Операційні системи. Керування оперативною пам'яттю в ОС Linux і Windows

Нажмите для полного просмотра!

Операційні системи. Керування оперативною пам'яттю в ОС Linux і Windows, слайд №2

Операційні системи. Керування оперативною пам'яттю в ОС Linux і Windows, слайд №3

Операційні системи. Керування оперативною пам'яттю в ОС Linux і Windows, слайд №4

Операційні системи. Керування оперативною пам'яттю в ОС Linux і Windows, слайд №5

Операційні системи. Керування оперативною пам'яттю в ОС Linux і Windows, слайд №6

Операційні системи. Керування оперативною пам'яттю в ОС Linux і Windows, слайд №7

Операційні системи. Керування оперативною пам'яттю в ОС Linux і Windows, слайд №8

Операційні системи. Керування оперативною пам'яттю в ОС Linux і Windows, слайд №9

Операційні системи. Керування оперативною пам'яттю в ОС Linux і Windows, слайд №10

Операційні системи. Керування оперативною пам'яттю в ОС Linux і Windows, слайд №11

Операційні системи. Керування оперативною пам'яттю в ОС Linux і Windows, слайд №12

Операційні системи. Керування оперативною пам'яттю в ОС Linux і Windows, слайд №13

Операційні системи. Керування оперативною пам'яттю в ОС Linux і Windows, слайд №14

Операційні системи. Керування оперативною пам'яттю в ОС Linux і Windows, слайд №15

Операційні системи. Керування оперативною пам'яттю в ОС Linux і Windows, слайд №16

Операційні системи. Керування оперативною пам'яттю в ОС Linux і Windows, слайд №17

Операційні системи. Керування оперативною пам'яттю в ОС Linux і Windows, слайд №18

Содержание ▲

Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему Операційні системи. Керування оперативною пам'яттю в ОС Linux і Windows. Доклад-сообщение содержит 18 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Mypresentation Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1

Описание слайда:

Операційні системи Лекція 9 Керування оперативною пам'яттю в ОС Linux і Windows

Слайд 2

Описание слайда:

План лекції Керування пам'яттю в ОС Linux Керування пам'яттю в ОС Windows

Слайд 3

Описание слайда:

Керування пам’яттю в Linux Ядро системи практично не застосовує засобів підтримки сегментації, які надає процесор х86 Підтримують мінімальну кількість сегментів Сегменти коду і даних ядра Сегменти коду і даних режиму користувача Код ядра і режиму користувача спільно використовує ці сегменти Сегменти коду доступні і для виконання, і для зчитування Сегменти даних доступні і для зчитування, і для записування Сегменти даних ядра доступні лише з режиму ядра Для усіх сегментів визначають межу у 4 ГБ Таким чином, керування пам’яттю фактично передають на рівень лінійних адрес (які є зміщенням у сегментах)

Слайд 4

Описание слайда:

Розміщення ядра у фізичній пам’яті Ядро розміщають у фізичній пам’яті, починаючи з другого мегабайта Фрейми пам’яті, у яких розміщено ядро, заборонено вивантажувати на диск і передавати процесам користувача З ядра завжди можна визначити фізичні адреси початку та кінця його коду і даних

Слайд 5

Описание слайда:

Особливості адресації процесів і ядра У лінійному адресному просторі процесу перші 3 ГБ відображають захищений адресний простір процесу Використовують у режимі ядра та користувача Елементи глобального каталогу, що визначають ці адреси, можуть задаватися самим процесом Останній 1 ГБ лінійного адресного простору процесу відображає адресний простір ядра Використовують лише у режимі ядра Елементи глобального каталогу, що визначають ці адреси, однакові для усіх процесів, і можуть задаватися лише ядром Коли передають керування потоку ядра, глобальний каталог (значення регістру cr3) не змінюють, оскільки ядро використовує лише ту частину каталогу, яка є спільною для усіх процесів користувача

Слайд 6

Описание слайда:

Керування адресним простором процесу в Linux Адресний простір процесу складається з усіх лінійних адрес, які йому дозволено використовувати Ядро може динамічно змінювати адресний простір процесу шляхом додавання або вилучення інтервалів лінійних адрес Інтервали лінійних адрес зображуються спеціальними структурами даних – регіонами пам’яті (memory regions) Розмір регіону кратний 4 кБ Регіони пам’яті процесу ніколи не перекриваються Ядро намагається з’єднувати сусідні регіони у більший регіон

Слайд 7

Описание слайда:

Опис адресного простору процесу в Linux Кожний регіон описують дескриптором регіону (vm_area_struct). Дескриптор регіону містить: Початкову лінійну адресу регіону Першу адресу після кінцевої адреси регіону Прапорці прав доступу зчитування, записування, виконання, заборона вивантаження на диск тощо Усю інформацію про адресний простір процесу описують дескриптором пам’яті (memory descriptor, mm_struct). Дескриптор пам’яті містить: Кількість регіонів пам’яті Покажчик на глобальний каталог сторінок Адреси різних ділянок пам’яті коду, даних, динамічної ділянки, стека Покажчик на однозв’язний список усіх регіонів процесу Цей список використовують для прискорення сканування всього адресного простору Покажчик на бінарне дерево пошуку, що об’єднує усі регіони процесу Це дерево застосовують для прискорення пошуку конкретної адреси пам’яті

Слайд 8

Описание слайда:

Сторінкова організація пам’яті в Linux Три рівня Page Global Directory, PGD Page Middle Directory, PMD Page Table Елементи таблиць сторінок PTE вказують на фрейми фізичної пам’яті Кожний процес має свій PGD і набір таблиць сторінок На архітектурі Intel x86 PMD пустий PGD відповідає каталогу сторінок х86 Між таблицями сторінок Linux і таблицями сторінок х86 завжди дотримується однозначна відповідність Під час переключення контексту cr3 зберігають у керуючому блоці процесу

