🗊Презентация Введення та виведення. Основи роботи з файлами

Категория: Устройства и комплектующие
Нажмите для полного просмотра!
Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №1Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №2Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №3Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №4Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №5Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №6Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №7Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №8Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №9Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №10Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №11Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №12Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №13Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №14Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №15Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №16Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №17Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №18Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №19Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №20Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №21Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №22Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №23Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №24Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №25Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №26Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №27Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №28Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №29Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №30Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №31Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №32Введення та виведення. Основи роботи з файлами, слайд №33
Скачать

Содержание ▲

Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему Введення та виведення. Основи роботи з файлами. Доклад-сообщение содержит 33 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Mypresentation Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1


Введення та виведення. Основи роботи з файлами.
Описание слайда:
Введення та виведення. Основи роботи з файлами.

Слайд 2


Введення та виведення Мова С++ підтримує дві системи введення/виведення. Перша – спадок С. Друга – власна, об`єктно-оріентована. Дозволяється поєднувати в одній програмі. До переваг об`єктно-оріентованої системи введення/виведення можна віднести: простоту використання у простих випадках, можливості перевизначення для власних класів. Але вона вимагає розуміння об`єктів та класів. Введення/виведення в “стилі С”: зручне при форматованому обміну, дозволяє побачити й зрозуміти роботу з файлами, потрібне для розуміння та підтримки накопиченого програмного забезпечення. Почнемо з введення/виведення в “стилі С” .
Описание слайда:
Введення та виведення Мова С++ підтримує дві системи введення/виведення. Перша – спадок С. Друга – власна, об`єктно-оріентована. Дозволяється поєднувати в одній програмі. До переваг об`єктно-оріентованої системи введення/виведення можна віднести: простоту використання у простих випадках, можливості перевизначення для власних класів. Але вона вимагає розуміння об`єктів та класів. Введення/виведення в “стилі С”: зручне при форматованому обміну, дозволяє побачити й зрозуміти роботу з файлами, потрібне для розуміння та підтримки накопиченого програмного забезпечення. Почнемо з введення/виведення в “стилі С” .

Слайд 3


Введення та виведення Для використання функцій введення/виведення необхідно підключити відповідний заголовочний файл: #include <cstdio> //або <stdio.h> Наявні функції бібліотеки дозволяють працювати й з стандартними вхідним та вихідним потоками: stdin – клавіатура, stdout – екран, stderr – помилки. Наприклад: getchar(), putchar() – читання та запис символу; gets(), puts() – читання та запис рядка; scanf(), printf() – форматоване введення та виведення даних
Описание слайда:
Введення та виведення Для використання функцій введення/виведення необхідно підключити відповідний заголовочний файл: #include <cstdio> //або <stdio.h> Наявні функції бібліотеки дозволяють працювати й з стандартними вхідним та вихідним потоками: stdin – клавіатура, stdout – екран, stderr – помилки. Наприклад: getchar(), putchar() – читання та запис символу; gets(), puts() – читання та запис рядка; scanf(), printf() – форматоване введення та виведення даних

Слайд 4


Завдання Розібратися з переліченими функціями: getchar(), putchar(), gets(), puts(), scanf(), printf(), з форматним рядком для функцій scanf(), printf(), з специфікаторами форматів.
Описание слайда:
Завдання Розібратися з переліченими функціями: getchar(), putchar(), gets(), puts(), scanf(), printf(), з форматним рядком для функцій scanf(), printf(), з специфікаторами форматів.

Слайд 5


Приклад #include <cstdio> #include <cctype> //приведення символів до нижнього регістру int main() { int c; while ((c=getchar()) != '\n') putchar(isupper(c) ? tolower(c) : c); system("pause"); return 0; }
Описание слайда:
Приклад #include <cstdio> #include <cctype> //приведення символів до нижнього регістру int main() { int c; while ((c=getchar()) != '\n') putchar(isupper(c) ? tolower(c) : c); system("pause"); return 0; }

