🗊Презентация Бортнянський Дмитро Степанович

Бортнянський Дмитро Степанович

Дмитро́ Степа́нович Бортня́нський (нар. 28 жовтня 1751,  Дмитро́ Степа́нович Бортня́нський (нар. 28 жовтня 1751,  Глухів, Гетьманщина — пом. 28 вересня (10 жовтня) 1825, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український композитор, співак і диригент, автор 6 опер, камерно-інструментальних творів, хорових циклічних концертів, 10 двохорних концертів, херувимських та причасних творів.

Рід свій предки Дмитра Бортнянського вели з села Бортне (на Лемківщині у Галичині). Батько майбутнього композитора, Стефан Шкурат, емігрував з Речі Посполитої на Гетьманщину, де він став жителем містаГлухова, тобто «глухівським міщанином», змінив своє прізвище на Бортнянський (за назвою рідного села), 1755 обраний на посаду козацького сотника, ставши членом полкової старшини Ніжинського полку. Там одружився з вдовою-козачкою Мариною Дмитрівною Толстою, (прізвище Толстая — від першого чоловіка з Московії). Рід свій предки Дмитра Бортнянського вели з села Бортне (на Лемківщині у Галичині). Батько майбутнього композитора, Стефан Шкурат, емігрував з Речі Посполитої на Гетьманщину, де він став жителем містаГлухова, тобто «глухівським міщанином», змінив своє прізвище на Бортнянський (за назвою рідного села), 1755 обраний на посаду козацького сотника, ставши членом полкової старшини Ніжинського полку. Там одружився з вдовою-козачкою Мариною Дмитрівною Толстою, (прізвище Толстая — від першого чоловіка з Московії).

Музична спадщина Бортнянського досить велика. Як і більшість композиторів свого часу, він писав для придворного середовища: духовну музику — для Придворної співацької капели, світську — для «малого» двору в Павловську та Музична спадщина Бортнянського досить велика. Як і більшість композиторів свого часу, він писав для придворного середовища: духовну музику — для Придворної співацької капели, світську — для «малого» двору в Павловську та  Гатчині.

Опери Опери на лібрето італійською мовою «Креонт» (1776, Венеція) «Алкід» (1778, Венеція) «Квінт Фабій» (1779, Модена) на лібрето французькою мовою «Свято сеньйора» (1786, Павловськ) «Сокіл» (1786, Гатчина) «Син-суперник або Сучасна Стратоніка» (1787, Павловськ) для симфонічного оркестру Концертна симфонія камерно-інструментальні твори Септет Квінтет Квартет 8 сонат для клавесину п'єси для чембало, скрипки. кантати у тому числі «Певец во стане русских воинов» (сл. В. Жуковського, 1812) хорові твори духовні концерти (35 — для чотириголосого мішаного хору, 10 — для подвійного хору) гімни, присвячені знатним особам похвальні пісні (4 — для двоголосого хору, 10 — для восьмиголосого хору, причасники) 2 літургії херувимські (7 — для чотириголосого хору, одна — для восьмиголосого) духов

Вокальні твори, написані на тексти іноземними мовами, що були перекладені українською Вокальні твори, написані на тексти іноземними мовами, що були перекладені українською Перекладач - Борис Тен Романс «Мені Іемена серцем вірить.» Романс «Гімн місяцю» Романс Поля і Віргінії. Арія Доктора з опери «Син-суперник». Арія Карлоса з опери «Син-суперник». Арієта Жанетти з опери «Сокіл». Романс Жанетти з опери «Сокіл». Арія Перлажуа з опери «Свято сеньйора». Арія Бабети з опери «Свято сеньйора». Арія Любена з опери «Свято сеньйора». Арієта Жаннотьєра з опери «Свято сеньйора». Арієта Перетти з опери «Свято сеньйора». Дует метра Жака і Жаннотьєра з опери «Свято сеньйора». Перекладач - Максим Стріха Опера «Сокіл», в повному обсязі Опера «Алкід», повному обсязі Арія Саншетти з опери «Син-суперник»