🗊Презентация Буддизм. Виникнення і розвиток буддизму

БУДДИЗМ БУДДИЗМ План: 1. Виникнення і розвиток буддизму. 2. Суть буддизму як світової релігії. 3. Основні напрямки буддизму. 4. Географія буддизму.

Література: Література: 1.Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій: навчальний посібник. –К.:АртЕк, 1999. - 504 с. 2. Лубський В.І.та ін. Релігієзнавство: підручник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 408 с. 3. Дахно І.І., Тимофієв С.М. Країни світу: енциклопедичний довідник. – К.: ТОВ “Видавництво Мапа”, 2007.- 606 с. 4. Філоненко Ю.М. Географія релігій. – Ніжин, Видавництво НДУ ім. М.Гоголя, 2006. – 256 с.

1.Виникнення і розвиток буддизму. Засновник буддизму – індійський принц Сіддхартха Гаутама (623 – 344 р до н. е.), представник племені шак'я, що мешкало у Північній Індії поблизу кордону з Непалом. У віці 29 років він залишив родину і протягом 7 років вершив аскетичні подвиги, перебував у мандрах і роздумах.

БУДДА Згідно уявлень буддистів, на Сіддхартху Гаутаму зійшло особливе світло пророцтва (“пробудження”, “прояснення”)/ Він почав проповідувати нове вчення, отримавши згодом ім'я “Будда”, або”Буддха”, що на санскриті означає “осяяний” або “просвітлений”.

Нове вчення отримало назву “вчення Будди”, “буддихадаршана”, “буддихагама”, Нове вчення отримало назву “вчення Будди”, “буддихадаршана”, “буддихагама”, або “дхарма” (“праведний закон”). Будда був здібним проповідником. Він легко збільшував аудиторію своїх слухачів і розширював ряди своїх учнів – “буддхамі”.

СИМВОЛ ВЧЕННЯ БУДДИ колесо Дхарми (Дхармачакра) – може мати п'ять, шість і, найчастіше, вісім спиць

ЗНАЧЕННЯ СПИЦЬ ЗНАЧЕННЯ СПИЦЬ Кожна спиця трактується як зображення складових частин Благородного восьмеричного шляху: правильне розуміння (правильне бачення); правильне намагання (правильна рішучість); правильна мова; правильна діяльність (правильна поведінка); правильні засоби до існування (правильний образ життя); правильне зусилля; правильне усвідомлення (правильний напрямок думок); правильна концентрація.

Території за межами Індії, на які активно поширювався буддизм: Території за межами Індії, на які активно поширювався буддизм: - до серед. І-го тис н.е. – Шрі-Ланка, Індокитай та Індонезія, - початок н.е. – Тибет, Китай, Афганістан, Середня Азія; - ІV-VІ ст. – Корея та Японія; - ХVІ-ХVІІ ст. – Монголія; - ХVІІІ – Бурятія, Тува.

КУЛЬТОВІ СПОРУДИ БУДДИЗМУ: І - СТУПИ – символ Всесвіту - перші буддійські храмі, що приурочувались до могильних курганів та служили для зберігання різноманітних святинь, зокрема, мощей Будди. В їх плані обов”язковим елементом мав бути квадрат або коло. Нині ступи також споруджуються. Причому відбувається це не тільки в традиційних буддійських регіонах, а на інших територіях, зокрема, в Росії, Німеччині, Великобританії, Угорщині, Франції, Україні та ін. Часто в Шрі-Ланці та на півдні Індії ступи називають терміном Дагоби.

Ступа Просвітлення (острів Огой на озері Байкал (2005)

Ступа з фундаментом круглої форми

ВІСІМ ВИДІВ СТУП, ПОВ”ЯЗАНИХ З ЖИТТЯМ БУДДИ ВІСІМ ВИДІВ СТУП, ПОВ”ЯЗАНИХ З ЖИТТЯМ БУДДИ 1.Ступа лотоса (в Лумбіні). (Збудована при житті Будди. Головна частина має форму лотоса і символізує народження Будди). 2. Ступа Просвітлення або ступа перемоги над усіма перешкодами (в Бодх-Гаї) (Збудована після Просвітлення Будды - НАЙВАЖЛИВІША З УСІХ ВОСЬМИ ). 3. Ступа мудрості, або ступа 16 воріт (у Варанасі) (Збудована у завязку з першими ученнями Будди, які він проповідував) 4. Ступа чудес (у. Шравасті). (В ній Будда переконував тих, хто не підтримував його погляди за допомогою «чудес»).

