🗊Презентация Січень іде - свята несе

Нажмите для полного просмотра!
Січень іде - свята несе, слайд №1Січень іде - свята несе, слайд №2Січень іде - свята несе, слайд №3Січень іде - свята несе, слайд №4Січень іде - свята несе, слайд №5Січень іде - свята несе, слайд №6Січень іде - свята несе, слайд №7

Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему Січень іде - свята несе. Доклад-сообщение содержит 7 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Mypresentation Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации


Слайд 1





Січень  іде-свята  несе
Описание слайда:
Січень іде-свята несе

Слайд 2





Новий рік в Україні
В Україні традиційним святковим символом на Новий рік тривалий час була не зелена ялинка, а «дідух». Виготов-ляли його з кулів або з першого зажинкового снопа .
Описание слайда:
Новий рік в Україні В Україні традиційним святковим символом на Новий рік тривалий час була не зелена ялинка, а «дідух». Виготов-ляли його з кулів або з першого зажинкового снопа .

Слайд 3





06.01.- Святий Вечір
Головним ритуалом Різдвяних свят в українців вважалася колективна родинна вечеря на різдвяний Святвечір. Вона присвячувалася душам померлих родичів і предків, що, за народними віруваннями, приходили на цю "тайну вечеру". Різдвяне меню на Україні зазвичай складалося з 12 страв. Обов'язково варили кутю, яку тут називали пшеничкою; її підсолоджували медом і додавали горіхи та перетертий мак. Закріпився в різдвяній обрядовості  звичай тримати порожнім одне місце за святковим столом, накривати на стіл на одну особу більше, ніж є присутніх тощо. Поширеним є звичай зоставляти після різдвяної вечері весь посуд із залишками страв на столі на всю ніч - із вірою, що вночі прийдуть на трапезу душі померлих предків.
Описание слайда:
06.01.- Святий Вечір Головним ритуалом Різдвяних свят в українців вважалася колективна родинна вечеря на різдвяний Святвечір. Вона присвячувалася душам померлих родичів і предків, що, за народними віруваннями, приходили на цю "тайну вечеру". Різдвяне меню на Україні зазвичай складалося з 12 страв. Обов'язково варили кутю, яку тут називали пшеничкою; її підсолоджували медом і додавали горіхи та перетертий мак. Закріпився в різдвяній обрядовості звичай тримати порожнім одне місце за святковим столом, накривати на стіл на одну особу більше, ніж є присутніх тощо. Поширеним є звичай зоставляти після різдвяної вечері весь посуд із залишками страв на столі на всю ніч - із вірою, що вночі прийдуть на трапезу душі померлих предків.

