🗊Презентация Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем

Нажмите для полного просмотра!
Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №1Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №2Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №3Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №4Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №5Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №6Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №7Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №8Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №9Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №10Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №11Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №12Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №13Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №14Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №15Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №16Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №17Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №18Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №19Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №20Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №21Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №22Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №23Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №24Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №25Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №26Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №27Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №28Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №29Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №30Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №31Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №32Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №33Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №34Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №35Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №36Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №37Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №38Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №39Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №40Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №41Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №42Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №43Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №44Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №45Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №46Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №47Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №48Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №49Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №50Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №51Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №52Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №53Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №54Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №55Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №56Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №57Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №58Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №59Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №60Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №61Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №62Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №63Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №64Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №65Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №66Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №67Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №68Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №69Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №70Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №71Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №72Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №73Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №74Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №75Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №76Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №77Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №78Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №79Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №80Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №81Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №82Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №83Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №84Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №85Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №86Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №87Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №88Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №89Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №90Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №91

Содержание

Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем. Доклад-сообщение содержит 91 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Mypresentation Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации


Слайд 1


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №1
Описание слайда:

Слайд 2


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №2
Описание слайда:

Слайд 3


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №3
Описание слайда:

Слайд 4





      Будь-яка програмна система (ПС) є компонентою деякої комп’ютерної (інформаційної) системи, яка в свою чергу є складовою деякої кінцевої системи (бізнес-системи).    
      Будь-яка програмна система (ПС) є компонентою деякої комп’ютерної (інформаційної) системи, яка в свою чергу є складовою деякої кінцевої системи (бізнес-системи).    
      Програмна система – це група інтегрованих програмних засобів, створених для автоматизації вирішення множини задач, специфікованої в межах заданого домена (проблемної галузі). 
      Інформаційна система  (ІС) – це персонал та програмна система, що функціонує в межах домена на апаратних платформах з операційними системами (середовищами). 
      Бізнес-система (БС) – це ІС, яка розвинута сукупністю бізнес-застосувань. БС використовуються на підприємствах, які виробляють продукцію, в торгівельних фірмах, магазинах, банках тощо.
Описание слайда:
Будь-яка програмна система (ПС) є компонентою деякої комп’ютерної (інформаційної) системи, яка в свою чергу є складовою деякої кінцевої системи (бізнес-системи). Будь-яка програмна система (ПС) є компонентою деякої комп’ютерної (інформаційної) системи, яка в свою чергу є складовою деякої кінцевої системи (бізнес-системи). Програмна система – це група інтегрованих програмних засобів, створених для автоматизації вирішення множини задач, специфікованої в межах заданого домена (проблемної галузі). Інформаційна система (ІС) – це персонал та програмна система, що функціонує в межах домена на апаратних платформах з операційними системами (середовищами). Бізнес-система (БС) – це ІС, яка розвинута сукупністю бізнес-застосувань. БС використовуються на підприємствах, які виробляють продукцію, в торгівельних фірмах, магазинах, банках тощо.

Слайд 5


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №5
Описание слайда:

Слайд 6


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №6
Описание слайда:

Слайд 7


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №7
Описание слайда:

Слайд 8





    ЖЦ ПЗ визначений стандартом ISO/IEC 12207:1995 – Information Technology – Software life cycle processes. 
    ЖЦ ПЗ визначений стандартом ISO/IEC 12207:1995 – Information Technology – Software life cycle processes. 
 Процеси ЖЦ  діляться на 3 групи: головні; допоміжні; організаційні.
 Головні процеси: процес покупки (ініціація ЖЦ ПС і визначення організації, що ініціює розробку/покупку); процес розробки (дії організації розробника (ОР) – визначення та аналіз вимог,  проектування ПС, реалізація ПС, тестування); процес постачання (передача ПС покупцеві); процес експлуатації; процес супроводження (керування модифікаціями ПС та інсталяція нових версій).
 Допоміжні процеси – процеси, які забезпечують якість ПС (шляхом приведення ПС у відповідність до вимог та рекомендацій стандартів).
 Організаційні процеси: менеджмент розробки; навчання персоналу; визначення обов’язків учасників процесів ЖЦ. 

