🗊Презентация Міжнародна економічна система. (Тема 1)

Тема 1. Міжнародна економічна система 1. Предмет, об’єкт та закономірності «міжнародної економіки», як науки. 2. Система міжнародних економічних відносин. 3. Середовище розвитку міжнародних економічних відносин. 4. Класифікація країн світу. 5. Міжнародний поділ праці: сутність, форми та фактори. 6. Тенденції сучасного етапу розвитку світового господарства.

1. Предмет, об’єкт та закономірності «міжнародної економіки», як науки Мета курсу: сформувати систему теоретичних знань, вмінь та практичних навичок у галузі міжнародної економіки, форм, методів та механізмів реалізації міжнародних економічних відносин.

Закономірності розвитку глобальної економіки Цілісність формування міжнародної економічної системи; Системність міжнародної економіки; Діалектичність міжнародної економіки; Суперечливість міжнародної економіки; Інтегративність міжнародної економіки; Циклічність розвитку.

Міжнародна економічна система Міжнародна економічна система (МЕС) являє собою сукупність елементів світової економіки, у процесі взаємодії яких виникають інтегративні якості, характеристики, закономірності функціонування цієї системи. Основними елементами МЕС є окремі країни, групи країн. Крім того МЕС складається із підсистеми різних міжнародних ринків і підсистеми національних і міжнародних інститутів, які регулюють МЕС; підсистеми міжнародних економічних відносин.

2. Система міжнародних економічних відносин Міжнародні економічні відносини (МЕВ) — це система економічних зв’язків з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання продуктів, що вийшли за рамки національних кордонів. Міжнародні відносини розподілу — це відносини, які виникають з приводу а) розподілу факторів виробництва (засобів виробництва, робочої сили) між країнами; б) розподілу продуктів економічної діяльності серед суб’єктів із різних країн; в) розподілу доходів між учасниками МЕВ.

4. Класифікація країн світу Промислово розвинені країни — 40 високорозвинених країн. Найпотужнішу групу серед цих країн складають країни так званої “Великої сімки”. Великобританія, Італія, Канада, Німеччина, США, Франція, Японія, які виробляють найбільші обсяги ВВП у всьому світі і зосереджують у своїх руках значну частину міжнародної торгівлі. Країни з перехідною економікою — 28 країн Центральної та Східної Європи та колишнього Радянського Союзу, що здійснюють перехід від адміністративно-командної до ринкової економіки: Азербайджан, Білорусь, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Вірменія, Грузія, Естонія, Казахстан, Молдова, Польща, Росія, Румунія, Узбекистан, Україна та інші. У цій групі є підгрупа, яка має суттєві досягнення у реформуванні національних господарств. До цієї підгрупи належать: Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина та Чехія. Країни, що розвиваються — більше 140 країн Азії, Африки, Латинської Америки. Через їх велику кількість і особливості соціально-економічного розвитку національних економік ці країни здебільшого систематизують за регіонами з урахуванням їх географічного положення.

Рівень заборгованості країн Держави з високим рівнем зовнішньої заборгованості (відношення поточної вартості обслуговування зовнішнього боргу до ВНД більше за 80%, до обсягів експорту – більше 220%); Держави з середнім рівнем ЗБ (один або два перші показники перевищують 60%, але менші за 80% і 220% відповідно) Держави з найменшою зовнішньою заборгованістю Інщий критерій: Перевищення межі по трьох з 4-х таких показників – відношення боргу до ВНП (ВНД) перевищує 50%, відношення боргу до експорту більше 275%, вартості обслуговування ЗБ до експорту – 30%, відсотків за заборгованістю, до експорту – 20%.

Динаміка ІРЛП, 2008-2010 рр.

ВВП на одну особу, 2010-2012 рр., за ПКС, дол.США

Класифікація країн за методикою МВФ Країни з розвиненою економікою (31) Країни з формуванням ринкової економіки та інші країни, що розвиваються (141): географічний критерій (за регіонами світу) аналітичний критерій (за джерелами експортних доходів, за джерелами зовнішнього фінансування, країни - чисті дебітори, країни-чисті кредитори, країни за станом обслуговування зовнішнього боргу).

Країни з розвиненою економікою, за МВФ

Країни з розвиненою економікою, 2010 р., МВФ

Країни з ринком, що формується та країни, що розвиваються

6. Тенденції сучасного етапу розвитку світового господарства Світове господарство (СГ) — сукупність національних економік, які знаходяться в тісній взаємодії та взаємозалежності 4 основних етапи: Великі географічні відкриття ХV—ХVІ ст. — промислова революція (кінець 18 — початок 19 ст.). Промислова революція — кінець ХІХ—початок ХХ ст. Кінець ХІХ—початок ХХ ст. — 60-ті роки ХХ ст. 60-ті роки ХХ ст. — теперішній час.

