🗊 Астрономія та визначення часу. Типи календарів. Видимий рух Сонця. Видимі рухи планет Підготувала: Учениця 11-М класу Грідіна В

Астрономія та визначення часу. Типи календарів. Видимий рух Сонця. Видимі рухи планет Підготувала: Учениця 11-М класу Грідіна Вікторія Перевірив: вчитель астрономії Єфімушкін Георгій Олександрович

Зміст: Визначення часу Типи календарів Місячний календар Місячно-сонячний календар Видимий рух Сонця Видимі рухи планет Список використаної літератури Перевір себе

Астрономія та визначення часу Для вимірювання коротких проміжків часу в астрономії основною одиницею є середня тривалість сонячної доби, тобто середній проміжок часу між двома верхніми (або нижніми) кульмінаціями центра Сонця.

Середнє значення доводиться використовувати, оскільки протягом року тривалість сонячної доби дещо коливається. Це пов'я­зано з тим, що Земля обертається навколо Сонця не по колу, а по еліпсу і швидкість її руху при цьому трохи змінюється. Це й спричиняє незначні нерівномірності у видимому русі Сонця по екліптиці протягом року. Середнє значення доводиться використовувати, оскільки протягом року тривалість сонячної доби дещо коливається. Це пов'я­зано з тим, що Земля обертається навколо Сонця не по колу, а по еліпсу і швидкість її руху при цьому трохи змінюється. Це й спричиняє незначні нерівномірності у видимому русі Сонця по екліптиці протягом року.

Визначати точний час, зберігати його і передавати по радіо всьому населенню — завдання служби точного часу, що існує в багатьох країнах. Визначати точний час, зберігати його і передавати по радіо всьому населенню — завдання служби точного часу, що існує в багатьох країнах.

Для «зберігання» точного часу нині використовують спеціальний атомний годинник, хід якого контролюється коливальними процесами в атомах, що відбуваються зі сталою частотою. Годинники деяких обсерваторій звіряють за сигналами атомного часу. Порівняння часу, який визначається за атомним годинником і за видимим рухом зір, дає змогу дослідити нерівномірності обертання Землі. Для «зберігання» точного часу нині використовують спеціальний атомний годинник, хід якого контролюється коливальними процесами в атомах, що відбуваються зі сталою частотою. Годинники деяких обсерваторій звіряють за сигналами атомного часу. Порівняння часу, який визначається за атомним годинником і за видимим рухом зір, дає змогу дослідити нерівномірності обертання Землі.

Типи календарів Для лічби великих проміжків часу люди з давніх-давен використовували тривалість або місячного місяця, або сонячного року, тобто тривалість оберту Сонця по екліптиці. Рік визначає періодичність сезонних змін. Сонячний рік триває 365 сонячних діб 5 годин 48 хвилин 46 секунд. 

Місячний календар За ним рік триває 12 календарних місяців, і тривалість кожного з них зіставляється зі зміною фаз Місяця.

Тобто можна ввести календарний рік тривалістю 354 доби, в якому загалом буде налічуватись 6 місяців «повних» і 6 місяців «неповних» (по 29 діб). За традицією непарні місяці мають по 30 діб, парні – по 29. Тобто можна ввести календарний рік тривалістю 354 доби, в якому загалом буде налічуватись 6 місяців «повних» і 6 місяців «неповних» (по 29 діб). За традицією непарні місяці мають по 30 діб, парні – по 29.

Місячно-сонячний календар Місячно-сонячний календар — календар, в основі якого лежить періодичність видимих ​​рухів Місяця та Сонця.

Тривалість синодичного місяця в середньому становить 29,53059 доби, а тропічного року — 365,24220. Таким чином, один тропічний рік містить в собі 12,36827 синодичних місяців. Значить, календарний рік може складатися або з 12, причому місяці в році чергуються, щоб дні місяця якнайкраще потрапляли на одні і ті ж фази Місяця. Тривалість синодичного місяця в середньому становить 29,53059 доби, а тропічного року — 365,24220. Таким чином, один тропічний рік містить в собі 12,36827 синодичних місяців. Значить, календарний рік може складатися або з 12, причому місяці в році чергуються, щоб дні місяця якнайкраще потрапляли на одні і ті ж фази Місяця.

