🗊 Хвилясті папуги та все про них

Хвилясті папуги та все про них

Вступ Останні роки дикі співучі птахи, що містяться в клітках, витісняються одомашненими співучими і декоративними – канарками, папугами та ін. Вони менш вимогливі до умов і годування. Дуже популярні в цьому відношенні хвилясті папуги. Вони успішно розмножуються в неволі і доживають до 15-20 років. Серед плоскохвостих попугайчиків ,це, мабуть, найменші: довжина крила хвилястого папуги 9,5 см, загальна довжина тіла 18-20 см. Велечиною хвилясті папуги приблизно із звичайного горобця (вага їх 40-50 г), але завдяки довгому хвосту здаються набагато більшими. Хвилясті попугайчики дивно витончені, граціозні і спритні пташки, спостереження за ними приносить велике задоволення. Вони оживляють кімнату, наповнюючи її радісними, мелодійними звуками. Їх щебетання і цвіркотання приємні і не ріжуть слух. Хвилясті папужки можуть досить точно наслідувати співу птиць і добре уживаються з іншими видами папуг, ніколи не ображаючи рівних собі по величині. Політ їх дуже швидкий і нагадує політ хижої птиці. Користуючись лапками і дзьобом, хвилясті папужки чудово лазять по гілках дерев або стінках своїх кліток, добре бігають дрібними короткими кроками. Проте спроби отримування хвилястих папуг інколи закінчуються плачевно: птиці захворюють і гинуть через неправильне доглядання за ними. Щоб подібних ситуацій не виникало, ви можете зрозуміти, навчитись як правильно з ними поводитись.

Вибір , догляд та утримання Якщо ви хочете утримувати папужок у себе в квартирі, краще всього купувати молодих птиць. Вони легше звикають до нових умов, швидше дають потомство, крім того, набагато жвавіші і цікавіші, ніж старі птиці, що засиділися. Ознаками здорової птиці є плавні рухи, щільно прилегле пір’я, блискучі живі очі. Млявих птиць, що настовбурчилися, із зморшкуватими восковіцей і дзьобом і відшаровуваннями на них брати не слід: вони або старі або хворі. Не рекомендується також купувати молодих папужок з поганим опіренням. Ці птиці виведені в результаті близькоспорідненого спаровування і у них ніколи не буде хорошого пір’я. Хороший корм, чистота клітки, світле місце і відсутність холоду і духоти – ось головні умови життя птиці в клітці. Для утримання хвилястих папужок краще всього обирати світлу частину кімнати. Проте клітку не слід ставити дуже близько до вікна, щоб не було протягу, якого папужки, як і інші птиці, дуже бояться, а також поблизу опалювальних приладів. Клітку рекомендується розміщувати на висоті людського росту. Там, де знаходяться птиці, не можна палити. Для хвилястих папужок має велике значення тривалість світлового дня, який повинен складати 15-16 годин на добу. У короткі дні осені і зими краще включати електричне освітлення. Для кімнати 15-18 кв. метрів потрібне освітлення 100-150 Вт, тоді папужки відчуватимуть себе прекрасно і встигнуть з’їсти добову норму корму. Загалом, чим більше світла, особливо сонячного, тим краще поводяться пернаті вихованці. Однією з важливих умов нормального існування папужок є правильний підбір клітки. Форма її має бути прямокутною, з плоским верхом. Круглі, багатокутні, з фігурними прикрасами клітки для папужок не придатні. У них птицям незручно стрибати і перелітати з місця на місце, в прикрасах скупчуються пил, пір’я, паразити. Все це затрудняє вміст кліток в повній чистоті. Для утримання 2-3 пар папужок або молодняка дуже зручна клітка, зроблена з металевого дроту діаметром 1,5-2 см. Краще, коли лозини розташовані горизонтально, а усередині клітки поміщений ствол дерева з суччям, розташованими теж горизонтально. У такій клітці хвилястим папужкам дуже зручно літати, оскільки простір довкола дерева вільний. Клітка для хвилястих папужок повинна мати висувне дно (піддон), жердинки, годівниці для зернового і додаткових кормів, баночку для мінерального корму, напувалку для води. Жердинки виготовляються з міцних порід дерева. Вони повинні мати неоднакові діаметри, щоб рух пальців птиці був різним. Найбільш відповідна товщина жердинок 1-1,5 см. Кількість і довжина жердинок залежать від розміру клітки, але їх повинно бути не менше два. Ставлять жердинки так, щоб хвилястим папужкам було легко перестрибувати з однією на іншу, ледве змахуючи крилами, і щоб, знаходячись на жердинці, вони не забруднювали своїми випорожненнями корм і воду. Раз на місяць при генеральному прибиранні кліток жердинки витягують і чистять або замінюють новими. Кріпити їх слід міцно, щоб вони були нерухомі,.