5. Ступа сходження з небес Тушита (в Шанкасі). 5. Ступа сходження з небес Тушита (в Шанкасі). (Будда дав доручення своїй матері в світі богів на небесах Тушита. Сходження з цього світу символізується багатьма східцями даної ступи). 6. Ступа примирення, або ступа єдності (в Раджгірі). (Девадатта, двоюрідний брат Будди, сіяв ворожнечу серед прихильників Будди. Ступа була споруджена з метою примирення). 7. Ступа досконалої перемоги (у Вайшалі). (Незадовго до своєї смерті Будда продовжив своє життя на прохання учнів на 3 месяці). 8. Ступа паринірвани (в Кушинагарі). (Символізує входження Будди в паринірвану. Головна частина має форму дзвона - це символ досконалої мудрості Будди).

ІІ - ПАГОДИ – багатоповерхові споруди, в яких зберігаються буддійські святині. Пагода храму Кійомідзу-дера у Кіото

Китай (провінція Шаньсі, повіт Інсянь – 380 км південно-західніше Пекіна) Китай (провінція Шаньсі, повіт Інсянь – 380 км південно-західніше Пекіна) Дерев'яна пагода Шицзята(Шакьямуні)(1056 р). Найвища і найдавніша серед дерев'яних пагод, що збереглися. Має висоту 67,31 м. ЇЇ особливістю є те, що давні майстри звели цю споруду без жодного цвяха. Це повністю дерев'яна конструкція.

Пагода у храмі Пульгукса (Пд.Корея)

ІІІ – ВАТИ — буддійські храми при монастирях, або й самі монастирі Такі назви для своїх культових споруд використовують головним чином буддисти у Камбоджі, Лаосі й Таїланді. На ранніх етапах розвитку буддизму в цих країнах слово «ВАТ» означало буддійський комплекс, житло монахів, храм зі статуями Будди і школу при монастирі. Зараз ВАТАМИ часто называют не діючі храми або, навіть, середньовічні руїни буддійських храмів.

ІV - ЧАНДІ - буддійські храми Індонезії ІV - ЧАНДІ - буддійські храми Індонезії Найбільш грандіозним буддійським храмом Індонезії є чанді Боробудур, розташований неподалік від міста Джок'якарта. Його часто називають: - восьмим дивом нашої планети, - симфонією з каменю, - гімном Будді.

Боробудур збудований (близько 800 року н.е.) з кам‘яних блоків на схилах природного горба. Боробудур збудований (близько 800 року н.е.) з кам‘яних блоків на схилах природного горба. Має вигляд східцеподібної 10-ярусної пираміди (висота 31,5 м, довжина основи 123 м). Він складається з: дороги процесій, 5 прямокутних терас, 3 круглих терас (з численними дзвоноподібними ступами) і увінчується великою ступою. В нішах терас і ажурних верхніх ступах розміщені 504 статуї Будди, на стінах обходів нижніх терас - 1460 сюжетів з життя Будди.

СВЯЩЕННА КНИГА БУДДИЗМУ ТРИПІТАКА (три кошики – (ІІІ-ІІ ст. до н. е. і в перші століття н. е.)). Назва пов’язана з тим, що тексти, написані на пальмовому листі, складали до кошиків: 1. Віная-пітака (“кошик статусу”), 2. Сутта-пітака (“кошик повчань”), 3. Абідарма-пітака (“кошик тлумачення”)

1. Віная-пітака (“кошик статусу”) описує: 1. Віная-пітака (“кошик статусу”) описує: - обов’язкові правила прийому до буддійських общин, - правила щодо житла, - особливості проживання в сезон дощів, - правила щодо одягу.

2. Сутта-пітака (“кошик повчань”): 2. Сутта-пітака (“кошик повчань”): - містить діалоги, вірші, легенди, афоризми, що показують переваги буддизму над брахманізмом, - критикується аскетизм, якому протиставляється любов, співчуття, доброзичливість, - разом з міфами про створення світу містить розповіді про останні дні життя Будди, обставини його смерті, спалення його тіла і розподіл останків після спалення, - у книзі багато розповідається про звичаї, народні традиції та особливості релігійної думки.

