🗊Презентация Естетотерапія. Види естетотерапії

Естетотерапія

види естетотерапії Природними засобами Мистецькими засобами

Казкотерапія Розвиток душі. Підвищення рівня усвідомленості подій. (Цікавий сю­жет казки може викликати серйозні роздуми дитини про життя.) Отримання знань про закони життя та варіанти соціального прояву творчої сили людини. Використовування «Ресурсу недоліків»: бачення зворотного боку проблеми. Наприклад: жадоба — щедрість, боягузливість — хоробрість тощо. Пробудження Віри (а не надії): тому що щира віра в успіх призводить до результату, тоді як надія спонукає лише до пасив­ного очікування на цей результат!

лялькотерапІя розвивати дрібну моторику руки («мануальний інтелект»); розвивати фантазію та образне мислення; розвивати вміння малими засобами виражати характер; розвивати здатність тонко відчувати інших; та те; що відбу­вається навколо; розвивати здатність до концентрації уваги; зміцнити зв'язок Дитина – Фахівець -Батьки.

музикотерапІя естетизація та гармонізація педагогічно-корекційного сере­довища; сприяння розвитку комунікативності; розвиток творчої уяви та фантазії; релаксація психологічного тонусу; розвиток емоційної сфери; розвиток почуття колективізму; розвиток естетичних потреб.

фототерапІя фокусування/актуалізації (оживлення спогадів та повтор­не їх переживання); стимулювання (при роботі з фотографією відбувається ак­тивізація різних сенсорних систем — зір, кінестетика, тактильна чутливість тощо); організація (інтегрування) (координація різних сенсорних систем, поява різних асоціації); об'єктивація (здатність фотографії робити видимими пе­реживання та особистісні прояви людини, що відображаються у зовнішності та вчинках); відображення динаміки зовнішніх та внутрішніх змін (якщо маємо достатню кількість знімків для ретроспективного аналізу); смислоутворююча (здатність фотографії допомогти люди­ні побачити смисл вчинків та переживань); деконструювання (звільнення людини від неправильних, «сконструйованих» значень та формування нової системи зна­чень); рефреймінга та реорганізація (використання фотоколажа та фотомонтажу); утримування (контейнірування) (фотографія здатна «утримувати» почуття від їх підсвідомого відреагування у реаль­ності; ідея сублімації); експресивно-катарсична (емоційне очищення, звільнення від важких переживань); захисна (забезпечує дистанціювання від травматичних пе­реживань, певний ступень контролю над ними, саме людина мо­же визначити момент, у який знімки можуть бути показані).

Ігрова терапІя Встановлення позитивних стосунків з дитиною. Прояв широкого спектру почуттів. Відпрацювання досвіду реального життя дитини. Практична перевірка дитиною обмежень (просторових, предметно-маніпуляційних, морально-етичних тощо). Розвиток у дитини позитивного «Я». Розвиток самопізнання. Можливість розвитку у дитини самоконтролю.

пІсочна терапІя проективна діагностика; психокорекція та психотерапія; психопрофілактика; навчання.

фольклорна арттерапІя напрями арттерапевтичної роботи з використан­ням пісенного фольклору: діагностика; розвиток комунікативної сфери (підтримка у групі); корекція небажаних рис особистості; дихальна практика та здоров'я; лікування звуком та вокалом; емоційні скиди; танцювально-рухова терапія; тілесна терапія; драмотерапія; кольоротерапія; костюмотерапія; лікування пізнанням тайни.

хореотерапІя та формокорекцІйна ритмопластика зайнятість, підвищення рухової активності; комунікативний тренінг та організація соціотерапевтичного спілкування; отримання діагностичного матеріалу для аналізу та самопі­знання; «розкріпачення» та зростання людини.

православна психотерапІя У ритуальних релігійних дійствах простежуються елементи групової психотерапії, релаксації, катарсису та інше. Причому, якщо мета психотерапії — це зцілення душі, то метою релігії стає її врятування

логотерапІя ЛОГОТЕРАПІЯ (від давньогрецьк. — logos — смисл) — це вид естетотерапії, спрямований на те, щоб надати духовно­го змісту, з'ясувати сенс життя людині, яка втратила його, звернути увагу на справжні моральні та культурні цінності життя. У цінності творчості (мають приоритетне значення, базуються на праці); У цінності переживання (наприклад: кохання); У цінності відношення (як усвідомлене ставлення до об'єктив­ної реальності).