Тенденції лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків країн - зняття бар’єрів на шляху переміщення капіталів, робочої сили, товарів між державами. активно проявляється тенденція до уніфікації та стандартизації в різних галузях міжнародного соціально-економічного життя - все ширше застосовуються єдині для усіх країн стандарти на технологію, екологію, діяльність фінансових організацій, бухгалтерську і статистичну звітність (міжнародні економічні установи впроваджують єдині критерії макроекономічної політики, відбувається уніфікація вимог до податкової політики, до політики в галузі зайнятості тощо); розвиток процесу транснаціоналізації виробництва - економічна діяльність все більше зосереджується в транснаціональних, багатонаціональних підприємствах, що багато в чому визначає напрямки міжнародного руху факторів виробництва, міжнародної торгівлі; впливає на економіку і політику окремих країн; в системі управління світовою економікою поступово втрачається колишня роль ООН - її функції переходять до урядів країн “великої сімки”; крім того, управління світовим господарством починає концентруватися у тріаді: Світова організація торгівлі — Міжнародний валютний фонд — Світовий банк. подальший розвиток процесу глобалізації господарського життя - на макроекономічному рівні глобалізація означає загальне прагнення країн до економічної активності поза своїми межами; на мікроекономічному рівні під глобалізацією розуміється розширення діяльності підприємства за межі внутрішнього ринку, зокрема для використання переваг великомасштабного спеціалізованого виробництва. Процеси лібералізації, відкриття національних економік приводять до таких наслідків: а) посилення конкуренції між національними та закордонними виробниками, банкрутств вітчизняних підприємств; б) зміни відносних цін; в) структурних зрушень.

Тенденції Зменшення частки промисловості у ВВП та зростання частки третинного сектору з поступовим перетіканням трудових ресурсів у сферу послуг (США – 79,2% (76,8%), виробництво – 19,6% (22,6%), с\г – 1,2% (0,6%); КНР – 40,2% (32%), 49,2% (25%), 10,6% (43%)); Зменшення циклів на фінансових ринках, внаслідок чого компанії віддають перевагу злиттям та поглинанням, викупу власних акцій та інвестиціям в ринок нерухомості, що не призводить до створення нових робочих місць, викликає залежність країн від зовнішніх джерел фінансування, короткострокові періоди перевищення витрат домогосподарств над доходами; Зміни в напрямах та структурі міграційних потоків, викликані старінням одних націй та надлишковою робочою силою в інших регіонах; Руйнування міфу про саморегулівну ринкову систему; Зміна положення та розподілу ролей в сім’ї та протидія використанню праці дітей; Зміна ролі профспілок, зростання частки неформальної праці, руйнування механізмів соціального захисту та пенсійного забезпечення; Фактична монополярність світу (за Ф.Фукуямою – “кінець історії”); Поява нових лідерів – країн БРІКС, посилення інтеграційних та дезінтеграційних процесів у глобальній економіці

WWW джерела до теми Міжнародні економічні і фінансові організації Міжнародний валютний фонд (МВФ) (The International Monetary Fund) www.imf.org Організація об’єднаних націй (ООН) (United Nations Organization)www.un.org Міжнародна фінансова корпорація (МФК) (The International Finance Corporation)www.ifc.org Світова організація торгівлі (СОТ) (The World Trade Organization)www.wto.org Група Світового банку (The World Bank Group)www.worldbank.org Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) (International Bank for Reconstruction and Development)www.worldbank.org/ibrd Міжнародна асоціація розвитку (МАР) (The International Development Association)www.worldbank.org/ida Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ) (The Multilateral Investment Guarantee Agency)www.miga.org Міжнародна торговельна палата (МТП) (The International Chamber of Commerce)www.iccwbo.org Міжурядові організації Конференція ООН по торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) (United Nations Conference on Trade and Development)www.unctad.org Конференція ООН по праву міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) (United Nations Commission on International Trade Low)www.uncitral.org Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН) (The Association of South-East Asian Nations)www.aseansec.org Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) (The Organization for Economic Cooperation and Development)www.oecd.org Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) (The Organization of the Petroleum Exporting Countries)www.opec.org (Алжир, Індонезія, Іран, Ірак, Кувейт, Лівія, Нігерія, Катар, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати і Венесуела) Науково-дослідні, інформаційні та статистичні центри Інститут міжнародної економіки (Institute for International Economics)www.iic.com Центр вивчення міграцій, Нью Йорк (The Center for Migration Studies) www.cmsny.org Статистична служба Європейської комісії (Євростат) www.europa.eu.int Сайт Історії європейської інтеграції (The History of European Integration Site)www.let.leidenuniv.nl/history