🗊 Проект на тему: “Планети земної групи” Підготувала: учениця 11-Б класу Іщенко Інна

Проект на тему: “Планети земної групи” Підготувала: учениця 11-Б класу Іщенко Інна

План проекту Вступ Розділ І Меркурій 1.1. Походження Меркурія 1.2. Поверхня найменшої планети Сонячної системи. Кратери 1.3. Геологія і внутрішня будова 1.4. Магнітне поле 1.5. Дослідження планети Розділ ІІ Венера 2.1. Атмосфера планети 2.2. Рельєф і внутрішня будова 2.3. Дослідження Венери Розділ IІІ Марс 3.1. Орбітальні та фізичні характеристики 3.2. Атмосфера і клімат «червоної планети» 3.3. Рельєф планети 3.4. Дослідження Марса. Висновок Список використаних джерел

Вступ Серед численних небесних світил, що вивчаються сучасною астрономією, особливе місце займають планети. Актуальність теми мого проекту полягає в тому, що за допомогою набутих знань про дану групу планет, в майбутньому відбудеться застосування інформації про дані планети Сонячної системи на уроках із астрономії та розширення знань про планети нашої Галактики. Нині дослідження планет земної групи має комплексний характер і привертає увагу не лише астрономів, а й спеціалістів інших профілів: геологів, геофізиків, топографів, радіо-інженерів та ін. У відповідності з метою були сформульовані завдання проекту: Описати орбітальні характеристики планет. Розглянути особливості атмосфери та клімату кожної з даних планет. Порівняти зовнішні та внутрішні будови Меркурія, Венери та Марса. Охарактеризувати дослідження планет земної групи.

Меркурій Меркурій — найближча до Сонця велика планета  Сонячної системи.

Рух планети Меркурій рухається навколо Сонця на середній відстані 57910000 км . Середня швидкість руху планети по орбіті - 48 км /с. Відстань від Меркурія до Землі змінюється в межах від 82 до 217 млн ​​км . На Меркурії не існує таких пір року , як на Землі . Також виявилося, що меркуріанські зоряні доби рівні 58 земних діб, тобто 2/з меркуріанського року

Будова Меркурія Планета має велике рідке ядро , що є джерелом магнітного поля . Ядро Меркурія складає 60 % від усього обсягу планети. Температура на поверхні Меркурія коливається від від -180 до +430 ° C.

Дослідження планети

Венера

Атмосфера Атмосферу на Венері відкрив російський учений М. В. Ломоносов 6 червня 1761 року. Атмосфера Венери складається в основному вуглекислого газу (96% ) і азоту (майже 4 %). Водяна пара і кисень містяться в ній у невеликій кількості.

Рельєф і внутрішня будова Венери

Дослідження планети У 1610 р. Галілео Галілей за допомогою телескопічних спостережень вивчав зміну фаз у Венери. Перші відомості про поверхню планети було отримано з Землі в 30-х роках XX ст. за допомогою радіотелескопів. Але саме запуск штучних спутників, дозволили вивчати Венеру з ближчих відстаней.

Марс Марс - четверта за віддаленістю від Сонця і сьома по розмірах планета Сонячної системи; маса планети складає 10,7 % від маси Землі. У Марса є два природних супутника - Фобос і Деймос. Середня відстань від Марса до Сонця складає 228 млн км, період обертання навколо Сонця дорівнює 687 земних діб . Рік на Марсі триває 687 земних днів. Швидкість руху Марса приблизно 24 км/с, причому планета обертається в тому ж напрямку, що і Земля - проти годинникової стрілки.

Атмосфера і клімат За даними НАСА, атмосфера Марса складається на 95,32 % з вуглекислого газу; також в ній міститься 2,7 % азоту , 1,6 % аргону. Атмосфера дуже розріджена.

Рельєф

Дослідження Марса Дослідження Марса почалося давно , ще 3,5 тисячі років тому , в Давньому Єгипті. У 1659 році Франческо Фонтана , розглядаючи Марс в телескоп , зробив перший малюнок планети. Саме вченими кінця XIX - середині XX століття були закладені основи ареографіі і складені перші докладні карти поверхні Марса

Висновок Отже, планети земної групи відрізняються від планет-гігантів меншими розмірами і, відповідно, меншою масою. Ці планети рухаються у середині пояса малих планет. Планети близькі за такими фізичними характеристиками, як густина, розміри, хімічний склад, але при цьому кожна планета має свої особливості.

Список використаних джерел: Гребеніков Є. А., Рябов Ю. А. Пошуки і відкриття планет. - М.: Наука, 1975. - 216 ст. - 65 000 прим. Ксанфомаліті Л. В. Невідомий Меркурій / / Світ науки. - 2008. - № 2. Інтернет ресурси http://www.npblog.com.ua/index.php/astronomiya/planeta-merkurij-povna-sjurpriziv.html http://uk.wikipedia.org/wiki/Меркурій Інтернет ресурс http://uk.wikipedia.org/wiki/Венера Бронштен В. А. Планета Марс. - М.: Наука, 1977. Інтернет ресурс http://ru.wikipedia.org/wiki/Марс

Дякую за увагу!