “подарунок”; [великий шлях; корчма], [гостинник] “господар готелю” [гостівник] “той, що охоче ходить на бенкети”, [гостовниця] “готель”, [гостебний] “гостинний”, гостити “приймати гостей”, гостювати [відгостини] “відвідини-відповідь”, погост «у Київській Русі – місце торгу і адміністративно-територіальна одиниця», [пригіст] “привіт”, [пригісник] “подарунок від гостей”, “подарунок на пам‘ять”;
Описание слайда:
Гість [гістьба] “подорож”, “гостина”, гостинець “подарунок”; Гість [гістьба] “подорож”, “гостина”, гостинець “подарунок”; [великий шлях; корчма], [гостинник] “господар готелю” [гостівник] “той, що охоче ходить на бенкети”, [гостовниця] “готель”, [гостебний] “гостинний”, гостити “приймати гостей”, гостювати [відгостини] “відвідини-відповідь”, погост «у Київській Русі – місце торгу і адміністративно-територіальна одиниця», [пригіст] “привіт”, [пригісник] “подарунок від гостей”, “подарунок на пам‘ять”;

Слайд 6


р.ГОСТЬ, бр. ГОСЦЬ, др. ГОСТЬ “гість”; іноземець; іноземний р.ГОСТЬ, бр. ГОСЦЬ, др. ГОСТЬ “гість”; іноземець; іноземний купець”, п.GOŚĆ, ч.HOST, слц.HOST‘, вл.HOST, полаб. DUST, болг.ГОСТ, слн.GOST, ст.сл. ГОСТЬ псл.- GOSTЬ < І-Є *ghostis – спорідн. з гот. GASTS “чужинець, чужоземець”, двн.GAST “тс”, нвн. Gast “гість, чужинець, прибулець”, лат. Hostis початково “чужинець, гість”, пізніше “ворожий чужоземець, ворог” (особливо батьківщини) [ЕСУМ I, с.517].    
Описание слайда:
р.ГОСТЬ, бр. ГОСЦЬ, др. ГОСТЬ “гість”; іноземець; іноземний р.ГОСТЬ, бр. ГОСЦЬ, др. ГОСТЬ “гість”; іноземець; іноземний купець”, п.GOŚĆ, ч.HOST, слц.HOST‘, вл.HOST, полаб. DUST, болг.ГОСТ, слн.GOST, ст.сл. ГОСТЬ псл.- GOSTЬ < І-Є *ghostis – спорідн. з гот. GASTS “чужинець, чужоземець”, двн.GAST “тс”, нвн. Gast “гість, чужинець, прибулець”, лат. Hostis початково “чужинець, гість”, пізніше “ворожий чужоземець, ворог” (особливо батьківщини) [ЕСУМ I, с.517].    

Слайд 7


•XVI ст. Ф.Сассеті висловив припущення про спорідненість санскриту з італійською мовою (санскр. Dva “два” – італ. Due, санскр. Sarpa “змія” італ. serpe)   •XVIII ст. Калькутта (Інститут східних культур) англієць В.Джонс: подібність санскриту до грецької і латинської “не могла виникнути випадково… вони виникли з одного джерела, яке вже не існує”   •А.Шлейхер (ідея історичної спорідненості мов, мова-основа – мовне (родовідне) дерево – мовні сім‘ї) •Фрідріх Шлегель «Про мову і мудрість індійців»: порівняння не слів, а морфем
Описание слайда:
•XVI ст. Ф.Сассеті висловив припущення про спорідненість санскриту з італійською мовою (санскр. Dva “два” – італ. Due, санскр. Sarpa “змія” італ. serpe)   •XVIII ст. Калькутта (Інститут східних культур) англієць В.Джонс: подібність санскриту до грецької і латинської “не могла виникнути випадково… вони виникли з одного джерела, яке вже не існує”   •А.Шлейхер (ідея історичної спорідненості мов, мова-основа – мовне (родовідне) дерево – мовні сім‘ї) •Фрідріх Шлегель «Про мову і мудрість індійців»: порівняння не слів, а морфем

