🗊Презентация Безпека людини в життєвому середовищі. Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей і об’єкти

Тема 1. Безпека людини в життєвому середовищі. Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей і об’єкти

Безпека життєдіяльності – Безпека життєдіяльності – це інтегрована дисципліна гуманітарно-технічного спрямування, яка узагальнює дані відповідної науково-практичної діяльності, формує поняттєво-категорійний, теоретичний і методологічний апарат, необхідний для вивчення у подальшому охорони праці, захисту навколишнього середовища, цивільної оборони та інших дисциплін, що вивчають конкретні небезпеки і способи захисту від них.

Завдання дисципліни «Безпека життєдіяльності»: Завдання дисципліни «Безпека життєдіяльності»: ідентифікувати потенційні небезпеки; визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори; планувати заходи щодо створення здорових і безпечних умов життя та діяльності у системі “людина – життєве середовище”; прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини; використовувати нормативно-правову базу захисту особистості та навколишнього середовища;

Завдання дисципліни «Безпека життєдіяльності»: Завдання дисципліни «Безпека життєдіяльності»: розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів; запобігати виникненню надзвичайних ситуацій; використовувати у своїй практичній діяльності громадські, політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні та освітньо-виховні заходи, для забезпечення здорових і безпечних умов існування людини.

Навколишнє середовище

Організм людини – цілісна, складна, динамічна система, яка виконує різноманітні функції

системи органів

Наказ Міністерство охорони здоров’я України 08.04.2014 № 248 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»: Наказ Міністерство охорони здоров’я України 08.04.2014 № 248 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»: безпечні умови праці – стан умов праці, за якого вплив на працівників шкідливих та небезпечних виробничих факторів усунуто або їх рівні не перевищують граничнодопустимих значень; небезпечний виробничий фактор – фактор середовища і трудового процесу, що може бути причиною гострого захворювання (отруєння), раптового різкого погіршення здоров’я або смерті;

Наказ Міністерство охорони здоров’я України 08.04.2014 № 248 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»: Наказ Міністерство охорони здоров’я України 08.04.2014 № 248 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»: шкідливий виробничий фактор – фактор середовища або трудового процесу, вплив якого на працівника за певних умов (інтенсивність, тривалість дії тощо) може спричинити професійне або виробничо обумовлене захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищення частоти соматичних та інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров’я як працівника, так і його нащадків

СТРУКТУРА АНАЛІЗАТОРА

АНАЛІЗАТОРИ

УЗАГАЛЬНЕНА КЛАСИФІКАЦІЯ НЕБЕЗПЕК

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ

Постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 368 «Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями»

Постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 368 «Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями»

Постанова КМУ від 24.03.2004 № 368 «Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями»

Постанова КМУ від 24.03.2004 № 368 «Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями»

Постанова КМУ від 24.03.2004 № 368 «Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями»

ДСТУ 4934:2008 Джерела фізичного походження природних надзвичайних ситуацій

ГЕОЛОГІЧНІ НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

МЕТЕОРОЛОГІЧНІ НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

МЕТЕОРОЛОГІЧНІ НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

ГІДРОЛОГІЧНІ МОРСЬКІ НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

ГІДРОЛОГІЧНІ ПРІСНОВОДНІ НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

ПОЖЕЖІ В ПРИРОДНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ СИСТЕМАХ

ОБ’ЄКТИ ЖИВОГО СВІТУ УМОВНО ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА КІЛЬКА ГРУП ОБ’ЄКТИ ЖИВОГО СВІТУ УМОВНО ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА КІЛЬКА ГРУП

Мікроорганізми ⎯ це найменші, здебільшого одноклітинні істоти, яких можна побачити тільки у мікроскоп, характеризуються величезною різноманітністю видів, здатних існувати у різних умовах. Широке розповсюдження заразних хвороб тварин називається епізоотією, а рослин ⎯ епіфітотією. Мікроорганізми дуже різноманітні. Їх іноді називають просто мікробами (від mikros- малий та bios- життя).

ПАТОГЕННІ МІКРООРГАНІЗМИ РОЗРІЗНЯЮТЬ НА: ПАТОГЕННІ МІКРООРГАНІЗМИ РОЗРІЗНЯЮТЬ НА:

Бактерії ⎯ типові представники мікроорганізмів. Бактерії, що мають форму правильних кульок, називають коками. Групи коків називають стафілококами або стрептококами. До коків відносять збудників різних інфекційних хвороб. Дуже багато бактерій мають форму паличок, наприклад кишкова паличка, що мешкає в нашому організмі (Eschericha coli), ⎯ збудник тифу (Salmonella typhi), дизентерії (Shigella dysenteriae). Бактеріальними захворюваннями є чума, туберкульоз, холера, правець, проказа, дизентерія, менінгіт та ін.