3. Абідарма-пітака (“кошик тлумачення”): 3. Абідарма-пітака (“кошик тлумачення”): - буддійське вчення розглядається в метафізичному та психологічному аспектах, - чуттєвий світ тлумачиться як породження свідомості людини, - релігійні та філософські питання подаються як одкровення Будди. Ця частина „трипітаки” була оголошена канонічною найпізніше, і тому визнається священною не всіма буддійськими богословськими школами.

2. Суть Буддизму як світової релігії Головна мета Буддизму: постійне пізнавання людиною самої себе, заглиблений самоаналіз своїх думок, почуттів і прагнень.

Буддизм - надзвичайно філософськи насичена релігія. Буддизм - надзвичайно філософськи насичена релігія. У ньому існує концепція „ДХАРМ” (“законів”, ”вчень”, ”правил”). Ця концепція розглядає навколишній світ як ілюзорний вияв великого містичного начала, представленого найдрібнішими духовними частинками, психофізичними елементами (дхармами). Релігію буддизм також розглядає як дхарму, що утримує людей і захищає від лиха. За буддизмом, з дхарм складається і потойбічний, надприродній світ, навіть сам Будда та його душа.

Відповідно до буддійського вчення, кінцевим результатом ретельної і цілеспрямованої роботи людини над собою є досягнення повного звільнення - „НІРВАНИ”. Відповідно до буддійського вчення, кінцевим результатом ретельної і цілеспрямованої роботи людини над собою є досягнення повного звільнення - „НІРВАНИ”. Будда вчив, що й Бог будучи началом усього сущого, також перебуває в стані абсолютного спокою – „нірвани”, а існуючі поряд з ним численні дрібні божества, які керують світом, допомагають людям досягти „нірвани”.

„Нірвана” у буддійських книгах характеризується наступним чином: „Нірвана” у буддійських книгах характеризується наступним чином: - зупинка будь-якого переживання і хвилювання, - перехід від стану очевидного буття, сповненого страждання, хвилювання й пристрастей, до потаємного, непізнаного буття - повного спокою й тиші. Досягнення повного спокою і тиші буддисти вважають справжнім і вічним буттям. Загалом, з точки зору буддійського віровчення „нірвана” – це досконалий абсолют, ідеал, що розуміється як космічний Будда.

Буддизм визнає „САНСАРУ” - концепцію безкінечних переселень душі з одного організму в інший. Буддисти вважають душу безсмертною і розглядають її як психологічну єдність, що складається з дхарм.

Бхавачакра Колесо Буття (Колесо Існування, Колесо Життя, Колесо Перевтілень, Кругообіг Перероджень) – зображує Сансару як постійний процес самопородження, невідання і страждань

Буддійська інтерпретація перевтілення душ не відводить Богові ніякої ролі в цьому процесі. Буддійська інтерпретація перевтілення душ не відводить Богові ніякої ролі в цьому процесі. Перевтілення відбувається згідно карми (вселенського причинно-наслідкового закону, згідно з яким праведні або гріховні дії людини визначають її долю), і ніхто, навіть БУДДА, не може вплинути на нього. Буддизм, на відміну від індуїзму, розглядає переселення душі не як шлях до досконалості, а як перехід від однієї форми життя до іншої, від одного страждання до іншого. Згідно буддійських вірувань Карма є добра (кусала), яка створює добрі наслідки і погана - (акусала), що створює погані наслідки.

Наголошуючи на виключній ролі особистості, на її самоуправлінні й самовдосконаленні, буддизм фактично не визнає існування БОГА як творця і спасителя, як голови Космосу. Наголошуючи на виключній ролі особистості, на її самоуправлінні й самовдосконаленні, буддизм фактично не визнає існування БОГА як творця і спасителя, як голови Космосу. Буддійський „бог” немов розчинений у всьому існуючому, і всяка людина є носієм цього „бога”, особливо та, що йде шляхом удосконалення і досягає „нірвани”. Це протирічить віровченню монотеїстичних релігій, оскільки творчий імпульс у буддизмі виходить не від космічного Бога, який існує окремо від людини, а від самої людини, яка в результаті складного розвитку зливається з Космосом. Буддизм обожнює людину, що, з точки зору всіх Церков і конфесій християнства, є глибокою помилкою і тяжким гріхом.

