🗊Презентация Основи програмування та алгоритмічні мови

Категория: Устройства и комплектующие
Нажмите для полного просмотра!
Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №1Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №2Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №3Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №4Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №5Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №6Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №7Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №8Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №9Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №10Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №11Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №12Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №13Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №14Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №15Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №16Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №17Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №18Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №19Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №20Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №21Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №22Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №23Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №24Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №25Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №26Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №27Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №28Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №29Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №30Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №31Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №32Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №33Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №34Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №35Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №36Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №37Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №38Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №39Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №40Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №41Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №42Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №43Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №44Основи програмування та алгоритмічні мови, слайд №45
Скачать

Содержание ▲

Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему Основи програмування та алгоритмічні мови. Доклад-сообщение содержит 45 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Mypresentation Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1


Основи програмування та алгоритмічні мови.
Описание слайда:
Основи програмування та алгоритмічні мови.

Слайд 2


Про курс Мета; Що будемо робити; Як будемо працювати; Контроль;
Описание слайда:
Про курс Мета; Що будемо робити; Як будемо працювати; Контроль;

Слайд 3


Література Розробка алгоритмів, програмування, система програмування. Прата С. Язык программирования С++. Лекции и упражнения. М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2007. Дейтел Х., Дейтел П. Как программировать на С++. Вирт Н. Алгоритмы и структуры данных. - М.: Мир, 1989. Абрамов С.А., Зима Е.В. Начала информатики. - М. : Наука, 1989. Прохоренок Н.К. Программирование на С++ в Visual Studio 2010 Express. 2010.
Описание слайда:
Література Розробка алгоритмів, програмування, система програмування. Прата С. Язык программирования С++. Лекции и упражнения. М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2007. Дейтел Х., Дейтел П. Как программировать на С++. Вирт Н. Алгоритмы и структуры данных. - М.: Мир, 1989. Абрамов С.А., Зима Е.В. Начала информатики. - М. : Наука, 1989. Прохоренок Н.К. Программирование на С++ в Visual Studio 2010 Express. 2010.

Слайд 4


Знайомство П І Б. Де, коли, що закінчили? В яких позашкільних формах навчання приймали участь? Досягнення? Якими мовами програмування володієте? Ваша оцінка. Якими задачами з програмування займалися? Які розділи математики, задачі привертають Вашу увагу? Побажання.
Описание слайда:
Знайомство П І Б. Де, коли, що закінчили? В яких позашкільних формах навчання приймали участь? Досягнення? Якими мовами програмування володієте? Ваша оцінка. Якими задачами з програмування займалися? Які розділи математики, задачі привертають Вашу увагу? Побажання.

Слайд 5


Алгоритм Незважаючи на розвиток інформаційних технологій, технологій розробки програм, основним поняттям програмування є алгоритм. Алгоритм – скінчена послідовність інструкцій виконавцю для розв`язання поставленої задачі. Властивості алгоритму: Однозначність; Масовість; Детермінованість; Коректність; Скінченність; Ефективність.
Описание слайда:
Алгоритм Незважаючи на розвиток інформаційних технологій, технологій розробки програм, основним поняттям програмування є алгоритм. Алгоритм – скінчена послідовність інструкцій виконавцю для розв`язання поставленої задачі. Властивості алгоритму: Однозначність; Масовість; Детермінованість; Коректність; Скінченність; Ефективність.

Слайд 6


Приклад Обчислення дійсних коренів квадратного рівняння ax2  bx  c = 0, заданого коефіцієнтами a, b, c (при умові, що a  0).
Описание слайда:
Приклад Обчислення дійсних коренів квадратного рівняння ax2  bx  c = 0, заданого коефіцієнтами a, b, c (при умові, що a  0).

Слайд 7


Алгоритм 1. Прочитати коефіцієнти a, b, c. 2. Обчислити дискримінант d = b2 – 4ac. 3. Якщо d > 0, обчислити x1=(-b-d)/2a , x2=(-b+d)/2a та написати ці числа, інакше, якщо d = 0, обчислити x =-b/2a і написати це число, інакше написати “дійсних коренів немає”.
Описание слайда:
Алгоритм 1. Прочитати коефіцієнти a, b, c. 2. Обчислити дискримінант d = b2 – 4ac. 3. Якщо d > 0, обчислити x1=(-b-d)/2a , x2=(-b+d)/2a та написати ці числа, інакше, якщо d = 0, обчислити x =-b/2a і написати це число, інакше написати “дійсних коренів немає”.