 Якість ПС – це сукупність властивостей ПС, які забезпечують її здатність задовольняти вимоги замовників та користувачів.
Описание слайда:
ЖЦ ПЗ визначений стандартом ISO/IEC 12207:1995 – Information Technology – Software life cycle processes. ЖЦ ПЗ визначений стандартом ISO/IEC 12207:1995 – Information Technology – Software life cycle processes. Процеси ЖЦ діляться на 3 групи: головні; допоміжні; організаційні. Головні процеси: процес покупки (ініціація ЖЦ ПС і визначення організації, що ініціює розробку/покупку); процес розробки (дії організації розробника (ОР) – визначення та аналіз вимог, проектування ПС, реалізація ПС, тестування); процес постачання (передача ПС покупцеві); процес експлуатації; процес супроводження (керування модифікаціями ПС та інсталяція нових версій). Допоміжні процеси – процеси, які забезпечують якість ПС (шляхом приведення ПС у відповідність до вимог та рекомендацій стандартів). Організаційні процеси: менеджмент розробки; навчання персоналу; визначення обов’язків учасників процесів ЖЦ. Якість ПС – це сукупність властивостей ПС, які забезпечують її здатність задовольняти вимоги замовників та користувачів.

Слайд 9


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №9
Описание слайда:

Слайд 10


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №10
Описание слайда:

Слайд 11


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №11
Описание слайда:

Слайд 12


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №12
Описание слайда:

Слайд 13


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №13
Описание слайда:

Слайд 14


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №14
Описание слайда:

Слайд 15


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №15
Описание слайда:

Слайд 16


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №16
Описание слайда:

Слайд 17


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №17
Описание слайда:

Слайд 18


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №18
Описание слайда:

Слайд 19


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №19
Описание слайда:

Слайд 20


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №20
Описание слайда:

Слайд 21


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №21
Описание слайда:

Слайд 22


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №22
Описание слайда:

Слайд 23


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №23
Описание слайда:

Слайд 24


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №24
Описание слайда:

Слайд 25


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №25
Описание слайда:

Слайд 26


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №26
Описание слайда:

Слайд 27


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №27
Описание слайда:

Слайд 28


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №28
Описание слайда:

Слайд 29


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №29
Описание слайда:

Слайд 30


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №30
Описание слайда:

Слайд 31


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №31
Описание слайда:

Слайд 32


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №32
Описание слайда:

Слайд 33


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №33
Описание слайда:

Слайд 34


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №34
Описание слайда:

Слайд 35


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №35
Описание слайда:

Слайд 36


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №36
Описание слайда:

Слайд 37


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №37
Описание слайда:

Слайд 38


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №38
Описание слайда:

Слайд 39


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №39
Описание слайда:

Слайд 40


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №40
Описание слайда:

Слайд 41


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №41
Описание слайда:

Слайд 42


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №42
Описание слайда:

Слайд 43


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №43
Описание слайда:

Слайд 44


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №44
Описание слайда:

Слайд 45


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №45
Описание слайда:

Слайд 46


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №46
Описание слайда:

Слайд 47


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №47
Описание слайда:

Слайд 48


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №48
Описание слайда:

Слайд 49


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №49
Описание слайда:

Слайд 50


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №50
Описание слайда:

Слайд 51


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №51
Описание слайда:

Слайд 52


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №52
Описание слайда:

Слайд 53


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №53
Описание слайда:

Слайд 54


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №54
Описание слайда:

Слайд 55


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №55
Описание слайда:

Слайд 56


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №56
Описание слайда:

Слайд 57


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №57
Описание слайда:

Слайд 58


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №58
Описание слайда:

Слайд 59


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №59
Описание слайда:

Слайд 60





Після визначення всіх елементів моделі (1) можна перейти до випробувань, в ході яких обчислюються фактичні значення атрибутів  підхарактеристик якості. Ці значення порівнюються із обмеженнями, заданими у вимогах. 
Після визначення всіх елементів моделі (1) можна перейти до випробувань, в ході яких обчислюються фактичні значення атрибутів  підхарактеристик якості. Ці значення порівнюються із обмеженнями, заданими у вимогах. 
Якщо отримані фактичні значення показників якості відповідають вимогам, то подальшу оцінку можна провести, використовуючи інтегральний показник якості. Інтегральний показник якості (2) можна застосувати для вибору кращого ПЗ із декількох конкуруючих в даній області (галузі), при умові узгодження конфліктуючих атрибутів якості (у формулі (2)  Qijk – відносний показник якості k-го атрибута, j-ї підхарактеристики  i-ї характеристики моделі якості).  Але, оскільки в моделі є показники з різними метриками (неперервні числові, бальні, номінальні та інші), необхідно попередньо провести узгодження та нормування метрик, що роблять шляхом уведення шкал для якісних та категорійних критеріїв і заданням вагових множників. 
Таким чином, враховуючи (1), інтегральний (узагальнений) рівень якості ПС Uq можна обчислити як середньозважений показник по формулі (2).

Необхідно провести узгодження конфліктуючих атрибутів якості.
Необхідно провести нормування метрик атрибутів якості.
Описание слайда:
Після визначення всіх елементів моделі (1) можна перейти до випробувань, в ході яких обчислюються фактичні значення атрибутів підхарактеристик якості. Ці значення порівнюються із обмеженнями, заданими у вимогах. Після визначення всіх елементів моделі (1) можна перейти до випробувань, в ході яких обчислюються фактичні значення атрибутів підхарактеристик якості. Ці значення порівнюються із обмеженнями, заданими у вимогах. Якщо отримані фактичні значення показників якості відповідають вимогам, то подальшу оцінку можна провести, використовуючи інтегральний показник якості. Інтегральний показник якості (2) можна застосувати для вибору кращого ПЗ із декількох конкуруючих в даній області (галузі), при умові узгодження конфліктуючих атрибутів якості (у формулі (2) Qijk – відносний показник якості k-го атрибута, j-ї підхарактеристики i-ї характеристики моделі якості). Але, оскільки в моделі є показники з різними метриками (неперервні числові, бальні, номінальні та інші), необхідно попередньо провести узгодження та нормування метрик, що роблять шляхом уведення шкал для якісних та категорійних критеріїв і заданням вагових множників. Таким чином, враховуючи (1), інтегральний (узагальнений) рівень якості ПС Uq можна обчислити як середньозважений показник по формулі (2). Необхідно провести узгодження конфліктуючих атрибутів якості. Необхідно провести нормування метрик атрибутів якості.

Слайд 61


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №61
Описание слайда:

Слайд 62


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №62
Описание слайда:

