🗊Презентация Тепловий розрахунок охолоджуваних приміщень

1. Складові теплового балансу

Визначення розрахункового періоду і розрахункового теплового навантаження підприємств

Схема холодильної установки і визначення для неї розрахункового навантаження на компресор і камерне устаткування

2. Розрахунок теплоприпливів через огорожі охолоджуваних приміщень Теплоприпливи розраховують для всіх огорож приміщення: зовнішніх стін, перегородок між камерами, перегородок між камерами і неохолоджуваними приміщеннями, підлоги, покриттів, перекриттів.

Схема визначення теплоприпливів за централізованої схеми холодопостачаннія (всі камери розраховані на однаковий температурний режим і обслуговуються компресорами одного машинного відділення)

Схема визначення теплоприпливів за децентралізованої схеми холодопостачаннія (камери розраховані на різні температурні режими і обслуговуються декількома компресорами)

Теплоприплив через перегородки та покриття Визначають із залежності Q1T=kДF(tKн ‑ tк), де tКн температура в суміжній камері, звідки визначають теплоприплив °С; (Q1T <>0) При визначенні теплового навантаження на компресор теплоприпливи з суміжних камер можна не визначати, якщо їх обслуговують один або група компресорів на одну температуру кипіння. Якщо для охолоджування приміщень використовують самостійні компресори, то теплоприпливи необхідно враховувати з відповідними знаками на свою температуру кипіння. При розрахунку теплового навантаження на устаткування беруть до уваги тільки позитивні теплоприпливи.

Теплоприплив в охолоджувані камери з неохолоджуваних приміщень визначають по залежності Q1Т = kДFtрасч, де tрасч— розрахункова різниця температур °С. tрасч приймається залежно від різниці температур для зовнішніх стін (tн—tK): 70 %, якщо неохолоджуване приміщення має вихід безпосередньо назовні; 60 %, якщо неохолоджуване приміщення не має безпосереднього виходу назовні; 50 % при визначенні теплоприплива через підлогу з неохолоджуваного підвалу. Теплоприплив з неохолоджуваних приміщень враховується повністю і на компресор, і на устаткування.

Теплоприплив через підлоги, що розташовані на грунті Зазвичай враховують тільки в камерах з негативними температурами. Якщо підлога передбачає пристрій для обігріву грунту, то теплоприплив визначають за формулою Q1T = kпF(tcp — tK), де kп — коефіцієнт теплопередачі конструкції підлоги, розташованої вище за нагрівальні пристрої, Вт/(м2К); tср —середня температура шару з нагрівальними пристроями, С . tср=1°C для підлоги з електронагрівачами або рідинним обігрівом, tср= 3°С при шанцевих підлогах.

Теплопріток через ізольовані підлоги, що не мають нагрівальних пристроїв

Теплоприпливи через огорожі кожної камери визначають складанням окремих складових теплоприплива. У навантаження на камерне устаткування Q1об теплоприпливи включають повністю. Навантаження на компресор Q1к приймається залежно від максимумів теплових навантажень Q1, Q2, якщо вони збігаються то сумарні теплоприпливи включають повністю. Якщо максимуми теплоприпливов Q1, Q2 не співпадають, то максимум суми цих теплоприпливов розраховуються розрахунковий час (zрасч). Практично теплове навантаження на компресор Q1к в цьому випадку приймають у % від значення теплоприплива, для найжаркішого часу: для приміщень з температурою: -23°С і нижче 100%; -18°С 80%; 0°С —60%; 5°С —50%; 12 °С — 30%.

