🗊Презентация Ісаак Ньютон

Ісаак Ньютон геніальний англійський учений - математик, фізик, астроном (1643-1727)

Ньютон побудував відбивний телескоп, або рефлектор. Ньютон побудував відбивний телескоп, або рефлектор. У ньому, на відміну від труби Галілея, промені світла від спостережуваного небесного тіла збираються за допомогою дзеркала, а не лінзи. І в нашу епоху телескопи-рефлектори (тепер вони мають гігантські розміри) є кращими інструментами для спостереження глибин Всесвіту.

Однак самим чудовим із всіх відкриттів Ньютона було відкриття закону всесвітнього тяжіння, що управляє рухом небесних тіл. Однак самим чудовим із всіх відкриттів Ньютона було відкриття закону всесвітнього тяжіння, що управляє рухом небесних тіл.

«Чому Місяць увесь час обертається по своїй орбіті навколо Землі, не падаючи на неї й не летячи від неї?» «Чому Місяць увесь час обертається по своїй орбіті навколо Землі, не падаючи на неї й не летячи від неї?» «Чому планети, у тому числі Земля, обертаються навколо Сонця й також нікуди не летять?»

І дійшов висновку, що й у тому і в іншому випадку діє та сама сила - взаємне притягання тіл, або тяжіння. Древні й середньовічні вчені помилково думали, що всі тіла прагнуть до Землі як до найважчого тіла у Всесвіті. Вони не розуміли, що сама Земля також притягається іншими тілами; вони не знали, що Земля не найважче тіло, а тільки одна із планет, що маса її незначна в порівнянні не тільки з масою Сонця, але й з масою Юпітера або Сатурна. Тепер, у світлі висновків Ньютона, виявлялося, що всі тіла притягають один одного, при цьому сила притягання тіл підкоряється певним кількісним закономірностям, а саме: сила притягання (тяжіння) прямо пропорційна масам тіл, що притягаються, і обернено пропорційна квадрату відстані між ними. І дійшов висновку, що й у тому і в іншому випадку діє та сама сила - взаємне притягання тіл, або тяжіння. Древні й середньовічні вчені помилково думали, що всі тіла прагнуть до Землі як до найважчого тіла у Всесвіті. Вони не розуміли, що сама Земля також притягається іншими тілами; вони не знали, що Земля не найважче тіло, а тільки одна із планет, що маса її незначна в порівнянні не тільки з масою Сонця, але й з масою Юпітера або Сатурна. Тепер, у світлі висновків Ньютона, виявлялося, що всі тіла притягають один одного, при цьому сила притягання тіл підкоряється певним кількісним закономірностям, а саме: сила притягання (тяжіння) прямо пропорційна масам тіл, що притягаються, і обернено пропорційна квадрату відстані між ними.

Місяць утримується на своїй орбіті силою земного притягання, а планети тримає на їхній орбіті могутня сила сонячного притягання. І завжди тяжіння діє так, як показав Ньютон, - залежно від маси тіл і від відстані між ними. У всякому разі Ньютон установив закон тяжіння для Сонячної системи. Тоді ще не було можливості з'ясувати, чи діє цей закон у глибинах світового простору, далеко за межами Сонячної системи. Це стало можливо пізніше, коли пройшли відкриття подвійних зірок - системи із двох (а іноді із трьох, чотирьох і більше) зірок, що обертаються навколо загального центра мас. Вивчення руху зірок у таких системах дозволило встановити, що й у зоряному світі діє закон тяжіння. Тому закону дали найменування закону всесвітнього тяжіння. Місяць утримується на своїй орбіті силою земного притягання, а планети тримає на їхній орбіті могутня сила сонячного притягання. І завжди тяжіння діє так, як показав Ньютон, - залежно від маси тіл і від відстані між ними. У всякому разі Ньютон установив закон тяжіння для Сонячної системи. Тоді ще не було можливості з'ясувати, чи діє цей закон у глибинах світового простору, далеко за межами Сонячної системи. Це стало можливо пізніше, коли пройшли відкриття подвійних зірок - системи із двох (а іноді із трьох, чотирьох і більше) зірок, що обертаються навколо загального центра мас. Вивчення руху зірок у таких системах дозволило встановити, що й у зоряному світі діє закон тяжіння. Тому закону дали найменування закону всесвітнього тяжіння.