Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи

Нажмите для полного просмотра!

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №2

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №3

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №4

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №5

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №6

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №7

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №8

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №9

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №10

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №11

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №12

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №13

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №14

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №15

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №16

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №17

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №18

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №19

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №20

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №21

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №22

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №23

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №24

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №25

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №26

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №27

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №28

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №29

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №30

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №31

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №32

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №33

Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи, слайд №34

Содержание ▲

Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи. Доклад-сообщение содержит 34 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Mypresentation Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1

Описание слайда:

Тема 7. Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи. Доцент кафедри філософських та соціальних наук КНТЕУ, кандидат філософських наук, доцент ГУДКОВ Сергій Олександрович

Слайд 2

Описание слайда:

План лекції: Політичні партії і громадсько-політичні об’єднання як політичні інститути. Поняття і типи партійних систем.

Слайд 3

Описание слайда:

Література: Політологія. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. За ред. проф. Кулагіна Ю.І. та проф. Полуріза В.І. – К.: „Альтерпрес”, 2002. – 612 с. Політологія. Посібник для студентів вузів. За ред. Бабкіна В.Д., Бабкіної О.В., Горбатенко В.П. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2006. – 568 с. Політологія. Хрестоматія. Автори – упорядники: проф. Кремень В.Г., проф. Кулагін Ю.І., доц. Латигіна Н.А., проф. Полуріз В.І. та ін. – К.: „Альтерпрес”, 2004. – 827 с. Політологічний енциклопедичний словник. За ред. Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабкіна, В.П. Горбатенка. – К., Ґенеза, 2004. – 398 с. Політологія. Навчально-методичний комплекс. Автори: Кирилюк Ф.М., Конверський А.Е., Цвих В.Ф., Обушний М.І., Хилько М.І. та ін. – К.: Центр навч. літератури, 2004. – 697 с. Кулагін Ю.І., Полурез В.І., Політологія. Практикум. – К.: КНТЕУ, 2010. – 232 с.

Слайд 4

Описание слайда:

1. Політичні партії і громадсько-політичні об’єднання як політичні інститути. Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи є суб’єктами політичної системи, через які відбувається участь народу в суспільно-політичному житті, управлінні державою. Вони є дієвим важелем впливу громадянського суспільства на державну владу.

Слайд 5

Описание слайда:

Політична партія Слово «партія» походить від латинського «parties», що означає частина, група. Політична партія - організована група однодумців, які об’єднуються з метою вибороти владу в державі і утримати її. Зародки партій (протопартії) у вигляді певних соціальних угрупувань, які виражали інтереси пануючих прошарків населення, сформувались ще у стародавній Греції (педеї та парії) та Римі (оптимати і популяри).

Слайд 6

Описание слайда:

Періодизація історії виникнення і розвитку політичних партій за М. Вебером: Друга половина ХVII ст.: виникнення аристократичних гуртків (котеріїв), «торі» (консервативна партія) і «вігі» (ліберальна партія) у Великобританії. Кінець ХVIIІ ст. – початок ХІХ ст.: формування політичних клубів (якобінців у Франції; «Молода Італія» в Італії; «Чарльстон клаб» (консерватори), «Реформ клаб» (ліберали) у Великобританії. Друга половина ХІХ ст. – ХХ ст.: утворення масових політичних партій: ліберальна партія Англії (1861); Загальний Німецький Робітничий Союз (1863) тощо.

Слайд 7

Описание слайда:

Шляхи утворення партій за М. Дюверже: Партії електорального походження - виникають на базі парламентських груп і виборчих комітетів. Партії зовнішнього походження - виникають із об’єднань, не пов’язаних із діяльністю парламенту. (Комуністичні партії – із революційних нелегальних гуртків, більшість ліберальних партій Європи – із філософських спільнот; праві партії – із промислових і фінансових угрупувань тощо).