Слайд 8


•Франц Бопп: порівняння дієвідмінювання в санскриті, грецькій, латинській, готській мовах •датський мовознавець Расмус Раск зіставлення граматиччної структури ісландської мови з норвезькою, шведською, датською, кельтською, німецької, грецької, латинської мов •Я,Грімм: закони звукових змін, порівняння всіх германських мов в історичному плані – від готської до англійської •О.Х.Востоков: порівнював слов‘янські мови, відкрив історію юсів
Описание слайда:
•Франц Бопп: порівняння дієвідмінювання в санскриті, грецькій, латинській, готській мовах •датський мовознавець Расмус Раск зіставлення граматиччної структури ісландської мови з норвезькою, шведською, датською, кельтською, німецької, грецької, латинської мов •Я,Грімм: закони звукових змін, порівняння всіх германських мов в історичному плані – від готської до англійської •О.Х.Востоков: порівнював слов‘янські мови, відкрив історію юсів

Слайд 9


МОВА І КУЛЬТУРА. ЕТНОЛІНГВІСТИКА. ЕТНОЛІНГВІСТИЧНА І КУЛЬТУРНА РЕКОНСТРУКЦІЯ МОВНИХ ФАКТІВ. СИМВОЛІКА МОВА І КУЛЬТУРА. ЕТНОЛІНГВІСТИКА. ЕТНОЛІНГВІСТИЧНА І КУЛЬТУРНА РЕКОНСТРУКЦІЯ МОВНИХ ФАКТІВ. СИМВОЛІКА   СИМВОЛІКА ВЕСІЛЬНОГО ОБМІНУ: Брати/давати: укр. брати рушники, рукодаїни, англ. to give towels «подавати рушники; давати згоду на шлюб» ‘просити‘ ‘просити руки‘: англ. To ask for a lady‘s hand, to make a a promise «обіцяти дівчині одружитися», порт. Fazer olho a alguem (букв. робити око «залицятися» ОНВЦ 2: англ. Stag (-букв. Молодий олень) stagparty, men‘s mess bachelor party (вечір у молодого) hen-party (прощальна вечірка у молодої
Описание слайда:
МОВА І КУЛЬТУРА. ЕТНОЛІНГВІСТИКА. ЕТНОЛІНГВІСТИЧНА І КУЛЬТУРНА РЕКОНСТРУКЦІЯ МОВНИХ ФАКТІВ. СИМВОЛІКА МОВА І КУЛЬТУРА. ЕТНОЛІНГВІСТИКА. ЕТНОЛІНГВІСТИЧНА І КУЛЬТУРНА РЕКОНСТРУКЦІЯ МОВНИХ ФАКТІВ. СИМВОЛІКА   СИМВОЛІКА ВЕСІЛЬНОГО ОБМІНУ: Брати/давати: укр. брати рушники, рукодаїни, англ. to give towels «подавати рушники; давати згоду на шлюб» ‘просити‘ ‘просити руки‘: англ. To ask for a lady‘s hand, to make a a promise «обіцяти дівчині одружитися», порт. Fazer olho a alguem (букв. робити око «залицятися» ОНВЦ 2: англ. Stag (-букв. Молодий олень) stagparty, men‘s mess bachelor party (вечір у молодого) hen-party (прощальна вечірка у молодої

Слайд 10


ОНВЦ Одруження: англ. to marry (латин. Франц. Від - і-є *mer ‘ ОНВЦ Одруження: англ. to marry (латин. Франц. Від - і-є *mer ‘ рука‘ *mer ‘красти‘ to take a woman ‘вступати в статеві стосунки з жінкою‘, to take a wife ‘красти‘ ‘контролювати‘ ‘отримувати для себе‘ ‘‘ англ. to wed (двн wetti ‘обіцянка‘ ‘ зобов‘язання‘ to make a match *snobiti – чеськ. devosnob ‘сват‘ укр.. дівоснуб дівоснуби «свати» сватання», дівошлюб    
Описание слайда:
ОНВЦ Одруження: англ. to marry (латин. Франц. Від - і-є *mer ‘ ОНВЦ Одруження: англ. to marry (латин. Франц. Від - і-є *mer ‘ рука‘ *mer ‘красти‘ to take a woman ‘вступати в статеві стосунки з жінкою‘, to take a wife ‘красти‘ ‘контролювати‘ ‘отримувати для себе‘ ‘‘ англ. to wed (двн wetti ‘обіцянка‘ ‘ зобов‘язання‘ to make a match *snobiti – чеськ. devosnob ‘сват‘ укр.. дівоснуб дівоснуби «свати» сватання», дівошлюб    