Вибір, догляд та утримання Найбільш зручні для годування хвилястих папужок годівниці з пластмаси або фарфору, вони легко миються і дуже гігієнічні. Напувалка має бути із скла або фарфору. Зараз є у продажу багато зручних напувалок. Вода в них не засмічується, зберігається чистою і свіжіше. Воду потрібно відварити, щоб випарувався хлор, а потім наливати в напувалку. Присутність хлору в питній воді шкідливо для хвилястих папужок. Міняти воду слід щодня, в жаркий час двічі в день. Взимку і весною дуже корисно додавати у воду 3-4 краплі лимонного соку, який рекомендується вичавлювати прямо з лимона. Це дезинфікує воду і сприяє зміцненню пір’яного покриву птиць. Годівниці і напувалки слід мити щодня гарячою водою з питною содою і протирати. Особливо ретельно потрібно стежити за напувалками, щоб на склі не утворювався слиз, шкідливий для здоров’я птиць. Купатися люблять далеко не всі хвилясті папужки, але купанки з чистою водою кімнатної температури потрібно обов’язково ставити в клітку, особливо в жарку погоду. Після купання птиць купанку слід прибрати з клітки. Як і у всіх птиць, в хвилястих папужок відбувається зміна оперення, або линька. При правильному догляді і годуванні цей процес відбувається майже непомітно. Пір’я, яке зношується, птиці висмикують самі. Вперше зміна пір’я починається в 4-6 місяців і закінчується в кінці першого року життя. Надалі линька проходить протягом всього року, за винятком періоду насиджування. Інколи птиця починає линяти від протягу, виснаження або простуди. Це ще не говорить про захворювання, але в цей час птиць треба оберігати від протягів і простуди, доповнювати корм компонентами, необхідними для зростання нового пір’я (сім’я канарки, яєчна шкаралупа, зелень). Під час ліньки і після неї хвилястим папужкам рекомендуються содові ванни. Вони укріплюють оперення і роблять перо еластичнішим. Беруть чайну ложку питної соди на літр води кімнатної температури. Птицю поступово занурюють у воду, прагнучи не намочити голову. Папужки досить легко переносять такі ванни. На дно клітки треба насипати крупного річкового піску очищеного від пилу і такого, що просіюється через не дуже дрібне сито (щоб не було великих камінчиків). Пісок має бути сухим (краще прожарити його в духовці) оскільки у вологому середовищі розмножуються мікроорганізми і паразити. Пісок необхідний для травлення. Піщинки, що проковтуються птицями грають в шлунках роль жорен для перетирання їжі, яку вони заковтують повністю. Можна також ставити пісок в окремій баночці і міняти його раз в 10 днів.

