🗊Презентация Організація роботи в умовах екстремальних ситуацій

План презентації 1. Призначення, задачі і класифікація медичних складів і депо 2. Організаційно-штатна структура медичних складів і депо та їх табельне оснащення 3. Обов’язки посадових осіб 4. Організація роботи з утримання запасів медичного майна 4.1. Медичне депо: призначення, завдання та організація роботи 4.2. Вимоги керівних документів щодо утримання запасів медичного майна у військових частинах, лікувальних закладах та медичних депо 4.3. Визначення року поновлення медичного майна 4.4. Складання плану поновлення й поповнення непорушних запасів медичного майна 4.5. Донесення про наявність, рух і поновлення матеріальних засобів запасу 4.6. Перевірка медичного майна в запасах 4.7. Організація роботи з утримання запасів на медичних складах 5. Документальне оформлення приймання медичного майна та техніки на складі 6. Документальне оформлення відпуску (відвантаження, відправлення) медичного майна та техніки зі складу 7. Комплекти медичного майна. Класифікація, номенклатура та загальна характеристика

АКТУАЛЬНІСТЬ Боєздатність і повнота постачання медичним майном, поповнення його втрат, забезпечення ним при вирішенні завдань медичного постачання в надзвичайних ситуаціях (зокрема під час бойових дій) досягається за наявності відповідних запасів. Медичні склади призначені для утримання встановлених номенклатурою і обсягом запасів медичного майна та забезпечення ним приписаних на постачання об’єднань, з’єднань і медичних закладів. Від їх укомплектованості медичним майном і чіткої роботи залежить безперебійне поповнення запасів медичного майна в армія, корпусах, з’єднаннях, госпітальних базах а зрештою – своєчасність і повнота виконання необхідних лікувально-евакуаційних заходів.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !

Нормативно-правова база цивільного захисту

Нормативно-правова база цивільного захисту

Структура системи цивільного захисту України

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій — це сукупність органів управління, сил і засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, які реалізують державну політику у сфері цивільного захисту. Цивільний захист (ЦЗ) — це система організаційних, інженерно - технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними й місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами й засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.

Задачі ЦЗ: • оповіщення цивільного населення; • евакуація й забезпечення сховищами; • світломаскування; • пошуково-рятувальні роботи; • медичне забезпечення (служби першої допомоги й релігійна); • гасіння пожеж (мал. 1.5); • знезараження об'єктів і територій (мал. 1.6); • розселення й забезпечення мінімумом комфорту (мал. 1.7); • надання термінової допомоги у наведенні й підтримці громад­ського порядку; • допомога в збереженні об'єктів необхідних для виживання; • термінове поховання загиблих.

До сил цивільного захисту належать: • оперативно-рятувальна служба цивільного захисту; • спеціальні (невоєнізовані) й спеціалізовані аварійно-рятувальні формування та їх підрозділи (мал. 1.9); • аварійно-відновлювальні формування, спеціальні служби органів виконавчої влади, на які покладено завдання цивільного захисту; • формування особливого періоду; • авіаційні та піротехнічні підрозділи; • технічні служби та їх підрозділи; • підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.

Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життядіяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат.

Землетруси — це сейсмічні явища, які виникають у результаті раптових зміщень і розривів у корі й більш глибоких шарах Землі або внаслідок вулканічних і обвальних явищ, коли на великі відстані передаються пружні хвилі коливань земної кори.