Процедурне програмування - презентация, доклад, проект скачать

Нажмите для полного просмотра!

Содержание ▲

Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему Процедурне програмування. Доклад-сообщение содержит 13 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Mypresentation Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1

Описание слайда:

Процедурне програмування Методи процедурного програмування базуються на моделі побудови програми як деякої сукупності функцій. Прийоми програмування пояснюють, як розробляти, організовувати та реалізовувати функції, що складають програму. Функція - модуль, що містить деяку послідовність операцій. Її розробка та реалізація у програмі може розглядатися як побудова операцій, що вирішують конкретну задачу. Однак взагалі функція може розглядатися окремо як єдина абстрактна операція, і, щоб її використовувати, користувачеві необхідно зрозуміти інтерфейс функції - її вхідні дані та результати виконання. Припустимо, необхідно розробити функціональний модуль, що розв'язує наступне завдання: існує вхідний список певних даних, який необхідно відсортувати, переставляючи його елементи у визначеному порядку.

Слайд 2

Описание слайда:

Ця функція може бути описана, як абстрактна операція сортування даних, що може бути частиною вирішення деякої підмножини задач. Функція, що реалізує цю операцію, може бути використана у багатьох програмах, якщо вона створена як абстракція, що не залежить від контексту програми. Функції мають параметри, тому їх операції узагальнені для використання будь-якими фактичними аргументами відповідного типу. Що є вхідними даними для функції ? Вхідними даними для неї є аргументи та глобальні структури даних, що використовуються функцією. Вихідними даними є ті значення, які функція повертає, а також зміни глобальних даних, модифікації. Будь-яка програма на мові С складається з функцій, причому одна з яких обов'язково повинна мати ім'я main().

Слайд 3

Описание слайда:

Функції Функціями називають самостійні, логічно завершені фрагменти програм, що мають власне ім’я та призначені для виконання заданих дій, останньою з яких може бути повернення деякого значення. Функції формують окремий тип даних мови С. Використання функцій дає змогу структуризувати програму (поділити складні процеси на окремі частини, виділити основні кроки в алгоритмі, а потім розкрити деталі реалізації в окремих функціях), уникнути багаторазового запису одних і тих самих дій та скористатись раніше зробленим, уможливлює розпаралелення процесу програмування, спрощує пошук помилок та внесення доповнень, робить програму лаконічною.

Слайд 4

Описание слайда:

Всі функції, включаючи main ( ), рівноправні. Особливість main ( ) у тому, що вона розпочинає роботу програми, а її завершення означає кінець виконання усієї програми. Саме в функції main ( ) найчастіше вказують основні кроки алгоритму. Кожна функція С-програми записується окремо, вкладати функції одна в одну не можна. Функцію програми ( або групу функцій ) можна відкомпілювати автономно і зберігати в окремому obj-файлі. Об’єктні коди долучаються до складу виконавчого коду програми на етапі редагування зв’язків (компонування).

Слайд 5

$Структура функцій Синтаксис опису функції : тип_поверт_значення ім'я_функції ([список_аргументів]) { оголошення внутрішніх змінних оператори тіла...$

Описание слайда:

Структура функцій Синтаксис опису функції : тип_поверт_значення ім'я_функції ([список_аргументів]) { оголошення внутрішніх змінних оператори тіла функції } У заголовку вказується тип значення, яке повертає функція в точку її виклику після завершення виконання. Тип значення, яке повертається функцією може бути будь-яким, за виключенням масиву та функції (але може бути покажчиком на масив чи функцію). Якщо функція не повертає значення, то вказується тип void. Ім’я функції формується за правилами запису ідентифікаторів.

Слайд 6

Описание слайда:

Після імені функції в круглих дужках оголошується список параметрів - їх називають формальними параметрами або аргументами функції. Кожен з параметрів оголошується у списку із окремим зазначенням типу. Функція може мати порожній список, але круглі дужки ( ) вказуються обов’язково. /* піднесення дійсного числа до цілого степеня */ double Pow (double base, int n) { double prod; for ( prod = 1.0; n>0; n-- ) prod *= base; return prod; }

Слайд 7

Описание слайда:

Тіло функції реалізує дії, які повинна виконати ця функція. Внутрішні змінні, що необхідні для роботи функції, називають локальними змінними. Вони оголошуються на початку тіла функції перед першим оператором. В прикладі – це змінна prod Областю дії внутрішніх змінних функції та її формальних параметрів є область тіла даної функції. Такі змінні створюються на час виконання функції і стають невизначеними після її завершення. Функція завершує роботу, коли виконано всі оператори її тіла або коли зустрінеться оператор return . Якщо функція повертає певне значення ( її тип відмінний від void ), то це значення має бути передане через вираз, записаний в операторі return. Значення виразу заноситься у буфер обміну, звідки його можна отримати у тій точці програми, з якої викликають функцію.

