🗊Презентация Всесвітній фонд дикої природи

Всесвітній фонд дикої природи (англ. World Wildlife Fund, WWF)

СИМВОЛ WWF -ВЕЛИКА ПАНДА На честь перебування панди Чи-Чи в лондонському зоопарку, в 1961 р..

Всесвітній фонд дикої природи (World Wildlife Fund, WWF), або Всесвітній фонд з охорони природи (World Wide Fund for Nature) - це міжнародна неурядова організація, що займається збереженням природи, дослідженнями та відновленням природного середовища. Заснована 29 квітня 1961 р., англійцями. Засновники – Пітер Скотт, Люк Гоффман і Гай Монфор. Штаб-квартира – м. Морж, Швейцарія

Місія і мета WWF Місія WWF — запобігання наростаючій деградації природного середовища планети і досягненні гармонії людини і природи. Головна мета — збереження біологічної різноманітності Землі

Фінансування WWF Гроші надходять на рахунок WWF з трьох джерел: членські внески державні дотації пожертвування приватних осіб та організацій Відбором програм, які Всесвітній фонд береться фінансувати, займається група фахівців-консультантів. WWF підтримує програми з охорони живої природи і незайманих територій.

Президенти WWF з 1962р.

WWF у світі WWF працює більш ніж у 100 країнах світу. Нині Фонд об'єднує 27 національних відділень і представництва в 12 країнах. На цей час глобальними пріоритетами організації є: Зміни клімату Ліси Прісні води Моря та океани Види флори та фауни Токсичні речовини

Проекти і акції WWF Одним із перших великих проектів “Тигр” (1973 р.). Відновлення чисельності носорогів

Акція «Година Землі» - щорічна міжнародна подія, започаткована WWF (остання або передостання субота березня) Закликає людей вимкнути необов'язкове світло та електричні пристрої на 1 год, щоб привернути увагу до екологічних проблем. Вперше подія була організована у 2007 році, та отримала світову підтримку у 2008. Остання «Година Землі» відбулась у передостанню суботу березня, 19 березня 2016 року з 20:30 по 21:30. Кампанія «Клімат змінюється! Час діяти разом!»

WWF в Ураїні У 1998 році відкриття в Одесі WWF проектного офісу – першого в Україні. Три проекти українського офісу WWF : „Carpathian Ecoregion Initiative"(квітень1998 р.); „Partners for Wetlands“; невеликий проект на території Молдови;

Кампанія "Вода для життя!“

Дунай-Карпатська програма WWF Дунай-Карпатська програма WWF працює у регіоні з 1998 року. Мета – сприяти збереженню, відновленню та сталому розвитку природи, при якому виграють і людина, і навколишнє середовище.

Позиція WWF в Україні щодо розвитку малої гідроенергетики у країні Із запровадженням так званого «зеленого тарифу» для малої (до 10 МВт) енергетики в Україні особливо гостро постала проблема збереження особливо цінних природних річок. На сьогоднішній день близько десятка екологічно шкідливих проектів малих ГЕС вже реалізовано, в той час як планується побудувати тільки в одних Карпатах понад 500 малих ГЕС. При цьому частка електроенергії, котру сьогодні виробляють понад вісім десятків малих ГЕС в Україні, вкрай мала (у 2013 році вони разом виробили 0,16 % електроенергії від загального виробництва в Україні), а негативні наслідки роботи декотрих із них є дуже значними.

Окремі гідроенергетичні проекти повинні проходити процедуру обов’язкової державної екологічної експертизи і можуть бути реалізовані лише за наявності позитивного її висновку. Окремі гідроенергетичні проекти повинні проходити процедуру обов’язкової державної екологічної експертизи і можуть бути реалізовані лише за наявності позитивного її висновку. Доступ бізнесу до будівництва і експлуатації гідроелектростанцій у визначених національною програмою створах повинен надаватись на конкурсних засадах, при обов’язковому доступі громадськості і журналістів, та повинен бути повідомлений попередньо у пресі державного рівня. Запровадження додаткових екологічних критеріїв для надання «зеленого тарифу» підприємствам малої гідроенергетики (малі, міні- та мікроГЕС), зокрема, критерію територіального розташування із забороною надання «зеленого тарифу» новим та відновленим електростанціям, розташованим у межах особливо цінних річкових ділянок.

WWF та ЮНЕСКО сприяють розширенню національної природної спадщини України Представник (МСОП) пані Куміко Йонеда з метою перевірки поданих аплікацій щодо об’єкту природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини»  відвідала Україну. Побувала у НПП «Синевир», «Зачарований край», «Подільські Товтри» у ПЗ «Ґоргани» та «Розточчя».

Створення «Дніпровсько-Тетерівського» НПП під загрозою Повідомлення у пресі від WWF: «Державне агентство лісових ресурсів України разом із «друзями Януковича» блокують створення національного парку на колишніх мисливських землях екс-президента у Сухолуччі.»

Лісо-болотний масив при впадінні річки Тетерів у Дніпро, є однією з найбільш диких ділянок природи на Київщині (з 1967 року тут знаходились мисливські угіддя для компартійної верхівки). Створення НПП почато у 2008 і загальмовано у 2010 році із приходом до влади Януковича, відновилося у 2014. Лісо-болотний масив при впадінні річки Тетерів у Дніпро, є однією з найбільш диких ділянок природи на Київщині (з 1967 року тут знаходились мисливські угіддя для компартійної верхівки). Створення НПП почато у 2008 і загальмовано у 2010 році із приходом до влади Януковича, відновилося у 2014. Види від охороною: Журавель сірий, Лелека чорний, Орлан-білохвост та ін.

Оголошення на сторінці WWF ВАКАНСІЇ ВІД WWF В УКРАЇНІ WWF в Україні шукає волонтерів WWF в Україні: Міноборони незаконно віддало під розорювання фермерам унікальний Тарутинський степ (листопад 2016) Волонтерська програма WWF в Україні Команда WWF в Україні шукає волонтерів або людей з ідеями проектів, які потребують підтримки у їх реалізації. (остання акція «Любиш ліс – обирай fsc) WWF в Україні на кліматичному марші в Києві (2015)

Перелік використаних джерел: http://www.zoolog.com.ua/zbereg5.html http://wwf.panda.org/uk/about_wwf_ukr/wwf_dcp_ukr/ http://wwf.panda.org/uk/campaigns/eh13/ http://wwf.panda.org/uk/?176501/Time-to-act-together-ukr http://wwf.panda.org/uk/campaigns/water_for_future/ http://uk.wikipedia.org/wiki/Всесвітній_фонд_природи

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

Основною причиною цих проблем є істотні недоліки в регулюванні розвитку малої гідроенергетики та захисту річок. Зокрема, правова незахищеність найбільш цінних природних річок, відсутність єдиної державної політики щодо збереження природних річок, розвитку малої гідроенергетики тощо. У зв’язку з цим виникла термінова потреба у прийнятті ряду нормативно-правових актів, котрі дозволять розв’язати проблему захисту природних річок і розвитку малої гідроенергетики шляхом: 1. Виділення особливо цінних річкових ділянок, де будівництва ГЕС буде заборонено, керуючись басейновим принципом управління водними ресурсами, зокрема: a. на річках, що охороняються в об’єктах природно-заповідного фонду України (ПЗФ) і інших природоохоронних територіях (зокрема, Рамсарських угіддях), в межах проектованих об’єктів ПЗФ, а також на землях, зарезервованих для створення природоохоронних об’єктів, b. оселищах рідкісних і таких, що зникають, видів тваринного і рослинного світу, що охороняються положеннями законодавства про Червону книгу України, Зелену книгу України та міжнародними екологічними нормативно- правовими актами, стороною котрих є Україна (осередки біорізноманіття). Перелік таких ділянок розробляється Міністерством екології і природних ресурсів України спільно із провідними профільними науковими установами України, Національними комісіями з питань Червоної книги України, Зеленої книги України, природоохоронними і екологічними громадськими організаціями, екологічною громадськістю. 2. Забезпечення розвитку гідроенергетики на ділянках, не включених до переліку особливо цінних річкових ділянок (ОЦРД, тут й далі), виходячи з принципу басейнового управління водними ресурсами, за умови, що він не справлятиме негативного впливу на ОЦРД. Повинен включати національну програму розвитку малої гідроенергетики із зазначенням створів, на котрих можливе будівництво гідроенергетичних об’єктів. Така програма повинна стати об’єктом стратегічної екологічної оцінки та/або пройти процедуру екологічної експертизи. 3. Окремі гідроенергетичні проекти повинні проходити процедуру обов’язкової державної екологічної експертизи і можуть бути реалізовані лише за наявності позитивного її висновку. 4. Доступ бізнесу до будівництва і експлуатації гідроелектростанцій у визначених національною програмою створах повинен надаватись на конкурсних засадах, при обов’язковому доступі громадськості і журналістів, та повинен бути повідомлений попередньо у пресі державного рівня. 5. Запровадження додаткових екологічних критеріїв для надання «зеленого тарифу» підприємствам малої гідроенергетики (малі, міні- та мікроГЕС), зокрема, критерію територіального розташування із забороною надання «зеленого тарифу» новим та відновленим електростанціям, розташованим у межах ОЦРД. Основною причиною цих проблем є істотні недоліки в регулюванні розвитку малої гідроенергетики та захисту річок. Зокрема, правова незахищеність найбільш цінних природних річок, відсутність єдиної державної політики щодо збереження природних річок, розвитку малої гідроенергетики тощо. У зв’язку з цим виникла термінова потреба у прийнятті ряду нормативно-правових актів, котрі дозволять розв’язати проблему захисту природних річок і розвитку малої гідроенергетики шляхом: 1. Виділення особливо цінних річкових ділянок, де будівництва ГЕС буде заборонено, керуючись басейновим принципом управління водними ресурсами, зокрема: a. на річках, що охороняються в об’єктах природно-заповідного фонду України (ПЗФ) і інших природоохоронних територіях (зокрема, Рамсарських угіддях), в межах проектованих об’єктів ПЗФ, а також на землях, зарезервованих для створення природоохоронних об’єктів, b. оселищах рідкісних і таких, що зникають, видів тваринного і рослинного світу, що охороняються положеннями законодавства про Червону книгу України, Зелену книгу України та міжнародними екологічними нормативно- правовими актами, стороною котрих є Україна (осередки біорізноманіття). Перелік таких ділянок розробляється Міністерством екології і природних ресурсів України спільно із провідними профільними науковими установами України, Національними комісіями з питань Червоної книги України, Зеленої книги України, природоохоронними і екологічними громадськими організаціями, екологічною громадськістю. 2. Забезпечення розвитку гідроенергетики на ділянках, не включених до переліку особливо цінних річкових ділянок (ОЦРД, тут й далі), виходячи з принципу басейнового управління водними ресурсами, за умови, що він не справлятиме негативного впливу на ОЦРД. Повинен включати національну програму розвитку малої гідроенергетики із зазначенням створів, на котрих можливе будівництво гідроенергетичних об’єктів. Така програма повинна стати об’єктом стратегічної екологічної оцінки та/або пройти процедуру екологічної експертизи. 3. Окремі гідроенергетичні проекти повинні проходити процедуру обов’язкової державної екологічної експертизи і можуть бути реалізовані лише за наявності позитивного її висновку. 4. Доступ бізнесу до будівництва і експлуатації гідроелектростанцій у визначених національною програмою створах повинен надаватись на конкурсних засадах, при обов’язковому доступі громадськості і журналістів, та повинен бути повідомлений попередньо у пресі державного рівня. 5. Запровадження додаткових екологічних критеріїв для надання «зеленого тарифу» підприємствам малої гідроенергетики (малі, міні- та мікроГЕС), зокрема, критерію територіального розташування із забороною надання «зеленого тарифу» новим та відновленим електростанціям, розташованим у межах ОЦРД.