🗊Презентация ДЛЯ КУРСОВ

Тема: Службовий етикет. Культура поведінки співробітників ДКВС

ПЛАН Культура поведінки та етикет. Головні правила етикету. Етикет у навчальному закладі та на службі. КОДЕКС етики та службової поведінки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України

Етикет (фр. etiguette — ярлик, етикетка, церемоніал)

Етикет - це сукупність певних правил, які регулюють поведінку людини у стандартних ситуаціях

Етикет має національне забарвлення, він залежить від способу життя, вірувань, ритуалів і традицій того чи іншого народу

Професійна етика Професійна етика – це сукупність правил поведінки певної соціальної групи, яка забезпечує моральний характер взаємовідносин, що обумовлюютьсяпрофесійною діяльністю. Завдання Об’єкт до себе до власної праці до взіємовідносин у колективі Моральне врегулювання трудових відносин

Вимоги загальної моралі Бути чесним, порядним, ввічливим, тактовним, охайним, вихованим. СПЕЦИФІЧНІ МОРАЛЬНІ ВИМОГИ Бути компетентним, принциповим, людяним, стриманим, чуйним, уважним.

Ввічливість — форма взаємовідносин з оточенням як знайомим й близьким, так і незнайомим

Тактовність — це почуття міри, яке необхідно зберігати у розмові, в особистих і службових стосунках, уміння відчувати межу, переступивши яку, можемо незаслужено образити людину

Загальні правила етикету уміти бути уважним до людини в усіх ситуаціях, які хоча б якось об'єднують її з вами, бачити і помічати її, виявляти цю увагу до неї зовнішніми знаками, доносячи їх до людини; ввічливо звертатися з проханням про будь-яку послугу і самому подякувати за таку послугу; співчувати людині у її невдачах, поділяти з нею радість успіху, виявляючи це відповідними формами; пропонувати їй свої послуги і допомогу у можливих формах;

берегти робочий і вільний час інших людей, не марнувати його повільними, беззмістовними розмовами і ні в якому разі не примушувати людину чекати на тебе; берегти робочий і вільний час інших людей, не марнувати його повільними, беззмістовними розмовами і ні в якому разі не примушувати людину чекати на тебе; розмовляти мовою, зрозумілою більшості присутніх (усім), не допускати перешіптування за присутності інших або ж розмови незрозумілою їм мовою; не сміятися безпричинно за присутності людини, не давати їй приводу гадати, ніби ви смієтеся з неї; намагатися не помічати фізичних вад людини, не розглядати і не розпитувати про них;

не допускати ніяких погроз щодо людини, тим більше — фізичних дій; не допускати ніяких погроз щодо людини, тим більше — фізичних дій; бути терплячим до інших думок, смаків, не допускати приниження людської гідності того, чиї смаки не відповідають вашим; терпляче вислуховувати того, хто говорить, не перебивати його і виявляти інтерес до його думки; не нав'язувати співрозмовникові тему розмови про себе як найцікавішу, прагнути більше запитувати і слухати, ніж говорити самому;

не підкреслювати своєї шляхетності і жертовності у зробленій вами послузі, якою б важливою і значною вона не була, покажіть, що ви робите її легко, з задоволенням, без думки про взаємну віддяку; не підкреслювати своєї шляхетності і жертовності у зробленій вами послузі, якою б важливою і значною вона не була, покажіть, що ви робите її легко, з задоволенням, без думки про взаємну віддяку; дбати про свій зовнішній вигляд, охайність і чистоту, пам'ятаючи, що неохайність, недбалість і неувага до себе — це форма неповаги до інших людей, зневаги до їх думки; не привертати до себе уваги екстравагантністю зовнішнього вигляду

Службовий етикет співробітників ДКВС - це сукупність правил, які регулюють відносини співробітників один з одним, з засудженими, а також з громадянами

Виконання основних норм і правил етикету співробітників ДКВС повинна забезпечувати : сувора військова субординація; свідома самодисципліна; пунктуальність; принциповість; вимогливість до себе і підлеглих

КОДЕКС етики та службової поведінки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України Призначення Кодексу етики та службової поведінки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі – Кодекс). Керуючись Конституцією України, Кримінально-виконавчим кодексом України, Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», враховуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейського кодексу поліцейської етики(2001р.), Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, та ґрунтуючись на Рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи (2012)5 щодо Європейського Кодексу етики працівників пенітенціарних установ (ухваленого Комітетом міністрів 12 квітня 2012 року на 114 засіданні заступників міністрів), а також на стандартах, які містяться в рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи та стосуються пенітенціарної політики та практики, Міністерством юстиції України прийнятий наказ ”Про затвердження Кодексу професійної етики персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України” № 1272/5 від 14 квітня 2017 року, положення якого спрямовані на встановлення етичних стандартів, пов'язаних зі статусом осіб з числа персоналу ДКВС України. .