Слайд 8


Алгоритм
Описание слайда:
Алгоритм

Слайд 9


Приклад Алгоритм Евкліда для обчислення найбільшого спільного дільника двох натуральних чисел. Позначимо найбільший спільний дільник чисел a і b через НСД(a, b), а остачу від ділення a на b — через a mod b. Алгоритм Евкліда оснований на тому, що НСД(a, b) = НСД(b, a mod b), якщо b  0, і НСД(a, b) = a, якщо b = 0. Наприклад, НСД(12, 5) = НСД(5, 2) = НСД(2, 1) = НСД(1, 0) = 1.
Описание слайда:
Приклад Алгоритм Евкліда для обчислення найбільшого спільного дільника двох натуральних чисел. Позначимо найбільший спільний дільник чисел a і b через НСД(a, b), а остачу від ділення a на b — через a mod b. Алгоритм Евкліда оснований на тому, що НСД(a, b) = НСД(b, a mod b), якщо b  0, і НСД(a, b) = a, якщо b = 0. Наприклад, НСД(12, 5) = НСД(5, 2) = НСД(2, 1) = НСД(1, 0) = 1.

Слайд 10


Алгоритм 1. Прочитати натуральні числа a і b. 2. Поки b > 0, виконувати такі дії: початок дій обчислити c = a mod b; значення a замінити значенням b; значення b замінити значенням c; кінець дій. 3. Написати значення a.
Описание слайда:
Алгоритм 1. Прочитати натуральні числа a і b. 2. Поки b > 0, виконувати такі дії: початок дій обчислити c = a mod b; значення a замінити значенням b; значення b замінити значенням c; кінець дій. 3. Написати значення a.

Слайд 11


Алгоритм
Описание слайда:
Алгоритм

Слайд 12


Задачі Для дійсних додатних чисел a, b, c з`ясувати, чи існує трикутник з вказаними довжинами сторін. Якщо трикутник існує, відповісти - чи є він гострокутним. Перевірити, чи мають три заданих цілих числа однакову парність. Обчислити дробову частину середнього геометричного трьох заданих додатних чисел. Дано дійсне число a. Знайти найменше n, що 1 + 1/2 + 1/3 + … + 1/n > a .
Описание слайда:
Задачі Для дійсних додатних чисел a, b, c з`ясувати, чи існує трикутник з вказаними довжинами сторін. Якщо трикутник існує, відповісти - чи є він гострокутним. Перевірити, чи мають три заданих цілих числа однакову парність. Обчислити дробову частину середнього геометричного трьох заданих додатних чисел. Дано дійсне число a. Знайти найменше n, що 1 + 1/2 + 1/3 + … + 1/n > a .

Слайд 13


Комп’ютери та програми ПК = АЧ + ПЗ АЧ - виконавець програм. Вимоги: обробка (обчислення); збереження (пам`ять); спілкування. Визначають логічну структуру ПК з погляду програміста (архітектура фон Неймана).
Описание слайда:
Комп’ютери та програми ПК = АЧ + ПЗ АЧ - виконавець програм. Вимоги: обробка (обчислення); збереження (пам`ять); спілкування. Визначають логічну структуру ПК з погляду програміста (архітектура фон Неймана).

