🗊Презентация Ян Гус

Презентація на тему: “Ян Гус” Виконала: учениця 7-Д класу Григорчук Дар’я

Портрет Яна Гуса

Коли і де народився Ян Гус народився в 1369 або 1371 відповідно з відомостями різних джерел (точна дата не відома), на півдні Чехії, в селі Гусинець, у селянській родині.

Освіта Освіту здобув у Кардовому університеті у Празі. Завдяки таланту, пильності, наполегливості він зумів перебороти труднощі напівголодного існування і у 1393 році дістав ступінь бакалавра, а 1396 року — магістра. У 1400 році отримав сан священника й почав проповідувати у празькому костьолі святого Михайла, а з 1402 року - у Вифлиємській каплиці.  Він був проповідником, причому настільки популярним, що послухати його приходило до трьох тисяч осіб. У своїх проповідях, які він вів на чеській мові, він не тільки говорив про місце релігії в повсякденному житті, що було новим само по собі. Він дозволяв собі критикувати церкву, хоча і не протиставляв себе їй. 

Сфера У своїх проповідях Ян Гус критикував тодішні звичаї Католицької церкви, й закликав повернутися до джерел християнської віри. Основні засади, які викликали невдоволення з боку церковних ієрархів, були такі: 1) Не можна стягувати платню за таїнства й продавати церковні посади. Священикові досить брати невелику платню з багатіїв, щоб задовольнити свої найпростіші життєві потреби. 2)Не можна сліпо підкорятися церкві, але потрібно думати самим, відповідно до слів зі Святого Письма: «Якщо сліпий поведе сліпого, обидва впадуть у яму». 3)Влада, що порушує Божі заповіді, не може бути визнана від Нього. 4)Власність повинна належати справедливим. Несправедливий багатій є злодієм. 5)Кожен християнин має шукати правду, навіть ризикуючи добробутом, спокоєм і життям

Констанцький собор 1 листопада  1414  року в німецькому місті  Констанца  зібрався  собор, що мав покінчити з розламом у католицькій церкві (на той момент у Європі було троє пап  — Григорій XII, Іван XXIII  та  Бенедикт XIII) та з єретичними вченнями. На собор викликано і Яна Гуса. Римський король Сигізмунд I Люксембург видав йому охоронну грамоту, яка, як пізніше з'ясувалося, не гарантувала йому недоторканність під час собору, а лише безпечний проїзд до Констанци. Гус вірив у те, що на соборі зможе вільно дискутувати про науку та віру й не усвідомлював, що насправді їде на церковний суд, де його буде звинувачено в єресі. Обвинувач Міхал де Каусіс (Michal de Causis)  звинуватив Гуса у вісьмох єресях проти церкви. 4 грудня 1414 року призначено слідчу комісію, а через два дні Гуса ув'язнено в домініканському монастирі, де він перебував до березня  1415  року. В  Чехії арешт Гуса сприйнято як порушення королівської охоронної грамоти й це викликало обурення.

Смерть Міська рада Констанци в той самий день винесла ухвалу стратити Гуса через спалення. Місце страти призначено за міськоюбрамою, на дорозі до Готтлібена. Дорогою до вогнища Гус співав пісню про Діву Марію Christi virgo dilectissima та переконував людей, що не вчив єресі. Уже прив'язаному до стовпа Гусові королівський посадовець востаннє запропонував зректися і зберегти життя. Гус відмовився зі словами: «Яких же помилок мені зректися, коли я ніяких не визнаю за собою. Закликаю Господа в свідки, що не вчив і не проповідував того, що посвідчили про мене кривосвідки. Головною метою моєї проповіді та всіх моїх творів було відвернути людей від гріха. І в цій істині, яку я проповідував згідно з Євангелієм Ісуса Христа і тлумаченням святих учителів, я сьогодні радісно хочу померти». Після цього вогнище запалено. Попіл, що лишився від вогнища, вкинуто в річку Рейн, щоб прихильники не змогли зробити з йогомогили місце поклоніння.

Джерела Шевченко Т. Г. Кобзар, — К., «Просвіта», 1993. Bartoš František Michálek. České dějiny II./6. Čechy v době Husově (1378—1415). — , Praha, «Jan Laichter» 1947 Čechura Jaroslav České země v letech 1378—1437 : Lucemburkové na českém trůně II. — Praha, «Libri», 2000 Čornej Petr. Velké dějiny zemí Koruny české V. 1402—1437. — Praha, «Paseka», 2000 Kejř Jiří. Husův proces. — Praha, «Vyšehrad», 2000 Molnár Amedeo. Na rozhraní věků : cesty reformace. — Praha, «Kalich», 2007 Гус, Ян. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.(рос.) Милош Кратохвил. Ян Гус. — М.: Молодая гвардия, 1959.(рос.)