🗊Презентация Астрономія та визначення часу. Типи календарів

АСТРОНОМІЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСУ. ТИПИ КАЛЕНДАРІВ

ПЛАН Визначення часу: астрономічний час; сонячний час; зоряний час. Зміна пір року на Землі. Типи календарів: сонячний; місячний; місячно-сонячний. Висновок.

Час Час – основна фізична величина, що характеризує послідовну зміну явищ та станів матерії, тривалість їх буття.

Астрономічний час — час за астрономічними шкалами часу, який визначається обертанням Землі навколо своєї осі або навколо Сонця. Астрономічний час — час за астрономічними шкалами часу, який визначається обертанням Землі навколо своєї осі або навколо Сонця.

Сонячний час Сонячний час — система відліку часу, в якій інтервал (сонячна доба) виступає як основна одиниця між двома послідовними верхніми(або нижніми) кульмінаціями Сонця.

Сонячна доба Сонячна доба – час, за який Земля робить повний оберт навколо своєї осі відносно Сонця. 1 год = 1/24 доби; 1 год = 60 хв = 3600 с

Зоряний час Зоряний час — тривалість, яка визначається періодом обертання Землі навколо своєї осі відносно зірок.

Зміна пір року Зміна пір року на Землі обумовлена її рухом навколо Сонця та нахилом осі її добового обертання до площини екліптики.

Сонцестояння — момент часу, у який центр Сонця проходить або через найпівнічнішу точку екліптики, що має схилення +23° 27' (точка літнього сонцестояння), або через найпівденнішу її точку, що має схилення -23° 27' (точка зимового сонцестояння). У році два сонцестояння — зимове й літнє.

Точка, в якій центр Сонця перетинає екватор під час руху з південної півкулі до північної, називається точкою весняного рівнодення, протилежна — точкою осіннього рівнодення. Сонце проходить точку весняного рівнодення 20 або 21 березня за Грінвічем (цей момент вважають початком астрономічної весни в Північній півкулі), а точку осіннього рівнодення — 22 або 23 вересня (початок астрономічної осені в Північній півкулі). Точка, в якій центр Сонця перетинає екватор під час руху з південної півкулі до північної, називається точкою весняного рівнодення, протилежна — точкою осіннього рівнодення. Сонце проходить точку весняного рівнодення 20 або 21 березня за Грінвічем (цей момент вважають початком астрономічної весни в Північній півкулі), а точку осіннього рівнодення — 22 або 23 вересня (початок астрономічної осені в Північній півкулі).

Основною причиною зміни пір року є нахил земної осі по відношенню до площини екліптики. Без нахилу осі тривалість дня і ночі в будь-якому місці Землі була б однакова, і вдень сонце піднімалося б над горизонтом на одну і ту ж висоту протягом усього року. Основною причиною зміни пір року є нахил земної осі по відношенню до площини екліптики. Без нахилу осі тривалість дня і ночі в будь-якому місці Землі була б однакова, і вдень сонце піднімалося б над горизонтом на одну і ту ж висоту протягом усього року.

Тз = 365 днів Тз = 365 днів Rзс = 150 млн.км Vc = 1˚/день Vз орб. = 29,78 км/с

Типи календарів

Сонячний календар — календар, в основі якого лежить тривалість тропічного року — 365,24220 доби. Отже, календарний рік може мати 365 або 366 діб. Теорія повинна вказати порядок чергування простих і високосних років в якомусь певному циклі з тим, щоб середня за цикл тривалість календарного року була якомога ближчою до тривалості тропічного року. Виходячи з цього, протягом чотирьох років здійснюється одна вставка, тобто з кожних чотирьох років три мають по 365 днів, а четвертий — 366 днів. Такою була система високосів у юліанському календарі. Сонячний календар — календар, в основі якого лежить тривалість тропічного року — 365,24220 доби. Отже, календарний рік може мати 365 або 366 діб. Теорія повинна вказати порядок чергування простих і високосних років в якомусь певному циклі з тим, щоб середня за цикл тривалість календарного року була якомога ближчою до тривалості тропічного року. Виходячи з цього, протягом чотирьох років здійснюється одна вставка, тобто з кожних чотирьох років три мають по 365 днів, а четвертий — 366 днів. Такою була система високосів у юліанському календарі.

