🗊Презентация Конкуренція як засіб реалізації підприємництва. Споживач як індикатор розвитку бізнесу. Клієнто-орієнтоване підприємництва

ЛЕКЦІЯ 2. ФАКТОРИ МІКРОСЕРЕДОВИЩА БІЗНЕС-ДІЯЛЬНОСТІ

ПЛАН ЛЕКЦІЇ: 1. КОНКУРЕНЦІЯ ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМНИЦТВА. 2. СПОЖИВАЧ ЯК ІНДИКАТОР РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ. КЛІЄНТО-ОРІЄНТОВАНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО. 3. РИЗИК ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЗАСОБИ ПРОТИДІЇ ЙОМУ.

КОНКУРЕНЦІЯ Є ОДНІЄЮ З РУШІЙНИХ СИЛ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇСИСТЕМИ, СКЛАДОВОЮ ЧАСТИНОЮ ВНУТРІШНЬОГО ЕКОНОМІЧНОГОМЕХАНІЗМУ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА. ТЕРМІН "КОНКУРЕНЦІЯ" ПОХОДИТЬ ВІД ЛАТИНСЬКОГО СЛОВАCONKURERE І ОЗНАЧАЄ "ЗІШТОВХУЮСЬ" (ТОБТО ЗІШТОВХУЮСЬ ІЗ КИМОСЬ ІВЗАЄМНО СТАРАЄМОСЯ ЗІШТОВХНУТИ ОДИН ОДНОГО).

Є РІЗНІВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ КОНКУРЕНЦІЇ. КОНКУРЕНЦІЯ ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ - ЦЕ БОРОТЬБА МІЖТОВАРОВИРОБНИКАМИ ЗА НАЙВИГІДНІШІ УМОВИ ВИРОБНИЦТВА ТАЗБУТУ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ ІЗ МЕТОЮ ПРИВЛАСНЕННЯ НАЙБІЛЬШИХПРИБУТКІВ. КОНКУРЕНЦІЯ - ЦЕ ФОРМА ЗМАГАННЯ МІЖ ПІДПРИЄМСТВАМИ(ПІДПРИЄМЦЯМИ) В УМОВАХ ОБМЕЖЕНОГО ВПЛИВУ КОЖНОГО З НИХ НАЗАГАЛЬНІ УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТОВАРУ НА РИНКУ І СТИМУЛЮВАННЯВИРОБНИЦТВА ТОВАРІВ, ЯКИХ ПОТРЕБУЄ СПОЖИВАЧ. КОНКУРЕНЦІЯ - ОБ'ЄКТИВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ЗАКОН РОЗВИНУТОГОТОВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА, ДІЯ ЯКОГО ДЛЯ ТОВАРОВИРОБНИКІВ ЄЗОВНІШНЬОЮ ПРИМУСОВОЮ СИЛОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОДАЛЬШОГОРОЗВИТКУ: ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ НА СВОЇХПІДПРИЄМСТВАХ, РОЗШИРЕННЯ МАСШТАБІВ ВИРОБНИЦТВА,ПРИСКОРЕННЯ НТП, ВПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇВИРОБНИЦТВА І СИСТЕМ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТОЩО.

РАЗОМ ІЗ РОЗВИТКОМ ТОВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА РОЗВИВАЛАСЯ І КОНКУРЕНЦІЯ: ВІД СТАДІЇ ВІЛЬНОЇ, АБО ЧИСТОЇ КОНКУРЕНЦІЇ ДО СТАДІЇ КОНКУРЕНЦІЇ МОНОПОЛЬНОЇ, ЩО НАЙБІЛЬШЕ РОЗВИНУЛАСЬ У 30-50-ХРОКАХ 20-ГО СТОЛІТТЯ. СТАДІЇ РОЗВИТКУ РИНКОВОЇ КОНКУРЕНЦІЇ ЗБІГАЮТЬСЯ ЗІ СТАДІЯМИ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ ВЗАГАЛІ. ДОСКОНАЛА КОНКУРЕНЦІЯ - ЦЕ КОНКУРЕНЦІЯ В ІДЕАЛЬНОМУ ВАРІАНТІ, КОЛИ ІСНУЄ НЕОБМЕЖЕНА КІЛЬКІСТЬ ВИРОБНИКІВ-КОНКУРЕНТІВ В УСІХ ГАЛУЗЯХ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА. У ДАНОМУВИПАДКУ, КОЛИ Є ВЕЛИКА КІЛЬКІСТЬ ТОВАРОВИРОБНИКІВ, ТО ОКРЕМИЙВИРОБНИК НЕВЕЛИКОЇ ЧАСТКИ ТОВАРУ НЕ МАЄ ЗНАЧНОГО ВПЛИВУ НАРИНОК, НА ЦІНУ ТОГО Ж ТОВАРУ. АЛЕ ДОСКОНАЛОЇ КОНКУРЕНЦІЇ ВДІЙСНОСТІ НІКОЛИ НЕ БУЛО. "НЕДОСКОНАЛА" КОНКУРЕНЦІЯ ЗДАТНА ПЕРЕРОСТАТИ В МОНОПОЛЬНУ КОНКУРЕНЦІЮ.