Слайд 8

Описание слайда:

Способи утворення політичних партій: овища масових рухів. Виокремлення із середовища масових рухів. В радянській Україні наприкінці 1980-х рр. з «Народного руху України за перебудову», згодом утворилось декілька політичних партій, у тому числі партія з назвою «Народний Рух України». Як результат розколу однієї партії на дві та більше чи, навпаки, об’єднання двох та більше партій в одну. Розкол «Народного Руху України» (після загибелі В.Чорновола) призвів до появи кількох нових партій. В Україні у 1996 р. на базі злиття Партії демократичного відродження, партії «Трудовий конгрес України» і об’єднання «Нова Україна» виникла нова політична структура – Народно-демократична партія.

Слайд 9

Описание слайда:

Способи утворення політичних партій: 3. Внаслідок діяльності лідерів, які організували партії «під себе». (Партії «Громада» П. Лазаренка, «Європейська партія України» М. Катеринчука, «Віче» І. Богословської та ін.) 4. Відродження партій, які існували раніше. Саме так у 1993 р. утворилась Комуністична партія України після заборони у 1991 р. 5. З ініціативи профспілок. Лейбористські партії у Великобританії, Канаді та інших країнах було створено з ініціативи профспілок, які стали колективними членами цих партій і фінансують їх. 6. Внаслідок об’єднання гуртків, різних груп однакового ідейно-політичного спрямування тощо.

Слайд 10

Описание слайда:

Правове регулювання створення партій В усіх країнах діяльність партій дозволяється, якщо вона: не суперечить конституції, не створює незаконних озброєних формувань, не закликає до повалення державного ладу тощо. У більшості країн дозволу громадянам з боку держави на створення партії не потрібно. В інших державах законодавство не вимагає формальної реєстрації, але необхідно надати до певних органів програму, статут та інші документи. У деяких країнах передбачається обов’язкова реєстрація партій у державних органах. Обов’язковою умовою може бути певна кількість членів партії або їх прихильників.

Слайд 11

Описание слайда:

Політична партія Політична партія – добровільне об’єднання громадян, які прагнуть задоволення спільних цілей, що представляють інтереси соціальних або етнічних груп, класів, шляхом отримання і використання політичної, зокрема, державної влади. Ознаки політичної партії: спрямованість на завоювання і утримання державної влади; наявність політичної ідеології; наявність організаційної структури на загальнодержавному і місцевому рівні; забезпечення народної підтримки; тривалість і стабільність функціонування; вираження і відстоювання інтересів певних соціальних груп. .

Слайд 12

Описание слайда:

Основні функції політичних партій: Артикуляція і агрегування інтересів громадян - усвідомлення і формулювання інтересів тих верств населення, які складають соціальну базу партії. (Артикуляція – заява про інтереси, агрегування – трансформація їх у політичні програми і рішення). Політична (стратегічна) функція - визначення найважливіших політичних цілей, розробку стратегії розвитку. Формування громадської думки - партія через формування громадської думки впливає як на владу, так і на суспільство.

Слайд 13

Описание слайда:

Основні функції політичних партій: Кадрова - партії висувають своїх представників до органів влади, таким чином відбувається набуття досвіду політиками. Політична соціалізація – залучення населення до участі у політиці, формування їх політичної свідомості. Соціальна інтеграція - узгодження інтересів різних соціальних груп, пошук шляхів досягнення консенсусу, попередження політичних конфліктів. Електоральна - забезпечення перемоги на виборах і прихід до влади.

Слайд 14

Описание слайда:

Класифікація політичних партій За місцем у спектрі політичних сил партії поділяються на: ліві, центристські, праві. Такий поділ партій пов’язаний із подіями Французької революції 1789 р., коли під час засідань Французької національної асамблеї ліворуч від спікера розташувались революційно налаштовані якобінці, праворуч сиділи жирондисти, які виступали з консервативних позицій (за збереження монархії), а помірно орієнтовані опинились у центрі. З того часу: лівими вважаються політичні сили, які виступають за кардинальні зміни у суспільстві, за соціальну справедливість, рівність; правими називають тих, хто виступає за стабільність, проти радикальних змін; центристи підтримують помірковані зміни, парламентські методи вирішення конфліктів.

