🗊Презентация Екологічна оцінка антропогенного впливу на басейни річок Ірпінь та Трубіж в межах Київської області

Екологічна оцінка антропогенного впливу на басейни річок Екологічна оцінка антропогенного впливу на басейни річок

Методика оцінки антропогенного навантаження Оцінка антропогенного навантаження на ландшафти у басейнах річок Трубіж та Ірпінь у межах Київської області здійснювалась на основі системної моделі розрахунку антропогенного навантаження і класифікації екологічного стану басейну річки А. В. Яцика

Загальна інформація про предмети досліджень Ірпінь - річка в Андрушівському і Попільнянському районах Житомирьскої області, Фастівському, Києво-Святошинському та Вишгородському районах Київської області та є правою притокою Дніпра (впадає у Київське водосховище).Довжина 162 км, площа басейну 3340 км². На відрізку 131 км русло р.Ірпінь є магістральним каналом Ірпiнської осушувально-зволожувальної системи. 

Структурна схема системної логіко-математичної моделі оцінки стану басейну малої річки

Підсистема «Радіоактивне забруднення території» Підсистема призначена для оцінки стану басейну річки за рівнем радіоактивного забруднення території. Для характеристики системи виділено три показники: Цезій-137 Стронцій-90 Плутоній-239 і 240 Дана підсистема є пріоритетною. Джерелами інформації даних є: Карти радіоактивного забруднення території; Матеріали спостережень Мінприроди. Загальний стан радіоактивного забруднення території басейну класифікують за найгіршим показником.

Радіоактивне забруднення території

Вихідними даними для стану оцінки використання земель у басейні річки є площі: Вихідними даними для стану оцінки використання земель у басейні річки є площі: Лісистості басейну Території басейну в природному стані Сільськогосподарської освоєнності Розораності Урбанізації Еродованості земель у величинах змиву грунту за рік

Рівні використання земель басейнів за критеріями

До вихідних даних для розрахунку і класифікації стану використання річкового стоку в басейні річки по зазначеній підсистемі належать: До вихідних даних для розрахунку і класифікації стану використання річкового стоку в басейні річки по зазначеній підсистемі належать: Фактичний об'єм річкового стоку (матеріали Гідрометслужби, окремі публікації, опубліковані результати обчислень фахівців профільних інститутів, паспорти річок); Об'єми забору води з річкової мережі та з підземних горизонтів у межах басейну (матеріали Держводгоспу та його установ, дані державної статистичної звітності за формою 2-ТП); Об'єми скиду води в річкову мережу, в тому числі і об'єм скиду стічних вод;

Використання річкового стоку

Комплекс показників для визначення класу і категорії якості поверхневих вод у басейнах річок включає: Комплекс показників для визначення класу і категорії якості поверхневих вод у басейнах річок включає: Блок показників сольового складу якості води (сухий залишок, хлориди, сульфати); Блок трофо-сапробіологічних показників якості води (рН, азот, ХСК); Блок показників вмісту специфічних речовин токсичної і радіаційної дії.

Підсистема "Якість води" за найгіршими показниками

Загальний екологічний стан басейну річки

Проведення досліджень та відборів проб ґрунту і води

Отримані результати можуть бути використані для: створення територіальних програм охорони й відтворення екологічного стану річок, зокрема їх водних ресурсів; При розробці національних програм оздоровлення басейнів великих річок;

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ Радіоактивне забруднення території водозбору річок Ірпінь та Трубіж знаходяться в межах допустимих норм, подекуди трохи перевищуючи норми радіаційної безпеки, але загалом стан підсистеми характеризується, як «задовільний». Незважаючи на низькі рівні еродованості та урбанізації, використання земель басейну річки має «поганий» загальний стан підсистеми, через високий рівень сільгоспосвоєності, малого відсотка лісистості території та ландшафтів, що зберегли початковий природний стан. Людина та її діяльність забирає майже п’яту частину води ріки Ірпінь та Трубіж, з яких не повертає більше 40%. Саме цим пояснюється поганий стан підсистеми «використання річкового стоку» в оцінці екологічного стану басейну.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ Якість води в річках за трьома блоками наближено відповідає нормам, хоча має тенденцію до зміни якості цих показників в гіршу сторону. Найбільше на формування якості води у річці за нашими дослідженнями вплинули вміст суми іонів, загального заліза і важких металів: свинцю, міді, цинку і кадмію. В річковій екосистемі, внаслідок дії комплексу з двох умов: зменшення річкового стоку та антропогенний вплив, відбувається зміна реофільних умов (наявність течії) на лімніофільні (озерні) умови, що призводять до заболочення водних об’єкту. На сучасному етапі, для басейну коефіцієнт антропогенного навантаження становить -0,138, а екологічний стан басейну річки вважається задовільним, проте особливої уваги потребує використання річкового стоку та земельних ресурсів, а також забруднення поверхневих вод окремими компонентами. Першочерговими заходами щодо відновлення водної екосистеми повинна бути ліквідація зосереджених і розсіяних джерел забруднення, відновлення усіх природних чинників річкової системи, в тому числі водної флори і фауни, гідрологічного режиму, та охорона екологічної складової існування річки.

Публікації Ладика М.М. Гобеляк Н.С., Корх О.В., Дорошенко А.В. Оцінка сучасного антропогенного навантаження на басейн р. Трубіж // Електроний журнал "Наукові доповіді НУБіП України". – К., 2012. – Вип.3 (32). – 10 с.– Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2012_3/12dav.pdf Ладика М.М. Гобеляк Н.С. Сучасний екологічний стан басейну р. Остер // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. Спец. випуск до VII науково-практичної конференції «Сучасні проблеми збалансованого природокористування», листопад 2012 р. - Кам’янець-Подільський, 2012. –С. 119-121. Ладыка М.Н., Гобеляк Н.С., Корх A.В., Полякова Ю.В. Экологический мониторинг осушаемых пойменных земель Левобережной Лесостепи Украины (на примере бассейна р. Трубеж) // Проблемы природоохранной организации ландшафтов [Текст]: материалы межд. науч.-практ.конф., посв. 100-летию выпуска первого мелиоратора в России (24-25 апреля 2013 г.) / Ред. кол.: С.С.Таран (отв.ред.) и др.; НГМА. – Новочеркасск, 2013. – Часть 1. – с. 309-313.