🗊Презентация Глобальні проблеми сучасності

Глобальні проблеми сучасності

Глобальні проблеми людства — сукупність нагальних проблем, що постали перед людством у другій половині XX ст. Частина з них пов'язана із взаємовідносинами всередині світового співтовариства (запобігання ядерному конфлікту, подолання відсталості країн, що розвиваються тощо), частина ж є відображенням кризи у взаємовідносинах між суспільством і природою (демографічна, продовольча, ресурсна, екологічна, енергетична проблеми).

Глобальними вважаються багато проблем, серед яких можна виділити найважливіші: роззброєння та збереження миру на Землі, екологічна, продовольча, демографічна,  енергетична й сировинна.

Проблема роззброєння та збереження миру на Землі.

Історію людства можна розглядати як історію воєн. Тільки у XX ст. відбулись дві світові й безліч локальних воєн (у Кореї, В'єтнамі, Анголі, на Близькому Сході та в інших регіонах). Лише після Другої світової війни до початку ХХІ ст. сталося більше 40 міжнародних і близько 90 внутрішньодержавних конфліктів, де загинули десятки мільйонів людей. При цьому якщо в міжнародних конфліктах співвідношення загиблих цивільних і військових приблизно рівне, то в громадянських і національно-визвольних війнах цивільного населення гине в три рази більше, ніж військових. І сьогодні на планеті продовжують існувати десятки точок потенційних міжнародних або міжнаціональних конфліктів.

Інколи об‘єктами терористичних атак стають пасажирські авіалайнери

Політична напруженість

Особливо велику небезпеку складають арсенали ядерної зброї. Ядерну зброю мають 5 країн – членів «ядерного клубу»: США, Росія, Франція, Велика Британія, Китай. Перші дві мають по декілька десятків тисяч ядерних зарядів, останні – до однієї тисячі зарядів кожна. Крім того, ядерний арсенал є у так званих «нових ядерних держав» – Індії, Пакистану, Північної Кореї, Ізраїлю (формально не визнає наявність ядерної зброї), Лівії та Ірану (працюють над ядерними програмами).

Екологічна проблема

Екологічна проблема є результатом взаємодії людини та її господарської діяльності з навколишньою природою. Спочатку процес в основному обмежувався вилученням тварин (в процесі полювання, рибальства) і рослин (як продуктів харчування, опалення). Вже в далекі часи люди підпалювали трави в степах або ліси з метою полювання на звірів, а пізніше — для звільнення земель під ріллю. З розвитком землеробства, тваринництва і особливо промисловості вплив на природу посилювався, а в другій половині XX ст. у зв'язку з бурхливим розвитком промисловості й транспорту, демографічним вибухом, урбанізацією та випробуваннями ядерної зброї різко зріс. Негативна дія людини на природу виявляється у вигляді зниження якості та деградації її окремих компонентів, а також забруднення природи в цілому.

Охорона природи

Екологічні проблеми

Викиди двигунів внутрішнього згорання містять безліч небезпечних для природи і здоров'я людини речовин. Найбільш небезпечним є радіоактивне забруднення, що з’являється внаслідок випробувань ядерної зброї, аварій на АЕС і підприємствах з переробки радіоактивних елементів. Радіоактивні ізотопи, маючи тривалий період напіврозпаду, можуть зробити територію непридатною для життя протягом сотень тисяч і навіть мільйонів років.

Основні наслідки забруднення навколишнього середовища: 1)завдається шкода здоров'ю людини. Речовини - забруднювачі призводять до різних захворювань, а в деяких випадках навіть до смерті людей і сільськогосподарських тварин; 2)забруднені території стають малопридатними або взагалі непридатними для мешкання людей та їхньї господарської діяльності; 3)забруднення може привести до порушення здатності біосфери до самоочищення, її повного руйнування й загибелі людства.

Найінтенсивніше відбувається вирубка тропічних лісів, у меншій мірі — лісів помірного поясу. Вирубування тропічних лісів відбувається з інтенсивністю 20 га за хвилину, тобто за кожну секунду вирубується площа в 2 футбольних поля. За останні 40 років площа тропічних лісів зменшилась на 50 %. Якщо так триватиме, то через 30-40 років ці ліси зникнуть.

Величезний негативний вплив на навколишнє середовище здійснює опустелювання, тобто зростання площ, зайнятих пустелями. Ґрунти, позбавлені кореневої системи рослин, легко видуваються, що приводить до їх вітрової ерозії. Неправильна обробка сільськогосподарських земель може викликати руйнування ґрунтового покриву і появу пустинних ландшафтів.

Забруднення атмосферного повітря

Інтенсивна господарська діяльність людини, в результаті якої щорік спалюється величезна кількість палива, приводить до вилучення з атмосфери великих об'ємів кисню й викидів вуглекислого газу (СО2), а також інших твердих, рідких і газоподібних сполук. Деякі вчені вважають, що збільшення концентрації СО2 в атмосфері приводить «парникового ефекту».

Парниковий ефект може бути причиною потепління на Землі з подальшим таненням льодів Антарктиди, арктичних і гірських районів і підвищенням рівня води в Світовому океані на декілька десятків метрів, що викличе затоплення густозаселених низовинних районів материків, де проживають сотні мільйонів людей. 

Останнім часом багато суперечок ведеться з приводу «руйнування» озонового шару стратосфери й утворення «озонових дір» речовинами, що використовуються в аерозолях і холодильних установках. Озоновий шар оберігає живі організми на Землі від небезпечної дії короткохвильової ультрафіолетової радіації Сонця. Проте ряд учених вважає, що зміна озонового шару й утворення в нім «дірок» процес природний, не пов'язаний з техногенною діяльністю людей.

