🗊Презентация Зорі та їх класифікація. Подвійні зорі

Сьогодні на уроці Розглянемо, як вимірюються відстані до зір Дізнаємося, що означають зоряні величини Довідаємося, як без термометра можна виміряти температуру зорі

Вимірювання відстаней до зір Для вимірювання відстаней до зір використовують річні паралакси, пов'язані з орбітальним рухом Землі навколо Сонця. Річний паралакс Р визначає кут, під яким було б видно велику піввісь земної орбіти (1а.о.) в перпендикулярному до променя зору напрямку. Відстань визначимо з трикутника СSB: r = Відстань до зір вимірюють у світлових роках або в парсеках для якої р = 1” 1 пк = км 1 пк 3,26 св. року Якщо річний паралакс вимірюється кутовими секундами, то відстань до зір у парсеках:

Видимі зоряні величини Термін “зоряна величина” для визначення яскравості зір увів грецький астроном Гіпарх у ІІ ст. до н.е. Самі яскраві зорі - зорі 1 величини, а 6 зоряна величина – слабо видимі У ХІХ ст. англійський астроном Н. Погсон (1829-1891) доповнив визначення ще однією умовою: зорі першої зоряної величини мають бути у 100 разів яскравіші за зорі шостої величини. m – видима зоряна величина Для будь-яких двох зоряних величин m1, m2 буде справедливе таке відношення їх яскравості = 10 0,4(m2-m1) - (1) Формула Погсона m - визначає кількість світла, що потрапляє від зорі до нашого ока. Найслабкіші зорі, які ще можна побачити неозброєним оком, мають m= + 6m Яскравість Е – визначає освітленість, яку зорі створюють на поверхні Землі (люкс). Якщо різниця зоряних величин двох світил дорівнює 1, то відношення блиску 2,512

Радіуси зір Радіус зорі можна визначити знаючи її світність та температуру Закон Стефана- Больцмана: Q = σ·T4 Q – енергія випромінена зорею за 1 с, σ – стала Стефана- Больцмана, T4 – абсолютна температура поверхні зорі. Потужність, що випромінює зоря з радіусом R, визначається загальною площею її поверхні, тобто: E=4π R2·Q= 4πR2·σ·T4 * Таке ж співвідношення для енергії, що випромінює Сонце: EC=4π R2C·σ·T4C ** З рівнянь * та ** визначимо невідомий радіус зорі, якщо відомо RC , TC L – світність зорі в одиницях світності Сонця. Виявилося, що є зорі у сотні разів більші Сонця, і зорі, що мають радіус менший, ніж радіус Землі.

Діаграма спектр-світність По осі абсцис позначена Т зір, по осі ординат – світність. Діагональ – головна послідовність зір Червоні – холодніші Сонця зорі – нижче; Сині – гарячіші Сонця – вище; Внизу ліворуч – білі карлики;

Подвійні зорі Подвійна зоря — система з двох гравітаційно пов'язані зір, які звертаються навколо спільного центру мас по екліптичних орбітах. Інколи трапляються системи із трьох і більше зірок; у тому загальному разі система називається кратною зіркою.

Види подвійних зір Візуально-подвійні зорі Подвійні зорі, які можна побачити окремо, називають видимими подвійними чи візуально-подвійними. Затемнювано-подвійні зорі Спостерігаються завдяки коливаннями блиску, створеними періодичними затьмареннями однієї зірки іншою, це відбувається в тих рідкісних випадках, коли Земля перебуває в одній площині із орбітами зірок. Спектрально-подвійні зорі Спостерігаються завдяки періодичним зсувам спектральних ліній. Оптично подвійні зорі Іноді буває, що дві фізично не пов'язані між собою зірки випадково проектуються на дуже близькі одна до одної точки небесної сфери.

Деякі подвійні зорі

Висновки Фізичні характеристики зір: світність, температура, радіус, густина – суттєво різняться між собою Між характеристиками зір існує взаємозв’язок, який відображає еволюційних шлях зорі. Сонце за своїми параметрами належить до жовтих зір, які перебувають у стані рівноваги і не змінюють своїх розмірів протягом мільярдів років. У космосі існують зорі-гіганти, які в тисячі разів більші, ніж Сонце, і зорі-карлики, радіус яких менший, ніж радіус Землі