3. Теплоприплив від продуктів при їх холодильній обробці Теплоприплив від продуктів при охолоджуванні, заморожуванні і доморожуванні у пристроях періодичної дії: Q2 = G'(i1-i2) (ц/раб)/(3,624), або Q2 = G"(i1-i2) (ц/раб)/3,6 де G', G" — максимальная продуктивність камер або апаратів, відповідно в кг/доб і кг/год; i1, i2 — питомі ентальпії продукту відповідно до і після холодильної обробки, кДж/кг; ц — тривалість циклу холодильної обробки продукту; раб — тривалість робочого періоду у який споживається холод. Початкову і кінцеву ентальпії харчових продуктів визначають по початковій і кінцевій температурах продуктів. У пристроях безперервної дії ц=  раб

Теплове навантаження для окремих процесів при холодильній обробці при охолоджуванні: Q2 = G'с1(t1 — t2)/(3,624); при заморожуванні: Q2 = G'[с1(t1 — tнз)+335w+ с2(tнз — t2)]/(3,624); при доморожуванні: Q2 = G'[335(2 — 1)+ с2(t1 — t2)]/(3,624); де с1, c2 — теплоємності охолодженого і замороженого продукту, кДж/(кгК); t1, t2— температури продукту до і після холодильної обробки °С; tнз — температура початку замерзання продукту °С; w — відносний вміст вологи в продукті;  — відносна кількість замороженої вологи в продукті наприкінці процесу, 1,2 — відносні кількості замороженої вологи в продукті при температурах t1 та t2. Теплоприплив від тари: Q2Т = G'ТсТ(t1Т — t2Т)/(3,624); де G'Т — кількість тари, що щодоби поступає, кг/доб; ст — теплоємність матеріалу тари, кДж/(кг  К); t1Т, t2Т — начальна і кінцева температури тари °С. Добове надходження тари: дерев'яної і сталевої —20%, картонної— 10%, стеклянної— 100 % від добового надходження продуктів. Теплоприпливи при холодильній обробці враховують в повному об'ємі в навантаження компресорів. При визначенні навантаження на камерне устаткування передбачають обмежене добове надходження продуктів: для розподільних і виробничих холодильників — 8 % об'єму камери при її вантажомісткості до 200 т і 6 % — більше 200 т; для фруктових — 7…10 %, у камерах з регульованим газовим середовищем —10…20%; для підприємств торгівлі і громадського харчування — 100% при 1…2-добовому зберіганні 50 % при 3…4-добовому і 30 % при зберіганні понад 4 дні.

4.Теплоприплив із зовнішнім повітрям при вентиляції приміщень Залежно від призначення вентиляції теплоприплив, що поступає із зовнішнім повітрям, розраховують Q3 = 20nK(iH — iк)/3,6; або Q3 =Vбудaврк (iH — iк)/(3,624), де 20— відповідає кількості повітря (у м3/год), що подається в приміщення на того, що одного працюючого; п — кількість працюючих людей в приміщенні; к—густина повітря в приміщенні, кг/м3; iн, iк — питомі ентальпії зовнішнього повітря і в приміщенні, кДж/кг; Vбуд — будівельний об'єм вентильованого приміщення, м3; ав — кратність вентиляції, об/доб (ав=1,6 обмінів в добу). Теплоприпливи Q3 враховують в навантаження на компресор і на устаткування в повному об'ємі.

5. Експлуатаційні теплоприпливи

Значення питомого теплоприпливу через двері

6. Теплоприпливи від фруктів і овочів при їх диханні Теплоту дихання фруктів і овочів визначають по останньому дню завантаження камери Q5 = q'5G' + q"5(E ‑ G'), де q'5 — питома кількість теплоти, що виділяється плодами і овочами при диханні під час охолоджування, Вт/т [приймають по таблицях для середньої температури продукту між початковою і кінцевою); G' — добове надходження плодів і овочів в камеру, т; q"5 — питома кількість теплоти, що виділяється плодами і овочами при диханні під час зберігання, Вт/т [приймають по температурі повітря в камері схову; Е — повна місткість камери, т (нетто). При зберіганні плодів і овочів в камері з регульованим газовим середовищем (РГС) формула для Q5 має вигляд Q5PГC= (0,3...0,5) q"5Е. Теплоприплив Q5 враховують в теплове навантаження компресора і камерного устаткування повністю.

Питома кількість теплоти, що виділяється плодами та овочами при диханні

7. Сумарні теплоприпливи