Видимий рух Сонця Визначаючи висоту Сонця опівдні, помітили, що двічі на рік воно буває на небесному екваторі, у так званих точках рівнодення. Це відбувається в дні весняного і літнього рівнодення (близько 21 березня і 23 вересня). В дні рівнодень шлях Сонця над горизонтом дорівнює шляху його під горизонтом, отже, однакова тривалість дня і ночі. 

Шлях Сонця пролягає через 12 сузір'їв, які називаються зодіакальними, а їх сукупність називається поясом зодіаку. До нього входять такі сузір'я: Риби, Овен, Телець, Близнюки, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон, Стрілець, Козерог, Водолій. Кожне зодіакальне сузір'я Сонце проходить приблизно за місяць. Шлях Сонця пролягає через 12 сузір'їв, які називаються зодіакальними, а їх сукупність називається поясом зодіаку. До нього входять такі сузір'я: Риби, Овен, Телець, Близнюки, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон, Стрілець, Козерог, Водолій. Кожне зодіакальне сузір'я Сонце проходить приблизно за місяць.

Видимі рухи планет За особливостями свого видимого руху на небесній сфері планети поділяються на дві групи: нижні (Меркурій, Венера) і верхні (Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун і Плутон). Рух верхніх і нижніх планет небесною сферою відбувається по-різному.

Меркурій і Венера перебувають на небі або в тих же сузір'ях, що й Сонце, або в сусідніх. При цьому вони можуть знаходитись як на захід, так і на схід від нього, але не далі 28° (Меркурій) і 48° (Венера). Меркурій і Венера перебувають на небі або в тих же сузір'ях, що й Сонце, або в сусідніх. При цьому вони можуть знаходитись як на захід, так і на схід від нього, але не далі 28° (Меркурій) і 48° (Венера).

Найбільше кутове відхилення планети від Сонця на схід називається найбільшою східною елонгацією (з лат. - «віддаляюся»), на захід - найбільшою західною елонгацією. Найбільше кутове відхилення планети від Сонця на схід називається найбільшою східною елонгацією (з лат. - «віддаляюся»), на захід - найбільшою західною елонгацією.

Інакше відбувається видимий рух верхніх планет. Коли верхню планету видно після заходу Сонця на західному небосхилі, вона переміщується серед зір прямим рухом, тобто з заходу на схід, як і Сонце. Але швидкість її руху менша, ніж у Сонця, тому Сонце наздоганяє планету, і вона на деякий час перестає бути видимою. В середині дуги свого зворотного руху планета знаходиться в сузір'ї, протилежному Сонцю; таке її положення називається протистоянням. Інакше відбувається видимий рух верхніх планет. Коли верхню планету видно після заходу Сонця на західному небосхилі, вона переміщується серед зір прямим рухом, тобто з заходу на схід, як і Сонце. Але швидкість її руху менша, ніж у Сонця, тому Сонце наздоганяє планету, і вона на деякий час перестає бути видимою. В середині дуги свого зворотного руху планета знаходиться в сузір'ї, протилежному Сонцю; таке її положення називається протистоянням.

В середині дуги свого прямого руху, під час періоду невидимості, планета знаходиться в одному сузір'ї з Сонцем, і таке її положення називається сполученням із Сонцем. В середині дуги свого прямого руху, під час періоду невидимості, планета знаходиться в одному сузір'ї з Сонцем, і таке її положення називається сполученням із Сонцем.

Список використаної літератури: http://www.br.com.ua http://ru.wikipedia.org http://www.refsua.com http://www.parta.com.ua http://www.refine.org.ua http://osvita.ua Перевір себе!