Слайд 6


Приклад #include <cstdio> //простий калькулятор int main() { double sum = 0, v; printf("Enter numbers. Finish - <Enter+Ctrl+Z>\n"); while (scanf("%lf", &v) != EOF) printf("\t%.3f\n", sum += v); system("pause"); return 0; }
Описание слайда:
Приклад #include <cstdio> //простий калькулятор int main() { double sum = 0, v; printf("Enter numbers. Finish - <Enter+Ctrl+Z>\n"); while (scanf("%lf", &v) != EOF) printf("\t%.3f\n", sum += v); system("pause"); return 0; }

Слайд 7


Обробка файлів Обробка інформації, що зберігається у вигляді файлу передбачає наступні дії: визначення змінної – файлового покажчика; відкривання та закривання потоку; введення-виведення (символів, рядків, форматованих даних, порцій даних певної довжини); аналіз можливих помилок операцій введення-виведення; керування буферізацією потоку (розміром буферу); керування буферним покажчиком. Потоки бувають двох типів: текстові та двійкові.
Описание слайда:
Обробка файлів Обробка інформації, що зберігається у вигляді файлу передбачає наступні дії: визначення змінної – файлового покажчика; відкривання та закривання потоку; введення-виведення (символів, рядків, форматованих даних, порцій даних певної довжини); аналіз можливих помилок операцій введення-виведення; керування буферізацією потоку (розміром буферу); керування буферним покажчиком. Потоки бувають двох типів: текстові та двійкові.

Слайд 8


Файловий покажчик Кожний потік має керівну структуру типу FILE , що містить усю необхідну інформацію для роботи з ним. Змінна, що буде представляти потік визначається як покажчик на структуру типу FILE. Наприклад: FILE *fp; Змінна fp зображує потік у подальшій роботі з файлом. Опис типу FILE , а також прототипи більшості функцій, макросів та констант файлової системи містяться у заголовному файлі <cstdio> (та <stdio.h>).
Описание слайда:
Файловий покажчик Кожний потік має керівну структуру типу FILE , що містить усю необхідну інформацію для роботи з ним. Змінна, що буде представляти потік визначається як покажчик на структуру типу FILE. Наприклад: FILE *fp; Змінна fp зображує потік у подальшій роботі з файлом. Опис типу FILE , а також прототипи більшості функцій, макросів та констант файлової системи містяться у заголовному файлі <cstdio> (та <stdio.h>).

Слайд 9


Відкривання потоків Потік можна відкрити для читання або/та запису в текстовому або двійковому режимі. Функція відкриття потоку має формат: FILE *fopen(const char *filename, const char *mode); Якщо відкривання було успішним, функція повертає покажчик файлу, що містить всю необхідну для роботи з потоком інформацію; інакше функція повертає NULL. Параметр filename – задає ім`я файлу у вигляді рядка в стилі С. Параметр mode – визначає режим відкривання файлу.
Описание слайда:
Відкривання потоків Потік можна відкрити для читання або/та запису в текстовому або двійковому режимі. Функція відкриття потоку має формат: FILE *fopen(const char *filename, const char *mode); Якщо відкривання було успішним, функція повертає покажчик файлу, що містить всю необхідну для роботи з потоком інформацію; інакше функція повертає NULL. Параметр filename – задає ім`я файлу у вигляді рядка в стилі С. Параметр mode – визначає режим відкривання файлу.

Слайд 10


Режими відкривання файлу “r” – відкриття існуючого файлу для читання; “w” – створення нового файлу для запису (якщо файл з таким ім`ям існує – він перезаписується); “a” – відкриття існуючого файлу для додавання в його кінець нової інформації; “r+” – відкриття існуючого файлу для читання й запису; “w+” – створення нового файлу для читання й запису (перезаписується файл з таким ім`ям існує, якщо існує); “a+” – відкриття існуючого файлу для читання та додавання в його кінець нової інформації. Режим може містити символи t – текстовий, або b – двійковий. По умовчанню передбачається текстовий режим (t).
Описание слайда:
Режими відкривання файлу “r” – відкриття існуючого файлу для читання; “w” – створення нового файлу для запису (якщо файл з таким ім`ям існує – він перезаписується); “a” – відкриття існуючого файлу для додавання в його кінець нової інформації; “r+” – відкриття існуючого файлу для читання й запису; “w+” – створення нового файлу для читання й запису (перезаписується файл з таким ім`ям існує, якщо існує); “a+” – відкриття існуючого файлу для читання та додавання в його кінець нової інформації. Режим може містити символи t – текстовий, або b – двійковий. По умовчанню передбачається текстовий режим (t).