Слайд 14


Структура комп’ютера
Описание слайда:
Структура комп’ютера

Слайд 15


Структура комп’ютера Основні частини процесора — це арифметико-логічний та керуючий пристрої, а також регістрова пам’ять. Процесор має кеш-пам’ять (декілька рівнів). Основна пам’ять: постійна (ROM), оперативна (RAM). Внутрішня пам’ять: основна, регістрова, кеш-пам’ять. Зовнішня пам’ять. Носії. Контролери. Порти.
Описание слайда:
Структура комп’ютера Основні частини процесора — це арифметико-логічний та керуючий пристрої, а також регістрова пам’ять. Процесор має кеш-пам’ять (декілька рівнів). Основна пам’ять: постійна (ROM), оперативна (RAM). Внутрішня пам’ять: основна, регістрова, кеш-пам’ять. Зовнішня пам’ять. Носії. Контролери. Порти.

Слайд 16


Дані та програми Файли, формати (певні правила). Системи числення з основами 10, 2. Біт (bit, або binary digit — двійкова цифра). Байт - 8 послідовних бітів. Він може мати 28 = 256 станів (ціле число від 0 до 255). Ці самі стани байта можуть розглядатися як числа від –128 до 127 (їх кількість теж 256), символи, логічні значення або щось інше. Оперативна пам’ять - послідовність байтів, в якій кожний байт має свій номер — адресу.
Описание слайда:
Дані та програми Файли, формати (певні правила). Системи числення з основами 10, 2. Біт (bit, або binary digit — двійкова цифра). Байт - 8 послідовних бітів. Він може мати 28 = 256 станів (ціле число від 0 до 255). Ці самі стани байта можуть розглядатися як числа від –128 до 127 (їх кількість теж 256), символи, логічні значення або щось інше. Оперативна пам’ять - послідовність байтів, в якій кожний байт має свій номер — адресу.

Слайд 17


Дані та програми Kбайт (“кілобайт”, 210 = 1 024 байт), Мбайт (“мегабайт”, 220 = 1 048 576 байт) Гбайт (“гігабайт”, 230 = 1 073 741 824 байт). Існує жарт: фізик вважає, що кілобайт це тисяча байтів, а програміст вважає, що кілометр це тисяча двадцять чотири метри. Регістри процесора можуть мати від одного до десяти байт. Обсяг кеш-пам’яті вимірюється десятками й сотнями Кбайт, а оперативної — сотнями Мбайт, кількома Гбайтами.
Описание слайда:
Дані та програми Kбайт (“кілобайт”, 210 = 1 024 байт), Мбайт (“мегабайт”, 220 = 1 048 576 байт) Гбайт (“гігабайт”, 230 = 1 073 741 824 байт). Існує жарт: фізик вважає, що кілобайт це тисяча байтів, а програміст вважає, що кілометр це тисяча двадцять чотири метри. Регістри процесора можуть мати від одного до десяти байт. Обсяг кеш-пам’яті вимірюється десятками й сотнями Кбайт, а оперативної — сотнями Мбайт, кількома Гбайтами.

Слайд 18


Дані та програми Машинні команди, як і дані, також записуються в RAM. Вони являють собою вказівки типу: “прочитати число за даною адресою пам’яті в даний регістр”, “додати два числа з даних регістрів і запам’ятати суму в даному регістрі”, … Дії процесора (“прочитати”, “скласти” і т.п.) задаються в командах кодами операцій. Система команд, які можуть виконуватися процесором, називається машинною мовою. Команда : КОП Адр1 Адр2 Адр3
Описание слайда:
Дані та програми Машинні команди, як і дані, також записуються в RAM. Вони являють собою вказівки типу: “прочитати число за даною адресою пам’яті в даний регістр”, “додати два числа з даних регістрів і запам’ятати суму в даному регістрі”, … Дії процесора (“прочитати”, “скласти” і т.п.) задаються в командах кодами операцій. Система команд, які можуть виконуватися процесором, називається машинною мовою. Команда : КОП Адр1 Адр2 Адр3

Слайд 19


Приклад Припустимо, що 8200, 8204 та 8248 — адреси оперативної пам’яті, де записані числа, 001 та 002 — номери регістрів, операція “прочитати” задається кодом 08, “записати” — 09, “додати” — 01, “виконати команду” — 22. Щоб додати два числа, що записані за адресами 8200 і 8204, запам’ятати суму за адресою 8248 і після цього виконати команду, записану за адресою 15 376, процесор має виконати таку послідовність команд.
Описание слайда:
Приклад Припустимо, що 8200, 8204 та 8248 — адреси оперативної пам’яті, де записані числа, 001 та 002 — номери регістрів, операція “прочитати” задається кодом 08, “записати” — 09, “додати” — 01, “виконати команду” — 22. Щоб додати два числа, що записані за адресами 8200 і 8204, запам’ятати суму за адресою 8248 і після цього виконати команду, записану за адресою 15 376, процесор має виконати таку послідовність команд.