Цей Кодекс визначає для персоналу: моральні цінності, зобов’язання та принципи служби (роботи) в органах, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах та навчальних закладах, що належать до сфери управління ДКВС України; професійно-етичні вимоги до службової, позаслужбової та антикорупційної поведінки; єдність переконань і поглядів у сфері професійної етики та службового етикету, орієнтованих на професійно-етичний еталон поведінки; регулювання професійно-етичних проблем взаємовідносин персоналу, що виникають у процесі його спільної діяльності; виховання високоморальної особистості персоналу, яка відповідає етичним нормам і принципам, загальнолюдській і професійній моралі; взаємодію з громадськими організаціями, населенням, засудженими особами з урахуванням норм і принципів професійної та службової етики.

За своїм функціональним призначенням цей Кодекс: служить методологічною основою формування професійної етики персоналу ДКВС України; орієнтує персонал ДКВС України в умовах конфліктів і етичної невизначеності та інших обставин морального вибору; сприяє формуванню у персоналу потреби дотримання професійно-етичних норм поведінки в роботі із засудженими, особами, взятими під варту, та громадськістю; є засобом громадського контролю за моральною і професійною поведінкою персоналу.

Сфера дії Кодексу Дотримання норм поведінки, установлених цим Кодексом, є моральним обов’язком кожної особи із числа персоналу ДКВС України незалежно від займаної посади та спеціального звання. Персонал ДКВС України в обов’язковому порядку ознайомлюється з вимогами цього Кодексу та власним підписом підтверджує свої наміри його дотримання.

Моральні основи проходження служби Кожен громадянин України, який вступає на службу до ДКВС України, добровільно покладає на себе обов’язок служіння українському народові й захисту свободи, демократії, законності та правопорядку. Вищим моральним змістом службової діяльності персоналу є захист людини, її життя і здоров’я, честі та особистої гідності, невід’ємних прав і свобод. Загальнолюдські цінності складають основу морального духу персоналу, який усвідомлює причетність до виправлення і ресоціалізації засуджених, історії органів, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та навчальних закладів, що належать до сфери управління ДКВС України, досягнень, успіхів попередніх поколінь.

Професійний обов’язок, честь і гідність персоналу Професійний обов’язок, честь і гідність є головними моральними орієнтирами при виконанні службових обов’язків персоналом у роботі із засудженими та громадянами і складають моральний стрижень особистості. Честь персоналу виявляється у сукупності таких якостей, як прозора репутація, добре ім’я, особистий авторитет, вірність службовому обов’язку, даному слову і моральним зобов’язанням. Гідність нерозривно пов’язана з обов’язком і честю та являє собою єдність морального духу і високих моральних якостей, їх формування та підтримку в самому собі й інших людях.

Моральні принципи гуманізм, який проголошує людину, її життя і здоров’я вищими морально-духовними цінностями, захист яких становить сенс і моральний зміст на службі (роботі); законність, визнання персоналом верховенства права, а також обов’язкового виконання останнього у службовій діяльності; об`єктивність, що виражається в неупередженості при прийнятті службових рішень; справедливість, що означає відповідність міри покарання характеру і тяжкості проступку чи правопорушення; колективізм і товариство, що виявляються у відносинах, заснованих на дружніх стосунках, взаємній повазі, допомозі та підтримці; лояльність, що передбачає повагу і коректне ставлення до державних та громадських інститутів, державних службовців і оточуючих; нейтральність, що означає рівне, неупереджене ставлення до всіх політичних партій і рухів та передбачає відмову персоналу від участі в їх діяльності у будь-яких формах; толерантність, що полягає у поважному, неконфліктному ставленні до людей з урахуванням соціально-історичних, релігійних, етнічних традицій і звичаїв.

Працівник не повинен за будь-яких умов зраджувати моральним принципам, що відповідають вимогам держави і очікуванням суспільства. Їх неухильне дотримання – справа честі і обов’язок кожного. Працівник не повинен за будь-яких умов зраджувати моральним принципам, що відповідають вимогам держави і очікуванням суспільства. Їх неухильне дотримання – справа честі і обов’язок кожного.