Годування папуг Зі всіх тварин на землі птиці мають найвищу температуру тіла 41-42 градуси. Тому обмін речовин у них, що обумовлює їх життєдіяльність, проходить дуже швидко. Папугам весь час потрібно поповнять запас живильних речовин, інколи навіть коротке голодування веде до загибелі. Правильне годування хвилястих папужок грає важливу роль, незначні, на перший погляд, упущення в режимі годування можуть привести до неблагополучного результату. Хвилясті папужки відносяться до зерноїдних птиць. На батьківщині, в Австралії, вони харчуються різними злаками, головним кормом насінням кенгурової трави. У природних умовах під час пошуку корму вони знаходять величезну різноманітність всякого насіння, ягід, віток, зелені, дрібних комах, чого в неволі папуги отримати не можуть. Але живучи і розмножуючись в клітках вони легко звикаються і до інших кормів. Основним кормом для хвилястих папуг служить зернова суміш, що складається з насіння культурних і диких рослин. Але одні лише зернові корми не мають повного набору всіх живильних речовин, необхідних для нормальної життєдіяльності папужок. Тому періодично треба давати птицям додаткові і мінеральні корми, але в меншій кількості, чим зернові. Улюбленим зерновим кормом, що входить до складу суміші для папуг, служить просо – біле, жовте, червоне. Воно складає 65% зернової суміші. Заміна проса пшоном недопустима, оскільки це приведе до серйозних захворювань шлунково-кишкового тракту. Іншою складовою частиною є овес – 20%. Якщо немає вівса, його можна замінити вівсяною крупою. Третьою складовою частиною зернової суміші є сім’я канарки – 10% всієї суміші. Це найбільш живильний корм для папуг, що містить білок, жири, фосфорнокисле вапно, деяка кількість мінеральних солей і частково замінюючи варене куряче яйце. Проте надмірне вживання сім’я канарки може викликати схуднення хвилястої папужки. До складу суміші також необхідно включати дрібне насіння соняшнику або конопель (близько 5%). Дрібний соняшник треба згодовувати в сирому вигляді. Якщо ці корми погано поїдаються, їх слід давати роздавленими. Охоче поїдаються папужками також насіння бур’янів – подорожника і кульбаби, які можна заготовити про запас на всю зиму. Колоски подорожника слід зібрати в букетики і підвісити в сухому місці для просушування. Насіння кульбаби збирається тоді, коли на голівках з’явиться білий пух. Його потрібно зрізати ножицями, а насіння зібрати в мішечки.

Львів. 2010 рік Виконала:учениця 9-Б класу Панькевич Соломія.

Приручення і навчання У природі зустрічаються такі птиці, які без всякої підготовки наслідують крикам і співу інших птиць, а також здатні імітувати людську мову. Вважається, що можна вивчити говорити лише великих папуг, проте часто вивчають цьому і маленьких хвилястих папужок. Деякі з них виявляються на рідкість здатними. Перш ніж навчити говорити папужки, його слід приручити. Для цього незадовго до вильоту з гнізда молодих папужок потрібно вийняти одного з них (краще самця), посадити в клітку в іншій кімнаті, щоб він не чув голосу інших птиць, і почати штучно вигодовувати. Годувати потрібно напіврідкою пшоняною або манною кашею, звареною на молоці з додаванням невеликої кількості цукру і риб’ячого жиру. Кашу дають з чайної ложечки. Перший час пташеня їсть неохоче, але, звикшись, сам відкриває рот. Коли він почне сидіти на пальці, треба поступово привчати його до зернового корму, а кашу варити крутішою, а коли навчиться літати, - одночасно з кашею в годівницю кладуть і зернову суміш. Приручення і вчення вимагає, перш за все, терпіння, витримки, наполегливості і близького контакту з хвилястими папужками – лише так можна добитися успіху. Будь-яку молоду птицю при ласкавому і спокійному відношенні до неї можна з часом приручити. При годуванні папужки треба весь час повторювати його ім’я. Папужка з часом звикне до вас і виголосить своє ім’я. Після цього поступово збільшуйте кількість слів і коротких фраз, яким ви бажаєте його виучити. Жіночі і дитячі голоси хвилясті папужки сприймають краще, ніж чоловічі. Інколи папужка звикає до господаря, бере їду з рук, сідає на плече, на руку, але не говорить. В цьому випадку не зневіряєтеся, продовжуйте регулярні заняття. Якщо у вас не все виходить не можна бути з папужкою грубим, застосовувати фізичну дію. У папуг чудова пам’ять, і вони довго пам’ятають образи, так само як і слова, яким ви їх вивчайте. Якщо ви навчили хвилястої папужки розмови, з ним необхідно регулярно займатися, щоб він з часом не забув те, що вивчив.

