🗊 Старий і море Книга про чоловіка, який ніколи не здається

Старий і море Книга про чоловіка, який ніколи не здається

Дізнавшись про присудження новелі "Старий і море" Нобелівської премії, Хемінгуей розсміявся і сказав, що після того як його роман "За річкою, в тіні дерев "був одностайно відкинутий Дізнавшись про присудження новелі "Старий і море" Нобелівської премії, Хемінгуей розсміявся і сказав, що після того як його роман "За річкою, в тіні дерев "був одностайно відкинутий критикою, він вирішив до кінця життя не писати жодного рядка. Через кілька років у нього не виявилося ні цента, і він вирішив швидко написати розповідь, щоб розрахуватися з кредиторами. ? Так з'явився "Старий і море". ? - Відтоді я запитую себе: чи не є безгрошів'я для письменника кращим джерелом натхнення?!

Навесні 1936 Хемінгуей опублікував нарис, в якому розповідав про епізод рибного лову в Гольфстріму. Старий рибалка піймав велику рибу, яка довго тягнула човен. Коли його знайшли, риба була обгризена акулами, а рибалка в розпачі ридав. Цей справжній випадок став основою для філософської повісті «Старий і море», в якій автор розглядає важливі соціальні та моральні теми. Одна з них - взаємини людини і природи.

Старий Сантьяго - бувалий рибалка , який все життя трудиться , борючись з стражданнями і небезпеками. Шрами на його руках «старі, як тріщини в давно вже безводній пустелі». Усе його життя пов'язане з морем. Море годує рибалок . Але воно нічого не хоче віддавати добровільно. Люди ведуть вічну боротьбу зі стихією , саме ця боротьба зробила Сантьяго сильною і вольовою людиною. Тільки таким людям поступається природа частину своїх багатств , якщо людина навчиться розуміти мову природи , відчувати її глибоку і складне життя . Проводячи багато днів в океані , старий Сантьяго відчуває себе частиною природи. Герой Хемінгуея пов'язаний з морем якимись внутрішніми узами. Навіть у старості очі його схожі були кольором на море. «Це були веселі очі людини, яка не здається» , - пише Хемінгуей . Триденний поєдинок з спійманої рибою Сантьяго « виграв ». « Людина не для того створена , щоб терпіти поразки. Людину можна знищити , але її не можна перемогти » , - говорить старий рибалка . Старий Сантьяго - бувалий рибалка , який все життя трудиться , борючись з стражданнями і небезпеками. Шрами на його руках «старі, як тріщини в давно вже безводній пустелі». Усе його життя пов'язане з морем. Море годує рибалок . Але воно нічого не хоче віддавати добровільно. Люди ведуть вічну боротьбу зі стихією , саме ця боротьба зробила Сантьяго сильною і вольовою людиною. Тільки таким людям поступається природа частину своїх багатств , якщо людина навчиться розуміти мову природи , відчувати її глибоку і складне життя . Проводячи багато днів в океані , старий Сантьяго відчуває себе частиною природи. Герой Хемінгуея пов'язаний з морем якимись внутрішніми узами. Навіть у старості очі його схожі були кольором на море. «Це були веселі очі людини, яка не здається» , - пише Хемінгуей . Триденний поєдинок з спійманої рибою Сантьяго « виграв ». « Людина не для того створена , щоб терпіти поразки. Людину можна знищити , але її не можна перемогти » , - говорить старий рибалка .

Та наплювати мені на це везіння! .. Я тобі принесу удачу. Людина, що бореться з долею, не звертає уваги на свої невдачі. Старий розуміє, що головне - це не невдача, а фатальний вибір, який відточує силу волі і характер. Він сам не відступає, і вчить хлопчика також не відступати. Життєва мета Сантьяго - боротьба. Його принцип - дійти до кінця. Повість пронизана символами і образами, які є ключовими, і представляють лейтмотив твору.

одна з центральних стихій світобудови одна з центральних стихій світобудови першооснова, початковий стан всього сущого, еквівалент первісного хаосу агент, середовище і принцип загального зачаття і породження еквівалент усіх життєвих "соків" людини вода як першооснова, вода для акту обмивання, вихідна чистота людини

Важливо, що зловивши рибу, старий відриває по шматочку від риби, щоб очиститися, знайти форму, переродитися. Риба - не пожива, скоріше, для нього вона - символ чистоти. Важливо, що зловивши рибу, старий відриває по шматочку від риби, щоб очиститися, знайти форму, переродитися. Риба - не пожива, скоріше, для нього вона - символ чистоти. У міру того, як від риби кровожерливі акули відривають по шматочку, сили старого зменшені, іноді здається, що акули поїдають старого, а не рибу. Тобто риба і старий - одне ціле і неподільне, брати близнюки, двійники, відчувають на відстані один одного. "Я з тобою не розлучуся, поки не помру", говорить їй старий.

«Чи не чудо ця риба, один Бог знає, скільки років вона прожила на світі. Ніколи ще мені не траплялася така сильна риба. І подумати тільки, як дивно вона себе веде. Може бути, тому не стрибає, що вже дуже розумна" . У міфах про потоп Риба виступає як рятівник життя символ спокійного життя у шумерів засіб підтримки життя - у японців культ Риби в Закавказзі - використання риби (наприклад, форелі) при лікуванні різних хвороб еквівалент світу мертвих, нижнього світу Грецьке слово «риба» = абревіатура грецької формули «Ісус Христос, божий син, рятівник» Символ хрещення, причастя Опис акул, що пожирають спійману рибу, трактується як невблаганність і верховна міць

Море - доказ могутності людини над усім , але тільки не над природою. Риба - родючість , очищення від скверни , символ вічності , безсмертя , тому Сантьяго так і не зумів зберегти рибу в цілості , людині не підвладне здобути перемогу над вічним. Старий у битві виходить переможцем - одержуючи головне - торжество життя , сльози радості хлопчика , який зустрічає старого. Скелет набуває іншого зміст - стрижень , на якому фактично будується вся творчість письменника: уявлення про життя , основи людської культури , які будуть завжди тріумфувати над смертю.

Повість «Старий і море» не тільки викликає гордість за людину, якого не можна перемогти. Вона змушує задуматися про принципи його існування, про ставлення до життя і природи. Людина може багато чого, вона може бути сильнішою самої природи. Але вона повинна розуміти свій вічний зв'язок з нею і вічну провину. Поки людина керується совістю і розумом у відносинах з природою, вона терпить наше існування і ділиться своїми багатствами.