🗊Презентация на тему "“Неклітинні форми життя”" - скачать бесплатно презентации по Биологии

Віруси — неклітинні форми живих організмів, які складаються з нуклеїнової кислоти і білкової оболонки, зрідка включаючи інші компоненти. Вони вражають всі групи живих організмів, так як живуть в клітинах рослин, тварин, людини і, навіть, бактерій (бактеріофаги). Відкриті організми Д.Івановський назвав «фильтрующимися вирусами». Цю назву використовували у наукових колах декілька років, доки у 1899 голландський вчений Мартин Бейеринк не використав поняття «віруси», що в перекладі з латині (vira) означає «отрута». Віруси — неклітинні форми живих організмів, які складаються з нуклеїнової кислоти і білкової оболонки, зрідка включаючи інші компоненти. Вони вражають всі групи живих організмів, так як живуть в клітинах рослин, тварин, людини і, навіть, бактерій (бактеріофаги). Відкриті організми Д.Івановський назвав «фильтрующимися вирусами». Цю назву використовували у наукових колах декілька років, доки у 1899 голландський вчений Мартин Бейеринк не використав поняття «віруси», що в перекладі з латині (vira) означає «отрута».

Віруси мають настільки просту будову, що інколи їх взагалі не вважають живими організмами. Кожна вірусна частинка складається з невеликої кількості генетичного матеріалу (ДНК або РНК), заключеного в білкову оболонку (капсид). В складі ряду вірусів присутні вуглеводи та ліпіди. На відміну від усіх інших живих організмів віруси не мають клітинної будови. Повністю сформована інфекційна частинка називається віріоном. Віруси мають настільки просту будову, що інколи їх взагалі не вважають живими організмами. Кожна вірусна частинка складається з невеликої кількості генетичного матеріалу (ДНК або РНК), заключеного в білкову оболонку (капсид). В складі ряду вірусів присутні вуглеводи та ліпіди. На відміну від усіх інших живих організмів віруси не мають клітинної будови. Повністю сформована інфекційна частинка називається віріоном.

Вірус грипу (збільшення в 30 000 раз).

Вірус СНІДу – чуми XX ст.

Віруси жовтої лихорадки

Характеристика вірусів Хімічний склад представлений тільки органічними речовинами, а такі важливі неорганічні компоненти, як вода та мінеральні солі, відсутні. Віруси не виробляють енергії, не вживають їжі. Віруси не растуть і не мають обміну речовин.

Різноманітність вірусів під мікроскопом

Вірус СНІДу

Механізми проникнення вірусу Проникнення вірусу в клітину хазяїна починається із взаємодії вірусної частинки з поверхнею клітини, на якій є особливі рецепторні ділянки. Оболонка вірусу має відповідні прикріплені білки, що “впізнають” ці ділянки. Усередину клітини вірус проникає такими шляхами: вірусні оболонки зливаються з клітинною мембраною (наприклад, вірус грипу); шляхом піноцитозу; через пошкоджені ділянки клітинної стінки.

Проникнення вірусів

Способи передачі вірусних захворювань Крапельная інфекція – найпоширеніший спосіб поширення респіраторних захворювань. При кашлі або чханні у повітря викидаються мільйони дрібних крапельок рідини. Ці краплі разом з вірусами, що в них знаходяться, можуть вдихнути здорові люди, особливо в тих місцях, де велика їх кількість, або в погано провітрених приміщеннях. Контактна передача. В результаті такого контакту з хворими людьми чи тваринами передаються лише деякі хвороби. До них належать венеричні хвороби, які передаються статевим шляхом та СНІД. А також належать звичайні бородавки та простий герпес - "лихорадка" на губах. Під час переливання крові, хірургічних або стоматологічних операціях. Переносник – це який-завгодно живий організм, що здатний розносити інфекцію. Він отримує інфекційний початок від організму, що називають резервуаром або носієм.

Переносники інфекції

Інфекційні захворювання людини

Захисні механізми, здатні протистояти вірусним інфекціям такі: Захисні механізми, здатні протистояти вірусним інфекціям такі: у відповідь на проникнення вірусів, в організмі людини і тварин виробляються антитіла білкової природи – імуноглобуліни. Вони блокують прикріпні білки вірусу і ті не здатні зв’язуватись з клітинною мембраною; у відповідь на проникнення вірусу в клітину, можуть вироблятися захисні білки – інтерферони, що пригнічують розмноження вірусів; клітинний імунітет – здатність певних видів лейкоцитів розпізнавати інфіковані вірусами клітини і знищувати їх; організм, що переніс певну вірусну інфекцію, зберігає несприйнятність до її збудника.

Віруси здатні: Віруси здатні: Відтворювати собі подібних (размножуватися). Мають спадковість та мінливість, тому що наявний генетичний матеріал. Вірусів відносять до живих організмів, так як вони мають ряд властивостей живого організму.

Віруси завжди є паразитами і тому викликають у своїх господарів певні симптоми того чи іншого захворювання. Багато вірусів можуть тривалий час знаходитися в організмі в латентному (не проявляючи себе) стані, а при порушенні нормальних умов життя вони активізуються, викликаючи клінічні форми хвороби. Віруси завжди є паразитами і тому викликають у своїх господарів певні симптоми того чи іншого захворювання. Багато вірусів можуть тривалий час знаходитися в організмі в латентному (не проявляючи себе) стані, а при порушенні нормальних умов життя вони активізуються, викликаючи клінічні форми хвороби.

Вірусні хвороби людей Папіломи

Вірусні хвороби людей

Вірусні хвороби людей