Слайд 63





Приклад для ПрО “Діяльність поліклініки”
Приклад для ПрО “Діяльність поліклініки”
     Інтервали значення для метрики Fault density визначаємо на основі припущення, що максимальним допустимим значенням є 1 помилка на 100 рядків коду. Кількість в 100 рядків визначена на основі середнього розміру методу класу в вихідному коді ПС.  Значення метрики Available co-existence оцінюємо, припускаючи, що максимальною допустимою кількістю помилок при використанні стороннього ПЗ може бути 1 помилка за всю тривалість робочого дня (8 годин). В кращому випадку можна розраховувати на 1 помилку за робочий тиждень(5 робочих днів).  Метрику Help frequency  унормовуємо виходячи з припущення, що в оптимальному випадку для використання невідомої функції системи користувачу достатньо 2 звернень до довідки, для ознайомлення та перевірки результатів, а відповідно трьохкратне перевищення даного значення є неприпустимим (6–“2”, 5 –“3”,4 –“3”,3 –“4”, 2–“5”).
  Відносний показник якості визначається зі співвідношення
Описание слайда:
Приклад для ПрО “Діяльність поліклініки” Приклад для ПрО “Діяльність поліклініки” Інтервали значення для метрики Fault density визначаємо на основі припущення, що максимальним допустимим значенням є 1 помилка на 100 рядків коду. Кількість в 100 рядків визначена на основі середнього розміру методу класу в вихідному коді ПС. Значення метрики Available co-existence оцінюємо, припускаючи, що максимальною допустимою кількістю помилок при використанні стороннього ПЗ може бути 1 помилка за всю тривалість робочого дня (8 годин). В кращому випадку можна розраховувати на 1 помилку за робочий тиждень(5 робочих днів). Метрику Help frequency унормовуємо виходячи з припущення, що в оптимальному випадку для використання невідомої функції системи користувачу достатньо 2 звернень до довідки, для ознайомлення та перевірки результатів, а відповідно трьохкратне перевищення даного значення є неприпустимим (6–“2”, 5 –“3”,4 –“3”,3 –“4”, 2–“5”). Відносний показник якості визначається зі співвідношення

Слайд 64





- 2.Надійність.   2.1. Завершеність.
- 2.Надійність.   2.1. Завершеність.
- Fault density
Описание слайда:
- 2.Надійність. 2.1. Завершеність. - 2.Надійність. 2.1. Завершеність. - Fault density

Слайд 65


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №65
Описание слайда:

Слайд 66


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №66
Описание слайда:

Слайд 67


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №67
Описание слайда:

Слайд 68


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №68
Описание слайда:

Слайд 69


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №69
Описание слайда:

Слайд 70


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №70
Описание слайда:

Слайд 71


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №71
Описание слайда:

Слайд 72


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №72
Описание слайда:

Слайд 73


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №73
Описание слайда:

Слайд 74


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №74
Описание слайда:

Слайд 75





		M= n2*/6,						(5.12)
		M= n2*/6,						(5.12)
   де n2* – загальна кількість вхідних і вихідних змінних у програмі. 
З рівняння роботи отримаємо таке рівняння помилок: 
		B=LE / E0,					(5.13)
   де В – кількість помилок у програмі, Е0 – середня кількість елементарних відмінностей між помилками програмування.
Використовуючи перетворене рівняння роботи: 
		Е= (V*)3 / 2,					(5.14)
    а також значення рівня англійської мови (=2,16), як аналог мови програмування, і гіпотезу про «шість об'єктів» ідеальної за витратами пам'яті програми (n1=n1*=2, n2=n2*=6), Холстед вивів таке рівняння для прогнозу кількості помилок у програмі:
		 B= Е 2/3 /3000,	(5.15)	або   B= V / 3000,		(5.16)
де V – обсяг програми (5.4). 
Якщо розрахунки довжини програми і довжини реалізації відрізняються більш ніж на десять відсотків, то це свідчить про можливу наявність у програмі таких 6 класів недосконалостей: 
1). Наявність послідовності операторів, що доповнюють один одного до того ж самого операнда, наприклад, А+C–А.   2). Наявність неоднозначних операндів, наприклад, A=D і A=С. 
3). Наявність операндів-синонімів, наприклад, А=В и Т=В.  4). Наявність загальних підвиразів:  (А+B)C + D(А+B).  5). Непотрібне присвоювання, наприклад C=А+B, якщо змінна C використовується в програмі тільки один раз.
6). Наявність виразів, що не подані в згорнутому вигляді як добуток множників, наприклад XX+2XY+YY не подається як (X+Y)(X+Y).
Добуток рівня програми на обсяг є постійною величиною, що дорівнює потенційному обсягу реалізації даного алгоритму:  LV = V* = const.	
Якщо мова не змінюється, а змінюється тільки алгоритм, то для будь-якої мови добуток потенційного обсягу на рівень програми залишається сталою величиною і дорівнює рівню мови: LV* =  = const.
Описание слайда:
M= n2*/6, (5.12) M= n2*/6, (5.12) де n2* – загальна кількість вхідних і вихідних змінних у програмі. З рівняння роботи отримаємо таке рівняння помилок: B=LE / E0, (5.13) де В – кількість помилок у програмі, Е0 – середня кількість елементарних відмінностей між помилками програмування. Використовуючи перетворене рівняння роботи: Е= (V*)3 / 2, (5.14) а також значення рівня англійської мови (=2,16), як аналог мови програмування, і гіпотезу про «шість об'єктів» ідеальної за витратами пам'яті програми (n1=n1*=2, n2=n2*=6), Холстед вивів таке рівняння для прогнозу кількості помилок у програмі: B= Е 2/3 /3000, (5.15) або B= V / 3000, (5.16) де V – обсяг програми (5.4). Якщо розрахунки довжини програми і довжини реалізації відрізняються більш ніж на десять відсотків, то це свідчить про можливу наявність у програмі таких 6 класів недосконалостей: 1). Наявність послідовності операторів, що доповнюють один одного до того ж самого операнда, наприклад, А+C–А. 2). Наявність неоднозначних операндів, наприклад, A=D і A=С. 3). Наявність операндів-синонімів, наприклад, А=В и Т=В. 4). Наявність загальних підвиразів: (А+B)C + D(А+B). 5). Непотрібне присвоювання, наприклад C=А+B, якщо змінна C використовується в програмі тільки один раз. 6). Наявність виразів, що не подані в згорнутому вигляді як добуток множників, наприклад XX+2XY+YY не подається як (X+Y)(X+Y). Добуток рівня програми на обсяг є постійною величиною, що дорівнює потенційному обсягу реалізації даного алгоритму: LV = V* = const. Якщо мова не змінюється, а змінюється тільки алгоритм, то для будь-якої мови добуток потенційного обсягу на рівень програми залишається сталою величиною і дорівнює рівню мови: LV* =  = const.