Слайд 8

Описание слайда:

Виклик функції. Прототипи функцій. Оператори тіла функції виконуються тоді, коли здійснюється звертання до функції. Виклик функції: ім’я_функції ( список фактичних параметрів ) тут список фактичних параметрів – це послідовність виразів, кожен з яких задає значення відповідного формального параметра Значення, повернене функцією, можна використовувати у всіх виразах як звичайний операнд, тип якого збігається з типом значення функції. Приклад звертання до функції Pow ( ) , оголошеної вище: r = ( Pow (x, 3) – Pow (y, 4) )/2 Дозволяється автономно (через окремий оператор) викликати функції, які повертають певне значення. У цьому випадку значення, яке повертає функція, ігнорується. Приклад – виклик бібліотечної функції printf (), яка повертає значення типу int.

Слайд 9

Описание слайда:

Функції типу void (ті, що не повертають значення), подібні до процедур Паскаля. Оператор func(); виконує функцію void func() , тобто передасть керування функції, доки не виконаються усі її оператори. Коли функція поверне керування в основну програму, тобто завершить свою роботу, програма продовжить своє виконання з того місця, де розташовується наступний оператор за оператором func(). #include void func1(void); void func2(void); void main() { func1(); func2(); } void func1 (void) { /* тіло */ } void func2 (void) { /* тіло */ }

Слайд 10

Описание слайда:

Звернемо увагу на те, що текст програми починається з оголошення прототипів функцій - схематичних записів, що повідомляють компілятору ім'я та форму кожної функції у програмі. У великих програмах це правило примушує Вас планувати проекти функцій та реалізовувати їх таким чином, як вони були сплановані. Будь-яка невідповідність між прототипом (оголошенням) функції та її визначенням (заголовком) призведе до помилки компіляції. Кожна з оголошених функцій має бути визначена у програмі, тобто заповнена операторами, що її виконують. Спочатку йтиме заголовок функції, який повністю співпадає з оголошеним раніше прототипом функції, але без заключної крапки з комою. Фігурні дужки обмежують тіло функції. В середині функцій можливий виклик будь-яких інших функцій, але неможливо оголосити функцію в середині тіла іншої функції. Нагадаємо, що Паскаль дозволяє працювати із вкладеними процедурами та функціями. Прототипи стандартнних бібліотечних функцій записані у заголовочних файлах * .h

Слайд 11

Описание слайда:

Приклад програми, що розв'язує тривіальне завдання - обчислює корені звичайного квадратного рівняння: #include #include #include #include float A,B,C; /*функція прийому даних*/ void GetData() { clrscr(); printf("Input A,B,C:"); scanf("%f%f%f",&A,&B,&C); } /*функція запуску основних обчислень*/ void Run() { float D; float X1, X2;

Слайд 12

$if ((A==0) && (B!=0)) { X1 = (-C)/B; printf("\nRoot: %f",X1); exit(0); } D = B*B - 4*A*C; if (D0) { X1 = (-B+sqrt(D))/(2*A); X2 =...$

Описание слайда:

if ((A==0) && (B!=0)) { X1 = (-C)/B; printf("\nRoot: %f",X1); exit(0); } D = B*B - 4*A*C; if (D0) { X1 = (-B+sqrt(D))/(2*A); X2 = (-B-sqrt(D))/(2*A); printf("\nRoot X1: %f\nRoot X2: %f",X1,X2); } }

Слайд 13

Описание слайда:

/*головна функція програми*/ void main() { GetData(); Run(); } Якщо вказано, що функція повертає значення типу void, то її виклик слід організовувати таким чином, аби значення, що повертається, не використовувалося б. Просто кажучи, таку функцію неможливо використовувати у правій частині виразу.

Теги Процедурне програмування

Похожие презентации