🗊Презентация Царство Протисти, Тип Споровики, або Апікомплесні

ЦАРСТВО ПРОТИСТИ тип споровики, або апікомплесні клас Кокцидієподібні клас Кров’яні споровики

Загальна характеристика Споровики — виключно паразитичні форми. Більшість споровиків паразитує всередині клітин різних тканин безхребетних і хребетних тварин, а також людини. Характеризуються складним циклом розвитку, чергуванням статевого і безстатевого розмножень і утворенням у більшості спор, подібних до цист інших найпростіших.

Токсоплазми — внутрішньоклітинні паразити

Життєвий цикл Життєвий цикл токсоплазми складається з двох фаз. Статева частина життєвого циклу проходить тільки в особин деяких видів родини котячих (дикі та домашні кішки), які стають кінцевими хазяями паразитів. Безстатева частина життєвого циклу може проходити у будь-якій теплокровній тварині, наприклад, у ссавцях (і в кішках теж) та в птахах.

Життєвий цикл токсоплазми Життєвий цикл токсоплазми був розкритий лише у 1970 році, коли стало зрозумілим, що її кінцевими хазяїнами можуть бути котячі хижаки, у тому числі й домашні кішки. Більшість теплокровних тварим можуть бути проміжними хазяїнами. Токсоплазма передається трьома відомими шляхами: через плаценту, при вживанні у їжу недовареного м’яса, через фекалії.

Паразит змінює поведінку хазяїна! Було доведено, що паразит може впливати на поведінку хазяїна: заражені щури та миші менше бояться кішок; відмічені факти того, що заражені щури самі шукають місця, де мочилася кішка. Цей ефект сприятливий для паразита, який зможе розмножуватися статевим способом, якщо його хазяїн буде з'їдений кішкою. Механізм цієї зміни ще до кінця не вивчений.

Поведінка людини також змінюється! Проводячи біологічні паралелі між мишами і людьми, можна припустити, що поведінка людини теж міняється в деяких випадках. Фактично, спостерігаються взаємозв'язки між зараженням токсоплазмою і деякими з наступних характеристик: Підвищена ризикантність людини Повільніші реакції Велика вірогідність потрапити в аварію Відчуття ненадійності, тривоги та самосумніву Нейротизм Серед чоловіків спостерігався менший інтерес до новизни Серед жінок спостерігалася більша відвертість і щиросердість «У популяціях, де цей паразит дуже поширений, масові особові зміни можуть приводити до змін в їх культурі. Варіації в поширеності токсоплазми можуть пояснити реально існуючі пропорції у відмінностях серед людських популяцій, які ми можемо спостерігати з погляду культури: его, гроші, матеріальна власність, робота і закони».  Kevin Lafferty

Поширеність токсоплазмозу 33 % жителів США старших 12 років були коли-небудь заражені токсоплазмою (цифри з досліджень 1999—2000 років). Припускають, що у всьому світі до 65 % всього людства заражено токсоплазмою. Але при цьому відсоток зараження сильно розрізняється в різних країнах, від 22 % у Великобританії до більше 88 % у Франції, при цьому в Південній Кореї рівень зараження лише 4,3 %, а в Бразилії — понад 70 %.

Малярія Малярія (іт. mala aria — «погане повітря»), раніше відома як болотна лихоманка —інфекційне захворювання, що викликається паразитами роду плазмодіїв та передається людині при укусах комарів роду Анофелес. Течія хвороби супроводжується гарячкою, ознобом, потом і анемією, характеризується хронічним перебігом з можливістю рецидивів.

Поширення малярії

Перші кроки У 1880 році французький військовий лікар Шарль Луї Альфонс Лаверан навів перші свідоцтва, що малярія спричинюється найпростішими, — перший випадок, коли найпростіші були ідентифіковані як причина хвороби. За це та інші відкриття його було нагороджено Нобелівською премією з фізіології та медицини в 1907 році. Британець Сер Рональд Росс показав в 1898 році, що певні види комарів передають малярію птахам, і одержав в 1902 році Нобелівською премією з медицини за опис життєвого циклу цього малярійного паразита.

Анофелес — переносник малярії