Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1)

Нажмите для полного просмотра!

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №2

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №3

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №4

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №5

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №6

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №7

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №8

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №9

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №10

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №11

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №12

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №13

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №14

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №15

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №16

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №17

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №18

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №19

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №20

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №21

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №22

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №23

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №24

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №25

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №26

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №27

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №28

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №29

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №30

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №31

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №32

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №33

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №34

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №35

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №36

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №37

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №38

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №39

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №40

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №41

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №42

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №43

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №44

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №45

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №46

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №47

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №48

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №49

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №50

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №51

Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1), слайд №52

Содержание ▲

Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему Об'єктно-орієнтоване програмування. Принцип інкапсуляції. (Лекція 1). Доклад-сообщение содержит 52 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Mypresentation Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1

Описание слайда:

Бублик Володимир Васильович Об'єктно-орієнтоване програмування Частина 1. Об'єктне програмування. Лекція 1. Принцип інкапсуляції Лекції для студентів 2 курсу

Слайд 2

Описание слайда:

Парадигми програмування (повторення)

Слайд 3

Описание слайда:

Погляд в майбутнє Програмувати, думаючи про нові застосування (reuse) Узагальнене програмування дає нові застосування програмних текстів Об'єктне і ієрархічне − нові застосування об'єктних кодів (об'єктів і класів)

Слайд 4

Описание слайда:

Інкапсуляція Під інкапсуляцією розумітимемо спосіб збирання певних елементів в одне ціле з метою утворення нової сутності (або абстракції нового рівня) Команди інкапсульовані в функцію Поля інкапсульовані в структуру struct Point { double _x; double _y; }

Слайд 5

Описание слайда:

Дані і функції в структурах (як С моделює С++) Чи можна інкапсулювати функцію в структуру? Так, можна за допомогою указника функції struct QuasiPoint { double _x; double _y; // інкапсуляція указника на функцію double (*f)(QuasiPoint, QuasiPoint); }; Як викликати f?

Слайд 6

Описание слайда:

Ініціалізація та виклик інкапсульованої функції double distance (QuasiPoint, QuasiPoint); QuasiPoint u={0, 1, distance}; cout

Слайд 7

Описание слайда:

Ініціалізація та виклик інкапсульованої функції double phi (QuasiPoint, QuasiPoint); QuasiPoint v={1, 1, phi}; cout

Слайд 8

Описание слайда:

Інкапсуляція в об'єкті Це добре чи зле, що в одній і тій же структурі функція-член структури в різних екземплярах позначає різні дії? u.f(a,b) відстань від a до b v.f(a,b) кут між векторами 0a і 0b Як засобами С зробити так, щоб для всіх екземплярів QuasiPoint указник показував завжди одну й ту ж функцію?

Слайд 9

$Статичний указник на функцію struct QuPoStaPtr { double _x; double _y; // інкапсуляція указника на функцію в класі static double (*f)(QuPoStaPtr,...$

Описание слайда:

Статичний указник на функцію struct QuPoStaPtr { double _x; double _y; // інкапсуляція указника на функцію в класі static double (*f)(QuPoStaPtr, QuPoStaPtr); }; // Один указник для всіх об’єктів double (* QuPoStaPtr ::f) (QuPoStaPtr, QuPoStaPtr) = distance; cout

Слайд 10

Описание слайда:

Інкапсуляція указника на функцію в класі Діаграма класу, а не об'єкта

Слайд 11

$Створення і видалення екземпляру структури struct PreWrappedVector { static const int _n; double * _v; }; // Функція створення вектора a._v void...$

Описание слайда:

Створення і видалення екземпляру структури struct PreWrappedVector { static const int _n; double * _v; }; // Функція створення вектора a._v void construct (PreWrappedVector& a); // Функція видалення вектора a._v void destroy (PreWrappedVector& a);

Слайд 12

Описание слайда:

Створення і видалення екземпляру структури // Типовий сценарій обробки PreWrappedVector v; // Хто гарантує наявність конструктора і // створення вектора до першого вживання? construct(v); ………………………… destroy(v); // Хто гарантує наявність деструктора і видалення // вектора після завершення його обробки?

