🗊Презентация Забруднення літосфери та способи її захисту

Лектор Проф. В.А.Кондратюк

П Л А Н Л Е К Ц І Ї

Класифікація грунтів за їх призначенням 1) природні за межами населених місць, які можуть бути використані для нового будівництва або вирощування сільськогосподарських культур; 2) штучно створені грунти населених місць, які утворилися з природних унаслідок їхнього перемішування з відходами антропогенного походження (побутовими, промисловими). До цього виду також належать пересунуті ґрунти, утворені внаслідок вертикального планування місцевості. Обидва різновиди штучно створених ґрунтів об'єднані терміном "культурний шар ґрунту населених місць"; 3) штучні покриття ґрунту (асфальтові, щебеневі, бетонні та ін.).

Кроти Кроти

Ендемічне значення грунту Ґрунт є середовищем, в якому відбуваються процеси трансформації сонячної енергії. Ґрунт є тим елементом біосфери Землі, який формує хімічний склад харчових продуктів, питної води і частково — атмосферного повітря

Гігієнічне значення грунту ґрунт є: 1)      головним чинником формування природних і штучних біогеохімічних провінцій, які відіграють провідну роль у виникненні й профілактиці ендемічних захворювань серед населення; 2)      середовищем, яке забезпечує циркуляцію у системі навколишнє середовище — людина хімічних та радіоактивних речовин, що використовуються в народному господарстві, а також екзогенних хімічних речовин, які потрапляють у ґрунт з викидами промислових підприємств, авіа- і автотранспорту, стічними водами, а отже, чинником, що впливає на здоров'я населення; 3)     одним із джерел хімічного й біологічного забруднення атмосферного повітря, підземних і поверхневих вод, а також рослин, що ними людина харчується; 4)     чинником поширення інфекційних хвороб та інвазій; 5) природним найпридатнішим для знешкоджування рідких і твердих відходів середовищем.

Джерела забруднення грунту 1) внесення мінеральних та органічних добрив; 2) використання пестицидів; 3) надходження промислових і побутових відходів різних видів, які застосовують як добрива та з метою зволоження, в тому числі і внесення відходів тваринницьких комплексів (ферм) та індивідуальних господарств; 4) потрапляння на його поверхню хімічних речовин з викидів в атмосферу промислових підприємств і автотранспорту, а також радіонуклідів унаслідок аварій на ядерних реакторах; 5) зберігання або постійе поховання побутових і промислових відходів.

Вміст канцерогенних речовин

Шкала оцінювання санітарного стану грунту

Радіаційні показники

Ендемічне значення грунту Ґрунт є середовищем, в якому відбуваються процеси трансформації сонячної енергії. Ґрунт є тим елементом біосфери Землі, який формує хімічний склад харчових продуктів, питної води і частково — атмосферного повітря

Джерела забруднення грунту 1) внесення мінеральних та органічних добрив; 2) використання пестицидів; 3) надходження промислових і побутових відходів різних видів, які застосовують як добрива та з метою зволоження, в тому числі і внесення відходів тваринницьких комплексів (ферм) та індивідуальних господарств; 4) потрапляння на його поверхню хімічних речовин з викидів в атмосферу промислових підприємств і автотранспорту, а також радіонуклідів унаслідок аварій на ядерних реакторах; 5) зберігання або постійе поховання побутових і промислових відходів.

Тверді побутові відходи 1)     вторинна сировина (папір, картон, текстиль, метал, шкіра та ін.); це приблизно 25% від маси відходів; 2)  органічна частина, яку можна знешкодити, — приблизно 60—70%. 3)     баласт (скло, каміння та ін.) — 6—8%; 4) паливні матеріали, які не вдається утилізувати (вугілля, деревина, гума та ін.) —8—10%.

Класифікація показників санітарного стану грунту Санітарно-фізичні Фізико-хімічні Показники хімічної безпеки: Санітарно-хімічні Санітарно-мікробіологічні Санітарно-гельмінтологічні Санітарно-ентомологічні Показники радіаційної безпеки Показники самоочищення грунту

З надр Землі щорічно вилучається десятки мільярдів тонн гірських порід, які містять тверді корисні копалини 1. Несприятливий вплив на поверхневі шари земної кулі здійснюють меліорація, динамічні навантаження великих міських агломерацій і промислових центрів, великих іригаційних систем і гідротехнічних вузлів.