Слайд 20


Приклад 08 8200 001 08 8204 002 01 001 002 001 09 001 8248 22 15376 Висновки - програми послідовності інструкцій з обробки даних. Програми записуються за певною системою, мовою зрозумілою комп’ютеру.
Описание слайда:
Приклад 08 8200 001 08 8204 002 01 001 002 001 09 001 8248 22 15376 Висновки - програми послідовності інструкцій з обробки даних. Програми записуються за певною системою, мовою зрозумілою комп’ютеру.

Слайд 21


Програми у пам`яті
Описание слайда:
Програми у пам`яті

Слайд 22


Завантаження програм
Описание слайда:
Завантаження програм

Слайд 23


Засоби створення програм ІСТОРІЯ: Пульт-комутатор; Машинні команди; Асемблери; Машино-незалежні мови високого рівня (FORTRAN - FORmula TRANslation ); (~ 1 000 рядків-операторів) Структурне програмування (Pascal, C, ...); (~ 10 000 рядків-операторів) універсальні мови програмування ООП.
Описание слайда:
Засоби створення програм ІСТОРІЯ: Пульт-комутатор; Машинні команди; Асемблери; Машино-незалежні мови високого рівня (FORTRAN - FORmula TRANslation ); (~ 1 000 рядків-операторів) Структурне програмування (Pascal, C, ...); (~ 10 000 рядків-операторів) універсальні мови програмування ООП.

Слайд 24


Приклад RD AX, A ;прочитати число за адресою A до регістра AX RD BX, B ;прочитати число за адресою В до регістра ВX ADD AX, BX ;додати числа з регістрів AX і ВX, суму записати в AX WR C, AX ;записати число з регістра AX за адресою C GOTO NEXT ;перейти до виконання команди за адресою NEXT
Описание слайда:
Приклад RD AX, A ;прочитати число за адресою A до регістра AX RD BX, B ;прочитати число за адресою В до регістра ВX ADD AX, BX ;додати числа з регістрів AX і ВX, суму записати в AX WR C, AX ;записати число з регістра AX за адресою C GOTO NEXT ;перейти до виконання команди за адресою NEXT

Слайд 25


Приклад Z=X+Y GO TO 315
Описание слайда:
Приклад Z=X+Y GO TO 315

Слайд 26


Етапи роз`язання задачі Постановка задачі; Специфікація задачі (формалізація, ТЗ); Математичні моделі та методи; Проектування програми; Кодування; Налагодження; Тестування; Документування; Впровадження. Ітеративний характер процесу.
Описание слайда:
Етапи роз`язання задачі Постановка задачі; Специфікація задачі (формалізація, ТЗ); Математичні моделі та методи; Проектування програми; Кодування; Налагодження; Тестування; Документування; Впровадження. Ітеративний характер процесу.

Слайд 27


Інструменти Технології проектування; Системи програмування.
Описание слайда:
Інструменти Технології проектування; Системи програмування.

Слайд 28


Переклад та виконання програм Необхідність перетворення (перекладу) програм з форми “мов високого рівня” у “машинні команди”. Програми - транслятори: Компілятори; Інтерпретатори; Поєднання підходів.
Описание слайда:
Переклад та виконання програм Необхідність перетворення (перекладу) програм з форми “мов високого рівня” у “машинні команди”. Програми - транслятори: Компілятори; Інтерпретатори; Поєднання підходів.

