🗊Презентация Імпульсні модулятори (заняття № 3.1)

МЕТА ЗАНЯТТЯ НАВЧАЛЬНА МЕТА: 1. Вивчити загальні відомості про РЛС. 2. Вивчити основні характеристики РЛС. 3. Розглянути вимоги, які висуваються до РЛС. ВИХОВНА МЕТА: 1. Виховувати у студентів культуру поведінки. 2. Виховувати студентів у дусі патріотизму.

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ І РОЗПОДІЛ ЧАСУ: НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ І РОЗПОДІЛ ЧАСУ: I. Вступна частина.........................................10 хв. II. Основна частина.......................................220 хв. Питання 1. Призначення, класифікація і характеристика передавальних пристроїв ЗРЛ. Питання 2. Автогенератори. Питання 3. Помножувачі частоти. Питання 4. Підсилювачі потужності НВЧ - сигналів на клістронах. Питання 5. Призначення, класифікація і характеристики імпульсних модуляторів. Питання 6. Схеми побудови імпульсних модуляторів. Питання 7. Аварійні режими роботи імпульсних модуляторів. III. Заключна частина....................................10 хв.

ПИТАННЯ І ПРИЗНАЧЕННЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ І ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРЕДАВАЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ ЗРЛ

3. Коефіцієнт корисної дії (ККД) - визначає масу і вартість Прд. Пр, пред’являє високі вимоги до систем ПО (повітряне охолодження), РО (рідинне охолодження) і потужності первинних джерел живлення. 3. Коефіцієнт корисної дії (ККД) - визначає масу і вартість Прд. Пр, пред’являє високі вимоги до систем ПО (повітряне охолодження), РО (рідинне охолодження) і потужності первинних джерел живлення. 4. Інтенсивність паразитних коливань і шумів - визначає необхідність застосування спеціальних заходів з метою їх зниження на виході тракту на передачу. Орієнтовні границі максимальних потужностей різних типів генераторів у неперервному режимі роботи в залежності від діапазону довжини хвиль показані графічно на рис. 5.

ПИТАННЯ ІІ АВТОГЕНЕРАТОРИ

ПИТАННЯ ІІІ ПОМНОЖУВАЧІ ЧАСТОТИ

ПОМНОЖУВАЧІ ЧАСТОТИ НА ДІОДАХ ПОМНОЖУВАЧІ ЧАСТОТИ НА ДІОДАХ В діодних помножувачах застосовуються напівпровідникові діоди спеціальної конструкції, які під дією напруги змінюють ємність закритого p-n переходу. Такі діоди називають варакторами (параметричні діоди). Вони працюють на частотах 0.5-1Ггц...8-12Ггц, де робота транзисторних помножувачів вже не ефективна. Варактори працюють при великих амплітудах ВЧ - сигналу і забезпечуються корпусом з добрим тепловідводом. Залежність ємності від зворотної напруги нелінійна і визначається за формулою:

де Cu - ємність діода при зворотній напрузі; де Cu - ємність діода при зворотній напрузі; Co - ємність діода при нульовій напрузі; φk - контактна різниця потенціалів (залежить від типу p-n переходу 0,3...0,96); γ - коефіцєнт, яркий характеризує ступінь переходу (плавний γ=3). Принцип дії діодного помножувача полягає в тому, що при подачі на діод змінної напруги буде змінюватись величина заряду на ємності діода:

ПИТАННЯ ІV ПІДСИЛЮВАЧІ ПОТУЖНОСТІ НВЧ - СИГНАЛІВ НА КЛІСТРОНАХ

Відбивні клістрони - малопотужні НВЧ-генератори, які застосовуються в схемах задаючих генераторів. В даний час вони знаходять все менше застосування в техніці НВЧ діапазону. Відбивні клістрони - малопотужні НВЧ-генератори, які застосовуються в схемах задаючих генераторів. В даний час вони знаходять все менше застосування в техніці НВЧ діапазону. Клістрони - це електровакуумні прилади НВЧ, в яких модульований НВЧ полем з потужності електронний потік передає кінетичну енергію електронів НВЧ полю резонатора. Взаємодія електронів з НВЧ полем здійснюється протягом короткого проміжку часу. Будова трьохрезонаторного клістрона показана на рисунку 26. Електронний потік, який виходить з електронного випромінювача, переміщується під дією різниці потенціалів між катодом і колектором. Фокусування потоку здійснюється магнітним полем соленоїда. Всі резонатори, звичайно, настроюють на одинакові частоти. В першому резонаторі електронний потік модулюється з швидкості НВЧ полем, яке подається на вхід клістрона.