Разом з тим, підкреслення ролі особистості, її відповідальності й самоконтролю має велике значення в чисто практичному розумінні. Разом з тим, підкреслення ролі особистості, її відповідальності й самоконтролю має велике значення в чисто практичному розумінні. Помітний вплив на поліпшення моралі й етики людини, окремої громади і всього суспільства – велика цінність релігії буддизму. Народи, що сповідують буддизм, відзначаються працелюбністю, ученістю, культурою і високим стандартом моралі. Коли вся увага людини зосереджена на прагненні поліпшити себе саму, то виграє від цього все суспільство. “Хибне” уявлення буддистів про суть Бога - компенсується у них ретельним опрацюванням феномену людини.

Доктрина спасіння в буддизмі опирається на чотири благородні істини: 1. Пізнання того, що у світі є страждання; 2. Пізнання причини страждання; 3. Усвідомлення, що від страждання можна звільнитися; 4. Пошук шляхів, які ведуть до вивільнення від страждання.

Десять великих доброчинностей 1. Щедрість у подаянні; 2. Дотримання етичних норм; 3. Терпимість; 4. Щирість; 5. Лагідність; 6. Смирення; 7. Самообожнення; 8. Відсутність гніву; 9. Не заподіяння зла живим істотам; 10. Милосердя і не протидія силою силі.

П'ять поганей: 1. Убивство; 2. Крадіжка; 3. Перелюбство; 4. Брехня; 5. Пияцтво.

“ТРИЛАКШНИ” – три принципи, які відрізняють буддизм від інших релігій: 1. АНІТЬЯ – визнання змінності світу; 2. АНАТТА (АНАТМАН) – відсутність вічної безтілесної душі; 3. ДУХКХА – визнання життя, як постійного страждання.

3. Основні напрямки буддизму 3. Основні напрямки буддизму Буддизм є дуже строкатою релігією, оскільки в ній ніколи не було центральної ієрархії і системи обов’язкових для виконання догматів і канонів. Існує лише створене у 1950 році на Міжнародному конгресі у Коломбо Всесвітнє братство буддистів. Вже у ранній період існування, коли буддизм ще не вийшов за межі Індії, у ньому виникло 18 сект, що суперечили одна одній то в корінних, то в другорядних питаннях віри і релігійної практики. Багато таких суперечок було погашено під час буддійських соборів до нашої і нашої ери, але уникнути долі інших світових релігій буддизму не вдалося. Він розколовся на три основні релігійно-філософські школи: тхераваду, хінаяну і махаяну.

І - Тхеравада – найбільш рання школа буддизму. Її прибічники намагалися зберегти у пам’яті кожне слово, кожен жест і кожний епізод життя Будди. І - Тхеравада – найбільш рання школа буддизму. Її прибічники намагалися зберегти у пам’яті кожне слово, кожен жест і кожний епізод життя Будди. Головним у їх діяльності було зібрання ченців-вчених (сангіті), під час яких відтворювали епізоди з життя Будди. Тхеравадини (прихильники тхеравади) вважають Будду земною істотою, що досягла просвітлення завдяки 550 переродженням і з’являється серед людей кожні п’ять тисяч років.

ІІ - Хінаяна (мала колісниця, вузький шлях спасіння) – школа, що утвердилася на півдні Індії та в Південно-Східній Азії. ІІ - Хінаяна (мала колісниця, вузький шлях спасіння) – школа, що утвердилася на півдні Індії та в Південно-Східній Азії. Відповідно до її вчення, спасіння настане лише для тих, хто цілком віддався релігії, служить лише їй, тобто лише для ченців. Це обмежувало сферу впливу буддизму, бо всі не могли стати ченцями. До того ж, якщо всі підуть жебракувати (а саме це було головною справою ченців), хто ж тоді їм подаватиме.

ІІІ - Махаяна (велика колісниця, широкий шлях спасіння) – школа, яка утворилася в середині І-го століття нашої ери. ІІІ - Махаяна (велика колісниця, широкий шлях спасіння) – школа, яка утворилася в середині І-го століття нашої ери. Відповідно до її вчення, врятуються всі, хто виконуватиме вимоги вчення Будди, ведучи звичний спосіб життя. Але їм потрібна допомога ченців, якими керують святі та боги. Махаяна міцно утвердилася на півночі Індії та поширилася звідти в країни материкової Азії.

