Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6 - презентация, доклад, проект скачать

Нажмите для полного просмотра!

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №1

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №2

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №3

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №4

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №5

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №6

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №7

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №8

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №9

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №10

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №11

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №12

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №13

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №14

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №15

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №16

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №17

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №18

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №19

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №20

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №21

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №22

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №23

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №24

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №25

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №26

Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6, слайд №27

Содержание ▲

Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему Фонетичні зміни в народній латині. Тема № 6. Доклад-сообщение содержит 27 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Mypresentation Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1

Описание слайда:

Тема № 6 Фонетичні зміни в народній латині Питання 1. Наголос 2. Особливості вокалізму народної латини 3. Особливості консонантизму народної латини

Слайд 2

Описание слайда:

Наголос Протягом свого розвитку латинська мова мала три засоби, за допомогою яких голос міг виокремити певний голосний звук: квантитативність – кількість часу, що витрачається на артикуляцію (довгий/короткий) → наголос квантитативний або кількісний; інтенсивність вимóви – сила голосу → наголос динамічний або силовий; тональність – висота звуку → наголос музичний або тонічний

Слайд 3

Описание слайда:

Кількісний/квантитативний наголос У літературній латині найбільше значення мала кількісна сторона вимóви звуків. Римські граматики класичного періоду характеризують наголос класичної латини як музичний (тонічний), місце якого визначалось довготою передостаннього складу: 1) наголос ніколи не падав на останній склад, крім односкладних слів (наприклад: res, sal, cor); 2) наголос падав на передостанній склад, якщо він був довгим (наприклад, дієслова І, ІІ, ІV дієвідмін: ornāre, accusāre, tacēre, docēre, venīre, finīre); 3) Наголос пересувався на третій від кінця склад, якщо попередній склад був коротким (наприклад, дієслова ІІІ дієвідміни: scribĕre, legĕre).

Слайд 4

Описание слайда:

NB! Окситони – односкладні слова; Парокситони – слова з наголосом на передостанньому складі; Пропарокситони – слова з наголосом на третьому від кінця складі

Слайд 5

Описание слайда:

Динамічний наголос Починаючи з ІІ і особливо після ІІІ ст. н.е. наголос поступово став втрачати свій музичний характер і ставав більш експіраторним (динамічним/силовим) – заснованим на посиленні ударного складу. Місце нового динамічного наголосу у словах залишилось таким, яким воно було при музичному наголосі.

Слайд 6

Описание слайда:

Випадки зміщення наголосу у пізній латині: при зяянні (збіг двох і більше голосних у слові, або на стику слів) наголос переносився з першої голосної на другу: paríetem → pariétem → іт. parete ісп. pаred mulíerem → muliérum → ісп. mujer

Слайд 7

Описание слайда:

Випадки зміщення наголосу у пізній латині (продовження): 2) голосний передостаннього складу перед приголосними muta cum liquida (проривний+плавний) отримав довготу і наголос був переміщений з третього від кінця складу на другий: ténebrae → tenébrae pálpebra → palpébra cáthedra → cathédra

Слайд 8

Описание слайда:

Випадки зміщення наголосу у пізній латині (продовження): 3) наголос у чисельниках 20, 30 було перенесено з передостаннього на третій від кінця склад: vigínti → víginti → іт. venti, ісп. veinte, фр. vingt; trigínta → tríginta → іт. trenta, ісп. treinta, фр. trente

Слайд 9

Описание слайда:

Наголос у сучасних романських мовах Заміна мелодичного наголосу силовим знайшла своє відображення у романських мовах, де воно стало виконувати фонологічну/смислорозрізнювальну функцію (крім французької). Наприклад: іт. Áncora (якір) – ancóra (ще), méta (ціль, фініш) – metá (половина), príncipi (князі) – princípi (основи); рум. ácele (голки) – acéle (ті) Більшість романських мов зберегли наголос на тому місці, де він був у латині, крім французької мови (де наголос має окситонічний характер)

Слайд 10

Описание слайда:

2. Особливості вокалізму народної латини Зміни в ударному вокалізмі Зміни в ненаголошеному вокалізмі

Слайд 11

Описание слайда:

Зміни в ударному вокалізмі: 1) Протиставлення голосних “довгий-короткий” – дефонологізувалось (втратило смислорозрізнювальну функцію) і було замінено на “відкритий – закритий”: короткі голосні стали відкритими; довгі голосні стали закритими. 2) Відбулось співпадіння суміжних по ряду фонем та дифтонгів. 3) Утворення нових дифтонгів.

Слайд 12

Описание слайда:

4 типи романського вокалізма За характером основних зсувів у вокалізмі народної латини виокремлюють: 1) західно-романський ареал (гало-романські, іберо-романські, ретороманські мови, італійська мова, діалекти північної Італії), східно-романський ареал (балкано-романські мови, далматинська, частина діалектів південної Італії), сицілійський ареал (діалекти крайнього півдня Італії), сардинський ареал(сардинський, південні діалекти Корсики)

Слайд 13

Описание слайда:

2) Стяжіння латинських дифтонгів 1) ае → ę (відкритий), 2) ое → ẹ (закритий), 3) au → o (ісп., іт., фр.), au → а (сард.), au залишився у рум., оксит., фриул., діалектах південної Італії au → ou (галіс., порт.)