Слайд 13

$Конструктор і деструктор struct WrappedVector { static const int _n; double * _v; // Це конструктор, він створює об'єкт // при його визначенні...$

Описание слайда:

Конструктор і деструктор struct WrappedVector { static const int _n; double * _v; // Це конструктор, він створює об'єкт // при його визначенні WrappedVector(); // Це деструктор, він автоматично видаляє об'єкт ~WrappedVector(); };

Слайд 14

Описание слайда:

Реалізація конструктора WrappedVector::WrappedVector() { cout

Слайд 15

Описание слайда:

Реалізація деструктора WrappedVector::~WrappedVector() { cout

Слайд 16

Описание слайда:

Головне правило об'єктного програмування Кожній структурі надаються конструктор і деструктор

Слайд 17

Описание слайда:

Автоматичний виклик конструктора і деструктора int main() { // Визначення об'єктів приводить // до виклику конструкторів. // Ось він: WrappedVector w1, w2; …………………………………………… // Життя об'єктів завжди закінчується // автоматичним викликом їх деструкторів // ост тут: return 0; }

Слайд 18

Описание слайда:

Хто викликає конструктор і деструктор? Це робить система програмування // new: конструктор; delete: деструктор int main() { WrappedVector *pw = new WrappedVector; // Створення об'єкту: неявний виклик конструктора ………………………………………………… // Видалення об'єкту: неявний виклик деструктора delete pw; return 0; }

Слайд 19

Описание слайда:

Конструктор і деструктор за замовчуванням Чи мала б структура PreWrappedVector конструктора і деструктора, якщо їх не визначити явно? struct PreWrappedVector { static const int _n; double * _v; };

Слайд 20

Описание слайда:

Конструктор і деструктор за замовчуванням Так! Компілятор генерує порожні конструктор і деструктор для кожної структури, яка не має власних // Конструктор за замовчуванням PreWrappedVector:: PreWrappedVector(){ }; // Деструктор за замовчуванням PreWrappedVector:: ~PreWrappedVector(){ }; // Краще б їх не було, але так досягається // сумісність С і С++

Слайд 21

Описание слайда:

Друге правило об'єктного програмування Ніколи не користується конструкторами за замовчуванням, згенерованими системою програмування Чому? ВВ поставить двійку Визначивши власні конструктор і деструктор ви повністю контролюєте створення і видалення ваших об'єктів, а не передоручаєте це комусь (віддаєте дітей в дитячий будинок)

Слайд 22

$Дані-члени структур (атрибути) і функції(методи) struct Point { // Атрибути double _x, _y; // Методи Point (double x=0, double y=0): _x(x),_y(y) { };...$

Описание слайда:

Дані-члени структур (атрибути) і функції(методи) struct Point { // Атрибути double _x, _y; // Методи Point (double x=0, double y=0): _x(x),_y(y) { }; ~Point(){ }; // Функції доступу до атрибутів double& x() {return _x;} double& y() {return _y;} };

Слайд 23

Описание слайда:

Виклик конструктора з параметрами // Замість Point a = Point(1,2); // пишемо скорочено Point a1(1,2); Point b = Point(1); Point b1(1); Point c = Point(); Point c1;

Слайд 24

Описание слайда:

Навіщо потрібні функції доступу? Для того щоб контролювати всі випадки використання атрибутів у кожному об'єкті

Слайд 25

Описание слайда:

Виклик методів Виклик методів відрізняється від виклику звичайних функцій // Застосувати до екземпляру а структури Point // функцію х() a.x() = 10; cout

Слайд 26

$Варіант функцій доступу: утиліти struct Point { // Атрибути double _x, _y; // Конструктор Point (double x=0, double y=0): _x(x),_y(y) { }; //...$

Описание слайда:

Варіант функцій доступу: утиліти struct Point { // Атрибути double _x, _y; // Конструктор Point (double x=0, double y=0): _x(x),_y(y) { }; // Деструктор ~Point(){}; } // Утиліти доступу до атрибутів double& x(Point & a) {return a._x;} double& y(Point & a) {return a._y;}

Слайд 27

Описание слайда:

Виклик утиліти Виклик утиліт є звичайним викликом функцій // Передати до функції x() параметр a x(a) = 10; cout

Слайд 28

Описание слайда:

Прямий доступ Замість функкції x(a) або методу a.x() можна було б напряму звертатися до члена структури _x a._x = 10; cout

Слайд 29

$Для чого потрібні методи доступу? struct Point { private: //закрили прямий доступ до атрибутів double _x; double _y; public: //відкрили доступ до...$

Описание слайда:

Для чого потрібні методи доступу? struct Point { private: //закрили прямий доступ до атрибутів double _x; double _y; public: //відкрили доступ до методів Point (double x=0, double y=0): _x(x),_y(y) { }; ~Point(){}; double& x() {return _x;} double& y() {return _y;} };

Слайд 30

Описание слайда:

Права доступу Як і раніше, кожен, хто бачить об'єкт може скористатися його відкритим методом // Застосувати до екземпляру а структури Point // відкритий метод х() a.x() = 10; cout

Слайд 31

Описание слайда:

Права доступу Сам метод, завдяки своїй належності до структури сам бачить її закриту частину // Як і раніше, ім'я _х в тексті функції double& x() {return _x;} // позначає поле _х того екземпляру, // до якого застосовано функцію

Слайд 32

$Права доступу Але для сторонніх атрибути стали невидимими int main () { Point a; a._x = 10; cout$

Описание слайда:

Права доступу Але для сторонніх атрибути стали невидимими int main () { Point a; a._x = 10; cout

Слайд 33

$Клас class Point { private: //закрита частина класу double _x; double _y; public: //відкрита частина класу Point (double x=0, double y=0):...$

Описание слайда:

Клас class Point { private: //закрита частина класу double _x; double _y; public: //відкрита частина класу Point (double x=0, double y=0): _x(x),_y(y) { }; ~Point(){}; double& x() {return _x;} double& y() {return _y;} };

Слайд 34

Описание слайда:

Структури і класи Структуру, яку поділено на відкриту і закриту частини називатимемо класом. Структуру розглядатимемо як архаїзм від С. В структурі все звичайно вважається відкритим. Екземпляри структур і класів називатимемо об'єктами. Кожен об'єкт створюється в результаті виклику конструктора, а видаляється деструктором. Структура може не мати власних конструктора і деструктора. Ваші класи завжди повинні мати власні конструктори (можливо декілька) і деструктор (не забудьте про ВВ).

Слайд 35

Описание слайда:

Клас vs. структура Правила доступу ― це поділ класу на відкриту (public) і закриту (private) частини. Закрита частина доступна лише з середини класу, відкрита ― звідусіль. Формально клас відрізняється від структури лише правилом замовчування прав доступу: Все, що явно не відкрите в класі, вважається закритим Все, що явно не закрите в структурі, вважається відкритим Структури звичайно вживають як сукупність даних, класи ― як сукупність даних (атрибутів) і функцій-членів класу (методів)

Слайд 36

Описание слайда:

Повторення. Два способи запису ініціалізації double x = 1.0; double y = x; double u = 2.0; // але можна й так double v(u); // це те ж саме, що // double v = u;

Слайд 37

$Ініціалізація атрибутів в конструкторі class Complex { private: double _re; double _im; public: Complex (double re, double im): // ініціалізація...$

Описание слайда:

Ініціалізація атрибутів в конструкторі class Complex { private: double _re; double _im; public: Complex (double re, double im): // ініціалізація атрибутів (добра!) _re(re), _im(im) { }; }

Слайд 38

$Ініціалізація атрибутів в конструкторі class Complex { private: double _re; double _im; public: Complex (double re, double im): // ініціалізація...$

Описание слайда:

Ініціалізація атрибутів в конструкторі class Complex { private: double _re; double _im; public: Complex (double re, double im): // ініціалізація атрибутів (погана!) { _re = re; _im = im; };

Слайд 39

$Приклад 1. Person.h class Person { private: const int _len; char * _name; public: // реалізація винесена в срр-файл Person(int, char []); ~Person();...$

Описание слайда:

Приклад 1. Person.h class Person { private: const int _len; char * _name; public: // реалізація винесена в срр-файл Person(int, char []); ~Person(); };

Слайд 40

$Приклад 1. Person.cpp (конструктор) Person::Person (int len, char name[]): _len(len), _name (new char[_len+1]); { for (int i=0; i$

Описание слайда:

Приклад 1. Person.cpp (конструктор) Person::Person (int len, char name[]): _len(len), _name (new char[_len+1]); { for (int i=0; i

Слайд 41

Описание слайда:

Приклад 1. Person.cpp (деструктор) Person::~Person() { cout

Слайд 42

$Приклад 2. WrappedVector.h class WrappedVector { private: static const int _n; double * _v; public: WrappedVector(); ~WrappedVector(); };$

Описание слайда:

Приклад 2. WrappedVector.h class WrappedVector { private: static const int _n; double * _v; public: WrappedVector(); ~WrappedVector(); };

Слайд 43

$Приклад 2. WrappedVector.cpp const int WrappedVector::_n = 100; WrappedVector::WrappedVector(): _v (new double[_n];) { cout$

Описание слайда:

Приклад 2. WrappedVector.cpp const int WrappedVector::_n = 100; WrappedVector::WrappedVector(): _v (new double[_n];) { cout

Слайд 44

Описание слайда:

Приклад 2. WrappedVector.cpp WrappedVector::~WrappedVector() { cout

Слайд 45

Описание слайда:

Селектори і модифікатори Як добратися до атрибутів, якщо вони закриті? ― За допомогою методів доступу: селекторів і модифікаторів Два в одному double& x() { return _x;} 2а. Селектор double getX() { return _x; }; 2b. Модифікатор void setX (double x) { _x = x;}

Слайд 46

$Приклад 2. WrappedVector. Селектор-модифікатор class WrappedVector { private: static const int _n; double * _v; public: class BadIndex { }; double&...$

Описание слайда:

Приклад 2. WrappedVector. Селектор-модифікатор class WrappedVector { private: static const int _n; double * _v; public: class BadIndex { }; double& getSet (int i); WrappedVector(); ~WrappedVector(); };

Слайд 47

$Приклад 2. WrappedVector. Селектор-модифікатор double& WrappedVector::getSet (int i) { if ((i=_len)) throw BadIndex; return _v[i]; } WrappedVector u;...$

Описание слайда:

Приклад 2. WrappedVector. Селектор-модифікатор double& WrappedVector::getSet (int i) { if ((i=_len)) throw BadIndex; return _v[i]; } WrappedVector u; u.getSet(0) = 500; cout

Слайд 48

$Приклад 2. WrappedVector. Селектор і модифікатор double WrappedVector::get (int i) { if ((i=_len)) throw BadIndex; return _v[i]; } void...$

Описание слайда:

Приклад 2. WrappedVector. Селектор і модифікатор double WrappedVector::get (int i) { if ((i=_len)) throw BadIndex; return _v[i]; } void WrappedVector::set (int i, double x) { if ((i=_len)) throw BadIndex; _v[i] = x; return; }

Слайд 49

Описание слайда:

Чому віддавати перевагу Окремий модифікатор дозволяє контролювати кожну спробу зміни значення атрибуту, а селектор ― кожне використання його значення. Модифікатор-селектор не відрізняє зміну значення від читання; порушує інкапсуляцію (як?) Але кожна мова програмування пропонує оператор індексування [ ] ― по суті селектор-модифікатор.

Слайд 50

Описание слайда:

Що вживати: клас чи структуру? Слідкуємо за створенням і видаленням об'єктів, регламентуємо доступ до його частин ― вживаємо клас. Обов'язкові конструктор(и) і деструктор, модифікатори і селектори для кожного призначеного для використання зовні атрибуту. Правило доступу: Атрибути, як правило, закриті; методи можуть бути відкриті. В інших випадках можна обходитися структурами

Слайд 51

Описание слайда:

Об'єкт – екземпляр класу Об'єкт характеризується ідентичністю, станом і поведінкою. Ідентичність ― це властивість, що відрізняє об'єкт від усіх інших об'єктів. Об'єкт набуває ідентичності при створенні його конструктором і втрачає її при видаленні його деструктором. Стан визначається набором значень атрибутів об'єкту. Поведінка визначається набором методів.

Слайд 52

Описание слайда:

Висновок Вивчили Як створити об'єкт в заданому початковому стані Як змінити стан об'єкту Як визначити стан об'єкту Як видалити об'єкт Наступна задача: наділити об'єкти поведінкою