🗊Презентация Яка різниця між геоцентричною і геліоцентричною системами світу. 11 клас

Яка різниця між геоцентричною і геліоцентричною системами світу Підготував учень 11-Г класу Божко Олександр

Аристотель (IV ст. До н.е.) і Птолемей (II ст.н.е.) вважали, що Земля знаходиться в центрі світу. Ця древня система уявлень була вдосконалена Птолемеєм (близько 90-160). Аристотель (IV ст. До н.е.) і Птолемей (II ст.н.е.) вважали, що Земля знаходиться в центрі світу. Ця древня система уявлень була вдосконалена Птолемеєм (близько 90-160). У його системі передбачалося, що всі небесні орбіти мають форму ідеального кола, але оскільки спостережувані руху планет не відповідали ідеї про рух по колу з постійною швидкістю, цю систему довелося ускладнити. Так були введені епіцикли - невеликі кола, по яких рухалися планети; центри цих кіл у свою чергу зверталися навколо землі за основним колам (деферента). Створити повну картину світу випало на долю Клавдія Птолемея в знаменитому на століття творі "Тринадцять книг математичного побудови", що дійшли до нас під заголовком "Велика побудова" або в арабському варіанті назви "Альмагест" ("Найбільше ..."). Головна частина цієї книги присвячена викладу геоцентричної системи світу, в якій куляста Земля займає центральне становище.

«Фігура небесних тіл» — ілюстрація геоцентричної системи світу Птолемея, зроблена португальским картографом Бартоломеу Велью в 1568році. Геоцентри́зм, Геоцентри́чна систе́ма сві́ту (від дав.-гр. Γῆ, Γαῖα — Земля) — уявлення про світобудову, згідно з яким центральне положення у Всесвіті займає Земля, навколо якої обертається Сонце, Місяць, планети, зірки.

Автором першої системи світу був Арістотель (384-322 рр. до н.е.) – один із найвидатніших та найавторитетніших учених Стародавньої Греції. Він був наставником та другом Олександра Македонського, брав участь у військових походах. Подорожуючи; учений проводив наукові спостереження. Арістотель довів, що Земля кулеподібна (за формою тіні на диску Місяця під час затемнення). Система світу у Арістотеля називається геоцентричною (від грецького геос — земля). Навколо Землі, яку вчений вважав центром Все­світу, обертаються прозорі тверді сфери, до яких прикріплені Місяць, Мерку­рій, Венера, Сонце, Марс, Юпітер та Сатурн. На восьмій сфері розташовані всі зорі, а на дев’ятій, на думу Арістотеля, — «двигун», який обертає всі сфери.

Геліоцентрична система Геліоцентри́зм або Геліоцентри́чна систе́ма сві́ту (від грец. ηλιος «сонце» і лат. centrum «осереддя, центр») — вчення в астрономії і філософії, яке ставить Сонце в центр Всесвіту, а навколо нього (точніше, навколо спільного центра мас всієї його системи) обертаються усі тіла. в т.ч. планети і зокрема Земля.

Результатом тридцятилітньої наукової роботи видатного польського ас­тронома Миколая Коперника (1473-1543) стали шість книг зі спільною на­звою «Про обертання небесних сфер» (1543 рік). У цій праці були викладені основи геліоцентричної системи світу (від грецького геліос — сонце). Уче­ний вважав, що Земля обертається навколо своєї осі і разом з іншими плане­тами — навколо Сонця, причому періоди обертання та радіуси планет різні. Коперник спростував уявлення про Землю, як особливе центра­льне тіло Всесвіту і вважав її рядовою планетою, що рухається навколо Сон­ця. Своїм ученням Коперник насмілився заперечити геоцентричну систему світу, яку визнавала церква. Тривалий час, аж до 1836 року, католицька церк­ва забороняла читання праць великого вченого. Зараз геліоцентричну систе­му світу використовують для опису Сонячної системи — мізерної частини Галактики. Будову ж Всесвіту в цілому вивчає космологія, у якій і створені повніші та загальніші моделі світу. Результатом тридцятилітньої наукової роботи видатного польського ас­тронома Миколая Коперника (1473-1543) стали шість книг зі спільною на­звою «Про обертання небесних сфер» (1543 рік). У цій праці були викладені основи геліоцентричної системи світу (від грецького геліос — сонце). Уче­ний вважав, що Земля обертається навколо своєї осі і разом з іншими плане­тами — навколо Сонця, причому періоди обертання та радіуси планет різні. Коперник спростував уявлення про Землю, як особливе центра­льне тіло Всесвіту і вважав її рядовою планетою, що рухається навколо Сон­ця. Своїм ученням Коперник насмілився заперечити геоцентричну систему світу, яку визнавала церква. Тривалий час, аж до 1836 року, католицька церк­ва забороняла читання праць великого вченого. Зараз геліоцентричну систе­му світу використовують для опису Сонячної системи — мізерної частини Галактики. Будову ж Всесвіту в цілому вивчає космологія, у якій і створені повніші та загальніші моделі світу.