Слайд 76


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №76
Описание слайда:

Слайд 77





Метрика Маккейба
Метрика Маккейба
  Метрика Маккейба ґрунтується на аналізі потоку  передавання керування від одного 
оператора до іншого. Це дозволяє, на відміну від метрик Холстеда, врахувати логіку 
програми при оцінюванні її складності. 
  Програма (алгоритм, специфікація) має бути подана у вигляді управляючого 
орієнтованого графу  G = (V, Е) із  V вершинами  і  E дугами, де вершини відповідають 
операторам, а дуги – переходам від одного оператора до іншого. 
  Граф, що описує програму у вигляді вершин-операторів і дуг-переходів, називають 
графом керування або управляючим графом програми. 
 Приклад. 
main()
  { int zeich = 'x';
     while(zeich != '#')
      {  printf(" Продовжити введення ");
         zeich = getchar();
      }
     printf("Введення завершене "); }
Описание слайда:
Метрика Маккейба Метрика Маккейба Метрика Маккейба ґрунтується на аналізі потоку передавання керування від одного оператора до іншого. Це дозволяє, на відміну від метрик Холстеда, врахувати логіку програми при оцінюванні її складності. Програма (алгоритм, специфікація) має бути подана у вигляді управляючого орієнтованого графу G = (V, Е) із V вершинами і E дугами, де вершини відповідають операторам, а дуги – переходам від одного оператора до іншого. Граф, що описує програму у вигляді вершин-операторів і дуг-переходів, називають графом керування або управляючим графом програми. Приклад. main() { int zeich = 'x'; while(zeich != '#') { printf(" Продовжити введення "); zeich = getchar(); } printf("Введення завершене "); }

Слайд 78





   
   
