🗊Презентация Фізіологічна періодизація онтогенезу людини як основа організації рухової діяльності в різних вікових періода. (Лекція 8)

Спортивна фізіологія Лекція № 8 Тема - Фізіологічна періодизація онтогенезу людини як основа організації рухової діяльності в різних вікових періодах

ПЛАН Поняття про онтогенез і філогенез, зростання та розвиток організму. Поняття про паспортний та біологічний вік: акселерація та ретардація. Вікова періодизація онтогенезу. Основні біологічні закономірності розвитку організму: гетерохронність та циклічність. Поняття про сенситивні періоди розвитку рухових якостей

Фізичні вправи сприятливо впливають на організм лише з урахуванням як вікових особливостей, так і закономірностей росту і розвитку організму. Розвиток людини від моменту народження до смерті уявляє собою безупинний, єдиний процес в якому відбувається протягом індивідуального життя ряд закономірних структурних, біохімічних і функціональних змін, характерних для кожного етапу життя. У процесі онтогенезу відбувається ріст і розвиток організму. Під ростом розуміють кількісне збільшення розмірів тіла, що відбувається в результаті розмноження клітин, збільшення їхнього об’єму; під розвитком - процес якісних перетворень органів, систем і функцій. Структурний розвиток системи характеризується клітинним складом, анатомічними особливостями (розташуванням, формою, величиною) тих елементів, що створюють структурну основу тієї чи іншої функціональної системи. Фізичні вправи сприятливо впливають на організм лише з урахуванням як вікових особливостей, так і закономірностей росту і розвитку організму. Розвиток людини від моменту народження до смерті уявляє собою безупинний, єдиний процес в якому відбувається протягом індивідуального життя ряд закономірних структурних, біохімічних і функціональних змін, характерних для кожного етапу життя. У процесі онтогенезу відбувається ріст і розвиток організму. Під ростом розуміють кількісне збільшення розмірів тіла, що відбувається в результаті розмноження клітин, збільшення їхнього об’єму; під розвитком - процес якісних перетворень органів, систем і функцій. Структурний розвиток системи характеризується клітинним складом, анатомічними особливостями (розташуванням, формою, величиною) тих елементів, що створюють структурну основу тієї чи іншої функціональної системи.

Фізіологічний розвиток відображають показники діяльності морфологічних структур і органів - скорочення м'язів, секреція залоз, регуляція взаємозв'язків в роботі фізіологічних систем. Фізіологічний розвиток відображають показники діяльності морфологічних структур і органів - скорочення м'язів, секреція залоз, регуляція взаємозв'язків в роботі фізіологічних систем. У розвитку людини розрізняють три етапи: 1. еволюційний; 2. стаціонарний; 3. інволюційний. Відповідно до цього відзначається і розвиток фізичного потенціалу організму.

Оцінка «зубного віку» - виявлення кількості постійних зубів, як критерію окостеніння кістяка. Оцінка «зубного віку» - виявлення кількості постійних зубів, як критерію окостеніння кістяка. Оцінка розвитку первинних статевих ознак. Оцінка розвитку вторинних статевих ознак - волосяного покриву, зламу голосу у хлопчиків та ін.

Вікова періодизація У життєвому циклі людини (онтогенезі) виділені окремі вікові етапи, що характеризуються властивими їм морфологічними і функціональними особливостями. На різних етапах розвитку людини постійно змінюється маса тіла, розміри тіла, тобто відбувається ріст організму з одночасною диференціацією структур тканин, вдосконаленням регуляції функцій. Відображенням активності цих змін є метаболичні процеси, і особливе співвідношення між процесами анаболізму (синтез речовин, нагромадження енергії) і катаболізму (розпаду речовин, витрати енергії). На різних етапах індивідуального розвитку змінюється співвідношення між двома сторонами обміну речовин і енергії. У дитинстві в період росту і формування організму переважають процеси асиміляції, відбувається більш інтенсивний обмін речовин і енергії, утворяться складні органічні сполуки, У зрілому віці ці процеси урівноважені, а в літньому віці превалюють процеси розпаду.

У процесі онтогенезу змінюється характер нервової і гуморальної регуляції. На ранніх етапах розвитку переважає симпатичний вплив, а в міру розвитку організму парасимпатичний. У процесі онтогенезу змінюється характер нервової і гуморальної регуляції. На ранніх етапах розвитку переважає симпатичний вплив, а в міру розвитку організму парасимпатичний. Таким чином, кожний віковий період життя людини характеризується своїм біологічним станом, урахування якого необхідне для правильної організації занять фізичними вправами. З урахуванням росту організму, особливостей функціонального розвитку прийнята вікова періодизація. При обґрунтуванні періодичності онтогенезу пропонується вичленяти визначений відрізок часу, у межах якого особливості фізіологічних процесів є відносно однозначними.

Генетична детермінованість - розвиток і старіння систем перебувати під жорстким генетичним контролем, зумовлює швидкість і спрямованість розвитку. Генетична детермінованість - розвиток і старіння систем перебувати під жорстким генетичним контролем, зумовлює швидкість і спрямованість розвитку. Нерівномірність (циклічність) - полягає в стрибкоподібному розвитку органів, систем і організму в цілому. Періоди посиленого росту й активізації обмінних процесів змінюються періодами уповільненого росту і посиленого нагромадження маси тіла. Гетерохронність розвитку - системи організму дозрівають і старіють неодночасно: першими розвиваються ЦНС і опорно-руховий апарат, потім серцево-судинна, дихальна та інші системи. Гендерні відмінності онтогенезу - швидкість дозрівання систем у хлопчиків і дівчаток розрізняється. Для дівчаток характерна велика швидкість дозрівання і менша швидкість старіння організму.

Роль спадкових і факторів середовиша у розвитку організму Розвиток людини - це результат складної взаємодії спадковості і середовища. Онтогенез обумовлений, насамперед, впливом спадкоємних факторів і визначається генетичною програмою, що складається в результаті взаємодії батьківських генів. У геномі закодована програма індивідуального вікового розвитку, що згодом регулюється генетичним апаратом. Так,багато морфологічних ознак тіла на 85-95%. знаходяться під генетичним контролем і тому визначають спадкоємну обумовленість зв'язаних з ними функціональних характеристик. Під впливом генетичних факторів знаходяться показники зовнішнього дихання, життєва ємкість легень, залишковий і резервний об'єм подиху, затримки подиху. Частота дихань і відносні об'єми і ємності не виявляють залежності від генотипу. Функції серцево-судинної системи також піддані впливу спадкових факторів. Генетично визначена максимальна частота серцевих скорочень. Спадкову залежність виявляє загальний об’єм серця, маса лівого шлуночка, особливості капіляризації серця, товщина коронарних артерій.

У залежності від спадкоємних факторів знаходиться композиція м'язів. Число, розміри і щільність мітохондрій, кількість м'язових ферментів не залежить від генотипу. На 90-94% спадкоємними факторами визначається максимальне споживання кисню. На темпи біологічного розвитку впливають фактори зовнішнього середовища: соціальні (умови життя, харчування), рівень рухової активності, клімат і ін. Зовнішнє середовище впливає на реалізацію генетичної програми, але на різних етапах розвитку організму неоднаково: у перші роки життя цей вплив значно сильніший, ніж у наступні вікові періоди.

Рухові якості так само мають характерні особливості прояву в онтогенезі, так як вони безпосередньо визначаються ступенем дозрівання систем організму людини. Рухові якості так само мають характерні особливості прояву в онтогенезі, так як вони безпосередньо визначаються ступенем дозрівання систем організму людини.