🗊Презентация Лекція №1. Директиви препроцесора. Багатомодульне програмування

Лекція №1 Директиви препроцесора. Багатомодульне програмування Лектор:доцент каф. Информатики Любченко В.А.

Директиви препроцесора. Багатомодульне програмування Директиви препроцесора. Багатомодульне програмування Мета роботи Отримати практичні навички застосування директив препроцесора, насамперед у створенні макросів, умовної компіляції, створенні багатомодульного проекту. Директиви препроцесора починаються з символу "#" і виконуються під час 1-ї фази компіляції. Результат виконання потім компілюється, але може бути виведений в stdout або у файл за допомогою опцій компілятора.

Директива #include Директива #include Ця директива наказує препроцесору помістити на її місце вміст іншого файлу. Синтаксис директиви #include <имя_файла> или #include "имя_файла". Якщо ім'я_файлу не є повним ім'ям, в першому випадку пошук відбувається тільки в межах специфікованих каталогів включаючих файлів. У другому випадку спочатку проглядається поточний каталог.

Директива #define Директива #define Директива #define визначає підстановку в тексті програми. Вона використовується для визначення: - символічних констант: #define ім'я_текст підстановки (всі входження імені замінюються на текст підстановки); - макросів, які виглядають як функції, але реалізуються підстановкою їх тексту в текст програми: #define ім'я (параметри текст_постановки; - символів, керуючих умовної компіляцією. Вони використовуються разом з директивами #i fdef і #i fndef. Формат: #define ім'я Приклади: #define VERSION I #define VASIA " Василь Іванович " #define MAX(х,у) ((x)>(y) ? (x) : (y))

Імена рекомендується записувати великими літерами, щоб візуально відрізняти їх від імен змінних і функцій. Параметри макросу використовуються при макропідстановці, наприклад, якщо в тексті програми використовується виклик макросу y = MAX (suml,. sum2); він буде замінений на Імена рекомендується записувати великими літерами, щоб візуально відрізняти їх від імен змінних і функцій. Параметри макросу використовуються при макропідстановці, наприклад, якщо в тексті програми використовується виклик макросу y = MAX (suml,. sum2); він буде замінений на у = ((suml)>(sum2)? (suml):(sum2)); Відсутність круглих дужок може призвести до неправильного порядку обчислення, оскільки препроцесор не оцінює текст який вставляється з точки зору синтаксису. Наприклад, якщо до макросу #deflne sqr (x) (х * х) звернутися як sqr (y + l), в результаті підстановки вийде вираз (у + 1 * у + 1). Директиви #undef видаляє оголошену макропідстановку.

Умовна компіляція Можна вибірково компілювати частини файлу. Синтаксис директиви умовної компіляції наступний: #if вираз_1 // ця частина файлу компілюється, якщо вираз_1 істинний #elif вираз_2 // я частина файлу компілюється, якщо вираз_1 помилково, а // вираз_2 істинно ... #else // ця частина файлу компілюється, коли всі вирази помилкові #endif Директиви #elif і #else можуть бути опущені.

Приклад. Просте виключення секції коду. Приклад. Просте виключення секції коду. #if 0 // виключена секція коду #endif Значення виразів в директивах #if і #elif повинні бути цілими константами. У виразах не можна використовувати операцію sizeof. У якості вираження в директивах #if і #elif можна використовувати оператор defined. Він перевіряє, чи був визначений макрос. Приклад. Вибір між секціями коду. #if defined(DEBUGGING) space = 1000; #else space = 10; #endif Директиви #ifdef і #ifndef є скороченням для директив #if defined і #if! defined відповідно.