Метрика Маккейба є цикломатичним числом графу передач керування програми і 
визначається виразом: 	M = m – n + 2 ,			(5.17)
  де m – кількість ребер графу; n – кількість вершин графу.  Величину М, 
розраховану за формулою (5.17), називають цикломатичним числом Маккейба.
Теоретичною базою визначення цикломатичного числа Маккейба є теорія графів. 
У теорії графів цикломатичне число орієнтованого графа визначається виразом: 
				 M = m – n + 2p 			(5.18)
 де m – кількість ребер; n – кількість вершин; p – кількість компонентів зв'язності графу. 
   Кількість компонентів зв'язності p можна розглядати як мінімально необхідну 
кількість ребер, які потрібно додати до графу, щоб зробити його повнозв'язним. 
Повнозв'язним вважають граф, у якого існує шлях з будь-якої вершини графу в 
будь-яку іншу вершину графу. Для графів керування програм повнозв'язність забезпечується
 додаванням  однієї фіктивної дуги з кінцевої вершини в початкову, тобто у розглядуваному 
прикладі із вершини  u  у  вершину  v. Тому вважаємо, що для будь-якого графу керування 
програми кількість компонентів зв'язності  дорівнює одиниці. Підстановка p=1 у формулу 
(5.18) дає  цикломатичне число Маккейба (5.17). Визначимо цикломатичне число Маккейба 
 для графу керування програми, зображеного на рисунку. Кількість ребер графу  дорівнює 
 п'яти, кількість  вершин теж дорівнює п'яти, тому цикломатичне число  дорівнює: 
   M = 5 – 5  + 2 = 2. 
 Фізичний зміст цикломатического числа. Контур – це площина, обмежена  циклічним
 шляхом, у якій початкова і кінцева вершина графу збігаються. Кожному контуру 
 відповідає шлях, що обмежує його, який веде з початкової вершини графа в кінцеву. 
Цикломатичне  число визначає кількість незалежних контурів у повнозв'язному графі і, як 
наслідок, кількість різних шляхів, що ведуть з початкової вершини в кінцеву. У 
практичному аспекті  цикломатичне число є мірою  складності програми і визначає 
кількість тестів, достатніх для тестування за критерієм покриття  всіх гілок програми.
Описание слайда:
Метрика Маккейба є цикломатичним числом графу передач керування програми і визначається виразом: M = m – n + 2 , (5.17) де m – кількість ребер графу; n – кількість вершин графу. Величину М, розраховану за формулою (5.17), називають цикломатичним числом Маккейба. Теоретичною базою визначення цикломатичного числа Маккейба є теорія графів. У теорії графів цикломатичне число орієнтованого графа визначається виразом: M = m – n + 2p (5.18) де m – кількість ребер; n – кількість вершин; p – кількість компонентів зв'язності графу. Кількість компонентів зв'язності p можна розглядати як мінімально необхідну кількість ребер, які потрібно додати до графу, щоб зробити його повнозв'язним. Повнозв'язним вважають граф, у якого існує шлях з будь-якої вершини графу в будь-яку іншу вершину графу. Для графів керування програм повнозв'язність забезпечується додаванням однієї фіктивної дуги з кінцевої вершини в початкову, тобто у розглядуваному прикладі із вершини u у вершину v. Тому вважаємо, що для будь-якого графу керування програми кількість компонентів зв'язності дорівнює одиниці. Підстановка p=1 у формулу (5.18) дає цикломатичне число Маккейба (5.17). Визначимо цикломатичне число Маккейба для графу керування програми, зображеного на рисунку. Кількість ребер графу дорівнює п'яти, кількість вершин теж дорівнює п'яти, тому цикломатичне число дорівнює: M = 5 – 5 + 2 = 2. Фізичний зміст цикломатического числа. Контур – це площина, обмежена циклічним шляхом, у якій початкова і кінцева вершина графу збігаються. Кожному контуру відповідає шлях, що обмежує його, який веде з початкової вершини графа в кінцеву. Цикломатичне число визначає кількість незалежних контурів у повнозв'язному графі і, як наслідок, кількість різних шляхів, що ведуть з початкової вершини в кінцеву. У практичному аспекті цикломатичне число є мірою складності програми і визначає кількість тестів, достатніх для тестування за критерієм покриття всіх гілок програми.

