Виконали учениці 33-ї групи Виконали учениці 33-ї групи Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Клименко

Нажмите для полного просмотра!

Виконали учениці 33-ї групи Виконали учениці 33-ї групи Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Клименко, слайд №2

Виконали учениці 33-ї групи Виконали учениці 33-ї групи Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Клименко, слайд №3

Виконали учениці 33-ї групи Виконали учениці 33-ї групи Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Клименко, слайд №4

Виконали учениці 33-ї групи Виконали учениці 33-ї групи Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Клименко, слайд №5

Виконали учениці 33-ї групи Виконали учениці 33-ї групи Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Клименко, слайд №6

Виконали учениці 33-ї групи Виконали учениці 33-ї групи Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Клименко, слайд №7

Виконали учениці 33-ї групи Виконали учениці 33-ї групи Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Клименко, слайд №8

Виконали учениці 33-ї групи Виконали учениці 33-ї групи Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Клименко, слайд №9

Виконали учениці 33-ї групи Виконали учениці 33-ї групи Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Клименко, слайд №10

Виконали учениці 33-ї групи Виконали учениці 33-ї групи Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Клименко, слайд №11

Виконали учениці 33-ї групи Виконали учениці 33-ї групи Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Клименко, слайд №12

Виконали учениці 33-ї групи Виконали учениці 33-ї групи Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Клименко, слайд №13

Виконали учениці 33-ї групи Виконали учениці 33-ї групи Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Клименко, слайд №14

Виконали учениці 33-ї групи Виконали учениці 33-ї групи Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Клименко, слайд №15

Виконали учениці 33-ї групи Виконали учениці 33-ї групи Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Клименко, слайд №16

Виконали учениці 33-ї групи Виконали учениці 33-ї групи Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Клименко, слайд №17

Виконали учениці 33-ї групи Виконали учениці 33-ї групи Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Клименко, слайд №18

Виконали учениці 33-ї групи Виконали учениці 33-ї групи Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Клименко, слайд №19

Виконали учениці 33-ї групи Виконали учениці 33-ї групи Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Клименко, слайд №20

Виконали учениці 33-ї групи Виконали учениці 33-ї групи Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Клименко, слайд №21

Содержание ▲

Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему Виконали учениці 33-ї групи Виконали учениці 33-ї групи Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Клименко. Доклад-сообщение содержит 21 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Mypresentation Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1

Описание слайда:

Виконали учениці 33-ї групи Виконали учениці 33-ї групи Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Клименко Катерина Кривошей Маргарита Кулішова Інна Мудрієвська Анастасія

Слайд 2

Описание слайда:

Менделєєв Дмитро Іванович

Слайд 3

Описание слайда:

Слайд 4

Описание слайда:

Марковніков Володимир Васильович

Слайд 5

Описание слайда:

Володимир Васильович Марковніков Володимир Васильович Марковніков Біографічні дані: Закінчив у 1860 році Казанський університет; з 1862 року читав там же лекції (з 1869 року професор). У 1865 він захистив магістерську дисертацію "Про ізомерії органічних сполук", у якій вперше показав існування ізомерії серед насичених (жирних) кислот. Йому вперше вдалося синтезувати ізомасляну кислоту (разом з Емілем Ерленмейером). Взимку 1867 Марковніков брав участь у I з'їзді російських природодослідників і лікарів. Він був одним із організаторів Російського хімічного суспільства (1868).

Слайд 6

Описание слайда:

У докторській дисертації "Матеріали з питання про взаємний вплив атомів у хімічних сполуках" (1869) на основі поглядів Бутлерова Марковніков встановив ряд закономірностей, що стосуються реакцій заміщення, приєднання і розщеплення (зокрема, правило Марковнікова) . З 1873 року - професор Московського університету, став автором досліджень у сфері теорії хімічної будови нафти. З 1880 Марковников почав досліджувати кавказькі нафти. . Він відкрив і вивчив вуглеводні нового класу, названі ним нафтенами, виділив з нафти ароматичні вуглеводні і виявив їх здатність давати з вуглеводнями інших класів Азеотропні суміші. У 1900 році за заслуги у вивчення нафти Марковників був нагороджений золотою медаллю на Паризькому нафтовому конгресі У 1901 з ініціативи Марковникова було видано «Ломоносовский сборник», присвячений історії хімії у Росії.

