🗊 Державно-правові ідеї Жана Бодена Підготувала: Студентка 3 курсу, 32 групи СГФ Батан Ірина

Державно-правові ідеї Жана Бодена Підготувала: Студентка 3 курсу, 32 групи СГФ Батан Ірина

Жан Боде́н (фр. Jean Bodin) (1530р. — 1596р.) — французький політик, філософ, економіст, правознавець. Народився у французькому місті Анжері.Отримав юридичну освіту в Тулузі заслужив вчений ступінь, деякий час викладав в університеті, і хоча лекції його закінчувалися під оплески, посаду професора він так і не отримав. Ймовірно, саме невдача у кар'єрі професора привела його в 1561 році в Париж, де він спробував свої сили на адвокатському поприщі. Жан Боде́н (фр. Jean Bodin) (1530р. — 1596р.) — французький політик, філософ, економіст, правознавець. Народився у французькому місті Анжері.Отримав юридичну освіту в Тулузі заслужив вчений ступінь, деякий час викладав в університеті, і хоча лекції його закінчувалися під оплески, посаду професора він так і не отримав. Ймовірно, саме невдача у кар'єрі професора привела його в 1561 році в Париж, де він спробував свої сили на адвокатському поприщі. 1566 ознаменувався виходом у світ його першої знаменитої книги 'Метод полегшеного вивчення історії'. ('Methodus ad facilem historarum cognitionem') Ця книга стала популярна у всій Європі, витримавши кілька ідан. Правда слід зауважити, що її зміст не цілком відповідало назві.

У праці 'Шість книг про державу' Жан Боден розглядав походження держави, її зв'язок з правовими нормами, класифікував ці норми за походженням. Важливу частину роботи становили дослідження з пристрою управління як центрального, так і на місцях. При цьому він посилався не тільки на історичні джерела, а й роботи Платона ('Держава'), Ксенофонта ('Кіропедія'), Цицерона, Макіавеллі, Мора ('Утопія ...'). У величезній кількості використовувалися античні і особливо середньовічні роботи по тлумаченню римського права. У праці 'Шість книг про державу' Жан Боден розглядав походження держави, її зв'язок з правовими нормами, класифікував ці норми за походженням. Важливу частину роботи становили дослідження з пристрою управління як центрального, так і на місцях. При цьому він посилався не тільки на історичні джерела, а й роботи Платона ('Держава'), Ксенофонта ('Кіропедія'), Цицерона, Макіавеллі, Мора ('Утопія ...'). У величезній кількості використовувалися античні і особливо середньовічні роботи по тлумаченню римського права.

Держава є здійснення суверенною владою справедливого управління багатьма родинами і тим, що знаходиться в їх загальному владеніі'-писав Боден. 'Як судно - лише безформний шматок дерева, якщо позбавити його всіх форм, таких, як борт, ніс корабля, корми, штурвал, так і Держава - ніщо без тієї суверенної влади, яка скріплює всіх їх членів та дозволяє всім домами і дозволяє всім домами і колегіям стати єдиним тілом. Якщо продовжити уподібнення судну, то як воно може бути частково покалічено або повністю знищено, так і народ, хоч і зі своєю територією може бути розшматкований по всьому світу, і навіть повністю винищений; насправді не населення формує держава, але союз народу під однією єдиною суверенною владою. Загалом, суверенітет - істинний фундамент, основа, на яку спирається вся структура Держави, і від неї залежать всі судові відомства, закони і розпорядження; воно є єдиним зобов'язанням, яке пов'язує сімейства, тіла, колегії, приватні особи в єдине досконале тіло, саме яке і називається Держава. ‘ Держава є здійснення суверенною владою справедливого управління багатьма родинами і тим, що знаходиться в їх загальному владеніі'-писав Боден. 'Як судно - лише безформний шматок дерева, якщо позбавити його всіх форм, таких, як борт, ніс корабля, корми, штурвал, так і Держава - ніщо без тієї суверенної влади, яка скріплює всіх їх членів та дозволяє всім домами і дозволяє всім домами і колегіям стати єдиним тілом. Якщо продовжити уподібнення судну, то як воно може бути частково покалічено або повністю знищено, так і народ, хоч і зі своєю територією може бути розшматкований по всьому світу, і навіть повністю винищений; насправді не населення формує держава, але союз народу під однією єдиною суверенною владою. Загалом, суверенітет - істинний фундамент, основа, на яку спирається вся структура Держави, і від неї залежать всі судові відомства, закони і розпорядження; воно є єдиним зобов'язанням, яке пов'язує сімейства, тіла, колегії, приватні особи в єдине досконале тіло, саме яке і називається Держава. ‘ Невід'ємною властивістю держави є суверенітет.

