🗊 Борис Пастернак 1890 – 1960

Борис Пастернак 1890 – 1960

Борис Пастернак – Гамлет ХХ ст Поет Прозаїк Філософ Музикант Художник Перекладач Нескорена людина Лауреат Нобелівської премії

Життя прожити – не поле перейти Поет народився в Москві в інтелігентній сім'ї. Батько — відомий художник, мати — піаністка. Сім'я Пастернаків підтримувала дружбу з відо-мими художниками, музикан-тами і письменниками. У 13 років, під впливом компози-тора А. Скрябіна, Пастернак захопився музикою.

З 1901 р. – 1909 р. навчався у Московській класичній гімназії. З 1901 р. – 1909 р. навчався у Московській класичній гімназії. У 1909 р. вступив на історико - філологічний факультет Московського університету. Водночас вчився на композитор- ському факультеті кон- серваторії 1912 р. – вивчав філосо -фію в Марбурзькому уні верситеті (Німеччина). Відвідує Італію. З 1913 р. відчув себе поетом. Починає як сим- воліст.

У всьому хочу я дійти самої суті У 1913 р. приєднався до футуристичного угрупування “Центрифуга”. Виходять перші поетичні збірки “Близнюк у хмарах” (1914), “Над бар’єрами” (1917), де визначилися головні риси естетики Пастернака: розуміння поезії як вираження життя творчої особистості; усвідомлення єдності світу, де не можна відокремити людину від природи, поезії, життя; незалежність митця – основа розвитку мистецтва; призначення поета і його поезії – не просто відтворити життя, а передати своє враження від нього. 1917 р. приймає революцію як неминуче, не відокремлює себе від свого народу, батьківщини.

Ми маємо писати. Ми – ціла епоха З 1920 – х р. – період зрілої творчості 1922 р. - виходить збірка “Сестра моє – життя”, в якій висловлює думку про неприйняття Жовтневого перевороту, ,, бо то порушення природного розвитку нації”. 1926-1927 рр.- повертається до історичних сюжетів , до легендарної фігури лейтенанта Шмідта . Працює над поемами “Дев’ятсот п’ятий рік”, “Лейтенант Шмідт”. 1929р. – написав роман-поему “Сперанський”, де викладає погляди на суть мистецтва і його значення в історії людства, висловлює мужню рішучість писати, незважаючи на небезпеку

Бажаю подій і доль нетлінну нить в руках тримати, і жити, й думати, й любить, і світ пізнати На межі 20 - 30 - х р. побачили світ збірка поезій “Друге народження”(під впливом Зінаїди Нейгауз почав служити радянському урядові, вірити у світлий день соціалізму. Сталін намагається зробити Пастернака “придвор-ним поетом”. Поет вірить , що Сталіна можна просвітити поетичним словом. Згодом розуміє свою помилку) та три книжки прози: “Охоронна грамота”, “Повість”, “Повітряні шляхи”. 1934 р.- виступив на І з’їзді радянських письменників з відмовою виконувати “соцзамовлення”. 1936р. – брав участь у дискусії про формалізм. 1937р. – відмовився підписати листа з вимогою смертного вироку Й. Якіру, М. Тухачевському та іншим воєначальникам. 1939р. – на Пастернака завели справу в НКВС, тому що підтримав режисера театру, який ставив не пролетарські п’єси, а класичні. 1941 - 1945 – в роки війни заробляє на життя перекладами творів Шекспіра, Шевченка, Гейне, Міцкевича, Петрарки, Рільке, Верлена…

Бути поетом – це щастя і нещастя в будь-який час , в будь-якій країні 1946 - 1956 рр. - працює над романом “Доктор Живаго”. З 1946 – 1958 рр. – 7 разів представляли на Нобелівську премію. 1957р. – роман надруковано в Італії і перекладено 18 мовами

Десь там воля, світло, люди, Я ж – мов звір у хащині… 23 жовтня 1958 р. - перший радянський поет, який був представлений на Нобелівську премію. 29 жовтня - змушений відмовитись від нагороди 31 жовтня – виключений із спілки письменників. Цькування. Переслідування. 30. 05. 1960 р. письменник помер від раку легенів (в Передєлкіно під Москвою). Вірю – надійде пора, Ницості і злоби силу Подолає дух добра.

Анна Ахматова «Памяти поэта» Умолк вчера неповторимый голос, И нас покинул собеседник рощ. Он превратился в жизнь дающий колос Или тончайший, им воспетый дождь. И все цветы, что только есть на свете, Навстречу этой смерти расцвели. Но сразу стало тихо на планете, Носящей имя скромное Земля . 11 июля 1960 г.

Особливості пастернаківського поетичного світу Щільне переплетення тем природи, кохання, мистецтва та їх філософське осмислення. Настрої зачудування життям, радісного сприйняття світу; вираження стану емоцій-ного потрясіння. Відтворення безперервного руху, стрімкої динаміки життя. Пейзаж як головний герой і рушій подій, спо-ріднення з природою.

Виконала Виконала Учениця 11-Б класу