Приклад. Запобігання багаторазової трансляції заголовка sample.h. Приклад. Запобігання багаторазової трансляції заголовка sample.h. #ifndef __SAMPLE_H__ #define __SAMPLE_H__ // тут зміст файлу #endif Якщо файл sample.h виявиться багаторазово включеним у вихідний код програми, то при такому "обрамленні" його вмісту буде відтранслювувати лише перше входження заголовного файлу. Зауваження. В Visual C ++ та ж мета досягається застосуванням директиви #pragma once. Директива #error Директива #error викликає під час компіляції повідомлення про помилку. #error повідомлення_про_помилку

Приклад. Забезпечення правильності параметрів компіляції. Приклад. Забезпечення правильності параметрів компіляції. #if !defined(__cplusplus) #error Цей файл повинен компілювати в режимі С ++ #endif Повідомлення може містити ідентифікатори макросів, які будуть розширені препроцесором. Директива зазвичай застосовується, коли не було визначено необхідний макрос. Директива #line За допомогою директиви #line можна змінити внутрішній лічильник рядків компілятора і ім'я компільованого файлу. Вона має такий вигляд

#line номер_рядка ["ім'я_файлу"] #line номер_рядка ["ім'я_файлу"] Директива #pragma Директива #pragma дозволяє впливати на процес і результат компіляції. Ось кілька опцій для компілятора Visual C ++. #pragma hdrstop - наказує компілятору не включати подальшу інформацію в предкомпілірованний заголовок; #pragma once - наказує компілятору лише одного разу включати даний заголовний файл в програму; #pragma warning - вибірково дозволяє або пригнічує попереджувальні повідомлення.

Завдання Завдання Ввід-вивід елементів масиву та вирішення завдання оформити у вигляді макросів та розмістити їх в окремому модулі Контрольний приклад В матриці найти суму першого рядка, відсортувати другий рядок за збільшенням, а третій за зменшенням. Оформити кожну підзадачу у вигляді макросу. Розв’язок Головний файл (містить функцію main) #include <iostream> using namespace std; #include "myHeader.h"

#define N 3 #define N 3 #define M 5 void main() { int mas[N][M]={9,3,6,23,21, 4,5,6,4,51, 4,6,24,23,24}; cout<<"Nachalnije dannie\n"; outmatr(mas,N,M); #define cmp > # if defined (cmp) sortmas(mas[1],M); #else cout<<"error";

#endif #endif #define MES "sort \">\" 2-ja stroka" cout<<endl; outmas(mas[1],5); #define cmp < #define MES "sort \"<\" 3-ja stroka" # if defined (cmp) sortmas(mas[2],M); #else cout<<"error"; #endif cout<<endl;

outmas(mas[2],5); outmas(mas[2],5); cout<<endl; int sum; SUM(mas[0],5,sum); cout<<"Summa 1-oj stroki = "<<sum<<endl; cout<<"Rezultat:"<<endl; outmatr(mas,N,M); cin.get(); } Файл “myHeader.h” //--------------------------------------------------------------------------- #ifndef _MY_HEADER_ #define _MY_HEADER_ #define MES "ne sort" #define cmp ==

#define sortmas(mas,n) { for (int i=0;i<n;i++) \ #define sortmas(mas,n) { for (int i=0;i<n;i++) \ for (int j=0;j<n-i-1;j++) \ if(mas[j] cmp mas[j+1]) { mas[j]=mas[j]+mas[j+1]; \ mas[j+1]=mas[j]-mas[j+1]; \ mas[j]=mas[j]-mas[j+1];}; \ } #define outmas(mas,n) { for (int i=0;i<n;i++) cout<<mas[i]<<"\t"; \ cout<<'\t'<<MES<<endl;}

#define outmatr(mas,n,m) { for (int i=0;i<n;cout<<endl,i++)\ #define outmatr(mas,n,m) { for (int i=0;i<n;cout<<endl,i++)\ for (int j=0;j<m;j++)\ cout<<mas[i][j]<<"\t"; \ } //--------------------------------------------------------------------------- #define SUM(mas,n,Sum) { Sum =0; \ for (int j=0;j<n;j++)\ Sum+=mas[j]; \ } #endif