🗊 Монгольська навала на українські землі

Монгольська навала на українські землі

Напади половців на південні кордони

2. Монгольська держава чингісхана

3. Битва на Калці

Тим часом основні полки великого князя київського Мстислава Романовича залишалися осторонь невдалого бою. Бачучи відступ чернігівських і галицько-волинських полків, він поспіхом зайняв кам'янисте місце на горі над Калкою і спорудив там навколо свого стану укріплений «город» з частоколом. Частина монголів оточила киян, а решта пустилася навздогін русько-половецькому війську. Їх гнали до самого Дніпра. Стан київського князя монголи штурмували три дні, а потім запропонували переговори про здачу. Коли ж кияни прийняли умови і вийшли з укріплень,  то були знищені. Тим часом основні полки великого князя київського Мстислава Романовича залишалися осторонь невдалого бою. Бачучи відступ чернігівських і галицько-волинських полків, він поспіхом зайняв кам'янисте місце на горі над Калкою і спорудив там навколо свого стану укріплений «город» з частоколом. Частина монголів оточила киян, а решта пустилася навздогін русько-половецькому війську. Їх гнали до самого Дніпра. Стан київського князя монголи штурмували три дні, а потім запропонували переговори про здачу. Коли ж кияни прийняли умови і вийшли з укріплень,  то були знищені. Монгольське військо перемогло, і, як повідомляє середньовічний автор «Повісті про битву на Калці», вціліла лише десята частина русько-половецьких сил. Монголи ж спочатку рушили до переяславського князівства, проте згодом вирішили повернутися додому. Битва на Калці засвідчила перевагу монгольських військових традицій над європейськими — єдиноначалля над колегіальним командуванням, колективної дисципліни над індивідуальним героїзмом, вишколених лучників над важкою кавалерією і піхотою. Ці тактичні відмінності стали згодом блискавичного завоювання Східної і Центральної Європи. План битви на Калці 1) Кияни Мстислава Романовича; 2) Чернігівці Мстислава Святославича; 3) Курчани Олега Святославича; 4) Галичани Мстислава Удатного; 5) Волинці Данила Романовича; 6) Половці Яруна; 7) Монголи Субедея і Джебе; 8) Союзники монголів (бродники)

4. Похід батия на русь

Монгольське нашестя на Русь

Монголи під час західного походу розгромили також половців, очолюваних ханом Котяном, котрий вимушений був втікати зі своїм сорокатисячним народом аж до Угорщини. Були переможені алани та черкеси на Північному Кавказі, а також поволзькі народи, що повстали проти завойовників. Пізніше неодноразово спустошується місто Сурож у Криму, значний центр міжнародної торгівлі. Бойові дії велися в Закавказзі. Монголи під час західного походу розгромили також половців, очолюваних ханом Котяном, котрий вимушений був втікати зі своїм сорокатисячним народом аж до Угорщини. Були переможені алани та черкеси на Північному Кавказі, а також поволзькі народи, що повстали проти завойовників. Пізніше неодноразово спустошується місто Сурож у Криму, значний центр міжнародної торгівлі. Бойові дії велися в Закавказзі. Відбулось нове вторгнення на землі Північно-Східної Русі (пограбовано околиці Нижнього Новгорода, спалено міста Городець, Гороховець, Муром, повторно – Рязань). В березні 1239 року орди Батия після нетривалої облоги здобули Переяслав, усе Переяславське князівство було спустошене і припинило своє існування. Восени така ж доля спіткала Чернігів. Взяттям Чернігова керував Мунке – інший внук Чингісхана (згодом, в п’ятдесяті роки, його виберуть великим ханом Монгольської імперії). Під час облоги Чернігова монголи використали потужну осадну техніку і кидали в місто величезне каміння. та Новгород-Сіверський.На шляху до Києва завойовники зруйнували численні міста й замки (більшість із них потім так і не відновилися). Особливо запекло билися міста, розташовані у нижній течії річки Рось. Та монголи прорвали оборону й, очолювані Батиєм, рушили на Київ.

6. Оборона києва