Сонячні календарі: Сонячні календарі: Григоріанський календар Юліанський календар Новоюліанський календар Календар багаї Коптський календар Іранський календар Календар малаялам Тамільська календар Тайський сонячний календар Шведський календар Ефіопський календар

Юліанський календар Юліанський календар — календар, запроваджений з 1 січня 45 р. до н. е. Юлієм Цезарем наприкінці 46 до н. е. Цезар узгодив тривалість року із сонячним календарем, тобто встановив її рівною 365 із чвертю дня (365.25). Четвертинки дня враховувалися так: кожного четвертого року до календаря додавався ще один день, і тривалість місяця лютого ставала не 29, а 30 днів.

Григоріанський календар Григоріанський календар — календар, запроваджений 4 жовтня 1582 року Папою Римським Григорієм XIII, і нині ухвалений у світі як міжнародний стандарт. Григоріанський календар було розроблено на заміну юліанського.

Різниця між юліанським та Григоріанським календарями На даний момент різниця між Юліанським і Григоріанським календарями становить 13 днів і збережеться до 14 березня 2100 року (29 лютого 2100 року за Юліанським календарем), так як 2100 рік за Григоріанським календарем буде невисокосний. Після цієї дати різниця становитиме вже 14 календарних днів.

Календар Майя Календар майя — загальна назва системи календарів та таблиць, які використовувалися цивілізацією майя, однією з цивілізацій доколумбівської Месоамерики, і продовжує використовуватися деякими представниками сучасного народу майя у гірських районах Гватемали.

Місячно-сонячний календар — календар, в основі якого лежить періодичність видимих рухів Місяця та Сонця. Місячно-сонячний календар — календар, в основі якого лежить періодичність видимих рухів Місяця та Сонця.

Тривалість синодичного місяця в середньому становить 29,53059 доби, сидеричного — приблизно 27,32 доби, а тропічного року — 365,24220. Таким чином, один тропічний рік містить в собі 12,36827 синодичних місяців. Значить, календарний рік може складатися або з 12 (звичайний рік), або з 13 (емболісмічний рік; дав.-гр. ἐμβολή — вторгнення) календарних місяців, причому місяці в році чергуються, щоб дні місяця якнайкраще потрапляли на одні і ті ж фази Місяця. Тривалість синодичного місяця в середньому становить 29,53059 доби, сидеричного — приблизно 27,32 доби, а тропічного року — 365,24220. Таким чином, один тропічний рік містить в собі 12,36827 синодичних місяців. Значить, календарний рік може складатися або з 12 (звичайний рік), або з 13 (емболісмічний рік; дав.-гр. ἐμβολή — вторгнення) календарних місяців, причому місяці в році чергуються, щоб дні місяця якнайкраще потрапляли на одні і ті ж фази Місяця.

Висновок Отже, за видами астрономічний час поділяється на сонячний та зоряний. Різниця між зоряною і сонячною добою - 3 хвилини 55,91 секунди на користь Сонця (Земля обертається навколо осі і навколо Сонця в одну і ту ж сторону , і зірки щоночі виходять за обрію трохи раніше). Зміна пір року – вічне і постійне явище природи, причина якого полягає в русі Замлі навколо Сонця. Календар - система відліку днів і довших відрізків часу, що базується на 2 періодичних астрономічних явищах: циклі зміни пір року, пов'язаних із обертанням Землі навколо Сонця і зміні фаз Місяця. За типами поділяється на місячний, сонячной, та місячно-сонячний.