🗊Презентация Ядерна зброя

Підготував студент 35 групи факультету історії та права Гринюк Дмитро

Історія виникнення В 1938 р. Отто Ган, Фріц Штрассман й Ліза Мейтнер відкривають розщеплення ядра урану при поглинанні ним нейтронів. Із цього й починається розробка ядерної зброї. В 1940 р. Флеров й  Петржак, працюючи в ФТІ ім. Йоффе, відкрили спонтанний розподіл ядра урану. Навесні 1941 р. Фермі завершив розробку теорії ланцюгової ядерної реакції. У червні 1942 р. Фермі й Г. Андерсоном у ході дослідів був отриманий коефіцієнт розмноження нейтронів більше одиниці, що відкрило шлях до створення ядерного реактора. 2 грудня 1942р. у США заробив перший у світі ядерний реактор, здійснена перша ядерна ланцюгова реакція, яка самопідтримувалась.  17 вересня 1943р. Стартував «Манхеттенський проект». 16 липня 1945 р. у США в пустелі під Аламогордо (штат Нью-Мексико) випробувано перший ядерний вибуховий пристрій «Gadget» (одноступінчастий, на основі плутонію). У серпні 1945 р. на японські міста американцями були скинуті перші атомні бомби « Маля» (6 серпня, Хіросіма) і « Товстун» (9 серпня, Нагасакі).

Ядерна зброя ЯДЕРНА ЗБРОЯ - це зброя масового ураження вибухової дії, засноване на використанні внутрішньоядерної енергії.

Будова

Плутонієва бомба 1 - хвостовий конус 2 - хвостові стабілізатори 3 - детонатор, спрацьовує на основі атмосферного тиску 4 - Отвори для повітря 5 - алтіметр (вимірює висоту) / датчики тиску 6 - електроніка 7 - захисний контейнер зі свинцю 8 - поглинач нейтронів (U-238) 9 - конвенторний детонатор 10 - плутоній (Pu-239) 11 - резервуар для берілліумной / полоніевой суміші для ініціації ланцюгової реакції 12 - обтічник (вставляється в зарядженому бомбу)

Схема першої радянської атомної бомби

Варіанти детонації 1. «Гарматна» система: суть гарматної схеми полягає у вистрілюванні зарядом пороху одного блоку речовини, що ділиться, до критичної маси («куля» ) в іншій - нерухомий («мішень»). Блоки розраховані так, що при з'єднанні їхня загальна маса стає надкритичною.

Варіанти детонації 2. Імплозивна схема:схема детонації передбачає одержання надкритичного стану шляхом обтиснення матеріалу, що ділиться, зфокусованою ударною хвилею, створюваною вибухом хімічної вибухівки. Для фокусування ударної хвилі використовуються так звані вибухові лінзи, і підрив відбувається одночасно в багатьох точках із прецизійною точністю.

Фактори ураження ядерної бомби

Ударна хвиля (Повітряна) ударна хвиля - область сильного тиску, що розповсюджується від епіцентру вибуху - найпотужніший вражаючий фактор. викликає руйнування на великому просторі, може "затікати" в підвальні приміщення, щілини і т. д. Захист: укриття.

Світлове випромінювання Світлове випромінювання: триває кілька секунд і викликає сильні пожежі на місцевості та опіки у людей. Захист: будь-яка перешкода, що дає тінь.

Проникаюча радіація Вражаюча дія проникаючої радіації характеризується величиною дози випромінювання, т. е. кількістю енергії радіоактивних випромінювань, поглиненої одиницею маси середовища, що опромінюється.

Радіоактивне зараження Радіоактивне зараження місцевості: виникає по сліду рухомого радіоактивної хмари при випаданні з нього опадів і продуктів вибуху у вигляді дрібних частинок. Захист: засоби індивідуального захисту (ЗІЗ).

Електромагнітний імпульс Електромагнітний імпульс: виникає на короткий проміжок часу і може вивести з ладу всю електроніку супротивника (бортові комп'ютери літака і т. д.)

Ядерна зброя і Україна Розпад Радянського Союзу загострив проблему контролю над озброєннями. Керівництво Білорусі та Казахстану проявило готовність проголосити без'ядерний статус і вивести ядерну зброю в Росію. Позиція України була ухильною. З одного боку Україна схилялася до прийняття без'ядерного статусу, з іншого - противилася виведенню ядерної зброї, вимагаючи фінансової компенсації за вартість вивезення до Росії атомної сировини та обладнання. При цьому українське керівництво побоювалося міжнародної ізоляції , в якій воно могла опинитися в разі проголошення України ядерною державою.

23 травня 1992 в Лісабоні представники США, Росії, України, Білорусії і Казахстану підписали протокол до радянсько-американського договору СНО- 1 , згідно з яким останні три країни погодилися прийняти на себе зобов'язання колишнього СРСР за договором СНО- 1 . Україна , Білорусь і Казахстан зобов'язалися приєднатися до договору про нерозповсюдження ядерної зброї як без'ядерні країни. Проте лише 14 січня 1994 в Москві під час візиту до Росії президента США Б.Клінтона було підписано тристоронню російсько-американо–українську угоду про скорочення ядерної зброї і гарантії безпеки України . Росія і США зобов'язалися гарантувати безпеку України після виведення з її території ядерної зброї.