МОНОПОЛІЯ - ПРОТИЛЕЖНІСТЬ КОНКУРЕНЦІЇ. ВОНА ВКРАЙ ОБМЕЖУЄМОЖЛИВОСТІ КОНКУРЕНТНОГО МЕХАНІЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ. У ЦИХУМОВАХ РИНКОВА ЕКОНОМІКА ПОЧИНАЄ ВТРАЧАТИ ЗДАТНІСТЬ ДОСАМОРЕГУЛЮВАННЯ, ЗАГОСТРЮЮТЬСЯ СУПЕРЕЧНОСТІ ВИРОБНИЦТВА:ЗРОСТАЄ БЕЗРОБІТТЯ, ЗМЕНШУЄТЬСЯ ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ ПОПИТУ. ТАКА СИТУАЦІЯ, ЩО СКЛАДАЄТЬСЯ В РЕЗУЛЬТАТІ ПАНУВАННЯ МОНОПОЛІЙ, ЗМУШУЄ ДЕРЖАВУ ВТРУТИТИСЯ В ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ З МЕТОЮОБМЕЖЕННЯ МОНОПОЛІЙ І СТИМУЛЮВАННЯ КОНКУРЕНЦІЇ. НА ОСНОВІ ТАКОГО ВТРУЧАННЯ ДЕРЖАВНА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКАСТВОРИЛА ОЛІГОПОЛІЮ - СВОЄРІДНУ КОНКУРЕНЦІЮ НЕВЕЛИКОЇ КІЛЬКОСТІВИРОБНИКІВ (СЛОВО "ОЛІГОПОЛІЯ" ОЗНАЧАЄ "НЕБАГАТО ПРОДАВЦІВ"). ВИРОБНИКІВ НЕБАГАТО, АЛЕ ДОСТАТНЬО ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ВКЛЮЧИВСЯМЕХАНІЗМ РИНКОВОЇ КОНКУРЕНЦІЇ. І ТАКА КОНКУРЕНЦІЯ, СТВОРЕНА ВРЕЗУЛЬТАТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ, ОТРИМАЛА НАЗВУ "РОЗУМНОЇ"(П.САМУЕЛЬСОН). ТАКА КОНКУРЕНЦІЯ ХАРАКТЕРНА ДЛЯ ПЕРЕХІДНОЇ СТАДІЇ РОЗВИТКУ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ. ПРИ ЦЬОМУ МОНОПОЛІЯ ВТРАЧАЄ ПАНІВНИЙ ХАРАКТЕР, КОНКУРЕНЦІЯ ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ РІЗНОМАНІТНІСТЮ ФОРМ ВЛАСНОСТІ І ФОРМ ТА ТИПІВ ПІДПРИЄМСТВ.

СПОЖИВАЧ – ЦЕ ОКРЕМА ОСОБА, ПІДПРИЄМСТВО АБО НАВІТЬ ДЕРЖАВА, ЯКА МАЄ МАТЕРІАЛЬНІ ТА ДУХОВНІ ПОТРЕБИ, А ТАКОЖ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ЇХ ЗАДОВОЛЕННЯ (ТОБТО ЗАСОБИ ДЛЯ ПРИДБАННЯ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ). ВСІ МИ Є СПОЖИВАЧАМИ!

