Гетерофункціональні сполуки. Галогенозамiщенi кислоти - презентация, доклад, проект скачать

Нажмите для полного просмотра!

Гетерофункціональні сполуки. Галогенозамiщенi кислоти, слайд №1

Гетерофункціональні сполуки. Галогенозамiщенi кислоти, слайд №2

Гетерофункціональні сполуки. Галогенозамiщенi кислоти, слайд №3

Гетерофункціональні сполуки. Галогенозамiщенi кислоти, слайд №4

Гетерофункціональні сполуки. Галогенозамiщенi кислоти, слайд №5

Гетерофункціональні сполуки. Галогенозамiщенi кислоти, слайд №6

Гетерофункціональні сполуки. Галогенозамiщенi кислоти, слайд №7

Гетерофункціональні сполуки. Галогенозамiщенi кислоти, слайд №8

Гетерофункціональні сполуки. Галогенозамiщенi кислоти, слайд №9

Гетерофункціональні сполуки. Галогенозамiщенi кислоти, слайд №10

Гетерофункціональні сполуки. Галогенозамiщенi кислоти, слайд №11

Гетерофункціональні сполуки. Галогенозамiщенi кислоти, слайд №12

Содержание ▲

Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему Гетерофункціональні сполуки. Галогенозамiщенi кислоти. Доклад-сообщение содержит 12 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Mypresentation Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1

Описание слайда:

ГЕТЕРОФУНКЦІОНАЛЬНІ СПОЛУКИ ГАЛОГЕНОЗАМIЩЕНI КИСЛОТИ Галогенозамiщенi кислоти, це карбонові кислоти, якi в алкільному залишку мiстять один або декілька атомів галогену. (хлороцтова кислота) (трихлороцтова кислота)

Слайд 2

Описание слайда:

IЗОМЕРIЯ, НОМЕНКЛАТУРА За систематичною (IUPАC) номенклатурою, назви галогенозаміщених кислот утворюють вiд назви вiдповiдної карбонової кислоти, додаванням префіксу фторо-, хлоро-, бромо-, йодо-, а положення атома галогену вказується цифрою (локантом). Нумерацiя головного ланцюга починається з атома вуглецю карбоксильної групи.

Слайд 3

Описание слайда:

Якщо користуються тривіальними назвами кислот, то положення галогену вiдносно карбоксильної групи вказують буквами грецького алфавiту (,,). Iзомерiя галогенозаміщених кислот зумовлена будовою вуглецевого скелета та положенням у ньому атома галогену.

Слайд 4

Описание слайда:

СПОСОБИ ОДЕРЖАННЯ 1. Галогенування насичених карбонових кислот та їх похiдних Пряме галогенування кислот вiдбувається важко. При фторуваннi утворюються перфторокарбоновi кислоти (перфторо - повнiстю фторованi). Фтор одержують безпосередньо в процесі фторування, шляхом електролізу рідкого фтороводню. Фтороангiдрид трифтороцтової кислоти

Слайд 5

Описание слайда:

Хлорування протiкає при освiтленнi або нагрiваннi з утворенням всiх можливих похiдних ,, тощо. Оцтова Монохлороцтова Дихлороцтова Трихлороцтова кислота

Слайд 6

Описание слайда:

Бромування вiдбувається у присутностi червоного фосфору з утворенням -похiдних (метод Гелля-Фольгарда-Зелiнського). Метод дозволяє одержувати також хлорозамiщенi карбоновi кислоти. Пряме йодування насичених кислот не вiдбувається.

Слайд 7

Описание слайда:

2. Приєднання галогеноводнiв до ненасичених кислот (одержання -гало-генопохiдних) Приєднання галогеноводнiв до α-,β-ненасичених кислот протiкає проти правила Марковнiкова (див.стор.), у результаті чого атом галогену приєднується до β-вуглецевого атому.

Слайд 8

Описание слайда:

3. Реакцiї нуклеофiльного замiщення (обмін інших груп на галоген) Найлегше обмінюються на галоген гідроксильні групи: 3-Гiдроксипропанова кислота 3-Хлоропропанова кислота

Слайд 9

Описание слайда:

4. Реакцiї теломеризацiї (одержання - галогенозаміщених кислот) Реакцiя полiмеризацiї, що вiдбувається в присутностi передавача ланцюга - телогена (CCl4, CBr4 тощо) та пероксидних iнiцiаторiв, називається теломеризацiєю. У результаті утворюється суміш олігомерів (теломерів), на кінцях ланцюгів яких знаходяться залишки телогена. Часто телогеном виступає тетрахлорометан ССl4. Трихлорометильна група одержаного олігомеру легко піддається гідролізу з одержанням - галогенозаміщеної кислоти:

Слайд 10

Описание слайда:

ФIЗИЧНI ТА ХIМIЧНI ВЛАСТИВОСТІ Галогенозаміщені кислоти - це рiдини або твердi речовини. Вони виявляють властивостi, як карбонових кислот, так i галогенопохiдних. Вони сильнiшi, нiж вiдповiднi карбоновi кислоти, завдяки впливу –I-еф. галогенiв. Найсильнiшою кислотою даного типу є трифтороцтова кислота CF3COOH. За карбоксильною групою галогенозаміщені кислоти утворюють всi вiдомi функцiональнi похiднi – солі, галогено-ангiдриди, ангідриди, амiди, естери тощо. За участю атома галогену вони здатні вступати майже у всі реакції, що й галогено-похідні вуглеводнів.

Слайд 11

Описание слайда:

Так, -галогенозаміщені карбоновi кислоти та їх похiднi легко вступають в реакцiю з рiзними нуклеофiльними реагентами, що пояснюється впливом –I-еф. карбоксильної групи: Аналогiчнi реакцiї протiкають з ,,,-галогенозаміщеними карбоновими кислотами, але ці реакції вимагають жорсткіших умов. -Галогенозаміщені кислоти при нагрiваннi вiдщеплюють галогеноводень з утворенням ненасичених кислот.

Слайд 12

Описание слайда:

Реакцiя декарбоксилювання. -Ди- i, особливо, -тригалогенокарбоновi кислоти при нагрiваннi здатні відщеплювати СО2 (декарбоксилюватись). Промислове застосування знаходять хлороцтова, трихлороцтова, трифтороцтова кислоти.