Слайд 9

Описание слайда:

Сторінкові переривання Виникають під час звернення до логічної адреси пам’яті, якій у конкретний момент не відповідає фізична адреса Якщо переривання відбулось у режимі ядра, поточний процес негайно завершують Якщо переривання відбулось у режимі користувача: Перевіряють регіон пам’яті, якому належить адреса. Якщо регіон відсутній, процес завершують Якщо переривання викликане спробою записування у регіон, відкритий лише для зчитування, процес завершують Перевіряють таблицю сторінок процесу Якщо сторінка відсутня, ядро створює новий фрейм і завантажує у нього сторінку Так реалізують завантаження сторінок на вимогу Якщо сторінка є, але позначена “тільки для зчитування”, переривання могло виникнути лише під час спроби записування. Тоді ядро створює новий фрейм і копіює у нього дані зі сторінки Так реалізують технологію копіювання під час записування

Слайд 10

Описание слайда:

Списки сторінок менеджера віртуальної пам’яті Linux

Слайд 11

Описание слайда:

Керування пам’яттю в ОС Windows Сегментна модель – як і в Linux Для усіх сегментів в програмі задають однакове значення бази й межі Тобто, також передають керування оперативною пам’яттю на рівень лінійних адрес Розподіл віртуального адресного простору Перші 2 ГБ – доступні для процесу в режимі користувача Інші 2 ГБ – доступні лише в режимі ядра і відображають системний адресний простір

Слайд 12

Описание слайда:

Структура віртуального адресного простору процесу Перші 64 кБ – спеціальна ділянка, доступ до якої спричиняє помилки Ділянка, яку процес може використовувати під час виконання Блок оточення потоку TEB (4 кБ) Блок оточення процесу PEB (4 кБ) Ділянка пам’яті, в яку відображають системні дані (системний час, номер версії системи тощо) для доступу до цих даних процесу не требі перемикатись у режим ядра Останні 64 кБ – ділянка, спроба доступу до якої завжди спричиняє помилки

Слайд 13

Описание слайда:

Структура системного адресного простору (спрощена) Перші 512 МБ – для завантаження ядра системи 4 МБ – каталог сторінок і таблиці сторінок процесу 4МБ – гіперпростір (hyperspace) – використовують для відображення різних структур даних, специфічних для процесу, на системний адресний простір 512 МБ – системний кеш Вивантажуваний пул Невивантажуваний пул Приблизно 4 МБ – структури даних для створення аварійного дампу пам’яті

Слайд 14

Описание слайда:

Сторінкова адресація в ОС Windows Здійснюється у повній відповідності до архітектури Intel x86 У кожного процесу є свій каталог сторінок, кожний елемент якого вказує на таблицю сторінок Таблиці сторінок містять по 1024 елементи, кожний з яких вказує на фрейм фізичної пам’яті Адресу каталогу сторінок зберігають у KPROCESS Лінійна адреса – 32 біти 10 – індекс у каталозі сторінок, 10 – індекс у таблиці сторінок, 12 – зміщення Елемент таблиці сторінок (дескриптор сторінки) – також 32 біти 20 – адресують конкретний фрейм, якщо сторінка є у фізичній пам’яті, або зміщення у файлі підкачування, якщо сторінка не перебуває у фізичній пам’яті 12 – атрибути сторінки

Слайд 15

Описание слайда:

Сторінки адресного простору Сторінки адресного простору можуть бути вільні (free) зарезервовані (reserved) підтверджені (committed) Вільні сторінки використовувати не можна. Спочатку вони мають бути зарезервовані Будь-який процес може зарезервувати сторінки Після цього інші процеси не можуть резервувати ті самі сторінки Для використання сторінок процесом вони мають бути підтверджені Підтверджені сторінки пов’язані з простором підтримки на диску. Вони можуть бути двох типів: Сторінки, що пов’язані з файлами на диску Простір підтримки – той самий файл Сторінки, що не пов’язані з файлами на диску Простір підтримки – файл підкачування (у файлі підкачування резервуються так звані тіньові сторінки – shadow pages)

Слайд 16

Описание слайда:

Процеси і простір підтримки у Windows

Слайд 17

Описание слайда:

Регіони пам’яті у Windows Регіон відображає неперервний блок логічного адресного простору процесу Регіон характеризується початковою адресою і довжиною Початкова адреса регіону повинна бути кратною 64 кБ Розмір регіону повинен бути кратним розміру сторінки – 4 кБ Регіони необхідно резервувати і підтверджувати Після резервування регіони інші запити не можуть його повторно резервувати У процесі підтвердження регіону для нього створюються тіньові сторінки – операція підтвердження вимагає доступу до диску і є значно повільнішою, ніж резервування Типовою стратегією є резервування великого регіону, а далі поступове підтвердження його малих частин Для резервування і підтвердження регіону використовують функцію VirtualAlloc() (з різними параметрами)

Слайд 18

Описание слайда:

Причини виникнення сторінкових переривань Звернення до сторінки, що не була підтверджена фатальна помилка Звернення до сторінки із недостатніми правами фатальна помилка Звернення для записування до сторінки, що спільно використовується процесами технологія копіювання під час записування Необхідність розширення стека процесу оброблювач переривання має виділити новий фрейм і заповнити його нулями Звернення до сторінки, що була підтверджена, але не завантажена у фізичну пам’ять застосовують випереджаюче зчитування