Метод інертизації – це процес перетворення в моноліт неякісних лікарських засобів за допомогою в’яжучих речовин з наступним подрібненням та розосередженням, включає наступні стадії: Метод інертизації – це процес перетворення в моноліт неякісних лікарських засобів за допомогою в’яжучих речовин з наступним подрібненням та розосередженням, включає наступні стадії: зняття пакувального матеріалу з неякісних лікарських засобів; подрібнення неякісних лікарських засобів до фракції з розміром окремих частинок не більше 2 міліметрів; змішування подрібненої лікарської форми з водою, цементом та вапном у відношенні за масою відповідно 65 : 15 : 15 : 5 до отримання однорідної пасти; транспортування пасти машиною–бетонозмішувачем до місця побутових відходів; розсіювання (після застигання) подрібнених шматків пасти серед побутових твердих відходів.

Високотемпературне спалення Високотемпературне спалення провадиться з використанням печей промислових підприємств для виготовлення цементу, вугільних теплоелектростанцій та ливарних цехів. Печі, температура в яких сягає 1200–2000 0C, придатні для знищення лікарських засобів. Час знищення лікарських засобів при такій високій температурі становить кілька секунд. За таких умов всі органічні компоненти відходів руйнуються, а деякі потенційно небезпечні чи токсичні продукти горіння стають абсорбованим шлаковим продуктом, або їх видаляють за допомогою теплообмінного обладнання. Розведення водою та злив до комунального колектора.

Знищення неякісних лікарських засобів, які мають лікарську форму у вигляді розчинів та сиропів, розводять водою у співвідношенні 1 до 200 та поступовим зливом у комунальний колектор. Знищення неякісних лікарських засобів, які мають лікарську форму у вигляді розчинів та сиропів, розводять водою у співвідношенні 1 до 200 та поступовим зливом у комунальний колектор. Ампули з розчинами неякісних лікарських засобів спочатку подрібнюються на твердій поверхні або в металевому барабані із застосуванням дерев’яного молотка, рідина відокремлюється, розводиться водою у співвідношенні 1 : 200 та зливається у комунальний каналізаційний колектор зі швидкістю, не більшою як 1 літр за секунду. Подрібнене скло збирається у контейнер для гострих предметів та відправляється до місця побутових відходів. Робітник, який виконує цю роботу, повинен мати захисний одяг, захисні окуляри, захисні рукавиці, респіратор або марлеву пов’язку.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ Важливими заходами в охороні літосфери є: моніторинг стану родовищ мінеральної сировини, що видобувається (у тому числі аерокосмічний моніторинг), аналіз розміщення джерел, обсягів і шляхів міграції забруднення літосфери; контроль за забрудненням літосфери, особливо екзогенними хімічними речовинами, прийняття організаційних рішень щодо зменшення несприятливого впливу та розробка відповідних рекомендацій. Велике значення надається правильній організації збору, видалення, утилізації та знешкодження рідких та твердих відходів у населених пунктах.

ПЛАНУВАЛЬНІ ЗАХОДИ Раціональне розміщення населених пунктів, об’єктів промисловості і сільського господарства, які є потенційними забруднювачами літосфери, а також використання ґрунтів під сільськогосподарські угіддя тощо. Вибір місць для зберігання, переробки та захоронення побутових відходів, токсичних відходів промисловості, а також відпрацьованих радіоактивних речовин. При цьому необхідно застосовувати спеціальні заходи запобігання забруднення навколишнього середовища (повітря, води та ґрунту). При складанні генеральних схем очистки населених пунктів враховують загальний план очистки міст, розмір транспорту і його характер, методи й регулярність очистки, земельні ділянки для ґрунтового знезараження відходів (розмір та розташування), необхідні споруди тощо. Протиерозійна організація території, створення полезахисних смуг і захисних лісонасаджень.

Неутилізвані відходи поділяють на п’ять класів небезпечності залежно від наявності в них певних токсичних речовин: Неутилізвані відходи поділяють на п’ять класів небезпечності залежно від наявності в них певних токсичних речовин: перший клас – нафто- і масловідходи (знешкоджуються шляхом спалювання); другий клас – рідкі відходи, які містять органічні забруднення з ХПК біля 25 000 мг/л (ці відходи випаровуються при спалюванні органічних забруднень, а залишки залишаються у котлі); третій клас – рідкі відходи з мінеральними забрудненнями – кислоти, луги, солі, гідроокиси важких металів (нейтралізуються реагентами у котлах, рідка частина випаровується за рахунок спалювання відходів першого класу); четвертий клас – умовно–тверді відходи, в тому числі пастоподібні (їх змішують з тирсою, поміщають у котлован, засипають ґрунтом і засаджують травою, кущами, деревами); п’ятий клас – особливо токсичні сильнодіючі отруйні сполуки (поховання здійснюють у герметичних металічних контейнерах).