Слайд 4





07.01.- РІЗДВО
 Одним з найзнаменніших  і найвеличніших свят, яким власне починається рік, є Різдво Христове. Починається воно опівночі після Святвечора між 6 і 7 січня. 
Свято існує з ІХ ст., а у прадавні часи це була Коляда. Традиційно робили “павуків” із соломи, як символ доброї вісті про народження Христа. І тільки на небосхилі з’являлася перша вечірня зірка, сідала сім’я разом за багатий стіл, який налічував до дванадцяти пісних страв, бо до опівночі ще триває піст. Після вечері діти носили кутю хрещеним батькам. 
  У день Різдва ходили з зіркою, вертепом, водили козу, колядували. У цей день ніхто не згадував і не розповідав сумних історій, бо Різдво об’єднує усіх злагодою і любов’ю. Зірка – традиційний атрибут колядування, пов’язаний з Євангелієм, бо про народження Христа сповістила віфлеємська зірка. 
    Вертеп – це свого роду ляльковий театр, ясла, де народився Христос, люди, тварини. У давні часи носили вертеп і розповідали про Христа. Переодягались в головних героїв: Ірода, ангеликів, пастухів та трьох царів, які прийшли поклонитися Христу. 
   А “Коза” – це встановлений обряд – гра з піснями, музикою. Вмирання та воскресіння “кози” – символ циклічності часу і повороту сонця на літо, а також віра у безсмертя.
Описание слайда:
07.01.- РІЗДВО Одним з найзнаменніших і найвеличніших свят, яким власне починається рік, є Різдво Христове. Починається воно опівночі після Святвечора між 6 і 7 січня. Свято існує з ІХ ст., а у прадавні часи це була Коляда. Традиційно робили “павуків” із соломи, як символ доброї вісті про народження Христа. І тільки на небосхилі з’являлася перша вечірня зірка, сідала сім’я разом за багатий стіл, який налічував до дванадцяти пісних страв, бо до опівночі ще триває піст. Після вечері діти носили кутю хрещеним батькам. У день Різдва ходили з зіркою, вертепом, водили козу, колядували. У цей день ніхто не згадував і не розповідав сумних історій, бо Різдво об’єднує усіх злагодою і любов’ю. Зірка – традиційний атрибут колядування, пов’язаний з Євангелієм, бо про народження Христа сповістила віфлеємська зірка. Вертеп – це свого роду ляльковий театр, ясла, де народився Христос, люди, тварини. У давні часи носили вертеп і розповідали про Христа. Переодягались в головних героїв: Ірода, ангеликів, пастухів та трьох царів, які прийшли поклонитися Христу. А “Коза” – це встановлений обряд – гра з піснями, музикою. Вмирання та воскресіння “кози” – символ циклічності часу і повороту сонця на літо, а також віра у безсмертя.

Слайд 5





Обряди  Різдва
Описание слайда:
Обряди Різдва

Слайд 6





14.01.- Василя- Старий  Новий  рік
За давньою традицією та церковним календарем українці зустрічали Новий рік опівночі між 13-м (день Меланії) та 14-м січня (Святого Василя Великого). Ця традиція зберігається й зараз.
На Новий рік готують Щедру кутю, заправляючи її смальцем. До столу, як і на Різдво, має сідати вся родина. Дуже важливо, щоб одяг цього дня був ретельно випраний і чистий. Після вечері треба обов'язково зайти до сусідів і попросити один в одного пробачення за можливу провину одного перед одним, аби Новий рік зустріти в мирі та злагоді.
 Хлопці, які зазнали певних невдач під час сватання, мають в цей вечір додатковий шанс. Але для цього потрібно застати дівчину вдома. Заходити в хати дівчатам не можна. Вони можуть щедрувати лише під вікнами будинків та тільки до півночі, часу закінчення Щедрого вечора.
  На особливу увагу заслуговують дівочі гадання. Що тільки не робили представники слабкої статі, аби дізнатись, що ж готує їм примхлива доля.
Описание слайда:
14.01.- Василя- Старий Новий рік За давньою традицією та церковним календарем українці зустрічали Новий рік опівночі між 13-м (день Меланії) та 14-м січня (Святого Василя Великого). Ця традиція зберігається й зараз. На Новий рік готують Щедру кутю, заправляючи її смальцем. До столу, як і на Різдво, має сідати вся родина. Дуже важливо, щоб одяг цього дня був ретельно випраний і чистий. Після вечері треба обов'язково зайти до сусідів і попросити один в одного пробачення за можливу провину одного перед одним, аби Новий рік зустріти в мирі та злагоді. Хлопці, які зазнали певних невдач під час сватання, мають в цей вечір додатковий шанс. Але для цього потрібно застати дівчину вдома. Заходити в хати дівчатам не можна. Вони можуть щедрувати лише під вікнами будинків та тільки до півночі, часу закінчення Щедрого вечора. На особливу увагу заслуговують дівочі гадання. Що тільки не робили представники слабкої статі, аби дізнатись, що ж готує їм примхлива доля.

Слайд 7





     Зима-найчарівніша та    найсвятковіша  пора  року…
Описание слайда:
Зима-найчарівніша та найсвятковіша пора року…



Похожие презентации
Mypresentation.ru
Загрузить презентацию