Таким чином, в другому резонаторі здійснюється поглиблення модуляції електронного потоку з швидкості, яка в наступному просторі дрейфу (між другим і третім вихідним резонаторами) перетворюється в модуляцію з щільності. В багаторезонаторному клістроні досягається краще групування електронного потоку в згустки, що приводить до збільшення ККД і КП приладу. Таким чином, в другому резонаторі здійснюється поглиблення модуляції електронного потоку з швидкості, яка в наступному просторі дрейфу (між другим і третім вихідним резонаторами) перетворюється в модуляцію з щільності. В багаторезонаторному клістроні досягається краще групування електронного потоку в згустки, що приводить до збільшення ККД і КП приладу. Електронний потік, модульований з щільності, енергія якого зростає від резонатора до резонатора, в останньому резонаторі збуджує НВЧ-коливання, амплітуда яких досягає максимальної величини при гальмуванні електронного потоку в НВЧ-полі цього резонатора, тобто за рахунок віддачі кінетичної енергії електронів НВЧ-полю.

ПИТАННЯ V ПИТАННЯ V ПРИЗНАЧЕННЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ І ХАРАКТЕРИСТИКИ ІМПУЛЬСНИХ МОДУЛЯТОРІВ

ПИТАННЯ VІ СХЕМИ ПОБУДОВИ ІМПУЛЬСНИХ МОДУЛЯТОРІВ

ПИТАННЯ VІІ АВАРІЙНІ РЕЖИМИ РОБОТИ ІМПУЛЬСНИХ МОДУЛЯТОРІВ

При збільшенні величини опору навантаження (іскрінні або пробої у генераторному приладі), залишкова енергія проявляється у вигляді негативної полярності на лінії і складаючись з зарядною напругою, приводить до підвищення напруги на лінії від імпульсу до імпульсу. У результаті може виникнути дуговий пробій елементів схеми модулятора. Для захисту передавачів від аварійних режимів передбачене попереднє ввімкнення напруги розжарення, на час, достатній для розігріву спіралі, застосовують спеціальні схеми захисту і контролю, на схемі, яку ми розглядали, рис. 13 - це Л3, Р1, Р2, С2, С3, R2. Дія схем контролю застосована на вмиканні вимірювальних приладів (пристроїв) в зарядний або розрядний ланцюг модулятора та дистанційній передачі результатів вимірювань на робоче місце оператора (стрілочні прилади, світова, звукова сигналізація). При збільшенні величини опору навантаження (іскрінні або пробої у генераторному приладі), залишкова енергія проявляється у вигляді негативної полярності на лінії і складаючись з зарядною напругою, приводить до підвищення напруги на лінії від імпульсу до імпульсу. У результаті може виникнути дуговий пробій елементів схеми модулятора. Для захисту передавачів від аварійних режимів передбачене попереднє ввімкнення напруги розжарення, на час, достатній для розігріву спіралі, застосовують спеціальні схеми захисту і контролю, на схемі, яку ми розглядали, рис. 13 - це Л3, Р1, Р2, С2, С3, R2. Дія схем контролю застосована на вмиканні вимірювальних приладів (пристроїв) в зарядний або розрядний ланцюг модулятора та дистанційній передачі результатів вимірювань на робоче місце оператора (стрілочні прилади, світова, звукова сигналізація).

Для захисту від режиму короткого замикання в схему ввімкнений діод Л3 і RC - фільтр (С2,С3,R2 і реле Р2). При підвищенні напруги на області Р2 (порогове реле) воно спрацьовує і відключає напругу від випрямляча. Для захисту від режиму короткого замикання в схему ввімкнений діод Л3 і RC - фільтр (С2,С3,R2 і реле Р2). При підвищенні напруги на області Р2 (порогове реле) воно спрацьовує і відключає напругу від випрямляча. ВИСНОВОК: Таким чином, застосування ефективних схем керування захисту і контролю в ІМ забезпечує довговічність роботи ІМ, високу експлуатаційну надійність, ремонтну здатність, малий час відновлення, а значить високі перспективи Пд. Пр.

ЛІТЕРАТУРА ОСНОВИ ПОБУДОВИ РЛС РТВ ПІД РЕДАКЦІЄЮ Б.Ф. БОНДАРЕНКО, КВІРТУ ППО, 1987. 2. ОСНОВИ ПОБУДОВИ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ ТЕХНІКИ РАДІОТЕХНІЧНИХ ВІЙСЬК ППО, 1989. 3. ТХОРЖЕВСЬКИЙ В.І. СИСТЕМИ РАДІОЛОКАЦІЙНОГО РОЗПІЗНАВАННЯ. НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК. ЧАСТИНА 1. КИЇВ, 2007 РІК. 4.ТЕОРІЯ РАДІОЛОКАЦІЙНИХ СИСТЕМ: ПІДРУЧНИК / Б.Ф. БОНДАРЕНКО, В.В. ВИШНІВСЬКИЙ, В. П. ДОЛГУШИН ТА ІНШІ; ЗА ЗАГАЛЬНОЮ РЕДАКЦІЄЮ С.В. ЛЄНКОВА, 2008.