🗊Презентация Генетичне, видове й екосистемне біорізноманіття

Біорізноманіття

Зміст: 1.Категорія «біорізноманіття». 2.Генетичне, видове й екосистемне біорізноманіття. 3. Причини і наслідки деградації біорізноманіття. 4. Природозаповідання як одна з ефективних форм збереження біорізноманіття

Біорізноманіття належить до одного з найважливіших надбань кожної держави, адже живі організми виконують життєво важливі функції, є індикаторами якості навколишнього середовища. Біорізноманіття належить до одного з найважливіших надбань кожної держави, адже живі організми виконують життєво важливі функції, є індикаторами якості навколишнього середовища.

Зміни біорізноманіття – це одні з найнебезпечніших змін, тому що вони мають незворотний характер. Зміни біорізноманіття – це одні з найнебезпечніших змін, тому що вони мають незворотний характер.

Збереження біорізноманіття є складною, комплексною проблемою. Збереження біорізноманіття є складною, комплексною проблемою. Сюди входять: - Збалансоване використання земельних ресурсів ; - Невиснажливе використання природних екосистем ; - Зниження рівня техногенних забруднень природних компонентів; - Збільшення площ під лісами й іншою природною рослинністю.

Вивчаючи біорізноманіття, увагу приділяють трьом аспектам: Вивчаючи біорізноманіття, увагу приділяють трьом аспектам: генетичному, видовому і екосистемному.

Генетичне біорізноманіття – це сукупність генофондів різних популяцій одного виду. Генетичне біорізноманіття – це сукупність генофондів різних популяцій одного виду.

Видова різноманітність – це сукупність видів, що населяють територію. Видова різноманітність – це сукупність видів, що населяють територію.

Екосистемне (ландшафтне) біорізноманіття – це сукупність унікальних і типових лісних, степових, морських та інших угрупувань. Екосистемне (ландшафтне) біорізноманіття – це сукупність унікальних і типових лісних, степових, морських та інших угрупувань.

Унікальними з точки зору збереження біорізноманіття є екосистеми Українських Карпат, Гірського Криму, Подільського Подністров’я та інші. Унікальними з точки зору збереження біорізноманіття є екосистеми Українських Карпат, Гірського Криму, Подільського Подністров’я та інші.

Карпати Карпати

Причини і наслідки деградації біорізноманіття: Причини і наслідки деградації біорізноманіття: 1.Руйнування природного середовища життя. Це основна причина вимирання біологічних видів. Генетичне різноманіття бідніє.Природне середовище руйнується. 2.Чужорідні види. Коли людина ввозить у будь-яку екосистему чужорідні види, вони можуть зайняти екологічні ніші, що до того належали іншим видам. 3. Надмірна експлуатація природних ресурсів. Деякі біологічні види гинуть через цю причину, наприклад- мандрівний голуб. В кінці 20 ст. через полювання на них, цей вид опинився на межі зникнення. 4.Швидке зростання населення. Населення нашої планети невпинно зростає, і з кожним роком темпи витіснення нами тварин викликає все більше тривоги. 5.Загроза глобального потепління. Різке потепління може викликати зникнення деяких видів тварин і рослин.

Природозаповідання як одна з ефективних форм збереження біорізноманіття Заповідна справа – це не тільки збереження і охорона заповідних обєктів різних рангів. Заповідання виконує ряд важливих наукових, господарських, екологічних завдань.

До природно-заповідного фонду України належать: До природно-заповідного фонду України належать: - природні території та об ’ єкти – природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, заказники тощо.

Національний природний парк "Сколівські Бескиди"

Заповідник Асканія-Нова

Сучасні екологічні спостереження і оцінки показують, що збереження генофонду будь-якого регіону можливе за умови 10-15% заповідності його площі. Нарощування кількості заповідних об ’ єктів не є самоціллю й особливого ефекту не дасть. Необхідно цілеспрямовано формувати екологічні мережі, в яких заповідні території виконуватимуть функції основних структурних елементів. Сучасні екологічні спостереження і оцінки показують, що збереження генофонду будь-якого регіону можливе за умови 10-15% заповідності його площі. Нарощування кількості заповідних об ’ єктів не є самоціллю й особливого ефекту не дасть. Необхідно цілеспрямовано формувати екологічні мережі, в яких заповідні території виконуватимуть функції основних структурних елементів.

Висновок: Головні загрози біорізноманіттю пов'язані сьогодні з діяльністю людини. Вони полягають у знищенні природних середовищ існування тварин і місць зростання рослин, їх фрагментації та деградації (включаючи забруднення), у глобальній зміні клімату, екологічно незбалансованій експлуатації видів людиною, поширенні чужорідних видів, розповсюдженні хвороб тощо.