Слайд 15

Описание слайда:

За ідеологією: Комуністичні та соціалістичні партії виступають за рівність, соціальну справедливість і захист. Соціал-демократи відстоюють принципи свободи, справедливості, солідарності. Необхідно створити «рівні стартові можливості», а результати мають залежати від зусиль самої людини. Ліберали вважають, що держава має по мінімуму втручатись у соціально-економічну сферу. Вони виступають за вільну конкуренцію. Консервативні партії скептично ставляться до ідеї природної рівності, виступають за збереження національних традицій і цінностей. Фашисти негативно відносяться до ідеї рівності. Для них ключовою ознакою є расово-етнічна приналежність людини.

Слайд 16

Описание слайда:

За типом організаційної структури: Кадрові партії - до їх складу входять професійні політики, фінансова еліта та інші авторитетні члени суспільства («нотаблі»). Вони характеризуються вільним (аморфним) членством, відсутністю офіційного прийому до партії. Діють під час виборчої кампанії. В основному це ліберальні та консервативні партії. (Республіканська і Демократична партії США). Масовим партіям характерні велика чисельність, фіксоване членство і чітка ідеологічна орієнтація. Такі партії як правило є централізованими і чітко організованими. Основним джерелом фінансування є членські внески партійців. Такі партії ведуть роботу серед населення постійно, особливу увагу приділяючи виховній, пропагандистській роботі. (Комуністичні, соціалістичні, соціал-демократичні тощо). Партії виборців своєю метою вважають перемогу на виборах. До своїх лав беруть всіх бажаючих. Вони не мають чіткої ідеологічної орієнтації і прагнуть показати себе як загальнонародні.

Слайд 17

Описание слайда:

За соціально-класовою сутністю: Інтереси робітничого класу традиційно виражають комуністичні, соціалістичні, а також соціал-демократичні партії. Інтереси буржуазії, середнього класу, виражають партії ліберальні, а також праве крило соціал-демократії (Соціал-демократична партія Німеччини, лейбористи у Великій Британії). Інтереси крупного капіталу в основному представляють консервативні партії. Також поширення мають партії, які виражають інтереси інтелігенції, аграріїв.

Слайд 18

Описание слайда:

За способом функціонування: У тоталітарних партіях панує сувора дисципліна, регламентація, ієрархізація відносин. В них не припускається існування фракцій, плюралізм в думках. Авторитарні партії орієнтовані на підтримку і авторитет лідера партії, рішення якого не піддається сумніву. Демократичні партії є плюралістичними і конституційними. Вони діють строго у межах конституції, конкурують між собою, допускають існування фракцій.

Слайд 19

Описание слайда:

За політичними цілями і засобами їх досягнення: Парламентськими можна вважати ті партії, які ставлять за мету проходження до парламенту, діють строго у межах закону. Не парламентські партії (авангардистські) діють радикальними методами, виходять у своїй діяльності за межі правового поля, використовують насильницькі методи боротьби, акції громадянської непокори. (Курдська робітнича партія у Туреччині).

Слайд 20

Описание слайда:

За місцем і роллю у політичній системі: Правлячі партії – мають більшість місць у парламенті (самостійно або у складі коаліції) і впливають на прийняття найбільш важливих рішень. За умов парламентської форми правління і пропорційної виборчої системи партія, яка виборола більшість місць у парламенті і формує уряд («партія влади»). Опозиційні партії – які виступають проти правлячої партії, уряду, системи влади, або в цілому проти політичної системи.

