🗊Презентация Минуле,теперішнє і майбутнє у вчинках та діяннях Українців

Минуле,теперішнє і майбутнє у вчинках та діяннях Українців Підготувала: Студентка ІІІ-6 групи Пахолків Ганна

Руслана Лижичко Конкурс пісні Євробачення 2004 став 49-м конкурсом в історії. Він відбувся 12 і 15 травня 2004 року у Стамбулі, на арені "Абді Іпекчі». Вперше в історії у конкурсі брали участь одразу 36 країн. Переможцем конкурсу європейської пісні стала українка Руслана з композицією "Wild Dances". Шалений ритм, в основі якого покладений фольклорний наспів, костюми, темп, танці, сама "дика Руслана", її виконавча майстерність - викликали величезне захоплення глядачів і як результат цей виступ набрав найбільшу кількість голосів з усієї Європи. Перемога Руслани на "Євробаченні" була відзначена державними та урядовими нагородами. Тодішній президент України Леонід Кучма своїм указом надав переможниці міжнародного конкурсу пісні "Євробачення-2004" звання народної артистки .В 2015 році Руслана брала активну участь на Євромайдані,підтримувала українських військових.

Гурик Роман Гурик Роман Ігорович (2 жовтня 1994, м. Івано-Франківськ — 20 лютого 2014, м. Київ) — протестувальник Євромайдану, студент факультету філософії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Герой України. Загинув під час загострення протистояння від пострілу снайпера у скроню. Нагороди: Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[5] Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) Вшанування пам'яті: 13 березня 2014 року в Івано-Франківську з'явилася Вулиця Романа Гурика 2 жовтня 2014 року була відкрита меморіальна стела пам'яті Романа Гурика, на подвір'ї Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, де він навчався 14 жовтня 2015 року у меморіальному сквері Івано-Франківська відкрили пам'ятник Романові Гурику[10]. Це бронзова фігура юнака зі щитом, встановлена на його могил

Тарас Шевченко 100-гривнева купюра на сьогоднішній день є найновішою з усіх українських банкнот. У 2014 році її реверс вирішили освіжити і помістили зображення Київського національного університету ім. Шевченка – відомий Червоний корпус. До цього на банкноті красувався краєвид Дніпра, що відкривається з Чернечої гори біля Канева. А на попередньому зразку купюри знаходилося зображення Софійського собору та пам'ятника Володимиру Великому у Києві. Цікавий факт: з приводу того, яке саме зображення помістити на 100-гривневій банкноті, велися довгі суперечки. Особливо що стосується портрета Тараса Шевченка. Не могли дійти згоди: зобразити його молодим або вже у період життя після заслання

Іван Мазепа Іван Мазепа (1639-1709) - один з найвизначніших діячів України, борець за її незалежність, гетьман Лівобережної України з 1687 року. Вулиця Гетьмана Мазепи що в Івано-Франківську існує від початку XVIII ст., є однією з найдавніших. Мала спочатку назву Вірменської (коли тут оселялись вірмени), пізніше Брукованої (була брукована каменем з поблизької Бистриці). Від 1885 р. вул.Казимиріська (на честь короля Яна Казіміра), від 1936 р. - вул.Польської організації військової "ПОВ". В часи ЗУНР у 1919 р. носила ім'я Івана Мазепи. Зараз це ім'я їй повернуто.

Лілія Підкопаєва Олімпійська чемпіонка Лілія Підкопаєва. її ім'я зараз не сходить з уст, примушуючи заздрісників прикусити язика. Ніхто не очікував, що ця маленька тендітна дівчинка зможе перемогти усіх своїх суперниць і отримати найвищу нагороду на Олімпіаді. Але вона зуміла це зробити, утерши носа багатьом зловтішникам, які навіть і не думали, що звичайна, нікому тоді ще невідома українська дівчина посяде на п'єдесталі пошани найвищий щабель. Зараз настільки відомим стало її ім'я, що навіть відбувся спортивний фестиваль, який називається "Золота Лілія". Отже, спортивна гімнастика України не нижча за світові стандарти, а навіть вища.

Сергій Бубка Він прославив рідну Батьківщину, як неодноразовий чемпіон світу та Олімпійських ігор. Його майстерність викликала заздрощі багатьох іноземних спортсменів, які, незважаючи на кращі умови тренування, так і не змогли досягти його рекордних результатів. Світовий рекорд, встановлений Сергієм Бубкою, ще й досі не побитий, хоч як не намагаються зробити це його конкуренти. Î хоча його шлях як спортсмена-професіонала вже завершився, але Сергій продовжує тренувати юнаків та дівчат, які згодом, можливо, через кілька років, стануть теж знаменитими спортсменами і встановлять нові рекорди.