Продовольча проблема

На початку XXI ст. продовольча проблема в світі загострилася, що обумовлено існуючими темпами зростання чисельності населення у порівнянні з виробництвом продовольства, різким скороченням площ орних земель і запасів прісної води, необхідних для виробництва сільськогосподарської продукції. Недоступність для багатьох держав хімізації, іригації, комплексної механізації також приводить до стабілізації або зниження обсягів виробництва продовольства, і зокрема найважливішого продукту землеробства — зерна.

За різноманітними оцінками, щороку на Землі від голоду помирають від 13 до 18 млн осіб, причому половина з них – діти. Кількість жертв голоду така, ніби кожні три дні на планеті вибухає бомба, еквівалентна до скинутої на Хіросіму.

Калорійність харчування. Охорона здоров’я

Жителі Землі в цілому досить забезпечені продовольством, але в одних регіонах і країнах відчувається брак продуктів харчування, а в інших — надлишок. Виділяють три види продовольства: природне, культивоване та промислове. Природне продовольство отримують в результаті збирання, полювання й рибальства. Землеробство і тваринництво, що дає людям продовольство практично в непереробленому вигляді, називається культивованим. Харчова промисловість виробляє продовольство, перероблене на підприємствах, тобто промислові продукти харчування. У сучасну епоху швидко збільшується частка промислових продуктів харчування, особливо в розвинених країнах, а в тих, що розвиваються, зберігається значна частка природного та культивованого продовольства.

Зростання чисельності населення істотно випереджає виробництво продовольства в країнах, що розвиваються, де переважає традиційна система землеробства. Не вистачає коштів на високоврожайні сорти насіння та породистих тварин, добрива й хімікати, сільськогосподарську техніку і створення підприємств з переробки продукції сільського господарства.

Демографічна проблема

 Суть глобальної демографічної проблеми полягає в швидкому і неконтрольованому зростанні чисельності населення світу, що викликає багато проблем. Це проблеми забезпечення продовольством, надання освіти, зайнятості та якості життя населення, дефіциту природних ресурсів, екології і нестабільності в світі. Глобальна демографічна проблема пов'язана переважно з демографічною ситуацією в країнах, які розвиваються, але і у розвинених країнах також наростають певні демографічні проблеми.

Народжуваність і смертність залежать від матеріальних умов життя, традицій і особливостей суспільства. Основна тенденція початку XXІ ст. — зниження рівнів народжуваності і смертності. Після «демографічного вибуху» настала стадія «демографічного спаду», що характеризується зменшенням народжуваності. Збільшення середньої очікуваної тривалості життя обумовлене деяке скорочення смертності.

У другій половині XX ст більшість країн, які розвиваються, зіткнулися з швидким зростанням чисельності населення, що практично звело нанівець успіхи економічного зростання й породило безліч соціальних і екологічних проблем.

Енергетика і сировинні проблеми

Природні ресурси не лише визначають комфортність існування людства, але і саму можливість життя людей на Землі. Енергетична й сировинна проблеми — це проблеми забезпеченості людини енергією та сировиною.  Головна сучасна сировинна проблема — обмеженість ресурсів, які легко видобуваються, а отже їх видобуток є економічно вигідним.

Сучасний житель США протягом свого життя в середньому використовує більше 1200 т корисних копалин, теплової енергії, що дорівнює 4000 барелям нафти, споживає 25 т рослинної та 28 т тваринної їжі, виробляє близько 12 тис. т відходів. Якщо в майбутньому світова спільнота вийде на такий рівень споживання, то буде потрібно фантастичну кількість сировини, палива, продовольства, утворюватиметься величезна маса відходів.

Нині людство перебуває майже в цілковитій залежності від обсягів видобутку нафти, природного газу, вугілля та інших видів мінерального палива. Нафта залишиться головним енергоносієм в найближчі десятки років, частка природного газу буде швидко зростати, а частка вугілля — поступово знижуватися. Ймовірно, максимальний приріст припаде на сонячну, геотермальну, вітрову та інші альтернативні види енергії, але вартість технологій їх застосування залишається ще дуже високою. В електроенергетиці очікується суттєве скорочення частки АЕС. Наприклад, в США й Західній Європі передбачається заміна АЕС екологічно чистими (газовими) ТЕС. Частка ГЕС також знизиться за рахунок вичерпання гідроенергоресурсів.

У довгостроковій перспективі людство зможе видобувати з гірських порід земної кори й води океанів та використовувати всі хімічні елементи, доповнюючи їх асортимент штучними матеріалами.

Неграмотність

Відсталість країн, які розвиваються, ускладнюється демографічною проблемою, що полягає в несприятливих для економічного розвитку динаміці населення та у його віковій структурі. Ситуацію загострює те, що понад 80 % приросту світового населення припадає на країни, що розвиваються. Величезні масштаби зубожіння та відсталості ставлять під сумнів прогрес людського суспільства, коли переважна частина жителів планети опинилася за межею пристойного людського існування.

Найчистішою в світі визнана Швейцарія (одна з найбагатших країн світіу за показником ВВП на душу населення), яка набрала 100 балів за 8-ми екологічними критеріями, включаючи якість води, кількість і чистоту лісів, мінімальне використання пестицидів.

У Швеції стабільно високі екологічні показники, що безпосередньо відображується на здоров'ї її мешканців. Тут низький рівень забруднення повітря, чиста питна вода, низький рівень парникових газів, турботливе ставлення до лісів.

Серед інших найчистіших країн світу – Колумбія, Нова Зеландія, Японія, Хорватія, Албанія, Ізраїль.