Слайд 11


Приклади FILE *fp; fp = fopen(“file1.txt”, “a+”); FILE *f = fopen(“c:\\temp\\data.dat”, “rb+”); FILE *fp; if (fp = fopen(“file2.txt”, “r”) == NULL) {perror(“ERROR open file2.txt”); return 1;} FILE *fp = fopen(“.\\data.dat”, “w”); FILE *fp1 = fopen(“./data1.dat”, “w”);
Описание слайда:
Приклади FILE *fp; fp = fopen(“file1.txt”, “a+”); FILE *f = fopen(“c:\\temp\\data.dat”, “rb+”); FILE *fp; if (fp = fopen(“file2.txt”, “r”) == NULL) {perror(“ERROR open file2.txt”); return 1;} FILE *fp = fopen(“.\\data.dat”, “w”); FILE *fp1 = fopen(“./data1.dat”, “w”);

Слайд 12


Закривання потоків Потік закривається або при завершенні програми, або явно функцією fclose: int fclose(FILE * ); Якщо потік, заданий параметром-покажчиком файлу, був відкритий для запису, то перед закриттям у файл записуються данні, що містяться у буферах потоку. У випадку успішного закриття функція повертає 0, інакше – EOF. Рекомендується завжди явно закривати потоки, що відкриті для запису, щоб уникнути втрати даних. int fflush(FILE * ); - примусово скидає буфер у файл. Максимальна кількість одночасно відкритих файлів визначається макросом FOPEN_MAX.
Описание слайда:
Закривання потоків Потік закривається або при завершенні програми, або явно функцією fclose: int fclose(FILE * ); Якщо потік, заданий параметром-покажчиком файлу, був відкритий для запису, то перед закриттям у файл записуються данні, що містяться у буферах потоку. У випадку успішного закриття функція повертає 0, інакше – EOF. Рекомендується завжди явно закривати потоки, що відкриті для запису, щоб уникнути втрати даних. int fflush(FILE * ); - примусово скидає буфер у файл. Максимальна кількість одночасно відкритих файлів визначається макросом FOPEN_MAX.

Слайд 13


Введення та виведення Можна здійснювати у вигляді послідовності байтів, символів, рядків, або з використанням форматних перетворень. Існують відповідні функції бібліотеки. Операції введення/виведення завжди виконуються починаючи з поточної позиції потоку, що визначається покажчиком потоку. Покажчик потоку встановлюється при відкритті на початок, або кінець (в залежності від режиму відкриття) й змінюється автоматично при виконанні операцій введення/виведення. Поточне положення покажчика потоку можна отримати функціями ftell, fgetpos й задати функціями fseek, fsetpos . Ці функції не можна використовувати для стандартних потоків.
Описание слайда:
Введення та виведення Можна здійснювати у вигляді послідовності байтів, символів, рядків, або з використанням форматних перетворень. Існують відповідні функції бібліотеки. Операції введення/виведення завжди виконуються починаючи з поточної позиції потоку, що визначається покажчиком потоку. Покажчик потоку встановлюється при відкритті на початок, або кінець (в залежності від режиму відкриття) й змінюється автоматично при виконанні операцій введення/виведення. Поточне положення покажчика потоку можна отримати функціями ftell, fgetpos й задати функціями fseek, fsetpos . Ці функції не можна використовувати для стандартних потоків.

Слайд 14


Основні функції введення/виведення читання символу – fgetc, (getc), (getchar - stdin); запис символу – fputc, (putc), (putchar - stdout); читання рядка - fgets, (gets - stdin); запис рядка - fputs, (puts - stdout); форматоване читання – fscanf , (scanf - stdin); форматований запис – fprintf , (printf - stdout); читання та запис потоку байтів – fread, fwrite.
Описание слайда:
Основні функції введення/виведення читання символу – fgetc, (getc), (getchar - stdin); запис символу – fputc, (putc), (putchar - stdout); читання рядка - fgets, (gets - stdin); запис рядка - fputs, (puts - stdout); форматоване читання – fscanf , (scanf - stdin); форматований запис – fprintf , (printf - stdout); читання та запис потоку байтів – fread, fwrite.