Розведення хвилястих папуг Хвилясті папужки при правильному утриманні і годуванні успішно розмножуються в клітках. Краща пора року для розведення – весна і літо, коли багато світла, тепло, зелень. У осінній і зимовий час хвилясті папужки теж можуть виводити потомство, але щоб пташенята виросли повноцінними птицями, необхідні спеціальні умови. Потрібно збільшити тривалість світлового дня до 17-18 годин на добу за рахунок електричного освітлення, підтримувати постійну температуру в приміщенні +20-22 градуса, весь час повинна вирощуватися зелень, в клітці завжди мають бути свіжі вітки липи або горобини. Для спаровування підбирають молодих птиць, оскільки від старих важче отримати потомство. Краще, коли молоді пари папуг узяті від батьків, добре висиджуючи і вигодовуючи пташенят. Використання випадкових птиць, особливо самок, придбаних в невідомих осіб, дуже рідко дає позитивні результати. Підбір пар краще робити восени, при перекладі папуг на зимування. При цьому потрібно звертати увагу на загальний розвиток організму, рухливість, повноцінність оперення – фізичного здоров’я папужок. Птиці мають бути угодованими, але не жирними. Слабких і худих птиць не слід допускати до розмноження: вони погано сидять на яйцях, і, як правило, пташенят не висиджують. Хвилясті папужки – стадні птиці, в природних умовах вони тримаються великими групами. Схильність до цього виявляється і при утриманні їх в клітках. Папуги в групі активніші і рухливіші. Краще, коли 2-3 пари папужок містяться у великій клітці. При комплектуванні груп рекомендується набувати самок і самців з різних місць. Близькоспоріднене спаровування викликає зниження яйценосності і заплідненості яєць, пташенята з’являються на світ слабкими, часто з вродженими вадами, погано розвиваються. Досягнувши дорослого віку, вони також відрізняються зниженою життєздатністю. Хвилясті папуги можуть почати гніздування в 8-9 місяців, але цього не слід допускати. Найбільш прийнятний вік для початку участі в розмноженні – старше за один рік. Інакше молода самка, організм якої ще не сформувався, може загинути при кладці першого яйця. Найвища плодючість буває в хвилястих папужок на 2-3 році життя. Якщо пара підібрана вдало, птиці знаходяться завжди разом, добре знають один одного. Папужка постійно доглядає самку.

Розведення хвилястих папуг Прихильність закріплюється на все життя, розлучити їх може лише смерть. Ручних птиць спарювати не слід, вони зазвичай погано висиджують пташенят. Щоб папужки почали успішно розмножуватися, їх треба до цього добре підготувати. За 2-4 тижні до спаровування вони повинні багато літати. Якщо папужки багато літають, у них підвищується обмін речовин, покращується апетит, зміцнюється мускулатура. В цей час в зерновій суміші слід додавати коноплі – сприяє статевому збудженню. У клітці, використовуваній для розмноження хвилястих папужок, окрім основних дверець, на бічній стінці мають бути ще одні дверці, куди підвішують гніздовий ящик. Він має бути досить просторим, інакше пташенятам буде тісне. Поглиблення в тирсі самка зробить сама. Підготувавши клітку з гніздів’ям і помістивши туди пару папужок, потрібно уважно спостерігати за птицями. Якщо пара підібрана вдало, поведінка папужок стає неспокійною. Через 8-10 днів самка відкладає перше яйце. Кількість яєць в кладці – 6-8, інколи 10. Яйця хвилястих папужок матово-білого кольору, овальної форми. Відклавши 1-2 яйця і приступивши до висиджування, самка продовжує кладку (як правило через день). В період насиджування самець годує самку, сидить на жердинці біля гнізда, видаючи мелодійне щебетання. Перше пташеня з’являється через 17-18 днів з моменту насиджування, останні по черзі через день. За день-два до появи пташенят папужкам потрібно збільшити подачу кормів, і потім давати його, розраховуючи на збільшення сімейства, причому більше пареного вівса, обов’язкове куряче яйце. Із збільшенням пташенят поступово збільшують кількість зернової суміші. Спочатку пташенят годує самка, а самець приносить їй корм. Заковтуваний самкою корм відригується, після чого вона віддає його пташеняті.