Слайд 79


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №79
Описание слайда:

Слайд 80


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №80
Описание слайда:

Слайд 81


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №81
Описание слайда:

Слайд 82


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №82
Описание слайда:

Слайд 83


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №83
Описание слайда:

Слайд 84


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №84
Описание слайда:

Слайд 85






     Міжнародні стандарти в області інформаційних технологій (IT) розробляються 
об’єднаним технічним комітетом JTC1 (Joint Тechnical Committee №1) 
“Information Technology”, заснованим ISO та IEC. Він включає 36 підкомітетів SC 
(SubCommittie), а за розробку міжнародних стандартів по програмній інженерії 
(Software Engineering – SE) відповідає робочий підкомітет ISO/IEC  SC7 “Software 
and System Engineering”. Для роботи над проектами стандартів у підкомітеті SC7 
створені робочі групи (WG, Working Group).
Базовими стандартами по керуванню якістю продукту і системах управління якістю 
ОР є міжнародні стандарти серії ISO 9000. Стандарт ISO 9000-3 регламентує 
управління якістю під час розробки, поставки та супроводу ПЗ. 
     Базові стандарти по керуванню якістю ПЗ
 ДСТУ ISO 9000-3 – Стандарти з управління якістю та забезпечення якості. 
Частина 3.  Настанови щодо застосування ДСТУ ISO 9001-95 під час розроблення, 
постачання та  супроводження програмних засобів. 

   Основні діючі стандарти в області інженерії якості
  ДСТУ ISO 9000-2001. Системи управління якістю. Основні положення та словник.
  ДСТУ ISO 9001-2001. Системи управління якістю. Вимоги.
  ДСТУ ISO 9004-2001. Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності.
  ГОСТ 34.602-89. Информационная технология – Комплекс стандартов на  АС. Техническое
   задание на создание автоматизированой системы. 
  ГОСТ РФ 28195-89. Оценка качества программных средств. Общие положения.
Описание слайда:
Міжнародні стандарти в області інформаційних технологій (IT) розробляються об’єднаним технічним комітетом JTC1 (Joint Тechnical Committee №1) “Information Technology”, заснованим ISO та IEC. Він включає 36 підкомітетів SC (SubCommittie), а за розробку міжнародних стандартів по програмній інженерії (Software Engineering – SE) відповідає робочий підкомітет ISO/IEC SC7 “Software and System Engineering”. Для роботи над проектами стандартів у підкомітеті SC7 створені робочі групи (WG, Working Group). Базовими стандартами по керуванню якістю продукту і системах управління якістю ОР є міжнародні стандарти серії ISO 9000. Стандарт ISO 9000-3 регламентує управління якістю під час розробки, поставки та супроводу ПЗ. Базові стандарти по керуванню якістю ПЗ ДСТУ ISO 9000-3 – Стандарти з управління якістю та забезпечення якості. Частина 3. Настанови щодо застосування ДСТУ ISO 9001-95 під час розроблення, постачання та супроводження програмних засобів. Основні діючі стандарти в області інженерії якості ДСТУ ISO 9000-2001. Системи управління якістю. Основні положення та словник. ДСТУ ISO 9001-2001. Системи управління якістю. Вимоги. ДСТУ ISO 9004-2001. Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності. ГОСТ 34.602-89. Информационная технология – Комплекс стандартов на АС. Техническое задание на создание автоматизированой системы. ГОСТ РФ 28195-89. Оценка качества программных средств. Общие положения.