Слайд 15


Читання й запис символів та рядків fputc(), putc() – записують один символ. У випадку успіху повертають значення символу, інакше – EOF. Формат: int fputc(int ch, FILE *fp); int putc(int ch, FILE *fp); fgetc(), getc() – читають один символ. У випадку успіху повертають значення символу, інакше – EOF. Формат: int fgetc(FILE *fp); int getc(FILE *fp); fputs() – записує рядок. Повертає у випадку успіху невід`ємне число, інакше – EOF. (символ кінця не записує). fgets() – читає один рядок (але не більш ніж 2 параметр-1). Формат: int fputs(const char *s, FILE *fp); char *fgets(char *s, int n, FILE *fp);
Описание слайда:
Читання й запис символів та рядків fputc(), putc() – записують один символ. У випадку успіху повертають значення символу, інакше – EOF. Формат: int fputc(int ch, FILE *fp); int putc(int ch, FILE *fp); fgetc(), getc() – читають один символ. У випадку успіху повертають значення символу, інакше – EOF. Формат: int fgetc(FILE *fp); int getc(FILE *fp); fputs() – записує рядок. Повертає у випадку успіху невід`ємне число, інакше – EOF. (символ кінця не записує). fgets() – читає один рядок (але не більш ніж 2 параметр-1). Формат: int fputs(const char *s, FILE *fp); char *fgets(char *s, int n, FILE *fp);

Слайд 16


Форматоване читання й запис fprintf – форматований запис. За наявності помилки повертає – EOF. Формат: fprintf(FILE *fp, const char *format [,arg1, …]); fscanf– форматоване читання. Як результат повертає кількість прочитаних й перетворених даних. Формат: fscanf(FILE *fp, const char *format [,adr1, …]); const char *format – рядок спеціального формату, дозволяє вказувати звичайні символи та специфікатори формату, що починаються %. Приклади: fprintf(fp, “%d %d”, a, b); fscanf(fp, “%d”, &x);
Описание слайда:
Форматоване читання й запис fprintf – форматований запис. За наявності помилки повертає – EOF. Формат: fprintf(FILE *fp, const char *format [,arg1, …]); fscanf– форматоване читання. Як результат повертає кількість прочитаних й перетворених даних. Формат: fscanf(FILE *fp, const char *format [,adr1, …]); const char *format – рядок спеціального формату, дозволяє вказувати звичайні символи та специфікатори формату, що починаються %. Приклади: fprintf(fp, “%d %d”, a, b); fscanf(fp, “%d”, &x);

Слайд 17


Запис потоку байтів fwrite – записує об`єкт у файл, відкритий у двійковому режимі. Функція повертає кількість записаних об`єктів. Формат: size_t fwrite(const void *Buf, size_t Size, size_t Count, FILE *fp); Buf – покажчик на об`єкт; Size – розмір об`єкту у байтах; Count – кількість об`єктів, що записуються; fp – файловий-покажчик.
Описание слайда:
Запис потоку байтів fwrite – записує об`єкт у файл, відкритий у двійковому режимі. Функція повертає кількість записаних об`єктів. Формат: size_t fwrite(const void *Buf, size_t Size, size_t Count, FILE *fp); Buf – покажчик на об`єкт; Size – розмір об`єкту у байтах; Count – кількість об`єктів, що записуються; fp – файловий-покажчик.