Засновником МАХАЯНИ вважають буддійського філософа, богослова і поета Ашвагхоша (приблизно 80-150 роки нашої ери). Засновником МАХАЯНИ вважають буддійського філософа, богослова і поета Ашвагхоша (приблизно 80-150 роки нашої ери). Найвидатнішим діячем – богослова Нагардджуна (приблизно ІІ-ІІІ століття нашої ери). Йому приписують авторство понад 200 богословських, медичних та інших праць, хоча в багатьох джерелах можна зустріти думку, що за цим ім’ям стоїть кілька авторів, які жили протягом майже шести століть.

В середині І-го тисячоліття н.е. у махаяні зародився такий напрямок буддизму як Ваджраяна (алмазна колісниця, буддійський тантризм або тантраяна (ранній санскр. „тантра” - розмноження)). В середині І-го тисячоліття н.е. у махаяні зародився такий напрямок буддизму як Ваджраяна (алмазна колісниця, буддійський тантризм або тантраяна (ранній санскр. „тантра” - розмноження)). В основі цієї релігйно-філософської школи лежить „тантра” (санскр.- хитросплетіння, потаємний текст), втілена у настанови щодо підготовки і проведення магічних обрядів, покликаних забезпечити добре здоров’я, успіх у справах, краще перевтілення і спасіння. Тантрійські обряди, пройняті духом еротики, відображають первісно-магічні уявлення про зв’язок родючості землі та плодючості худоби зі статевою активністю людини, особливо з функціями жінки-матері.

Хінаяна і махаяна як релігійні течії не протистоять одна одній. Хінаяна і махаяна як релігійні течії не протистоять одна одній. Махаяна є наступним, після хінаяни, етапом початкового розвитку буддизму. Свій зв’язок з ним вона пояснює тим, що начебто Нагарадджуна силою своєї святості проник до палацу демонів і виніс звідти рукописи Будди. Офіційно буддійська історіографія заперечує наявність записів вчення Будди за його життя. Насправді махаяна містить чимало новацій, які є наслідком історичного розвитку буддизму, його поширення серед народів, де він увібрав у себе окремі положення віровчення і культу місцевих вірувань.

Оскільки єдиного буддизму не існує, то всі його напрямки і секти можна поділити за географічною ознакою на наступні течії: Оскільки єдиного буддизму не існує, то всі його напрямки і секти можна поділити за географічною ознакою на наступні течії: 1. Південний і південно-східний буддизм (Індобуддизм); 2. Далекосхідний буддизм (Дао-буддизм); 3. Центральноазіатський (тантричний) буддизм; 4. Ламаїзм.

1.- Південний і південно-східний буддизм („тхеравада”, індобуддизм). Проповідує нагромадження релігійних заслуг у повсякденному житті й не сподівається на досягнення духовного просвітлення віруючого. 1.- Південний і південно-східний буддизм („тхеравада”, індобуддизм). Проповідує нагромадження релігійних заслуг у повсякденному житті й не сподівається на досягнення духовного просвітлення віруючого. Духовенство є обов’язковим наставником віруючого, а монастирі – необхідними центрами соціально-релігійного життя. Цей варіант буддизму ніс індіанізовану культуру народам, серед яких поширювався, доповнював політичні системи азіатського середньовіччя в Шрі-Ланці, М’янмі, Таїланді, Камбоджі, Лаосі, В’єтнамі, Малайзії, Індонезії, на Філіппінах.

2.- Далекосхідний буддизм (Дао-буддизм). Він активно розробляв ідею бодхисатви – мудреця, який веде людей до спасіння. Виступав за автономність релігійних общин. 2.- Далекосхідний буддизм (Дао-буддизм). Він активно розробляв ідею бодхисатви – мудреця, який веде людей до спасіння. Виступав за автономність релігійних общин. У його лоні сформувалось багато шкіл і течій, які, наполягаючи на дотриманні спільних засадничих питань, деталізують вчення, зважаючи на особу вчителя. Цей вид буддизму поширився у Китаї, Кореї та Японії.

