🗊Презентация Сью Таунсенд

Сью Таунсенд Народилася 2 квітня 1946 року в Лестері, Великобританія. Її мати була автобусним кондукторам, а батько листоношею. Сьюзен була найстаршою зі своїх п'ятьох сестер. У 15 років вона кинула школу, бо не здала чергові іспити. Щоб прожити, почала працювати і перепробувала всілякі професії: від двірника і листоноші до продавщиці і сторожа.

У вісімнадцятирічному віці вийшла заміж за звичайного робітника, і у них народилося троє дітей. Сімейне життя було нелегким, як писала сама Сьюзен Таунсенд: «Коли ми одружилися, йому було 19. Працював він тяжко і багато, отримував за свою працю копійки. Після плати за квартиру, опалення та їжу не залишалося нічого». У вісімнадцятирічному віці вийшла заміж за звичайного робітника, і у них народилося троє дітей. Сімейне життя було нелегким, як писала сама Сьюзен Таунсенд: «Коли ми одружилися, йому було 19. Працював він тяжко і багато, отримував за свою працю копійки. Після плати за квартиру, опалення та їжу не залишалося нічого».

Другим чоловіком Таунсенд і батьком її четвертої дитини був інструктора з веслування Колін Бродвей і незабаром вона сама стала інструктором з веслування на каное. Саме Коліну Сью розповіла про свої мрії про літературу. І вже до кінця 70-х років вона успішно поєднувала греблю з письменством. Другим чоловіком Таунсенд і батьком її четвертої дитини був інструктора з веслування Колін Бродвей і незабаром вона сама стала інструктором з веслування на каное. Саме Коліну Сью розповіла про свої мрії про літературу. І вже до кінця 70-х років вона успішно поєднувала греблю з письменством.

Вона почала вивчати літературу, різні стилі і пізніше приєдналася до групи письменників театру «Фенікс» в своєму рідному Лестері, де писала п'єси. Успіх прийшов досить швидко і за свою п'єсу «Брюхоранг» Таунсенд отримала премію від лондонської телекомпанії «Thames Television». Надалі вона продовжувала писати п'єси для британського телебачення. Вона почала вивчати літературу, різні стилі і пізніше приєдналася до групи письменників театру «Фенікс» в своєму рідному Лестері, де писала п'єси. Успіх прийшов досить швидко і за свою п'єсу «Брюхоранг» Таунсенд отримала премію від лондонської телекомпанії «Thames Television». Надалі вона продовжувала писати п'єси для британського телебачення.

На цьому успіх не закінчився, її перша книга «Таємний щоденник Адріана Моула”, про внутрішній світ хлопчика підлітка , видана в 1982р., стала справжнім бестселером і пізніше була визнана найбільш продаваною книгою у Великобританії. У 1984р. за книгою була написана п'єса, і був знятий телевізійний серіал. На цьому успіх не закінчився, її перша книга «Таємний щоденник Адріана Моула”, про внутрішній світ хлопчика підлітка , видана в 1982р., стала справжнім бестселером і пізніше була визнана найбільш продаваною книгою у Великобританії. У 1984р. за книгою була написана п'єса, і був знятий телевізійний серіал.

На численні прохання читачів Сьюзен Таунсенд написала продовження історій про Адріана Моула: На численні прохання читачів Сьюзен Таунсенд написала продовження історій про Адріана Моула: «Страждання Адріана Моула» (1984 р.) «Зізнання Адріана Моула» (1989 р.) «Адріан Моул і дрібні земноводні» (1991 р.) «Адріан Моул: Дикі роки»(1993 р.) «Роки капучіно» (1999 р.) «Адріан Моул і зброя масового ураження» (2004 р.)

Крім «Щоденників Адріана Моул» Сьюзен Таунсенд написано кілька п'єс, романи «Ми з королевою», «Ковентрі відроджується», «Діти-привиди», а так же «Публічні визнання жінки середніх років». Крім «Щоденників Адріана Моул» Сьюзен Таунсенд написано кілька п'єс, романи «Ми з королевою», «Ковентрі відроджується», «Діти-привиди», а так же «Публічні визнання жінки середніх років».