🗊Презентация Олена Пчілка – мати Лесі Українки, дитяча письменниця

Презентація на тему: « Олена Пчілка – мати Лесі Українки, дитяча письменниця »

Ольга Петрівна Косач, у дівоцтві Драгоманова, народилася у червні 1849 року на Полтавщині, місті Гадяч. Вона була донькою Петра Драгоманова, але з роками, ставши відомою письменницею взяла псевдонім Олена Пчілка. Українка за походженням і щира патріотка в душі вона пишалася своїм походженням і привчала дітей шанувати рідну землю, народ і звичаї. Утім, процес "українізації" в родині Олени Пчілки, мати відомої Української поетеси Лесі Українки, відбувався не так уже й просто. Хоча б з огляду на те, що чоловік і батько їхніх шести дітей і в сім'ї і на службі спілкувався російською мовою, щоправда, чисто літературною, а не містечковим суржиком. однак українська мова, українська ідея були йому не чужі.

З любов'ю розповідала Олена Пчілка про свою рідну домівку: «Була та гадяцька садиба на високій, крутій горі і спускалася до річки Псла. Під самим Гадячем впадає у Псьол річка Грунь і разом з водами Псла оточує великий острів з кучерявими вербами, а поза островом розстеляється зелена долина, поки не замика її на обрію великий вічнозелений бір сосновий... Дивлячись з нашого вікна на все те поєднання гір, води і зеленощів, я завжди думала, що се чи не найкращий на всю Полтавщину краєвид, — а вона ж має так багато чудових куточків». З любов'ю розповідала Олена Пчілка про свою рідну домівку: «Була та гадяцька садиба на високій, крутій горі і спускалася до річки Псла. Під самим Гадячем впадає у Псьол річка Грунь і разом з водами Псла оточує великий острів з кучерявими вербами, а поза островом розстеляється зелена долина, поки не замика її на обрію великий вічнозелений бір сосновий... Дивлячись з нашого вікна на все те поєднання гір, води і зеленощів, я завжди думала, що се чи не найкращий на всю Полтавщину краєвид, — а вона ж має так багато чудових куточків».

Олена Пчілка - один з родоначальників української дитячої літератури. Її перу належать численні поезії, казки, оповідання, ціла низка п'єс, які побачили світло рампи на сцені організованого нею дитячого аматорського театру. Не всі знають, що Олена Пчілка належить до числа перших українських жінок-видавців. Разом з Н. Кобринською заснувала у Львові альманах жінок-письменниць "Перший вінок", була редактором-видавцем журналу "Рідний край" з додатком "Молода Україна". До речі саме "Рідний край" благословив перші поетичні спроби Павла Тичини і Максима Рильського. Багато сил та енергії віддавала публікації творів своїх колег-письменників, а славнозвісні "Співомовки" С. Рудинського видавала власним коштом. Олена Пчілка - один з родоначальників української дитячої літератури. Її перу належать численні поезії, казки, оповідання, ціла низка п'єс, які побачили світло рампи на сцені організованого нею дитячого аматорського театру. Не всі знають, що Олена Пчілка належить до числа перших українських жінок-видавців. Разом з Н. Кобринською заснувала у Львові альманах жінок-письменниць "Перший вінок", була редактором-видавцем журналу "Рідний край" з додатком "Молода Україна". До речі саме "Рідний край" благословив перші поетичні спроби Павла Тичини і Максима Рильського. Багато сил та енергії віддавала публікації творів своїх колег-письменників, а славнозвісні "Співомовки" С. Рудинського видавала власним коштом.

Олена Пчілка явила себе справжньою українкою і в предковічних та святих для нас іпостасях - доньки, сестри, дружини, матері. Ольга Петрівна Косач-Драгоманова шанувала свій рід - батька і матір, боготворила брата - Михайла Драгоманова, була вірною подругою чоловіка, народила і виховала шістьох дітей - двох синів і чотирьох доньок, що стали достойними і шанованими людьми. Олена Пчілка явила себе справжньою українкою і в предковічних та святих для нас іпостасях - доньки, сестри, дружини, матері. Ольга Петрівна Косач-Драгоманова шанувала свій рід - батька і матір, боготворила брата - Михайла Драгоманова, була вірною подругою чоловіка, народила і виховала шістьох дітей - двох синів і чотирьох доньок, що стали достойними і шанованими людьми. Але материнський вінець Ольги Петрівни був воістину терновий. Гортаючи сторінки фундаментального "Літопису життя та творчості Лесі Українки", укладеної добродієм Мирославом Морозом, дивуєшся: де брала сили мати великої поетеси, щоб раз у раз визволяти з цупкого полону її тяжких недугів, утримувати слабкий вогник життя, яке перетворилося на суцільну операцію. Возила Лесю по лікарях - то до Відня, то до Одеси, то до Варшави, то до Криму, то до місцевих світил та знахарів.

Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач; 29 червня 1849 р. – 4 жовтня 1930 р.) належить до числа тих діячів, які невтомною працею на терені української культури зробили значний внесок до духовної скарбниці свого народу. На ниві красного письменства вона трудилась близько шістдесяти літ, випробувавши перо в усіх літературних жанрах: драми та комедії, повісті та оповідання, байки та ліричної поезії, епічної поеми й поетичних перекладів. Людина з широким світоглядом і ґрунтовою освітою, Олена Пчілка зажила слави і в історії української журналістики, зокрема як мистецтвознавець, критик та популяризатор українського мистецтва. Її діяльність як фольклориста і етнографа є ще одним проявом її самобутнього таланту і заслуговує пильної уваги дослідників. Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач; 29 червня 1849 р. – 4 жовтня 1930 р.) належить до числа тих діячів, які невтомною працею на терені української культури зробили значний внесок до духовної скарбниці свого народу. На ниві красного письменства вона трудилась близько шістдесяти літ, випробувавши перо в усіх літературних жанрах: драми та комедії, повісті та оповідання, байки та ліричної поезії, епічної поеми й поетичних перекладів. Людина з широким світоглядом і ґрунтовою освітою, Олена Пчілка зажила слави і в історії української журналістики, зокрема як мистецтвознавець, критик та популяризатор українського мистецтва. Її діяльність як фольклориста і етнографа є ще одним проявом її самобутнього таланту і заслуговує пильної уваги дослідників.

  Олена Пчілка робила все, аби діти могли черпати з дитинства прекрасне розуміння рідної орнаментики, усім серцем полюбивши народну творчість, зосереджено і дуже багато вишивали, аби ніяка „мода” не сміла зіпсувати узорів давнього стилю. „Треба з тим псуванням нашого народного скарбу боротися, треба нам черпати з чистого джерела народної творчості української!”– писала Олена Пчілка. Виховані народними творами давнішого, не попсованого зразка, не дивно, що майже всі Косачівські діти стали етнографами та фольклористами. Пропагуючи народну творчість, її минуле, Олена Пчілка намагалася розбудити в нащадків національну свідомість.   Олена Пчілка робила все, аби діти могли черпати з дитинства прекрасне розуміння рідної орнаментики, усім серцем полюбивши народну творчість, зосереджено і дуже багато вишивали, аби ніяка „мода” не сміла зіпсувати узорів давнього стилю. „Треба з тим псуванням нашого народного скарбу боротися, треба нам черпати з чистого джерела народної творчості української!”– писала Олена Пчілка. Виховані народними творами давнішого, не попсованого зразка, не дивно, що майже всі Косачівські діти стали етнографами та фольклористами. Пропагуючи народну творчість, її минуле, Олена Пчілка намагалася розбудити в нащадків національну свідомість.

Олена Пчілка залишила глибокий слід і відіграла надзвичайно велику роль у розвитку національного виховання. Своїми творами для дітей вона заповідала дітям України ідеали – ідеали патріота, гуманіста, творця. Олена Пчілка показувала усім нам як треба „шанувати своє рідне...”, „зливатися з своїм рідним...”, „добре знати свою народну мову, пісню...” любити Україну і молитися за її майбутнє. Олена Пчілка залишила глибокий слід і відіграла надзвичайно велику роль у розвитку національного виховання. Своїми творами для дітей вона заповідала дітям України ідеали – ідеали патріота, гуманіста, творця. Олена Пчілка показувала усім нам як треба „шанувати своє рідне...”, „зливатися з своїм рідним...”, „добре знати свою народну мову, пісню...” любити Україну і молитися за її майбутнє.   Боже! Не дай мені бачить, мені і усім Любим моїм, навіть тим ворожейкам лихим, Що утішаються лихом моїм, Боже, не дай ти їм бачити літо без квіток, Тихі гніздечка без пташок, улик без пчілок, Хату спустілу без діток!