Слайд 7

Описание слайда:

Відкриття і досягнення: Відкриття і досягнення: 1869р. - Сформулював правила про направлення течії реакцій приєднання, відщеплення і заміщення, а також ізомеризації в залежності від хімічної будови речовини, які зараз відомі як правило Марковнікова. 1879р. - Спільно з Г. О. Крестовніковим вперше здійснив синтез циклобутандікарбонової кислоти. 1883 -Відкрив новий клас органічних сполук -нафтени 1889- Вперше отримав суберон (гептаметиленкетон)

Слайд 8

Описание слайда:

Ломоносов Михайло Васильович

Слайд 9

Описание слайда:

Виклав (1741-1750 р.р.) Основи свого корпускулярного (атомно-молекулярного) вчення, що отримав розвиток лише через сторіччя Виклав (1741-1750 р.р.) Основи свого корпускулярного (атомно-молекулярного) вчення, що отримав розвиток лише через сторіччя Висунув (1744-1748 р.р. ) кінетичну теорію теплоти У дисертації «Про дії хімічних розчинників взагалі» (1744) Ломоносов дійшов висновку у тому, що розчинення металів в кислоті здійснюється з допомогою тиску повітря. Відкрив закон про збереження матерії, точніше - ваги і руху У роботі "Про ставлення кількості матерії і ваги" (1758) і в "Роздумах про твердість і рідини тіл" (1760) відкритий Ломоносовим "загальний природний закон" отримав повне обгрунтування Став родоначальником нової науки - фізичної хімії. Ломоносов досліджував явища кристалізації з розчинів, залежність розчинності від температури та інші явища.

Слайд 10

Описание слайда:

Данілевський Олександр Якович

Слайд 11

Описание слайда:

Слайд 12

Описание слайда:

Лебедєв Сергій Васильович

Слайд 13

Описание слайда:

Біографічні дані: Біографічні дані: Народився в 1874 році в сім'ї священика на околиці міста Любліна. 1895 року майбутній приїжджає в Санкт-Петербург для вступу до Петербурзького університету. Під керівництвом професора Фаворського виконав дипломну роботу "Дослідження тріхлорметіл-о-метоксіфенілкарбінола" (1897-1899рр). У 1899 році за участь у студентських заворушеннях Лебедєв був заарештований і майже на рік висланий із міста. З 1908 року С.В. Лебедєв почав систематичні дослідження в області полімеризації ненасичених вуглеводнів, що містять у своїй структурі два подвійні зв'язки.

Слайд 14

Описание слайда:

В 1926 році Вища рада народного господарства СРСР оголосила міжнародний конкурс на розробку промислового отримання синтетичного каучуку; кращим був визнаний розроблений Лебедєвим процес - отримання натрій-бутадієнового каучуку з етилового спирту. Вихідною речовиною для одержання штучного каучуку за способом С. В. Лебедєва служить ненасичений вуглеводень з двома подвійними зв'язками бутадієн (дивініл) CH2=CH—CH=CH2. В 1926 році Вища рада народного господарства СРСР оголосила міжнародний конкурс на розробку промислового отримання синтетичного каучуку; кращим був визнаний розроблений Лебедєвим процес - отримання натрій-бутадієнового каучуку з етилового спирту. Вихідною речовиною для одержання штучного каучуку за способом С. В. Лебедєва служить ненасичений вуглеводень з двома подвійними зв'язками бутадієн (дивініл) CH2=CH—CH=CH2. У 1931 році Лебедєв "за особливо видатні заслуги по вирішенню проблеми отримання синтетичного каучуку" був нагороджений орденом Леніна. У різні роки академік Лебедєв працював у Військово-медичній академії, Ленінградському технологічному інституті, Ленінградському державному університеті, , був професором Жіночого педагогічного інституту.