ПРАВА ТА ЗАБОВ’ЯЗАННЯ СПОЖИВАЧІВ Споживачі мають право на:

ЯК ДЕРЖАВА ЗАХИЩАЄ ПРАВА СПОЖИВАЧІВ? В Україні для захисту прав споживачів сторено Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) та його територіальні органи. Крім того, захист прав споживачів здійснюють місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

ЯКІ ГОЛОВНІ ПРАВА СПОЖИВАЧА? Право споживача на належну якість продукції

Продукція вважається якісною, якщо її фактичні властивості відповідають показникам, передбаченим відповідними правовими нормами закону або (і) договору. Звичайно якісною повинна вважатися і та продукція, яка перевищує (поліпшує) ці показники. Введення в обіг фальсифікованої продукції заборонено. Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, а в разі відсутності такого строку – протягом 10 років. Продукція вважається якісною, якщо її фактичні властивості відповідають показникам, передбаченим відповідними правовими нормами закону або (і) договору. Звичайно якісною повинна вважатися і та продукція, яка перевищує (поліпшує) ці показники. Введення в обіг фальсифікованої продукції заборонено. Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, а в разі відсутності такого строку – протягом 10 років.

ГАРАНТІЙНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ Виробник (виконавець) забезпечує належну роботу продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом встановленого гарантійного строку. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або на етикетці чи в будь-якому іншому документі, що додається до продукції. Для продукції, споживчі властивості якої можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров'я, майна споживачів і навколишнього природного середовища, встановлюється строк придатності, який зазначається на етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються до неї при продажу, і вважається гарантійним строком. В Україні заборонено продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або строк придатності яких минув.

Споживач вправі обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач вправі обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Таке право діє протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром.

3. РИЗИК ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЗАСОБИ ПРОТИДІЇ ЙОМУ У французькій мові “ізое”- погроза, ризикувати (об'їжджати стрімачок, скелю). В італійській мові “гізіко”- небезпека, погроза; “гізасаге”- лавірувати між скель. У словнику Ожегова ”ризик”- можливість небезпеки або дія навмання в надії на щасливий результат.

ПІД РИЗИКОМ У ПІДПРИЄМНИЦТВІ ПРИЙНЯТО РОЗУМІТИ ймовірність (загрозу) втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоотримання доходів чи появи додаткових витрат у результаті здійснення певної виробничої, торговельної чи фінансової діяльності.

ПІДПРИЄМНИЦЬКИЙ РИЗИК Пов’язаний з вибором і ухваленням управлінського рішення на різних рівнях структури управління. Включає ризик повної чи часткової втрати майна або грошового внеску, в тому числі і ризик банкрутства, характерний для ринкових відносин

ПРИЧИНИ МОЖЛИВИХ ВТРАТ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ стихійні лиха; непередбачені політичні події; некомпетентність планування та організації бізнес-процесів; невідповідність факторів виробництва; недбалість, безвідповідальність. нечесність учасників бізнесу; перевищення витрат ресурсів; недоброякісна конкуренція; несприятливі зміни ринкової кон'юнктури; непередбачене збільшення податків; негативні зміни у глобальному економічному середовищі тощо.

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОН ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО РИЗИКУ

МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКОМ: Контроль за ризиком: ухилення від ризику ( передбачає відмову від здійснення господарських операцій, коли рівень ризику занадто високий і не відповідає критеріям фінансової політики підприємства); запобігання збиткам (передбачає здійснення підприємством певних заходів, направлених на недопущення ризикових ситуацій: прийняття обґрунтованих рішень, використання додаткової ситуації тощо);

МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКОМ: мінімізація витрат (передбачає уникнення сплати штрафів, претензій в разі ведення добросовісної діяльності; диверсифікованість діяльності; встановлення певної структури майна капіталу підприємства; лімітування обсягів найбільш ризикованих операцій); передача контролю за ризиком (передбачає трансфер ризику іншій особі через складання контрактів: будівельних, орендних, перевезення та зберігання вантажів тощо).

ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ ЗНИЖЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО РИЗИКУ: створення спеціального резервного фонду (фонду ризику); створення страхового товарного запасу; створення запасів коштів; Розробка і впровадження системи штрафних санкцій; страхування ризику.