Слайд 29


Компілятор
Описание слайда:
Компілятор

Слайд 30


Створення машинної програми
Описание слайда:
Створення машинної програми

Слайд 31


Інтерпретатор
Описание слайда:
Інтерпретатор

Слайд 32


Поєднання підходів
Описание слайда:
Поєднання підходів

Слайд 33


Системи числення Системи запису чисел: непозиційні (римська - I, V, X, L, C, M, ...); позиційні (10, 2, 8, 16, 3, ...), (наприклад -1357). Запис xnxn1…x1x0,x1x2…xm в системі з основою P - xnPn + xn1Pn1 + … + x1P + x0 + x1P1 + x2P2 + … + xmPm
Описание слайда:
Системи числення Системи запису чисел: непозиційні (римська - I, V, X, L, C, M, ...); позиційні (10, 2, 8, 16, 3, ...), (наприклад -1357). Запис xnxn1…x1x0,x1x2…xm в системі з основою P - xnPn + xn1Pn1 + … + x1P + x0 + x1P1 + x2P2 + … + xmPm

Слайд 34


Приклади 51210 = 5102  1101  2100; (512,346)10 = 5102  1101  2100  3101  4102  6103 ; (10011)2 = 124  023  022  121  120 ; (10,011)2 = 121  020  02–1  122  123 (1BC)16 = 1162  1116  12 (1B,C)16 = 1161  11160  12161 (257)8 = 2  82  5  8  7 (12,2)3 = 131  230  231 = 5,(6)10
Описание слайда:
Приклади 51210 = 5102  1101  2100; (512,346)10 = 5102  1101  2100  3101  4102  6103 ; (10011)2 = 124  023  022  121  120 ; (10,011)2 = 121  020  02–1  122  123 (1BC)16 = 1162  1116  12 (1B,C)16 = 1161  11160  12161 (257)8 = 2  82  5  8  7 (12,2)3 = 131  230  231 = 5,(6)10

Слайд 35


Запис числа у системі з основою P ???
Описание слайда:
Запис числа у системі з основою P ???

Слайд 36


Системи з основами 2, 8, 16 2  8 8 = 23 = (1000)2, 0 — 000, 1 — 001, 2 — 010, 3 — 011, 4 — 100, 5 — 101, 6 — 110, 7 — 111. 2  16 16 = 24 = (10 000)2, 0 — 0000, 1 — 0001, 2 — 0010, 3 — 0011, 4 — 0100, 5 — 0101, 6 — 0110, 7 — 0111, 8 — 1000, 9 — 1001, A — 1010, B — 1011, C — 1100, D — 1101, E — 1110, F — 1111.
Описание слайда:
Системи з основами 2, 8, 16 2  8 8 = 23 = (1000)2, 0 — 000, 1 — 001, 2 — 010, 3 — 011, 4 — 100, 5 — 101, 6 — 110, 7 — 111. 2  16 16 = 24 = (10 000)2, 0 — 0000, 1 — 0001, 2 — 0010, 3 — 0011, 4 — 0100, 5 — 0101, 6 — 0110, 7 — 0111, 8 — 1000, 9 — 1001, A — 1010, B — 1011, C — 1100, D — 1101, E — 1110, F — 1111.

Слайд 37


Арифметичні операції в системах числення
Описание слайда:
Арифметичні операції в системах числення

Слайд 38


Задачі Розглянути приклади переходу між записами чисел у системах числення з різною основою. Розглянути виконання арифметичних операцій у системах числення з різною основою.
Описание слайда:
Задачі Розглянути приклади переходу між записами чисел у системах числення з різною основою. Розглянути виконання арифметичних операцій у системах числення з різною основою.