Слайд 14

Описание слайда:

NB! 3) Дифтонгізація - Розщеплення ударних голосних на висхідні дифтонги

Слайд 15

Описание слайда:

Типи дифтонгізації Спонтанна дифтонгізація – залежить від наголосу і (майже всюди) від відкритого характеру складу

Слайд 16

Описание слайда:

Спонтанна дифтонгізація Найранішня і найпоширеніша спонтанна дифтонгізація (з ІІІ ст.) торкнулась ударного Ĕ у відкритому складі: Ĕ→ie→je mĕle → фр. miel ісп. miel порт. mel іт. miele рум. miere Вона відбулась у фр., франкопров., ретором., іт., ісп., арагон., астур., рум., далм. мовах

Слайд 17

Описание слайда:

Спонтанна дифтонгізація 2) Пізніше відбулась дифтонгізація Ŏ→uo,ue у відкритих складах: fŏcu → фр. feu ісп. fuego порт. fogu іт. fuoco рум. foc Вона відбулась у фр., франкопров., ретором., іт., ісп., арагон., астур., далм. мовах

Слайд 18

Описание слайда:

Спонтанна дифтонгізація 3) В ісп., араг.,астур., рум. дифтонгізація Ĕ→ie→je, Ŏ→uo, ue торкнулась також закритих складів: fĕrru → фр. fer fŏrte → фр. fort ісп. hierro ісп. fuerte порт. ferro порт. forte іт. ferro іт. forte рум.fier рум. foarte

Слайд 19

Описание слайда:

Спонтанна дифтонгізація 4) У фр., деяких діалектах ретором., деяких діалектах північної Італії у відкритому складі дифтонгізувались Ē→ẹ →ei; Ō→ọ→ou У французькій мові відбувся наступний перехід: ē→ẹ →ei→oi→[wε]→[ε], у суч. фр. [wа]; Ō→ọ→ou →eu (фонетично [œ/Ø]) crēdit → фр. croit flōre → фр. fleur ісп. cree ісп./порт.flor порт. cre іт. fiore іт./рум. crede рум.floare Дифтонгізація пояснюється подовженням голосного в ударній позиції і подальшій дисиміляції складових подовженого голосного

Слайд 20

Описание слайда:

Метафонія (позиційна дифтонгізація) характерна для балкано-ром. ареалу., південно-італ., частково для північно-італ. діалектів, для сард. мови, частково для португальської мови Джерело метафонії у: північно-італ. діалектах голосний І; південно-італ. та у сард. – I, U; румунській мові – А,Е. Результат метафонії – дифтонгізація або закриття голосного sēra→рум. seară acētu→південноіт.acitә nŏvu →порт. novo [novu]

Слайд 21

Описание слайда:

Зміни у ненаголошеному вокалізмі повна редукція голосних, включаючи синкопу занаголосних (рос.заударные), переднаголосних, апокопу кінцевих голосних -о, -а, -е. ; співпадіння фонем шляхом нейтралізації протиставлення за ступенем піднесення (рос. подъем); утворення у ненаголошених складах біглих голосних середнього піднесення

Слайд 22

Описание слайда:

Загальнороманська синкопа занаголосних У пропаракситонних словах занаголошені голосні між приголосними kl, pl, ld, rd, st, sc, sp зазнали синкопу (випадіння): Appendix Probi: oculus non oclu vetulus non veclu calida non calda viridis non virdis Іт. occhio, vecchio, caldo, verde Ісп. ojo, viejo, caldo, verde Фр. œil, vieil, chaud, vert

Слайд 23

Описание слайда:

Особливості консонантизму народної латини Палаталізація, що призвела до утворення африкат (розщеплених звуків) і м`яких приголосних. Леніція (ослаблення) інтервокальних приголосних. Випадіння кінцевих приголосних

Слайд 24

Описание слайда:

1) Загальнороманська палаталізація С та G Загальнороманською стала палаталізація C та G перед голосними переднього ряду I, E. В результаті цього в романських мовах утворились африкати, які: у галло-романських та іберо-романських мовах потім спростились до спірантів, у румунській та італійській вони так і залишились африкатами. У сардинській та далматинській палаталізації C та G перед І, Е не відбулось.

Слайд 25

Описание слайда:

лат. сera → іт. cera фр. cire ісп. cera порт. сera рум.ceară сард. kera

Слайд 26

Описание слайда:

Ослаблення інтервокальних приголосних: - явище бетацизма: збіг звуків v та b у білабіальному фрикативному звуку, який на письмі передавався частіше знаком b, рідше v; - перехід глухих проривних інтервокальних у дзвінкі -p-t-c → -b-d-g; у романських мовах цей процес проходить 3 ступеня: збереження глухих -p-t-c (у румунській, італійській); перехід до дзвінких -b-d-g (у іспанській та португальській); випадіння d та g, b→v (у французькій); - спрощення гемінат (подвійних приголосних).