Слайд 86


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №86
Описание слайда:

Слайд 87







Група стандартів  SPICE  - Software Process Improvement and Capability 
dEtermination – WG10 “Оцінювання процесу” – “Process Assessment”

ДСТУ ISO/IEC 15504-1:2002. Інформаційні технології – Оцінювання процесів життєвого циклу програмних засобів. Частина 1. Концепції та вступна настанова. 
ДСТУ ISO/IEC 15504-2:2002. Інформаційні технології – Оцінювання процесів життєвого циклу програмних засобів. Частина 2. Еталонна модель процесів та потужності процесу. 
ДСТУ ISO/IEC 15504-3:2002. Інформаційні технології – Оцінювання процесів життєвого циклу програмних засобів. Частина 3. Виконання оцінювання. 
ДСТУ ISO/IEC 15504-4:2002. Інформаційні технології – Оцінювання процесів життєвого циклу програмних засобів. Частина 4. Настанови з виконання оцінювання. 
ДСТУ ISO/IEC 15504-5:2002. Інформаційні технології – Оцінювання процесів життєвого циклу програмних засобів. Частина 5. Модель оцінювання та настанови щодо показників. 
ДСТУ ISO/IEC 15504-6:2003. Інформаційні технології – Оцінювання процесів життєвого циклу програмних засобів. Частина 6. Настанови з визначення компетенції оцінювачів. 
ДСТУ ISO/IEC 15504-7:2003. Інформаційні технології – Оцінювання процесів життєвого циклу програмних засобів. Частина 7. Настанови з удосконалення процесу. 
ДСТУ ISO/IEC 15504-8:2003. Інформаційні технології – Оцінювання процесів життєвого циклу програмних засобів. Частина 8. Настанови з визначання потужності процесу постачальника. 
ДСТУ ISO/IEC 15504-9:2003. Інформаційні технології – Оцінювання процесів життєвого циклу програмних засобів. Частина 9. Словник термінів.
Описание слайда:
Група стандартів SPICE - Software Process Improvement and Capability dEtermination – WG10 “Оцінювання процесу” – “Process Assessment” ДСТУ ISO/IEC 15504-1:2002. Інформаційні технології – Оцінювання процесів життєвого циклу програмних засобів. Частина 1. Концепції та вступна настанова. ДСТУ ISO/IEC 15504-2:2002. Інформаційні технології – Оцінювання процесів життєвого циклу програмних засобів. Частина 2. Еталонна модель процесів та потужності процесу. ДСТУ ISO/IEC 15504-3:2002. Інформаційні технології – Оцінювання процесів життєвого циклу програмних засобів. Частина 3. Виконання оцінювання. ДСТУ ISO/IEC 15504-4:2002. Інформаційні технології – Оцінювання процесів життєвого циклу програмних засобів. Частина 4. Настанови з виконання оцінювання. ДСТУ ISO/IEC 15504-5:2002. Інформаційні технології – Оцінювання процесів життєвого циклу програмних засобів. Частина 5. Модель оцінювання та настанови щодо показників. ДСТУ ISO/IEC 15504-6:2003. Інформаційні технології – Оцінювання процесів життєвого циклу програмних засобів. Частина 6. Настанови з визначення компетенції оцінювачів. ДСТУ ISO/IEC 15504-7:2003. Інформаційні технології – Оцінювання процесів життєвого циклу програмних засобів. Частина 7. Настанови з удосконалення процесу. ДСТУ ISO/IEC 15504-8:2003. Інформаційні технології – Оцінювання процесів життєвого циклу програмних засобів. Частина 8. Настанови з визначання потужності процесу постачальника. ДСТУ ISO/IEC 15504-9:2003. Інформаційні технології – Оцінювання процесів життєвого циклу програмних засобів. Частина 9. Словник термінів.

Слайд 88


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №88
Описание слайда:

Слайд 89


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №89
Описание слайда:

Слайд 90


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №90
Описание слайда:

Слайд 91


Стандартизація та сертифікація інформаційних управляючих систем, слайд №91
Описание слайда:



Похожие презентации
Mypresentation.ru
Загрузить презентацию