Що стосується особистих пристрастей Бодена, то він вважав найкращим державним устроєм абсолютну монархію. Вона забезпечує виконання волі монарха в будь-якому випадку крім тих, які суперечать природним або божественним законам. Що стосується особистих пристрастей Бодена, то він вважав найкращим державним устроєм абсолютну монархію. Вона забезпечує виконання волі монарха в будь-якому випадку крім тих, які суперечать природним або божественним законам. Обмежена монархія або аристократія призводять до того, що суверенітет наче не зосереджується в одній особі. У результаті робота такої держави буде менш ефективна. Аристократія схильна до постійних розбратів партій і боротьбі честолюбств, вона не зможе впоратися із заколотами, якщо їх підніме народ, відсторонений від влади. Демократія - найгірший спосіб здійснення суверенітету. Народ в цілому не здатний прийти до правильних рішень і мати здорові судження.

У праці "Шість книг про республіку під "республікою" автор мав на увазі державу взагалі. У праці "Шість книг про республіку під "республікою" автор мав на увазі державу взагалі. Під поняттям держави (республіки) він розумів "правове управління багатьох сімей і те, що в них спільне, під суверенною владою". Тобто, для мислителя держава – це, перш за все, правове управління, вона має правий, справедливий та правовий характер. Це означає, що вона діє на основі права, справедливості і законності. Цим держава відрізняється від неправових, несправедливих спілкувань і груп, наприклад від банди розбійників. І, хоча, на відміну від Аристотеля, Боден не включає кінцеву мету, тобто же загальне благо, у поняття держави, проте, розглядаючи державу, як справедливе спілкування, правове управління, він фактично висуває й надзвичайно важливі цілі і завдання, ради досягнення яких створюється держава – це підтримка і забезпечення внутрішнього миру, справедливості та соціальної гармонії, захисту від зовнішніх ворогів.

Найважливішою ознакою держави є влада, відношення влади, тобто управління і підпорядкування. Соціальне спілкування на різних його рівнях є, по суті, розподіл людей на дві категорії: тих, хто управляє, та тих, хто підпорядковується. Без цього соціальне спілкування перетворюється в анархію, котра призводить до розпаду та загибелі об`єднання. Найважливішою ознакою держави є влада, відношення влади, тобто управління і підпорядкування. Соціальне спілкування на різних його рівнях є, по суті, розподіл людей на дві категорії: тих, хто управляє, та тих, хто підпорядковується. Без цього соціальне спілкування перетворюється в анархію, котра призводить до розпаду та загибелі об`єднання.

Законними державами є такі, у яких піддані дотримуються законів суверена, а суверен — законів природи, зберігаючи природну свободу і приватну власність підданих. Вотчинні (сеньйоральні) держави — ті, у яких суверен силою зброї захопив власність людей і управляє ними як батько родини. У тиранічних державах суверен уникає природних законів, розпоряджаючись власністю людей на свій розсуд. Найкращою, на думку Бодена, є така держава, у якій суверенітет належить монарху, а управління має аристократичний характер. Таку державу мислитель називав королівською монархією. Королівська влада, стверджував він, здатна захищати і здійснювати загальнодержавні інтереси. Законними державами є такі, у яких піддані дотримуються законів суверена, а суверен — законів природи, зберігаючи природну свободу і приватну власність підданих. Вотчинні (сеньйоральні) держави — ті, у яких суверен силою зброї захопив власність людей і управляє ними як батько родини. У тиранічних державах суверен уникає природних законів, розпоряджаючись власністю людей на свій розсуд. Найкращою, на думку Бодена, є така держава, у якій суверенітет належить монарху, а управління має аристократичний характер. Таку державу мислитель називав королівською монархією. Королівська влада, стверджував він, здатна захищати і здійснювати загальнодержавні інтереси.

Дякую за увагу!