Віруси (від лат. virus ⎯ яд) ⎯ найдрібніші неклітинні частинки, що складаються із нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) та білкової оболонки (кансиду). Мають вигляд палички, сферичні тощо. Розмір від 20 до 300 нм і більше. Віруси ⎯ внутрішньоклітинні паразити: розмножуючись тільки у живих клітинах, вони використовують їх ферментативний апарат і перемикають клітину на синтез зрілих вірусних частинок ⎯ віріопів. Віруси дрібніші бактерій у 50 раз. Вірусними захворюваннями є віспа, сказ, грип, енцефаліт, кір, свинка, краснуха, гепатит та ін.

Рикетсії (за ім’ям американського вченого Ricketts) ⎯ мілкі хвороботворні бактерії, розмножуються у клітинах хазяїна (так само як віруси). Рикетсії (за ім’ям американського вченого Ricketts) ⎯ мілкі хвороботворні бактерії, розмножуються у клітинах хазяїна (так само як віруси). Збуджують рикетсіози (висипний тиф, ку-лихоманку та ін.) у людини та тварин. Рикетсіоз, те саме, що й ку-лихоманка. Ку-лихоманка (рикетсіоз Q) ⎯ гостре інфекційне захворювання людини та тварин, викликане рикетсіями. Ознаки захворювання: головний біль, слабкість, безсоння, біль у м’язах. У тварин хвороба протікає без симптомів. Людина заражається від тварин.

Спірохети – мікроорганізми, клітини яких мають форму тонких звивистих ниток. Мешкають у ґрунті, стоячих та стічних водах. Патогенні спірохети ⎯ збудники сифілісу, тифу, лептоспірозу та інших захворювань. Спірохетози ⎯ захворювання людини й тварин, викликані патогенними спірохетами.

Найпростіші складаються із однієї клітини. Частіше всього вони мешкають у водоймищах. Приклади найпростіших тварин: амеба, радіолярія, грегарина, евглена, трипаносома, міксоспоридія, парамеція. Незважаючи на свою назву, найпростіші мають будову навіть складнішу, ніж окрема клітина. Вченими встановлено, що такі тяжкі захворювання як малярія, сонна хвороба, що переслідували людину з давніх часів, викликаються паразитами найпростішими.

Причиною загибелі бактерій є несприятливі умови середовища: Причиною загибелі бактерій є несприятливі умови середовища:

Спалахи особливо небезпечних інфекцій, а також інфекційних хвороб, природа яких не встановлена, потребують введення режиму карантину або обсервації на певній адміністративній території. Спалахи особливо небезпечних інфекцій, а також інфекційних хвороб, природа яких не встановлена, потребують введення режиму карантину або обсервації на певній адміністративній території. Карантин – це комплекс ізоляційно-обмежувальних, правових, адміністративних, санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів спрямованих на попередження виносу збудника інфекції за межі епідемічного осередку і підвищення ефективності заходів для його локалізації та ліквідації. Обсервація – це комплекс ізоляційно-обмежувальних, протиепідемічних, санітарно-гігієнічних та адміністративних заходів медичного спостереження за ізольованими здоровими людьми, які мали контакт з інфекційними хворими, або тими, які покидають зону карантину.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ КАРАНТИНУ ПЕРЕДБАЧАЄ: ЗАПРОВАДЖЕННЯ КАРАНТИНУ ПЕРЕДБАЧАЄ:

ВВЕДЕННЯ РЕЖИМУ ОБСЕРВАЦІЇ ПЕРЕДБАЧАЄ: ВВЕДЕННЯ РЕЖИМУ ОБСЕРВАЦІЇ ПЕРЕДБАЧАЄ:

Необхідною умовою якісного санітарно-гігієнічного забезпечення в зоні карантину і обсервації є суворий санітарний контроль за епідемічно-небезпечними об’єктами, до яких належать: Необхідною умовою якісного санітарно-гігієнічного забезпечення в зоні карантину і обсервації є суворий санітарний контроль за епідемічно-небезпечними об’єктами, до яких належать: