🗊Презентация Хімічний елемент францій. Історія відкриття

Категория: Химия
Нажмите для полного просмотра!
Хімічний елемент францій. Історія відкриття, слайд №1Хімічний елемент францій. Історія відкриття, слайд №2Хімічний елемент францій. Історія відкриття, слайд №3Хімічний елемент францій. Історія відкриття, слайд №4Хімічний елемент францій. Історія відкриття, слайд №5Хімічний елемент францій. Історія відкриття, слайд №6Хімічний елемент францій. Історія відкриття, слайд №7Хімічний елемент францій. Історія відкриття, слайд №8Хімічний елемент францій. Історія відкриття, слайд №9Хімічний елемент францій. Історія відкриття, слайд №10

Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему Хімічний елемент францій. Історія відкриття. Доклад-сообщение содержит 10 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Mypresentation Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации


Слайд 1





Проект на тему «Цікаві історичні факти з відкриття і походження назви хімічного елементу
Підготувала учениця 8-Б класу
Петровчук Дарина
Вчитель: Пальоха Н.О
Описание слайда:
Проект на тему «Цікаві історичні факти з відкриття і походження назви хімічного елементу Підготувала учениця 8-Б класу Петровчук Дарина Вчитель: Пальоха Н.О

Слайд 2





       План
Францій
Історія відкриття
Походження назви
Фізичні властивості
Хімічні властивості
Використання
Кінець
Описание слайда:
План Францій Історія відкриття Походження назви Фізичні властивості Хімічні властивості Використання Кінець

Слайд 3





Францій
Францій — хімічний елемент. Надзвичайно активний і радіоактивний, займає 2-ге місце за унікальністю серед елементів знайдених в природі. 87 номер в періодичній системі. Відкритий Маргарет Пере.
Описание слайда:
Францій Францій — хімічний елемент. Надзвичайно активний і радіоактивний, займає 2-ге місце за унікальністю серед елементів знайдених в природі. 87 номер в періодичній системі. Відкритий Маргарет Пере.

Слайд 4





Історія відкриття
На відкриття 87 елементу хіміки чекали сім десятиліть. Йшли роки, науці ставали відомі все нові й нові елементи, але клітинка з номером 87, заброньована за ека-цезієм, продовжувала пустувати, незважаючи на численні спроби вчених ряду країн розшукати її законного власника. Була ситуація в науці до 1938 року, коли в пошуки ека-цезію включилася Маргарет Пере — співробітниця паризького Інституту радію, учениця Марії Склодовської-Кюрі. Насамперед Пере вирішила повторити вже на той час давні експерименти Мейера, Гесса і Панета.
Описание слайда:
Історія відкриття На відкриття 87 елементу хіміки чекали сім десятиліть. Йшли роки, науці ставали відомі все нові й нові елементи, але клітинка з номером 87, заброньована за ека-цезієм, продовжувала пустувати, незважаючи на численні спроби вчених ряду країн розшукати її законного власника. Була ситуація в науці до 1938 року, коли в пошуки ека-цезію включилася Маргарет Пере — співробітниця паризького Інституту радію, учениця Марії Склодовської-Кюрі. Насамперед Пере вирішила повторити вже на той час давні експерименти Мейера, Гесса і Панета.

Слайд 5





Проробивши досліди подібно своїм попередникам, знайшла присутність альфа-частинок. Необхідно було довести, що їх джерелом є не домішки протактинію, а актиній. Провівши воістину ювелірне очищення актинію від усіх можливих домішок, потім досліджувавши отриманий найчистіший препарат актинію, Пере з'ясувала, що ізотоп цього елементу має «радіоактивну вилку», тобто був здатний розпадатися у двох напрямках — з випромінюванням бета- і альфа-частинок. Правда, «зуби» у цієї вилки виявилися далеко не однаковими: лише в 12 випадках з тисячі ядра актинію випускали альфа-частинки, у всіх же інших випадках вони випромінювали бета-частинки (електрони), перетворюючи в ядра ізотопу торію.
Проробивши досліди подібно своїм попередникам, знайшла присутність альфа-частинок. Необхідно було довести, що їх джерелом є не домішки протактинію, а актиній. Провівши воістину ювелірне очищення актинію від усіх можливих домішок, потім досліджувавши отриманий найчистіший препарат актинію, Пере з'ясувала, що ізотоп цього елементу має «радіоактивну вилку», тобто був здатний розпадатися у двох напрямках — з випромінюванням бета- і альфа-частинок. Правда, «зуби» у цієї вилки виявилися далеко не однаковими: лише в 12 випадках з тисячі ядра актинію випускали альфа-частинки, у всіх же інших випадках вони випромінювали бета-частинки (електрони), перетворюючи в ядра ізотопу торію.
  Розрахунок показував, що, викинувши альфа-частинку (ядро гелію), ядро ізотопу актинію «худло» рівно настільки, щоб стати не чим іншим, як ядром ізотопу 87-го елементу. У результаті досвідів з'являвся продукт розпаду актинію з властивостями важкого лужного радіоактивного металу. Так у 1939 році був відкритий один із останніх доуранових елементів.
Описание слайда:
Проробивши досліди подібно своїм попередникам, знайшла присутність альфа-частинок. Необхідно було довести, що їх джерелом є не домішки протактинію, а актиній. Провівши воістину ювелірне очищення актинію від усіх можливих домішок, потім досліджувавши отриманий найчистіший препарат актинію, Пере з'ясувала, що ізотоп цього елементу має «радіоактивну вилку», тобто був здатний розпадатися у двох напрямках — з випромінюванням бета- і альфа-частинок. Правда, «зуби» у цієї вилки виявилися далеко не однаковими: лише в 12 випадках з тисячі ядра актинію випускали альфа-частинки, у всіх же інших випадках вони випромінювали бета-частинки (електрони), перетворюючи в ядра ізотопу торію. Проробивши досліди подібно своїм попередникам, знайшла присутність альфа-частинок. Необхідно було довести, що їх джерелом є не домішки протактинію, а актиній. Провівши воістину ювелірне очищення актинію від усіх можливих домішок, потім досліджувавши отриманий найчистіший препарат актинію, Пере з'ясувала, що ізотоп цього елементу має «радіоактивну вилку», тобто був здатний розпадатися у двох напрямках — з випромінюванням бета- і альфа-частинок. Правда, «зуби» у цієї вилки виявилися далеко не однаковими: лише в 12 випадках з тисячі ядра актинію випускали альфа-частинки, у всіх же інших випадках вони випромінювали бета-частинки (електрони), перетворюючи в ядра ізотопу торію. Розрахунок показував, що, викинувши альфа-частинку (ядро гелію), ядро ізотопу актинію «худло» рівно настільки, щоб стати не чим іншим, як ядром ізотопу 87-го елементу. У результаті досвідів з'являвся продукт розпаду актинію з властивостями важкого лужного радіоактивного металу. Так у 1939 році був відкритий один із останніх доуранових елементів.

Слайд 6





Походження назви
 Францій — названий на честь батьківщини першовідкривача. А саме в Парижі, де вона в інституті радію відкрила францій.
Описание слайда:
Походження назви Францій — названий на честь батьківщини першовідкривача. А саме в Парижі, де вона в інституті радію відкрила францій.

Слайд 7





Фізичні властивості
Проста речовина – францій. За оцінками густина 2,3-2,5. Температура плавлення близько 27 °С, температура кипіння – 677 °С. В розчинах поводиться як типово лужний метал. Радіоактивний.
Описание слайда:
Фізичні властивості Проста речовина – францій. За оцінками густина 2,3-2,5. Температура плавлення близько 27 °С, температура кипіння – 677 °С. В розчинах поводиться як типово лужний метал. Радіоактивний.

Слайд 8





Хімічні властивості
Ступінь окиснення у сполуках завжди +1, а сам елемент в металічному стані найактивніший з усіх металів. Францій легко адсорбується на йонообмінних смолах з нейтральних і слабокислих розчинів. За допомогою цих смол легко відокремити францій від більшості хімічних елементів.
Описание слайда:
Хімічні властивості Ступінь окиснення у сполуках завжди +1, а сам елемент в металічному стані найактивніший з усіх металів. Францій легко адсорбується на йонообмінних смолах з нейтральних і слабокислих розчинів. За допомогою цих смол легко відокремити францій від більшості хімічних елементів.

Слайд 9





Використання
Францій виконує певні завдання в науці(дослідження міграції іонів важких лужних металів у біологічних об'єктах). Для медицини безсумнівний інтерес представляє здатність францію накопичуватися в пухлинних тканинах, причому навіть на початкових стадіях захворювання. Завдяки цьому елемент можна використовувати для ранньої діагностики саркоми, для цього використовують хлорид францію. Такі досліди вже успішно проведені на пацюках.
Описание слайда:
Використання Францій виконує певні завдання в науці(дослідження міграції іонів важких лужних металів у біологічних об'єктах). Для медицини безсумнівний інтерес представляє здатність францію накопичуватися в пухлинних тканинах, причому навіть на початкових стадіях захворювання. Завдяки цьому елемент можна використовувати для ранньої діагностики саркоми, для цього використовують хлорид францію. Такі досліди вже успішно проведені на пацюках.

Слайд 10





Дякую за увагу!
Описание слайда:
Дякую за увагу!



Похожие презентации
Mypresentation.ru
Загрузить презентацию