Моральні зобов’язання визнавати у професійній діяльності пріоритет державних і службових інтересів над особистими; бути прикладом безумовного дотримання вимог чинного законодавства та службової дисципліни, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби; ставитися нетерпимо до будь-яких дій, які ображають та принижують людську гідність, заподіюють біль і страждання, являють собою тортури, жорстокість, нелюдське поводження із засудженими, особами, взятими під варту, та громадянами; бути мужнім і безстрашним у небезпечних ситуаціях, які виникають під час несення служби, ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха, проведення заходів щодо порятунку життя і збереження здоров’я людей; виявляти твердість і непримиримість у роботі із громадянами та засудженими, застосовуючи для досягнення поставленої мети виключно законні і високоморальні принципи; зберігати і примножувати службові традиції органів, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та навчальних закладів, що належать до сфери управління ДКВС України.

Професійно-етичні правила Професійно-етичні правила

Загальні правила поведінки Поведінка персоналу ДКВС України завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам.

Норми професійної етики вимагають від персоналу гідного, доброзичливого і відкритого, уважного і ввічливого поводження із засудженими та громадськістю, викликаючи в останніх повагу до ДКВС України та готовність до співпраці; постійного контролю власної поведінки, почуттів і емоцій, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на службові рішення, уміння передбачати наслідки своїх вчинків і дій; коректного поводження з особами, взятими під варту, та засудженими незалежно від виду їх покарання; поваги та уваги у ставленні до старших за віком чи званням; простоти і скромності у спілкуванні з колегами, уміння щиро радіти успіхам товаришів по службі та сприти успішному виконанню ними службових доручень.

Персонал повинен пам’ятати, що аморальна поведінка, нерозбірливість і неохайність в особистих стосунках, відсутність навичок самодисципліни і розбещеність, балакучість і незібраність завдають непоправної шкоди власній репутації і авторитету ДКВС України в цілому. Персонал повинен пам’ятати, що аморальна поведінка, нерозбірливість і неохайність в особистих стосунках, відсутність навичок самодисципліни і розбещеність, балакучість і незібраність завдають непоправної шкоди власній репутації і авторитету ДКВС України в цілому.

Правила поведінки персоналу ДКВС України під час виконання службових обов’язків, оперативно-службових завдань безперечної і неухильної поваги та захисту прав і свобод людини і громадянина; недопущення проявів жорстокого або принизливого ставлення до засуджених та громадян, поваги до їх права на свободу думки, совісті, самовираження, збереження здоров’я, володіння майном тощо; уникнення впливу сторонніх осіб, особистих (приватних) інтересів, а також інтересів членів своєї сім’ї на виконання службових обов’язків, якщо ці інтереси не співпадають із завданнями ДКВС України або суперечать їм; критичного ставлення до власних професійних якостей та поведінки; постійного самовдосконалення, підвищення свого професійного та загальнокультурного рівнів; ствердження та відстоювання честі і гідності персоналу ДКВС України, усілякого сприяння підвищенню авторитету органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та навчальних закладів, що належать до сфери управління ДКВС України, засуджених і громадськості; повної віддачі власних сил і енергії протягом усього службового часу; застосовування лише у виняткових випадках, передбачених законом, фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї.

При виявленні протиправних дій з боку засуджених осіб та їх припиненні персонал ДКВС України зобов’язаний: пояснити засудженому чи особі, взятій під варту, якщо дозволяє ситуація, у тактовній і переконливій формі причини, обставини та умови його затримання; зберігати витримку і гідність, контролювати свій емоційний стан, своїм виглядом і діями демонструвати впевненість і спокій; виявляти емоційно-психологічну стійкість при провокації засуджених чи громадян конфліктної ситуації, не дозволяти втягнути себе в конфлікт, уживати всіх можливих заходів до його мирного вирішення і припинення; домагатися встановлення психологічного контакту із засудженими та громадянами, залишаючись водночас принциповим, рішучим та авторитетним представником державної влади; давати роз’яснення засудженим (громадянам) про неправомірність їх дій у доброзичливій формі, переконливо і ясно, посилаючись на відповідні вимоги нормативно-правових актів; утримуватись від жорстких дій і різких висловлювань стосовно засудженого або особи, взятої під варту.