Слайд 39


Подання цілих чисел Форми (коди): беззнакова N байтів (1,2,3,4) - від 0 до 28N1. Знакова (старший біт - знак числа 0 -”+”, 1- “-”) прямий код (додатні числа, 0000…0 - 0111…1); додатковий (від`ємні числа); від`ємне число A  прямий код |A|  обернений код R(A) + 1  додатковий код
Описание слайда:
Подання цілих чисел Форми (коди): беззнакова N байтів (1,2,3,4) - від 0 до 28N1. Знакова (старший біт - знак числа 0 -”+”, 1- “-”) прямий код (додатні числа, 0000…0 - 0111…1); додатковий (від`ємні числа); від`ємне число A  прямий код |A|  обернений код R(A) + 1  додатковий код

Слайд 40


Приклад Додатковий код числа 144. Прямий двобайтовий код 0000 0000 1001 0000 Обернений — 1111 1111 0110 1111 Додатковий код — (+1) 1111 1111 0111 0000
Описание слайда:
Приклад Додатковий код числа 144. Прямий двобайтовий код 0000 0000 1001 0000 Обернений — 1111 1111 0110 1111 Додатковий код — (+1) 1111 1111 0111 0000

Слайд 41


Приклади Число Код Число Код 28N11 011…11 1 111…11 28N12 011…10 2 111…10 … … … … 1 000…01 28N11 100…01 0 000…00 28N1 100…00
Описание слайда:
Приклади Число Код Число Код 28N11 011…11 1 111…11 28N12 011…10 2 111…10 … … … … 1 000…01 28N11 100…01 0 000…00 28N1 100…00

Слайд 42


Принципи подання дійсних чисел Дiйснi числа найчастіше подаються у вигляді <знак><порядок><мантиса> (4, 6, 8, 10 байтів). Пам`ять - 1 + d + r = 8N біт. Значення - s, e, m. Знак “+” - 0; “-” - 1. Порядок справжній - e  (2d1  1); Мантиса - 1 + m  2–r (нормалізована форма);
Описание слайда:
Принципи подання дійсних чисел Дiйснi числа найчастіше подаються у вигляді <знак><порядок><мантиса> (4, 6, 8, 10 байтів). Пам`ять - 1 + d + r = 8N біт. Значення - s, e, m. Знак “+” - 0; “-” - 1. Порядок справжній - e  (2d1  1); Мантиса - 1 + m  2–r (нормалізована форма);

Слайд 43


Приклад Число - –12,375 ; N - 2 ; d = 5, r = 10 Зсув порядку 251  1 = 24  1 = 15; 12.375 = (1100,011)2 = (1,100011)2  23 t = 3, m1 = 0,100011  s = 1, e = 3  15 = 18 = (10010)2 m = 1000110000 1 10010 1000110000
Описание слайда:
Приклад Число - –12,375 ; N - 2 ; d = 5, r = 10 Зсув порядку 251  1 = 24  1 = 15; 12.375 = (1100,011)2 = (1,100011)2  23 t = 3, m1 = 0,100011  s = 1, e = 3  15 = 18 = (10010)2 m = 1000110000 1 10010 1000110000

Слайд 44


Приклад Число - 0,1. N - 2 ; d = 5, r = 10 0,1 = (0,000110011001100…)2. Після нормалізації та округлення - (1,1001100110)  24 e = 4  15 = 11 = (01011)2 0 01011 1001100110 !Число 0,1 представляється не точно.
Описание слайда:
Приклад Число - 0,1. N - 2 ; d = 5, r = 10 0,1 = (0,000110011001100…)2. Після нормалізації та округлення - (1,1001100110)  24 e = 4  15 = 11 = (01011)2 0 01011 1001100110 !Число 0,1 представляється не точно.

Слайд 45


Висновок Розглянули лише один із багатьох різних способів подання дійсних чисел. Розташування й довжини полів, а також їх обробка у поданні дійсних чисел можуть відрізнятися. Дійсні числа, що подаються в комп’ютері, за будь-якого подання утворюють обмежену підмножину множини раціональних чисел.
Описание слайда:
Висновок Розглянули лише один із багатьох різних способів подання дійсних чисел. Розташування й довжини полів, а також їх обробка у поданні дійсних чисел можуть відрізнятися. Дійсні числа, що подаються в комп’ютері, за будь-якого подання утворюють обмежену підмножину множини раціональних чисел.

Скачать

Похожие презентации
Mypresentation.ru
Загрузить презентацию