Слайд 18


Приклад #include <cstdio> #include <iostream> using namespace std; int main() { FILE *fp = fopen("d:\\Tmp\\data1.dat", "wb"); struct Point { int x, y; } point; point.x = 10; point.y = 20; int x = fwrite(&point, sizeof(Point), 1, fp); cout << x << endl; system("pause"); return 0; }
Описание слайда:
Приклад #include <cstdio> #include <iostream> using namespace std; int main() { FILE *fp = fopen("d:\\Tmp\\data1.dat", "wb"); struct Point { int x, y; } point; point.x = 10; point.y = 20; int x = fwrite(&point, sizeof(Point), 1, fp); cout << x << endl; system("pause"); return 0; }

Слайд 19


Читання потоку байтів fread – зчитує об`єкт з файлу, відкритого у двійковому режимі. Функція повертає кількість зчитаних об`єктів. Формат: size_t fread(void *Buf, size_t Size, size_t Count, FILE *fp); Buf – покажчик на об`єкт; Size – розмір об`єкту у байтах; Count – кількість об`єктів, що записуються; fp – файловий-покажчик.
Описание слайда:
Читання потоку байтів fread – зчитує об`єкт з файлу, відкритого у двійковому режимі. Функція повертає кількість зчитаних об`єктів. Формат: size_t fread(void *Buf, size_t Size, size_t Count, FILE *fp); Buf – покажчик на об`єкт; Size – розмір об`єкту у байтах; Count – кількість об`єктів, що записуються; fp – файловий-покажчик.

Слайд 20


Обробка помилок Функції роботи з потоком повертають значення, які потрібно аналізувати й обробляти помилкові ситуації. Крім того використовують функції: int feof(FILE *) – повертає ненульове значення, якщо досягнутий кінець файлу й 0 у протилежному випадку. int ferror(FILE *) – повертає ненульове значення, якщо виявлена помилка введення/виведення й 0 у протилежному випадку. До функцій потрібно звертатись відразу після виконання операцій з файлом.
Описание слайда:
Обробка помилок Функції роботи з потоком повертають значення, які потрібно аналізувати й обробляти помилкові ситуації. Крім того використовують функції: int feof(FILE *) – повертає ненульове значення, якщо досягнутий кінець файлу й 0 у протилежному випадку. int ferror(FILE *) – повертає ненульове значення, якщо виявлена помилка введення/виведення й 0 у протилежному випадку. До функцій потрібно звертатись відразу після виконання операцій з файлом.

Слайд 21


Функції для роботи з буферним покажчиком Дозволяють здійснювати читання та запис у файл з довільної позиції. Використовуються в основному для файлів відкритих у двійковому режимі. long ftell(FILE *fp) – повертає поточну позицію покажчика (при помилка -1L). int fgetpos(FILE *fp, fpos_t *pos) – записує поточну позицію покажчика у другий параметр, повертає 0, якщо помилок не має, інакше ненульове значення. void rewind(FILE *fp) – встановлює покажчик на початок файлу. int fsetpos(FILE *fp, const fpos_t *pos) – встановлює покажчик за параметром pos , повертає 0, якщо помилок не має, інакше ненульове значення.
Описание слайда:
Функції для роботи з буферним покажчиком Дозволяють здійснювати читання та запис у файл з довільної позиції. Використовуються в основному для файлів відкритих у двійковому режимі. long ftell(FILE *fp) – повертає поточну позицію покажчика (при помилка -1L). int fgetpos(FILE *fp, fpos_t *pos) – записує поточну позицію покажчика у другий параметр, повертає 0, якщо помилок не має, інакше ненульове значення. void rewind(FILE *fp) – встановлює покажчик на початок файлу. int fsetpos(FILE *fp, const fpos_t *pos) – встановлює покажчик за параметром pos , повертає 0, якщо помилок не має, інакше ненульове значення.

Слайд 22


Функції для роботи з буферним покажчиком int fseek(FILE *fp, long offset, int origin) – встановлює покажчик згідно зміщення offset відносно позиції origin. Для параметру origin можуть бути вказані макроси: SEEK_SET – початок файлу; SEEK_CUR – поточна позиція покажчика; SEEK_END – кінець файлу.
Описание слайда:
Функції для роботи з буферним покажчиком int fseek(FILE *fp, long offset, int origin) – встановлює покажчик згідно зміщення offset відносно позиції origin. Для параметру origin можуть бути вказані макроси: SEEK_SET – початок файлу; SEEK_CUR – поточна позиція покажчика; SEEK_END – кінець файлу.

