🗊Презентация Методи поверхневого зміцнення валів-шестерен

ПРОГРЕСИВНІ МЕТОДИ ПОВЕРХНЕВОГО ЗМІЦНЕННЯ ВАЛІВ-ШЕСТЕРЕН Підготувала: студентка ІV курсу, гр. МТ-21 Сітало С.О. Керівник: доцент Говорун Т.П.

Вибір марки сталі, розробка маршрутної технології виготовлення заготовки і термічної обробки та методів зміцнення для валу-шестерні двоступеневого циліндричного редуктора Ц2У-160. Вибір марки сталі, розробка маршрутної технології виготовлення заготовки і термічної обробки та методів зміцнення для валу-шестерні двоступеневого циліндричного редуктора Ц2У-160.

Для додання зубцям більшої твердості і зносостійкості вал-шестерню піддають азотуванню. Азотування - це технологічний процес хіміко-термічної обробки, при якому поверхню різних металів або сплавів насичують азотом в спеціальному азотованому середовищі з отриманням поверхневого шару товщиною до 0,3-0,6 мм. Азотування - насичення поверхневих шарів азотом, забезпечує високу твердість (58 ... 65) НRС і зносостійкість поверхневих шарів. Азотують готові деталі без подальшого гартування. Зубці після азотування в зв'язку з малою товщиною шару насичення і малим викривленням не шліфують. Поверхневий шар виробу, насичений азотом, має у своєму складі розчинені нітриди і набуває підвищеної корозійної стійкості і найвищої мікротвердості. Для вала-шестерні зі сталі 30ХГТ газове азотування буде проводитись протягом 20-30 годин. Структура сталі 30ХГТ після азотування приведена рисунку 3.

- азотований шар має високу твердість і зносостійкість. Зносостійкість азотованої сталі в 1,5-4 рази вище зносостійкості загартованих високовуглецевих, цементованих, а також нітроцементованих сталей. - азотований шар має високу твердість і зносостійкість. Зносостійкість азотованої сталі в 1,5-4 рази вище зносостійкості загартованих високовуглецевих, цементованих, а також нітроцементованих сталей. - азотування знижує в'язкість сталі, підвищує її міцність, послаблює вплив концентраторів напруг на зниження межі витривалості сталі і істотно підвищує межу витривалості, особливо тонких деталей і деталей, що працюють в деяких корозійних середовищах. - у результаті азотування корозійна стійкість конструкційної сталі (у середовищі повітря, водопровідній воді, перегрітій парі, слабких лужних розчинах) підвищується і, навпаки, аустенітної хромонікелевої і нержавіючої хромової сталі деяких марок знижується. Шестерні і вали-шестерні можуть тривало, без роз`їдання працювати в слабких кислотних і лужних середовищах. - азотована сталь володіє високою ерозійною стійкістю в потоках гарячої води і водяної пари. Підвищення твердості і корозійної стійкості виробу при азотуванні досягається завдяки утворенню в його поверхневому шарі дуже подрібнених хімічних сполук азоту з металами - нітридів. Ці нітриди надають сталі дуже високу природну твердість, тому після азотування не потрібно ніякої додаткової термічної обробки. У цьому полягає принципова відмінність азотування від цементації і перевага процесу азотування. - у азотованому шарі виникають залишкові напруги стиснення, величина яких на поверхні становить 600 - 800 МПа. Це підвищує межу витривалості і переносить вогнище втомного руйнування під азотований шар. Межа витривалості гладких зразків зростає на 30 – 40 %, а при наявності концентраторів напружень - більш ніж на 100 %. Але внаслідок невеликої товщини шару (0,3 - 0,6 мм), що обмежує допустимі навантаження, а також великої тривалості процесу азотування застосовується рідше, ніж, наприклад, цементація. - недоліки цього процесу - мала товщина дифузійного шару і тривалість процесу. - важливу технологічну перевагу азотування - мінімальне короблення; - процес вважають практично бездеформаційним.