Хвороби хвилястих папуг Хворобу легко попередити, чим лікувати хворого. Це відома істина. Особливо важко лікувати кімнатних птиць, хвороби яких недостатньо вивчені. Тому за хвилястими папужками треба щодня спостерігати, своєчасно реагувати на зміни в їх поведінці, стежити за чистотою клітки, не допускати протягів і різких коливань температури. Все це забезпечить хороше здоров’я птиць. Придбаних хвилястих папужок не слід відразу поміщати в клітку, де вже є птиці. Їх треба тримати на карантині 2-3 тижні, спостерігаючи за поведінкою і станом здоров’я. І лише переконавшись, що вони здорові можна посадити до інших птиць. Здорова папужка дуже рухлива, щебече, співає, добре їсть. Випорожнення у вигляді черв’ячків тверді зеленуватого кольору з білими розлученнями. Нормальна температура тіла 41-42 градуси. Хвора ж птиця навпаки малорухлива, пір’я скуйовджене, втрачають свій блиск, стають сухими і нееластичними, крила опущені. Дуже шкідлива для хвилястих папуг зміна складу і раціону кормів, тому якщо ви придбали птицю треба взнати, чим її годували. Хвороби птиць можна підрозділити на незаразних, паразитарних і інфекційних. У домашніх умовах рекомендується лікувати папуг в основному від незаразних і деяких паразитарних захворювань. Інфекційні хвороби лікувати в будь-яких умовах дуже важко і практично марно. Якщо птиця заражена інфекційною хворобою (туберкульоз, паратиф, орнітоз і ін.) її слід знищити, а клітку продезінфікувати. Неінфекційні хвороби хвилястих папужок в основному пов’язані з неправильним годуванням і виникають унаслідок недоліку в організмі птиць вітамінів, мінеральних солей і мікроелементів. Закупорка кишечника супроводиться частими позивами до випорожнення, папуга погано їсть, сидить настовбурчившись. Причина – надмірне годування жирною і неякісною їжею. В цьому випадку до корму слід додати дрібно нарізану зелень, дати з піпетки 3-4 краплі касторової олії.

Хвороби хвилястих папуг Пронос може виникнути від холодної води, недоброякісних кормів. У папуги з’являються часті водянисті випорожнення. Слід припинити подачу зелені, фруктів. Поїти кип’яченою водою з додаванням марганцівки, давати рисову кашу або відвар. Авітаміноз. Тривале годування папужок зерном або іншими кормами, в яких мало вітамінів. Характеризується запаленням і опуханням вік, слизистих оболонок очей, гнійні виділення з очей, слабкість кінцівок, параліч ніг і крил. У раціон необхідно ввести зелень, моркву, риб’ячий жир, пророщене зерно, жовток курячих яєць. Сечокислий діатез. Характеризується порушенням білкового обміну речовин і вітамінно-мінеральною недостатністю. В папужок спостерігається розростання довкола дзьоба у вигляді жовто-сіруватих сухих скориночок. Для запобігання захворюванню раціон хвилястих папужок має бути збалансований по білку, вітамінам і мінеральним кормам. Замість звичайної води можна давати мінеральну воду. Відростання дзьоба і кігтів. Потрібно обережно гострими ножицями підрізувати хвилястій папужці дзьоб і кігті так, щоб не перерізувати кровоносні судини. Якщо судина перерізана, кігтик потрібно змастити розчином йоду. Щоб дзьоб і кігті сточувалися природно, необхідно давати свіжі липові, горобинові і інші вітки дерев м’яких порід. Незрідка можна спостерігати оголення голови і тіла папуги. Це відбувається через нестачу сонячного світла. В даному випадку необхідні сонячні ванни лякатиму спочатку протягом 10 хвилин, а потім поступово до 40-60 хвилин. Але довгий час тримати папуг на сонці не можна: вони можуть отримати сонячний удар.