Слайд 23


Приклад У файлі зберігаються данні про монітори. Кожний рядок містить: тип монітору (20 симв.), ціни – оптова (10 симв.) та роздрібна (10 симв.), примітка (30 симв.). Зчитуючи данні з текстового файлу, сформувати відповідну структуру й записати в двійковому режимі у вихідний файл. Демонструється можливість читання довільного запису з двійкового файлу.
Описание слайда:
Приклад У файлі зберігаються данні про монітори. Кожний рядок містить: тип монітору (20 симв.), ціни – оптова (10 симв.) та роздрібна (10 симв.), примітка (30 симв.). Зчитуючи данні з текстового файлу, сформувати відповідну структуру й записати в двійковому режимі у вихідний файл. Демонструється можливість читання довільного запису з двійкового файлу.

Слайд 24


Видалення файлу int remove(const char *filename); Функція видаляє файл filename з файлової системи за умови, що він існує. У випадку успіху повертає 0, інакше -1 і встановлює значення змінної errno рівним ENOENT (файл не знайдено), або EACCES (доступ заборонено).
Описание слайда:
Видалення файлу int remove(const char *filename); Функція видаляє файл filename з файлової системи за умови, що він існує. У випадку успіху повертає 0, інакше -1 і встановлює значення змінної errno рівним ENOENT (файл не знайдено), або EACCES (доступ заборонено).

Слайд 25


Перенаправлення потоків На початку виконання програми автоматично відкриваються три стандартних потоки: stdin (введення), stdout (виведення), stderr (помилок). Ці ідентифікатори є файловими покажчиками, що зв`язані за умовчанням з вікном консолі. Їм не можна присвоювати значення, не потрібно закривати наприкінці роботи, але можна вказувати у функціях призначених для роботи з файлами. Наприклад: fputs("String1\nString2", stdout); fflush(stdout); Стандартні потоки можна перенаправити, щоб данні зчитувались/записувались з файлу. Для цього існує два способи.
Описание слайда:
Перенаправлення потоків На початку виконання програми автоматично відкриваються три стандартних потоки: stdin (введення), stdout (виведення), stderr (помилок). Ці ідентифікатори є файловими покажчиками, що зв`язані за умовчанням з вікном консолі. Їм не можна присвоювати значення, не потрібно закривати наприкінці роботи, але можна вказувати у функціях призначених для роботи з файлами. Наприклад: fputs("String1\nString2", stdout); fflush(stdout); Стандартні потоки можна перенаправити, щоб данні зчитувались/записувались з файлу. Для цього існує два способи.

Слайд 26


Перенаправлення потоків з командного рядка Не вимагає змін у програмі. У командному рядку можна скористатись однією з команд: test.exe > file.txt – результат виконання програми test.exe записується у файл file.txt. Якщо такого файлу не існує – він створюється, інакше – перезаписується. test.exe >> file.txt – відбувається дозаписування в кінець файлу file.txt . test.exe < file.txt – використовується для введення даних з файлу file.txt . Можна поєднувати: test.exe < file.txt1 > file.txt2
Описание слайда:
Перенаправлення потоків з командного рядка Не вимагає змін у програмі. У командному рядку можна скористатись однією з команд: test.exe > file.txt – результат виконання програми test.exe записується у файл file.txt. Якщо такого файлу не існує – він створюється, інакше – перезаписується. test.exe >> file.txt – відбувається дозаписування в кінець файлу file.txt . test.exe < file.txt – використовується для введення даних з файлу file.txt . Можна поєднувати: test.exe < file.txt1 > file.txt2

Слайд 27


Перенаправлення потоків за допомогою функції freopen() Вимагає підключення #include <cstdio> . Формат: FILE *freopen(const char *Filename, const char *Mode, FILE *fp); Filename, Mode – ідентичні параметрам fopen() . Якщо виникли помилки – повертає NULL. Приклад: FILE *fp = 0; fp = freopen("file.txt", "w", stdout); if (!fp) exit (1); printf("%s\n", "Записуємо у файл");
Описание слайда:
Перенаправлення потоків за допомогою функції freopen() Вимагає підключення #include <cstdio> . Формат: FILE *freopen(const char *Filename, const char *Mode, FILE *fp); Filename, Mode – ідентичні параметрам fopen() . Якщо виникли помилки – повертає NULL. Приклад: FILE *fp = 0; fp = freopen("file.txt", "w", stdout); if (!fp) exit (1); printf("%s\n", "Записуємо у файл");