Слайд 21

Описание слайда:

2. Поняття і типи партійних систем. Політичні партії, взаємодіючи між собою, з державою, а також з іншими політичними інститутами, утворюють партійні системи. Процес формування партійної системи відбувається під впливом інституційних (виборча система, форма правління тощо) і соціальних чинників. Партійна система – політична структура, що утворюється із сукупності політичних партій різних типів, з їхніми стійкими зв’язками і взаємовідносинами між собою (конкуренція, співробітництво), а також з державою та іншими інститутами влади.

Слайд 22

Описание слайда:

Типологія політичних систем за Дж. Сарторі Однопартійна система - існування однієї легальної партії, яка є керуючим інститутом в державі. (СРСР, Німеччина початку 1930-х – середини 1940-х рр., Куба, Північна Корея тощо). Гегемоністська система - існування декількох партій із однаковою або дуже близькими між собою ідеологіями. При цьому лише одна партія є керуючою (гегемоном), а інші - сателітами. (Мексика, Китай, країни соцтабору Східної Європи в 1940-х – 1980-х рр. Партійна система домінування - існування декількох партій, серед яких одна шляхом перемог на виборах безперервно знаходиться при владі понад 20 років і формує уряд. (Японія (1955-1995), Індія і Швеція в різні періоди своєї історії).

Слайд 23

Описание слайда:

Типологія політичних систем за Дж. Сарторі Двопартійна система - існує декілька партій, серед яких дві значно потужніші за всі інші. Двопартійна система склалась у країнах з демократичним режимом – США, Велика Британія, Канада, Австралія. Системі обмеженого (поміркованого) плюралізму - існування значної кількості партій, серед яких регулярно проходять до парламенту 3-5. Ідеологічні розбіжності між правлячою коаліцією та опозицією існують, але вони не мають гострого характеру. (Німеччина, Бельгія, Франція).

Слайд 24

Описание слайда:

Типологія політичних систем за Дж. Сарторі Система крайнього (поляризованого) плюралізму - існування багатьох партій, серед яких потужними є декілька, які проходять до парламенту (6-8). Уряд формує коаліція, що представлена центристськими партіями. До правлячої коаліції формується двостороння опозиція: ліва і права. (Італія, Нідерланди, Фінляндія). Атомізована система є найменш стабільною. В країні існує велика чисельність партій, які по суті є не впливовими. Така система формується при авторитарному режимі або в період трансформації не демократичних режимів . (Малайзія, Уругвай, Парагвай, Україна ).

Слайд 25

Описание слайда:

Громадські об’єднання Суб’єктами політичної системи суспільства виступають не лише органи державної влади, партії, але і громадські об’єднання. Громадські об’єднання – це добровільні формування, які виникають в результаті вільного волевиявлення громадян, які об’єдналися задля вираження і реалізації спільних інтересів. Громадські об’єднання включають в себе: групи інтересів, громадські організації, громадські органи, політичні і суспільні рухи.

Слайд 26

Описание слайда:

Групи інтересів Групи інтересів – об’єднання людей, які висувають вимоги до інших груп суспільства чи суспільства у цілому з метою досягнення певних цілей. Групи інтересів, на відміну від партій, не прагнуть до політичної влади. Вони функціонують в різних сферах: економічній (об’єднання підприємців та ін.); соціальній (товариство сліпих та ін.); сфері дозвілля і відпочинку (спортивні об’єднання, фан-клуби, гуртки художньої самодіяльності та ін.); сфері релігії, науки, культури (творчі клуби, секти та ін.). Ті групи інтересів, які діють у суспільно-політичній сфері, називаються громадсько-політичними об’єднаннями (правозахисні, жіночі, молодіжні).

Слайд 27

Описание слайда:

Громадські організації Громадські організації – масові об’єднання громадян, що виникають для реалізації довгострокових цілей, мають чітку структуру і статут. Характерною ознакою громадських організацій є документальне оформлення мети, завдань, організаційної структури. До масових організацій можна віднести профспілки (Всесвітня федерація профспілок), молодіжні організації (Міжнародна спілка студентів), жіночі організації (Міжнародна Демократична Федерація жінок), творчі об’єднання (Спілка письменників); релігійні організації (Всесвітній ісламський конгрес), екологічні організації (Грін піс) та ін.

Слайд 28

Описание слайда:

Громадсько-політична організація Громадсько-політична організація є постійним суб’єктом політики, адже функціонує саме у політичній сфері і постійно висуває вимоги до державної влади. Вони мають наступні ознаки: Наявність загальної довгострокової мети, програми і статуту; Організаційна структура; Відносини між членами організації регулюються обов’язковими настановами і визначаються документально; Вираження інтересів різних верств і груп населення; Взаємодія із політичними партіями і органами влади і активний вплив на них.

Слайд 29

Описание слайда:

Громадські органи та групи тиску Громадські органи – особливий вид громадських об’єднань, які в основному створюються при державних органах і виступають формою прояву громадської активності мас. (Комітет захисту миру, Комітет ветеранів війни, Комітет солдатських матерів, батьківські ради, клуби (виборців та ін.). Суспільні об’єднання (формальні і неформальні), які істотно впливають на партії і державну владу називають групами тиску. Групи тиску відрізняються трьома основними ознаками: існування поза інститутами державної влади; здійснення активного тиску на органи влади з метою прийняття необхідних рішень; вимоги групи тиску відображають специфічні інтереси об’єднання громадян або верстви населення.

Слайд 30

Описание слайда:

Суспільні і політичні рухи Суспільні рухи являють собою об’єднання різних соціальних сил (окремих громадян, громадських об’єднань, інших організацій як формальних, так і неформальних) для реалізації суспільно значущих цілей. (За здоровий спосіб життя, антивоєнний, екологічний, феміністський та ін). Політичні рухи - об’єднання у першу чергу політичних сил, значних груп людей, які спрямовують свою діяльність на зміну владно-державних структур суспільства або відносин між державами. Таким рухам властиві наступні риси: об’єднують широкі кола населення довкола певної мети; відображають інтереси не однієї групи, а широких верств населення; не мають єдиної політичної ідеології, а об’єднують людей різних ідеологічних уподобань, національностей, релігійних та інших переконань; структурно не оформлені, не мають виражених форм членства, норм поведінки; мають тимчасовий характер.

Слайд 31

Описание слайда:

Це цікаво: Наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. роль ключових ознак і функцій політичних партій у суспільно-політичному житті зазнали певних трансформацій. У світі спостерігається зміна традиційних соціально-економічних ціннісних орієнтацій суспільства і формування нових: екологічних, антивоєнних, гендерних та ін. Посилюється роль і вплив на владу недержавних асоціацій, громадських об’єднань. У ФРН, замість «держави партій» суспільство трансформується до «держави громадських об’єднань». Збільшення кількості і посилення ролі засобів масової інформації, комп’ютеризація призвели до того, що значно послабшала інформаційна функція та функція політичної соціалізації.

Слайд 32

Описание слайда:

Завдання для самостійної роботи Підготуватися до семінару “ Політичні партії, громадсько-політичні організації і рухи як суб’єкти політики ” План семінару: Поняття, основні ознаки, функції політичних партій Типологія сучасних політичних партій. Громадсько-політичні організації і рухи: сутність, ознаки, функції і види Становлення багатопартійності в сучасній Україні. Класифікація сучасних українських партій.

Слайд 33

Описание слайда:

Завдання для самостійної роботи Прочитати у політологічних словниках та енциклопедіях статті: політична партія, «кадрові» і «масові» партії, парламентська партія, опозиція, партійна система, групи інтересів, громадсько-політична організація, політичний рух, лобізм. За ідеологічними і ліво-право-центриськими вимірами здійснити класифікацію сучасних політичних партій, в тому числі і українських