3.- Центральноазіатський (тантричний) буддизм сформувався на початку ІІ-го тисячоліття нашої ери, коли намітився занепад буддизму. Головною метою релігійної практики вважає удосконалення особи під керівництвом гуру – вчителя, наставника. Він швидко реформувався в Ламаїзм (тибетський буддизм).

4. Ламаїзм поширившись спочатку в Тибеті (VІІ-XІV століття н.е.) та Монголії, а, з часом і в інших країнах. 4. Ламаїзм поширившись спочатку в Тибеті (VІІ-XІV століття н.е.) та Монголії, а, з часом і в інших країнах. Ламаїзм – це один з організаційно незалежних різновидів махаянітського напрямку в буддизмі, що сформувався внаслідок поєднання махаяни і тантризму з давньою тибетською релігією „бон-по” (форма шаманізму). Ламаїзм розвиває вчення буддизму про переродження. „Добре” переродження, тобто переселення душі віруючого після смерті в тіло ченця, святого, праведника і далі – в Будду, має бути головною турботою віруючого, але успіх у цій справі неможливий без участі „добрих друзів” – ченців-лам. Звідси і назва – ламаїзм.

Є чотири щабелі ієрархії „добрих друзів”: Є чотири щабелі ієрархії „добрих друзів”: 1.- лама; 2.- бодхисатва (істота, що досягла вищої досконалості і має право зануритись у нірвану); 3.- Будда, втілений у людське тіло; 4.- Будда безтілесний у нірвані. Кожен віруючий повинен мати свого ламу, підкорятися його вказівкам і покладатися на його молитви. Це визначає особливе становище лам у суспільстві. В Тибеті ламою обов’язково стає кожний первісток у родині. З населенням цієї території трохи більше як 1 мільйон осіб, кількість лам досягає 300 тисяч.

Главою тибетського буддійського духовенства і Тибету взагалі до 27.03.2011 року був Далай-лама (тібет. – „великий як море”, „великий як океан”) Главою тибетського буддійського духовенства і Тибету взагалі до 27.03.2011 року був Далай-лама (тібет. – „великий як море”, „великий як океан”)

4. Географія Буддизму 4. Географія Буддизму 1 - буддизм третя за кількістю віруючих світова релігія. 2 - понад 6% від загальної кількості населення планети нині сповідує буддизм. 3 - буддисти мешкають переважно в Азії. В Європі, Америці, Африці, Австралії та Океанії кількість буддистів незначна. 4 - з другої половини ХХ ст. чисельність буддійських громад за межами Азії постійно зростає.

Поширення буддизму в Азії Країни з чисельністю буддистів понад 80% від загальної кількості нас.(6): 1. Монголія - 96% (Монастир Гандантегчінлен, Улан-Батор)

2. Камбоджа – 95% 2. Камбоджа – 95% (Пагода Ват Пном, Пномпень)

3. Таїланд – 95% (Храм Смарагдового Будди, Бангкок)

Білий храм Білий храм

Символ миру і сили у тайському буддизмі Символ миру і сили у тайському буддизмі

4. Лаос – до 90% (Пха Тхат Луанг – 4. Лаос – до 90% (Пха Тхат Луанг – Золота ступа - національний символ, м. В'єнтьян)

5. М'янма (країна тисячі храмів) – 5. М'янма (країна тисячі храмів) – (89-90)% (Ступа Шведагон в Янгоні)

Золотий камінь (Мьянма, висота 7, 6 м)

6. Японія – (75-84)% 6. Японія – (75-84)% (Пагода храму Якусідзі – м. Нара)

Країни Азії з чисельністю буддистів 80-50% від загальної кількості населення (3): 1. Бутан – 75% (Тхімпху-чортен – меморіальний комплекс, буддійський монастир, збудований в 1974 році на пам’ять про третього короля Бутану Джигме Дорджі Вангчука)

2. Шрі-Ланка – 70% 2. Шрі-Ланка – 70% (Храм Зуба Будди в Канді)

3. В'єтнам – (55-60)%

Країни Азії в яких чисельність буддистів велика, але за різними джерелами, має дуже значні відмінності (3): 1. КНДР – (1.7-60)% (країна без релігійної свободи)

2. Сінгапур (30, 40, 42,5)%, (Храм Тисячі лампад) 3. Південна Корея (20, 21, 47%), (Витесаний зі скелі Кам”яний Будда поблизу м. Кьонджу (VII ст.) і Будда в храмі Соккурам)

Країни Азії з чисельністю буддистів 20-10% від загальної кількості населення (3): Країни Азії з чисельністю буддистів 20-10% від загальної кількості населення (3): 1. КНР – (15-20)%,

Храм Кумбум у місті Г'яндзе на Тибеті Храм Кумбум у місті Г'яндзе на Тибеті

2. Бруней – (12, 12.8, 13)%, 2. Бруней – (12, 12.8, 13)%, (діє один буддійських храм) 3. Малайзія – (10, 12, 19)%.