Слайд 11


ОСОБИ І ДІЇ: Дружбини, дружко, перейма( від – пере-имати ‘схоплювати‘ ‘перехоплювати‘); укр. (поліське) каристь користка, білор. Карыстка англ. Best man, the blind dragon ОСОБИ І ДІЇ: Дружбини, дружко, перейма( від – пере-имати ‘схоплювати‘ ‘перехоплювати‘); укр. (поліське) каристь користка, білор. Карыстка англ. Best man, the blind dragon ПРЕДМЕТИ І СИМВОЛИ. АТРИБУТИ. ‘війна зброя воєнізована атрибутика‘ рос. Чужий/свій – чуженини, злодей, умыкатель; *druziti druzina Англ. arch of horse-wedding «одруження і хода до церкви верхи на конях»
Описание слайда:
ОСОБИ І ДІЇ: Дружбини, дружко, перейма( від – пере-имати ‘схоплювати‘ ‘перехоплювати‘); укр. (поліське) каристь користка, білор. Карыстка англ. Best man, the blind dragon ОСОБИ І ДІЇ: Дружбини, дружко, перейма( від – пере-имати ‘схоплювати‘ ‘перехоплювати‘); укр. (поліське) каристь користка, білор. Карыстка англ. Best man, the blind dragon ПРЕДМЕТИ І СИМВОЛИ. АТРИБУТИ. ‘війна зброя воєнізована атрибутика‘ рос. Чужий/свій – чуженини, злодей, умыкатель; *druziti druzina Англ. arch of horse-wedding «одруження і хода до церкви верхи на конях»

Слайд 12


ВИКУПИ укр. вимовляти гріш, викупати пояси, давати куницю, ВИКУПИ укр. вимовляти гріш, викупати пояси, давати куницю, вимова, виговірне, гроші за годівлю, рос. на стол, кладка, настольное, выводная куница, кацяльная гривна, польськ. Litkup серб. Дремнина англ. to buy the brige «платити викуп за наречену»
Описание слайда:
ВИКУПИ укр. вимовляти гріш, викупати пояси, давати куницю, ВИКУПИ укр. вимовляти гріш, викупати пояси, давати куницю, вимова, виговірне, гроші за годівлю, рос. на стол, кладка, настольное, выводная куница, кацяльная гривна, польськ. Litkup серб. Дремнина англ. to buy the brige «платити викуп за наречену»

Слайд 13


СИНХРОНІЯ/ДІАХРОНІЯ СИНХРОНІЯ/ДІАХРОНІЯ Діахронія – від грецьк. Діа – префікс, що означає наскрізних рух, проникнення і час; синхронія – стан мовної структури на певному часовому зрізі у відриві від процесу мовного розвитку; діахронія – акцент на часових змінах окремих компонентів мовної структури або мови в цілому; на діахронічному рівні стріляти, рос. врач – др. врати ‘говорити‘, наперсток – стсл.перстъ –нім.Fingerhut – досл.палець-шляпа (капелюх),
Описание слайда:
СИНХРОНІЯ/ДІАХРОНІЯ СИНХРОНІЯ/ДІАХРОНІЯ Діахронія – від грецьк. Діа – префікс, що означає наскрізних рух, проникнення і час; синхронія – стан мовної структури на певному часовому зрізі у відриві від процесу мовного розвитку; діахронія – акцент на часових змінах окремих компонентів мовної структури або мови в цілому; на діахронічному рівні стріляти, рос. врач – др. врати ‘говорити‘, наперсток – стсл.перстъ –нім.Fingerhut – досл.палець-шляпа (капелюх),

Слайд 14


англ. butter+fly (масло-муха, масляна муха) – ‘муха жовта як англ. butter+fly (масло-муха, масляна муха) – ‘муха жовта як масло‘, зв‘язок з давніми повір‘ями, відьми приймаючи вигляду метеликів, смокчуть у коров молоко. Ввів ці поняття Ф.де Соссюр наполягав на їх беззастережному розмежуванні і протиставленні, але практика показала, що це не завжди так.  
Описание слайда:
англ. butter+fly (масло-муха, масляна муха) – ‘муха жовта як англ. butter+fly (масло-муха, масляна муха) – ‘муха жовта як масло‘, зв‘язок з давніми повір‘ями, відьми приймаючи вигляду метеликів, смокчуть у коров молоко. Ввів ці поняття Ф.де Соссюр наполягав на їх беззастережному розмежуванні і протиставленні, але практика показала, що це не завжди так.  

Скачать

Похожие презентации
Mypresentation.ru
Загрузить презентацию