Для персоналу ДКВС України неприпустимі: поспішність у прийнятті рішень, нехтування процесуальними і моральними нормами; провокаційні дії, пов’язані з підбурюванням, спонуканням у прямій чи непрямій формі до вчинення правопорушень; розголошення фактів та обставин приватного життя засудженого (громадянина), які стали відомими в ході службової діяльності; вибірковий підхід при вжитті законних заходів до засудженого чи особи, взятої під варту; байдужість, бездіяльність і пасивність у запобіганні і припиненні вчинення з боку засудженого (громадянина) правопорушення. Надзвичайні обставини не можуть бути виправданням фактів порушення чинного законодавства, катування чи жорстокого поводження із засудженими та громадянами.

Правила службового спілкування персоналу У спілкуванні із засудженим (громадянином) персоналу ДКВС України необхідно дотримуватись вимог Конституції України, яка гарантує право на недоторканність приватного життя, особисту й сімейну таємницю, захист честі, гідності, свого доброго імені.

Персоналу необхідно: починати службове спілкування з привітання, утримуючись від рукостискання, висловлювати свої зауваження та вимоги в коректній і переконливій формі, якщо потрібно, спокійно, без роздратування повторити і роз’яснити зміст сказаного; вислухати пояснення або запитання засудженого (громадянина), не перебиваючи, виявляючи доброзичливість і повагу до співрозмовника; ставитися з повагою до засуджених (громадян), перш за все, похилого віку, ветеранів, інвалідів, надавати їм необхідну допомогу; бути уважним до жінок і неповнолітніх. при спілкуванні із засудженими персоналу необхідно виявляти витримку і бути готовим до неадекватної поведінки з їх боку, у тому числі до прояву агресії і вчинення опору

У спілкуванні із засудженими (громадянами) з боку персоналу неприпустимі: будь-які висловлювання і дії дискримінаційного характеру за ознаками статі, віку, раси, національності, мови, громадянства, соціального, майнового або сімейного стану, політичної чи релігійної належності; надмірний тон, грубість, некоректність зауваження, пред’явлення неправомірних, незаслужених звинувачень; погрози, образливі вирази або репліки; суперечки, дискусії та дії, що перешкоджають нормальному спілкуванню або провокують протиправну поведінку; необґрунтовані перевірки, огляди, обшуки тощо.

Загальні правила урегулювання конфлікту інтересів У межах своїх повноважень персонал ДКВС України зобов’язаний уживати заходів щодо недопущення конфлікту інтересів, а саме будь-якої можливості виникнення суперечностей між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об’єктивність прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень. Обставини, що можуть призвести до виникнення конфлікту інтересів, повинні бути усунуті до того, як працівник буде призначений на посаду. У разі коли обставини, що можуть призвести до виникнення конфлікту інтересів, склалися після призначення на посаду, працівник повинен невідкладно повідомити в письмовій формі свого безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів. Безпосередній керівник зобов’язаний ужити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів, шляхом доручення виконання відповідного службового завдання іншій посадовій особі, особистого виконання чи в інший спосіб, передбачений законодавством.

Керівник не має морального права: перекладати свою відповідальність на підлеглих; використовувати службове становище в особистих інтересах; проявляти формалізм, грубість, упередженість, застосовувати рукоприкладство стосовно підлеглих; обговорювати з підлеглими дії вищих начальників.

Запобігання проявам корупції Персонал ДКВС України не може мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких йому осіб або бути безпосередньо підпорядкованим у зв’язку з виконанням повноважень близьким йому особам. Керівник органу і установи виконання покарань, слідчого ізолятора чи навчального закладу, що належить до сфери управління ДКВС України, у разі виявлення корупційного правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення підлеглим персоналом зобов’язаний у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції.

Персоналу ДКВС України ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ: Займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової, творчої, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту та у позаробочий час). Одержувати неправомірну вигоду або приймати обіцянки (пропозиції) такої вигоди для себе чи інших осіб, зокрема: сприяти господарській діяльності фізичних і юридичних осіб в одержанні ними субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанню контрактів; неправомірно сприяти призначенню на посаду особи, втручатися в діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб; неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв’язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень.

За порушення вказаних обмежень особа притягується до відповідальності відповідно до Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”. За порушення вказаних обмежень особа притягується до відповідальності відповідно до Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”. Крім цього, у зв’язку з притягненням до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення працівник ДКВС України в обов’язковому порядку звільняється з посади.

Ознайомитись Додаток 1 Додаток 2

Дякую за увагу! Дякую за увагу!