гештальттерапІя Основними принципами у гештальттерапії є: Принцип «зараз» — це функціональна концепція того, що та як робить індивід у даний момент. Принцип «я-ти» передбачає прагнення до відкритого та безпосереднього контакту між людьми. Адже пряма конфронта­ція мобілізує афект та живість переживання. Принцип суб'єктивізації висловлювань. Континуум свідомості — концентрація на спонтанному потоці змісту переживань, метод підведення індивіда до безпосе­реднього переживання та відмови від вербалізацій та інтерпре­тацій, одне з центральних понять гештальттерапії

Хобі-терапія відвідування дискоклубів; У прибирання (ремонт) помешкання; У приготування їжі; У катання на автомобілі (міському транспорті); У прогулянка по місту (з друзями або наодинці); читання улюблених поетів (письменників); перегляд фотографій; телефонне спілкування з друзями; співи; слухання улюбленої музики; перебування на самоті та споглядання й обдумування; сльозотерапія (у дівчат); заняття спортом; шопінг; перегляд телевізійних передач, фільмів

терапІя кольором

натурпсихотерапІя водна терапія; аеротерапія; пісочна терапія; літотерапія; ланшафтотерапія; анімалотерапія; дельфінотерапія; іпотерапія; дендротерапія; смакотерапія; аромотерапія; квіткотерапія 

бІблІотерапІя До найближчих завдань бібліотерапії відносять: відключення від діючої психотравматичної ситуації («від­хід» у книгу); деактуалізація власних, існуючих життєвих переживань (зміна «прейскуранта цінностей» цих переживань); вироблення «ідеалу поведінки» у подальшому. До віддалених завдань бібліотерапії відносять: вироблення більш оптимістичного погляду на життя; зміна власних реакцій на ситуацію, яка травмує психіку; покращення контакту з людьми — у родині, з друзями, у школі тощо; вироблення важливого вміння постати на точку зору ін­шої людини та зрозуміти мотиви її вчинків (особистісна деце­нтрація); більш виважене та спокійне ставитися до людей, які тобі неприємні; якщо у житті тобі зустрічаються люди занадто неприємні, від яких ти страждаєш, не поспішай розповсюджувати своє став­лення до них на увесь світ. У світі більше людей хороших, ніж поганих. Шукай їх та вони тобі допоможуть.

смІхотерапІя (гелотолоГія) знімає нервове напруження: допомагає при знятті болю; лікує алергію шкіри; послаблює м'язи шиї та спини; стабілізує роботу серця, головного мозку та кишечнику.

кІнезІтерапІя виявити ритмічні рефлекси; пристосувати організм дитини відповідати на певні подраз­ники (слухові, зорові); встановити рівновагу в діяльності нервової системи дитини, вгальмувати занадто збуджених та розгальмувати загальмованих дітей; урегулювати неправильні та зайві рухи. Гіляровський В. А. писав про те, що логоритміка, як складо­ва кінезітерапїї, впливає на загальний тонус; моторику; настрій; сприяє тренуванню рухливості нервових процесів центра­льної нервової системи; активізує діяльність кори головного мозку.

АНАМАЛОТЕРАПІЯ серцево-судинні захворювання; гіпертонію; депресії; аутизм; синдром Дауна; враження головного мозку з проявами залежностей або аг­ресивності; самотність або ізоляцію; пригніченість та низьку самооцінку тощо.

МАМАТЕРАПІЯ кожна мати здатна допомогти дитині подолати важку хво­робу: вплив мами на хвору дитину набагато сильніший за дії будь-яких ліків й мікстур; під керівництвом лікаря мати може позбавити малюка стра­хів, безсоння, заїкуватості та інших нервових захворювань; мати здатна дати дитині установку на щастя — й вона стане щасливою й успішною людиною у житті адже мама любить свого малюка незалежно від того слухняний він чи ні, хворий чи здоро­вий. її любов до дитини БЕЗУМОВНА!