Слайд 28


Зауваження Перенаправлення стандартних потоків може бути корисним, наприклад, при налагодженні й тестуванні. Однак виконання дискових операцій введення/виведення на перенаправлених потоках є менш ефективним у порівнянні з традиційними операціями з файлами.
Описание слайда:
Зауваження Перенаправлення стандартних потоків може бути корисним, наприклад, при налагодженні й тестуванні. Однак виконання дискових операцій введення/виведення на перенаправлених потоках є менш ефективним у порівнянні з традиційними операціями з файлами.

Слайд 29


Підсумки Розглянули основні можливості для введення/виведення в “стилі С”.
Описание слайда:
Підсумки Розглянули основні можливості для введення/виведення в “стилі С”.

Слайд 30


Поради Розібратися з розглянутими можливостями, відповідними функціями стандартної бібліотеки, форматним рядком та специфікаторами перетворень. Явно й вчасно закривати відкриті потоки. Потрібно уважно використовувати можливості позиціонування на запис. Потрібно використовувати контроль та обробку можливих помилкових ситуацій.
Описание слайда:
Поради Розібратися з розглянутими можливостями, відповідними функціями стандартної бібліотеки, форматним рядком та специфікаторами перетворень. Явно й вчасно закривати відкриті потоки. Потрібно уважно використовувати можливості позиціонування на запис. Потрібно використовувати контроль та обробку можливих помилкових ситуацій.

Слайд 31


Задачі Написати функцію для дописування до елементів першого файлу елементів другого зі зберіганням результату в першому файлі. Множину цілих представлено файлом, дані якого упорядковано за зростанням. За двома такими файлами створити третій файл, який також є упорядкованим і подає їх а) об’єднання; б) перетин; в) різницю; г) симетричну різницю. Порівняти два текстові файли. Надрукувати перший рядок в якому вони відрізняються.
Описание слайда:
Задачі Написати функцію для дописування до елементів першого файлу елементів другого зі зберіганням результату в першому файлі. Множину цілих представлено файлом, дані якого упорядковано за зростанням. За двома такими файлами створити третій файл, який також є упорядкованим і подає їх а) об’єднання; б) перетин; в) різницю; г) симетричну різницю. Порівняти два текстові файли. Надрукувати перший рядок в якому вони відрізняються.

Слайд 32


Задачі F файл, що містить цілі числа. Записати в G всі парні, а в H всі непарні числа з збереженням порядку. Написати програму підрахунку числа рядків у тексті. Є текстовий файл та рядок S. Записати у інший файл всі його рядки, що містять як фрагмент S. Написати програму для пошуку у текстовому файлі вказаного слова. Слово та ім`я файлу подаються у командному рядку. Для текстового файлу f прибрати всі пропуски, що розташовані в кінці рядків. Результат отримати у файлі g. Написати функцію для копіювання текстового файлу.
Описание слайда:
Задачі F файл, що містить цілі числа. Записати в G всі парні, а в H всі непарні числа з збереженням порядку. Написати програму підрахунку числа рядків у тексті. Є текстовий файл та рядок S. Записати у інший файл всі його рядки, що містять як фрагмент S. Написати програму для пошуку у текстовому файлі вказаного слова. Слово та ім`я файлу подаються у командному рядку. Для текстового файлу f прибрати всі пропуски, що розташовані в кінці рядків. Результат отримати у файлі g. Написати функцію для копіювання текстового файлу.

Слайд 33


Задачі Файл містить інформацію про книжки (автор, назва, видавництво, рік, обсяг). Знайти назви книг зазначеного автора, виданих з 2000 р.; Відібрати книжки про програмування; Підрахувати загальний обсяг по видавництву.
Описание слайда:
Задачі Файл містить інформацію про книжки (автор, назва, видавництво, рік, обсяг). Знайти назви книг зазначеного автора, виданих з 2000 р.; Відібрати книжки про програмування; Підрахувати загальний обсяг по видавництву.

Скачать

Похожие презентации
Mypresentation.ru
Загрузить презентацию