🗊Презентация Проблемні питання правового регулювання компенсації екологічної шкоди

Проблемні питання правового регулювання компенсації екологічної шкоди Макаренко Олександр Юрійвич Партнер Адвокатського об’єднання «Альфа Лекс», адвокат, доктор юридичних наук, доцент. Депутат Криворізької міської ради VII скликання.

«Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди…». Ст. 50 Конституції України. «Кожний громадянин України має право на: безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище; подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище» Ст. 9 «Екологічні права громадян України», ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища».

Здоров'я складна інтегрована категорія що поєднує психологічні, фізіологічні та соціальні умови існування людини. Благополучний екологічний стан – це комфортний для життя та здоров'я, вільного прояву особи стан. Згідно Статуту Всесвітньої організації охорони здоровя та Основ законодавства України про охорону здоров’я - здоровя людини характеризується станом повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутністю хвороб чи фізичних вад.

Обставини що ускладнюють вирішення питання на загальнодержавному рівні: * Судовий прецедент - це рішення судового органу, яке послужило зразком (еталоном, прикладом) при розгляді подібної (аналогічного) справи й стало юридичним правилом. У судовому прецедент суд фіксує, знаходить нову юридичну норму і використовує її для вирішення справи. *на професійному сленгу, термін «прецедент» може означати рішення суду, що започатковує певний напрямок розгляду окремих категорій справ та слугує орієнтиром для практикуючих юристів та судів, особливо у разі підтримання конкретної позиції місцевого суду суддями вищих інстанцій.

Розглядаючи запропоновану тему, маємо пам’ятати: екологічна шкода – це негативні зміни в стані довкілля, викликані його забрудненням, виснаженням, порушенням вимог екологічної безпеки та порушенням екологічних прав громадян, що знижують природні можливості середовища до самоочищення та самовідновлення, чи роблять неможливим відновлення його стану людиною, проявляються впродовж тривалого невизначеного часу, не мають чітких територіальних меж (первинна шкода) і є причиною настання фізіологічних, генетичних та інших негативних наслідків для життя та здоровя людини, її соціального оточення, несуть загрозу для життя і здоровя майбутніх поколінь, спричиняють фізичні та психічні страждання особам (моральну шкоду), можуть мати відносно обєктивну грошову оцінку, або важко піддаються такій оцінці (вторинна шкода).   *Фактично екологічна шкода може бути спричинена в наслідок дії, а її компенсація відбуватись найчастіше в межах кримінального чи цивільного права.

В межах розкриття теми потребують вивчення поняття «шкода», «збитки», «міри відповідальності», «засоби захисту», «позитивна відповідальність» та «ретроспективна відповідальність», «еколого-правова відповідальність» та «еколого-економічна відповідальність». Шкода поняття соціальне, має різні відтінки: економічний, екологічний, моральний, державний, міждержавний, міжнародний (В науковій літературі, “шкода” визначається, як зменшення, знищення суб'єктивного права чи блага. Спірними є питання щодо структури шкоди, видів, розмірів та порядку її визначення та відшкодування).

Проблема: 1.Підтвердження факту спричинення шкоди; 2.Доведня причинно-наслідкового зв’язку; 3.Компенсація шкоди (слід окремо розглядати судовий розгляд/виконання рішення суду). Кримінальний кодекс України містить: Розділ VIII Злочини проти довкілля, де передбачено 21 статтю. (В тому числі: ст.236. Порушення правил екологічної безпеки; 238. Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення; 240. Порушення правил охорони або використання надр; 241. Забруднення атмосферного повітря;

Відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої внаслідок порушення прав громадян здійснюється: 1) в порядку юридичної відповідальності (відшкодування заподіяної шкоди, спричиненої внаслідок екологічного правопорушення); 2) в порядку позитивної відповідальності держави (компенсація заподіяної шкоди, встановлення пільг та соціальних гарантій). Форми відшкодування шкоди, спричиненої порушенням екологічних прав громадян: 1) судова, шляхом пред’явлення позову до суду про відшкодування заподіяної шкоди (Конституцією України (ст.55), ЗУ “Про охорону навколишнього природного середовища” (ч.3 ст.11); 2) управлінсько-адміністративна (НПА, що передбачають компенсацію шкоди, заподіяної майну і здоров’ю громадян у випадку виникнення надзвичайних екологічних ситуацій, у формі грошових компенсацій та соціальних пільг, які поширюються на всіх осіб, що постраждали від таких ситуацій; 3) страхова, шляхом відшкодування шкоди, що заподіяна страховим випадком, якщо було укладено договір екологічного страхування (зокрема передбачається ст.49 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, статтями 5,6,7 Закону України “Про страхування”).

Пропозиції: 1.Підвищити увагу до кількісного і якісного складу судів (заповнити вакантні посади, продовжити роботу з підвищення фахового складу суддів, посилення еколого-правової освіти суддів); 2.Розробити та впровадити на локальному рівні систему соціальних пільг, для осіб, що проживають на певних територіях (але з чітким механізмом, що унеможливлює нераціональне використання коштів); 3.Створити чіткий і досконалий механізму медико-екологічної експертизи, з метою отримання можливості підтвердження причинно-наслідкового зв’язку між порушенням екологічних прав (забрудненням НПС) та погіршення стану здоров’я. 4.Створити судовий прецедент (прецеденти) з розгляду відповідних категорій справ. 5.Створити єдині методологічні підходи обґрунтування причинно-наслідкових зв’язків при розгляді справ, пов’язаних із захистом екологічних прав громадян з урахуванням інших фактів, що можуть мати юридичне значення.