Країни Азії з чисельністю буддистів від 10 до 1% від загальної кількості населення (5): 1. Непал – 7.8%, 2. Індія – (0.7, 1.5, 2)%, 3. Філіппіни – 1-2%, 4. Індонезія – 1%, 5. Східний Тимор (Тимор-Лешті) – 1%,

Країни Азії з чисельністю буддистів менше 1% від загальної кількості населення (6): Бангладеш – (0.5, 0.6)%, Казахстан, Пакистан, Узбекистан, Таджикистан, Киргизтан, Туркменістан, Афганістан.

Баміанські статуї Будди Баміанська долина розташована в центральній частині Афганістану, на відстані 200 км північно-західніше Кабула. В долині знаходиться сучасне місто Баміан — центр однойменної провінції Афганістану. Долина являє собою єдиний зручний прохід через Гіндукуш. Через це вона здавна була важливим торгівельним коридором.

Поширення буддизму в Європі: Франція ( 1929р)– 1% (четверта за кількістю послідовників релігія країни), Німеччина (1903р), Російська Федерація (близько 130 тисяч у європейській частині країни (Калмикія) і понад 250 тисяч у азіатській (Бурятія, Тува), а також Москва, Санкт-Петербург та інші великі міста), Великобританія (1907р) – (0.3)%,

Іспанія, Іспанія, Італія, Угорщина, Україна (практично в кожному обласному центрі є буддійські громади), Швеція, Норвегія, Австрія, Швейцарія, Бельгія Нідерланди, Польща, Естонія.

Венсенська пагода — один з буддійських центрів Парижа

Буддійський храм ДАЦАН Гунзечойней – м.Санкт-Петербург

Пагода у ботанічному саду Лондона

Буддійський храм «Білий Лотос» (Храм Воїнів Світла)(м.Черкаси) Храм "Білий Лотос", збудований у 90-х роках. Він схожий на лаоські буддійські храми. Його засновники стверджують, що архівні документи нібито містять записи про те, що 7 000 років назад на території Черкаського озера на острові вже був Храм, оскільки при підготовці фундаменту було знайдено камінь, на якому зображений Будда в масці воїна.

На вході до келій встановлені дві фігури давніх воїнів, привезені до Черкас з Тибету. Спочатку храм був лише для монахів, які культвували східні єдиноборства, проте зараз він відкритий для відвідувачів. На вході до келій встановлені дві фігури давніх воїнів, привезені до Черкас з Тибету. Спочатку храм був лише для монахів, які культвували східні єдиноборства, проте зараз він відкритий для відвідувачів. Про екскурсію по території храму необхідно домовлятися безпосередньо на місці.

Буддійська ступа на осторові Хортиця

Поширення Буддизму в Америці: 1.США – (буддизм з'явився на межі ХІХ і ХХ ст.; нині його сповідує до 6 мільйоні осіб - (1.5-2)%,

3.Бразилія.

Поширення буддизму в Африці: - Маврикій, Мадагаскар, ПАР, Сейшельські о-ви, Реюньон (Фр.), Кенія, Танзанія, Уганда, Замбія, Зімбабве.

Дуже незначна кількість буддистів мешкає також у таких країнах Африки як: Дуже незначна кількість буддистів мешкає також у таких країнах Африки як: Буркіна Фасо, Камерун, Кот-Д‘Івуар, Гана, Малі, Сенегал, Конго.

Поширення буддизму в Австралії та Океанії: Буддизм в Австралії та Океанії сповідують вихідці з Китаю, Японії, країн Південно-Східної Азії та п-ва Індостан. Австралія (невеликі громади у містах), - Науру, Кірибаті (о. Різдва).